Основні колізійні проблеми шлюбно-сімейних відносин в міжнародному приватному праві

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

 

(повна назва кафедри)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з_________________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:___________________________________________________________

 

 

 

                                                               Студента(ки)_____ курсу ____ групи

   Інституту(факультету)______________

_________________________________

                                                                                                   

                                                       

                                                            Керівник_______________________

__________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,прізвище та ініціали)

 

                           Оцінка:              Національна шкала _____________

                                                                           Кількість балів:________ Оцінка: ECTS ______

 

                                                Члени комісії  _________________        ___________________

                                                                       (підпис)                               (прізвище)

                                                                         _________________        ___________________

                                                                       (підпис)                               (прізвище)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  м. Харків – 20____рік                                                         ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика шлюбно-сімейних відносин в міжнародному приватному праві

    1.1. Поняття та особливості шлюбу у міжнародному приватному праві….5

    1.2..Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю      іноземного елементу……………………………………………………………..7

РОЗДІЛ ІІ. Основні колізійні проблеми шлюбно-сімейних відносин в міжнародному приватному праві

    2.1  . Колізійні питання укладення шлюбу…………………………………..11

    2.2 Колізійні питання розірвання шлюбу та визнання його недійсним…...17

Висновки……………………………………………………………………...25

Список використаних джерел……………………………………….28

 

 

                                                  Вступ

З давніх часів шлюб, як союз чоловіків і жінок, є специфічною формою людських стосунків, необхідна для реалізації природної потреби у продовженні роду. Саме сім'я, що здійснює виховання, виступає підвалиною майбутнього розвитку суспільства. Саме тому право кожної країни світу містить норми, які регламентують відносини, пов'язані зі створенням і функціонуванням сім'ї. Саме у світі шлюб користується охороною і заступництвом закону лише за укладанні його із дотриманням встановлених правом умов і форм, які передбачають наявність особистих і правових і обов'язків подружжя (як щодо одне одного, і стосовно дітям).

І саме оскільки шлюбно-сімейні відносини притаманні будь-якій державі, їх законодавче регулювання складає базу загальновизнаних принципів міжнародного права, ув'язнених у міжнародні правові акти .

До шлюбно-сімейних відносин в міжнародному праві відносять питання укладення та розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, визначення режиму майна між подружжям, регулювання аліментних зобов'язань, усиновлення та пов'язані з ними інші питання (наприклад, взаємини в прийомній сім'ї) за умови, що зазначені відносини мають міжнародний характер.

Предмет дослідження - приватні питання регулювання шлюбно-сімейних відносин у міжнародному приватному праві.

Актуальність теми. Характеризуючи область шлюбно-сімейних відносин, не можна не відзначити відмінні ознаки, як переважання в кожній державі правових норм, що мають свої давні історичні та релігійні коріння, наявність звичаїв, традицій, правил ввічливості, моральних і побутових норм, одним словом, всі ті соціальні регулятори, які відображають специфіку кожної народності і певної спільноти людей. Отже, у сфері міжнародного приватного права регулювання шлюбно-сімейних відносин посідає виняткове місце у зв’язку зі значними розбіжностями внутрішнього матеріального права різних країн. А у мовах сьогоднішніх стрімких інтеграційних процесів укладання шлюбів між громадянами різних країн стає все більш поширеним, а їх правове регулювання все більш складним.  
Взагалі, сфера шлюбно-сімейних відносин є унікальною, оскільки ні процес уніфікації, ні існування міжнародних звичаїв не можуть нівелювати ту специфіку в регулюванні, що зумовлюється національними нормами

Отже, метою данної роботи є вивчення особливостей  шлюбно-сімейних відносин в міжнародному приватному праві.

