Муниципальное право

У правовій літературі іноді береться під сумнів потреба в матеріально-правовому методі регулювання правовідносин у міжнародному приватному праві. Тобто, твердиться про достатність колізійного методу в зазначеній галузі права. Така позиція визначається певним розумінням суті міжнародного приватного права. Так, на думку Г. К. Матвеева, міжнародному приватному праву притаманний лише колізійний метод регулювання. Аргументуючи свою позицію, вчений зауважував, що уніфіковані матеріальні норми немовби "розмивають" міжнародне приватне право як галузь і авужують сферу його Дії. Вчений відносив ці норми не до міжнародно-правових, а до внутрідержавних галузей права: цивільного, цивільного процесуального. Цю думку поділяють А. Б. Левітін², Ж. Ста-лев³, деякі інші правники. Проте навряд чи цей та інші аргументи є достатніми для заперечення існування матеріально-правового методу та матеріально-правових норм у міжнародному приватному праві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Отже слід зазначити, що правовий метод регулювання — це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. У міжнародному приватному праві це питання чи не найменш вивчене. Для міжнародного приватного права характерним є цивільно-правовий метод, що виражає правову природу цієї галузі. Крім нього, для врегулювання відносин з "іноземним елементом" застосовуються два юридико-технічні методи:

колізійний та матеріально-правовий. Вони характеризують і зовнішню форму  джерел міжнародного приватного права, тобто національно-правових і міжнародно-правових.

Колізійний метод є необхідним для регулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити  вибір між нормами права. Виникнувши наприкінці середніх віків, колізійний метод став похідним від колізії  статутів, які діяли на певних територіях. Згодом виникло колізійне право.

Проблеми, пов'язані з вирішенням колізій, давно досліджувались у науковій літературі не тільки в загальнотеоретичному аспекті, а й стосовно міжнародного приватного права. Адже застосування цього методу саме в цій галузі права відбувається частіше, ніж у інших. Тому стає зрозумілим, що у деяких правових системах колізійне право вважається значною частиною міжнародного приватного права чи повністю ототожнюється з ним. Водночас навряд чи правильно вважати, що колізійний метод є специфічним і притаманним саме цій галузі права. Адже колізії можуть виникати й поза її сферою. їх вирішення хоч і залежить від застосування колізійних норм, проте вони не матимуть міжнародного приватно-правового характеру.

Також  колізійні норми можуть міститись у різних джерелах права, зокрема в законах з міжнародного приватного права: Австрії 1978 p., Угорщини 1979 p., Польщі 1965 p., Швейцарії 1987 p., Румунії 1992 p., Законі Албанії 1964 р. про користування цивільними правами іноземцями та застосування іноземного права. Зазначені нормативно-правові акти містять систему колізійних норм, призначених для врегулювання правосуб'єкт-ності осіб у цивільних, шлюбно-сімейних, трудових відносинах, визнання та виконання рішень іноземних судів тощо. У державах, де немає єдиного закону з питань міжнародного приватного права, колізійні норми можуть бути в окремих юридичних актах. Так, у Болгарії колізійні норми містяться в Декреті про економічне, промислове, наукове й технічне співробітництво з іноземними юридичними та фізичними особами від 12 червня 1974 p.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Богуславський М.М.  Международное частное право.  — М.: Международные отношения, 1994.

2. Кисиль В. Й. Правовая реформа в СССР и некоторые аспекты международного частного права // Советское государство и право. - 1990.

3. Лебедев С. Н. О природе  международного частного права  // Советский ежегодник международного  права. — 1979. — М., 1980.

4. Макоеский А. Л. Проблемы  природы международного частного права в советской науке // Труды ВНИИСД 29. - М, 1984

5. Матвеев Г. К. Предмет, система  и задачи дальнейшего развития  международного частного права  // Советский ежегодник международного  права. - 1978. - М., 1980. -

6. Мюллерсон Р. А. О соотношении международного публичного, международного частного и национального права // Советское государство и право. - 1982.- № 2. -

7. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне  право. — К.: Юрінком Інтер, 1997.