Фінансова відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності

Каральна функція. Каральна функція впливає на майнові (грошові) відносини, звужує майнову сферу фінансового правопорушення, але неможливо назвати в якості об’єкту впливу тільки публічно-правові майнові відносини. Об’єктами впливу каральної функції може бути право на заняття певним видом діяльності, психіка порушника фінансового законодавства. Так, наприклад, відкликання НБУ банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку є заходом (мірою) організаційно-правового характеру. А письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат залученими коштами, зменшення чи вилучення неефективних інвестицій є мірою психологічного впливу. Способи здійснення карального впливу фінансово-правової відповідальності є досить різноманітними. До правопорушників можуть застосовуватися санкції передбачені Бюджетним кодексом України.

Відновлювальна функція. Ця функція має найважливіше значення для забезпечення та захисту порушеного публічного фінансового інтересу держави та органів місцевого самоврядування в повній мірі. У широкому розумінні об’єктом відновлювального впливу є відносини, що існують в процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень. Саме цим відносинам заподіюється шкода внаслідок здійснення фінансового правопорушення. Відновлювальна функція призначена нормалізувати відносини щодо цільового використання бюджетних коштів, своєчасного і повного перерахування цих коштів, підтвердження бюджетних зобов’язань розпису закону про Державний бюджет тощо. Відновлювальний характер мають фінансово-правові санкції, реалізація яких унеможливлює здійснення фінансового правопорушення, відновлює правопорядок. Санкції застосовуються з метою спонукання правопорушника припинити здійснення правопорушення, хоча їх застосування інколи може й не спричинити автоматичного його припинення. До цієї групи відносяться санкції, пов’язані зі втратою майна для порушника (стягнення штрафу, пені, санкції, пов’язані з обмеженням прав порушника бюджетного законодавства, призупинення, обмеження фінансування, призупинення операцій на рахунках та інші вищезазначені санкції). [7,10]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Види фінансово-правової відповідальності.

 

1. Позитивна фінансово-правова відповідальність.

   Фінансово-правова відповідальність класифікується дослідниками за двома основними критеріями. Як відомо із загальної теорії держави і права юридична відповідальність перш за все класифікується на позитивну та ретроспективну (негативну). Будучи самостійним видом юридичної відповідальності фінансово-правова відповідальність також має таку класифікацію, яка має втім для цієї відповідальності особливу специфіку. Її сутність полягає у тому, що вона забезпечує відповідальну, правомірну поведінку суб’єкта фінансово-правового відношення. Для позитивної фінансово-правової відповідальності достатнім є наявність формальної (нормативної) підстави, оскільки вона виникає не на підставі фінансового правопорушення, а в силу добровільного виконання суб’єктом фінансового права своїх обов’язків. Фінансова діяльність держави базується не тільки на встановлені заборон стосовно здійснення будь-яких дій. Однією із важливих умов її здійснення є добросовісна реалізація зобов’язаними суб’єктами фінансових правовідносин наданих ним прав і реалізація покладених на них обов’язків. Усвідомлення зазначеними суб’єктами суті і значення своїх дій, узгодження їх зі своїми обов’язками надає фінансово-правовій відповідальності позитивний зміст.

 В цілому позитивна  відповідальність має добровільний  характер, але разом з тим, можливим  є і наявність певного ступеню  державного примусу. Одні суб’єкти  виконують покладені на них  обов’язки в силу усвідомлення свого суспільного боргу, а інші – внаслідок небажання бути притягнутими до відповідальності за неправомірну поведінку. Стосовно позитивної фінансово-правової відповідальності примус у вигляді загрози настання негативних наслідків є тільки засобом попередження фінансових правопорушень. Добровільна форма реалізації фінансово-правової відповідальності має такі ознаки:

а) нерозривно пов’язана  з нормою фінансово-правової відповідальності;

 б) є юридичним  обов’язком, зумовленим правовим  статусом зобов’язаного суб’єкта фінансових правовідносин;

 в) гарантована  державним примусом;

 г) добровільна  реалізація у вигляді правомірної  поведінки;

 д) схвалюється  з боку держави;

 є) здійснюється  в межах фінансових правовідносин. 