Завданнями курсової роботи є:

1. вивчити особливості правового регулювання шлюбно-сімейних відносин міжнародного характеру;
2. розглянути основні  джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю іноземного елементу.
3. розглянути укладання шлюбу; консульські шлюби;
4. проаналізувати розірвання шлюбу міжнародне право;

 

 

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика шлюбно-сімейних відносин в міжнародному приватному праві

1. 1. Поняття та особливості шлюбу у міжнародному приватному праві

Шлюбно-сімейні відносини являють собою комплексні відносини особистого немайнового та майнового характеру, засновані на родинних зв'язках. У Преамбулі Рим I (п. 8) підкреслюється: "Сімейні відносини повинні охоплювати споріднені зв'язки за походженням, шлюб, властивість і родинні зв'язки по бічній лінії. Відносини, які мають наслідки, аналогічні шлюбу та інших сімейних відносин, повинні тлумачитися згідно з правом держави, суд якої розглядає справу".

У більшості сучасних держав сімейне право відокремлено від цивільного, кодифіковано і являє собою самостійну галузь права (Росія, Алжир, країни Східної Європи і Латинської Америки). Основними джерелами регулювання шлюбно-сімейних відносин у країнах континентальної Європи є спеціальні розділи цивільних кодексів (Німеччина, Італія, Швейцарія) або спеціальні закони про шлюб та сім'ю (Угорщина, Польща, Хорватія, Чехія). У Франції в 1998 р. був прийнятий Сімейний кодекс. У Великобританії діють понад 15 спеціальних законів щодо окремих питань шлюбно-сімейних відносин.

Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин має значну публічно-правову складову. У доктрині сімейне право визначають як конгломерат приватних і публічних норм. Сімейне право входить в систему приватноправових галузей національного права, але державне регулювання проявляється тут набагато рел’єфніше, ніж у цивільному праві. Це пов'язано з тим, що будь-яка держава проводить певну демографічну політику, намагається контролювати відтворення населення та забезпечити належні умови для розвитку нового покоління.

В нормативних актах більшості держав відсутнє законодавче визначення шлюбу. Прийнято ухвалу, що шлюб - це юридично оформлений добровільний союз чоловіка та жінки, спрямований на створення сім'ї і презюмирующє спільне співжиття з веденням спільного господарства. Слід зауважити, що таке визначення шлюбу відповідає праву далеко не всіх держав (наприклад, тих держав, законодавство яких допускає одностатеві або полігамні шлюби). У доктрині шлюб визначається як шлюб-договір, шлюб-статус або шлюб-партнерство. Найбільш поширеною є точка зору, що шлюб - це договір, цивільно-правова угода, що породжує особисті та майнові права і обов'язки подружжя.

Шлюбно-сімейні відносини, пов'язані з іноземним правопорядком, є складовою частиною міжнародних цивільних правовідносин. У законодавстві деяких держав особливо виділяються "іноземні" (між іноземцями) і "змішані" (між іноземцями і власними громадянами) шлюби. Шлюбно-сімейні відносини в максимальній мірі пов'язані з національними традиціями, релігією, побутовими та етнічними звичаями. [1]

Сімейне право різних країн принципово відрізняється і з великими труднощами піддається уніфікації.

У США шлюбно-сімейний статус осіб і пов'язані з нею особливості регулюються правом штату, прагненням якого було б завдано "серйозний збиток, якби його право не було застосоване до конкретного питання. Цей штат визначається за допомогою оцінювання сили і доречності мають відношення до справи... відносин кожного штату... з суперечкою, сторонами та особою, чий статус розглядається... устремлінь підтримати дійсність добровільно прийнятих зобов'язань, захищати дітей, неповнолітніх та інших потребують захисту, а також оберігати сімейні цінності і стабільність" [2]

Поняття "шлюб" в німецькому матеріальному праві означає офіційно укладений з дотриманням певних формальностей союз між чоловіком і жінкою для спільного проживання та створення сім'ї. З точки зору німецького колізійного права під це поняття підпадає співжиття, не оформлене офіційно і має тимчасовий характер. Німецький законодавець враховує, що іноземне право (статут місця скоєння шлюбу або статут наслідків шлюбу) може інакше вирішувати це питання і включати в поняття "шлюб" тимчасове співжиття, яке не є браком з точки зору німецького матеріального права.

У Кодексі МПП Бельгії закріплена гол. IV "Відносини співжиття". Термін "ставлення співжиття" ставиться до ситуації співжиття, яка вимагає реєстрації державною владою і яка не створює зв'язку, що дорівнює шлюбу. Реєстрація відносини співжиття може мати місце у Бельгії, якщо сторони під час укладення мають спільне звичайне проживання в Бельгії. Реєстрація припинення відносини співжиття може мати місце у Бельгії, якщо створення зв'язку було зареєстровано в Бельгії. Ставлення співжиття регулюється правом держави, на території якого ставлення було вперше зареєстровано. Це право визначає умови встановлення відносини, наслідки відносини для майна сторін, а також причини і умови припинення відносини (ст. 58-60). Подібне регулювання встановлено в законодавстві Македонії та Нідерландів.

Питання про те, яка форма спільного життя визнається в якості шлюбу, вирішується на основі закону істоти відносини (статуту місця скоєння шлюбу).

Основні колізійно-правові проблеми шлюбу і сім'ї:

1) форма та умови укладення шлюбу;

2) расові і релігійні обмеження;

3) заборони на шлюби з іноземцями;

4) необхідність дозволу (дипломатичного, батьків або опікунів) для вступу в шлюб;

5) особистий закон (верховенство) чоловіка;

6) укладення шлюбу по  довіреності або через представника;

7) полігамія і моногамія;

8) одностатеві шлюби;

9) відповідальність за  відмову вступити в обіцяний шлюб;

10) "хромающие шлюби".[3]

1.2.Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю іноземного елементу

Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин з наявністю іноземного елемента в різних правових системах здійснюється як нормами сімейного (наприклад, Сімейний кодекс України, Сімейний кодекс Російської Федерації), так і цивільного законодавства (Німецьке цивільне уложення, Французький цивільний кодекс). У країнах Східної Європи шлюбно-сімейні відносини регулюються спеціальними законами, зокрема, у Чехії, Угорщині, Польщі. У країнах англо-саксонської правової сім'ї важливе місце у регулюванні шлюбно-сімейних відносин має правовий прецедент, хоча, зокрема, у Великобританії існують окремі законодавчі акти з питань шлюбу та сім’ї (наприклад, Закон про дітей 1989 р., Закон про опіку над неповнолітніми 1971 р.), у США шлюбно-сімейні відносини регулюються також законодавчими актами окремих штатів, застосовуються однакові закони, що прийняті у багатьох штатах (Закон про шлюб і розлучення 1970 р., Закон про шлюбний договір 1983 р.).

Для правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у міжнародному приватному праві характерним є перевага колізійних норм над уніфікованими нормами. В Україні колізійні норми у сфері шлюбно-сімейних відносин передбачені розділом ІХ «Колізійні норми сімейного права» Закону України «Про міжнародне приватне право», розділом VI «Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства» Сімейного кодексу України [4].

У міжнародному приватному праві здійснюється уніфікація колізійного регулювання,спрямована на впорядкування регулювання окремих інститутів сімейного права. При цьому уніфікація сімейного права обмежується,в основному, створенням колізійних норм, кількість матеріальних міжнароних норм в сфері шлюбно-сімейних відносин дуже незначна.

Можна виділити наступні конвенції в сфері сімейного права: 

– «Гаазька конвенція про закон, застосовний до аліментних

зобов’язань на користь дітей» (1956 р.); 

– «Нью-Йоркська конвенція про громадянство одруженої жінки»

(1957 р.) (чинна для України з 1958 р.); 

– «Гаазька конвенція про визнання і виконання рішень у справах

про аліментні зобов’язання відносно дітей» (1958 р.); 

– «Гаазька конвенція про компетенцію і застосовуване право від-

носно захисту неовноітніх» (1961 р.);