 Позитивна фінансово-правова відповідальність має досить важливе значення у фінансовому праві, зокрема у сучасних умовах. Вона доповнює собою ретроспективну відповідальність. У тих же випадках, коли у законодавстві чітко не виписані міри ретроспективної відповідальності за конкретні види правопорушень. Так ні Бюджетний кодекс, ні інші нормативно-правові акти поки що не встановлюють конкретних мір та заходів фінансово-правової відповідальності за бюджетні правопорушення на конкретних стадіях бюджетного процесу. Так, наприклад не передбачено відповідальності за неналежне виконання Державного бюджету через те, що тут має місце колективна відповідальність. Натомість наявність такої стадії бюджетного процесу як підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету очевидно повинна орієнтувати суб’єктів бюджетного процесу на позитивну відповідальність, тобто відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків на інших стадіях бюджетного процесу.

 

2. Ретроспективна (негативна) фінансово-правова відповідальність

Порушення фінансово-правових норм зумовлює існування негативної фінансово-правової відповідальності, яку можна розглядати у декількох аспектах. По-перше, як реакцію держави на порушення фінансово-правових норм, що проявляється в обов’язку винної особи прийняти каральні заходи державно-примусового впливу за здійснене діяння у формі грошових чи інших майнових позбавлень. По-друге, фінансово-правову відповідальність можна визначити як виконання юридичного обов’язку на підставі державного примусу. Наявність або відсутність державного примусу визначає факт існування фінансово-правової відповідальності. Фінансово-правова відповідальність не пов’язується тільки з несприятливими наслідками до правопорушника, які настають для нього внаслідок порушення ним фінансового законодавства. Каральні механізми фінансово-правової відповідальності існують паралельно з право відновлювальними, оскільки для держави важливим є не тільки покарати поршника фінансового законодавства, а й відновити публічні майнові інтереси, компенсувати збитки, що виникли внаслідок правопорушення. Отже, негативна фінансово-правова відповідальність може існувати у двох формах: каральній (штрафній) та правовідновлювальній (компенсаційній).

 

3. Інші види фінансово-правової відповідальності

 Крім того в межах  фінансово-правової відповідальності як одного із видів юридичної відповідальності можна також виділити окремі різновиди юридичної відповідальності відповідно до певних підгалузей фінансового права. Зокрема можна виокремити бюджетно-правову, податкову, митну, валютну та інші різновиди фінансово-правової відповідальності. Найбільш детальну розробку отримала податкова відповідальність і суттєві перспективи розвитку має бюджетно-правова відповідальність. Зупинимось на них детальніше.

1) Бюджетно-правова відповідальність. Її ще називають фінансово-правова відповідальність за бюджетні правопорушення. Вона характеризується наступними ознаками: [2,12]

- ця відповідальність  встановлена безпосередньо бюджетним  законодавством, зокрема бюджетним  кодексом та ін. законами.

- до відповідальності  притягується лише суб’єкт бюджетного правовідношення.

- відповідальність передбачає  застосування мір покарання до  особи, яка винна у невиконанні  чи неналежному виконанні приписів, що передбачені нормами бюджетного  законодавства.

- в основі відповідальності  лежить бюджетне правопорушення, тобто порушення норм бюджетного законодавства.

- відповідальність полягає  у застосуванні специфічних бюджетних  санкцій.

- притягнення до бюджетно-правової  відповідальності здійснюють органи, що здійснюють виконання бюджету.

- бюджетно-правова відповідальність є засобом забезпечення належного виконання вимог бюджетного законодавства.

Таким чином бюджетно-правова  відповідальність – це застосування уповноваженими органами, що виконують  бюджет, до порушника бюджетного законодавства мір юридичної відповідальності, встановлених цим законодавством, що покладають на правопорушника додаткові обтяження майнового характеру. Міри чи заходи бюджетно-правової відповідальності є одночасно санкціями за здійснення бюджетного правопорушення. Фінансово-правові санкції прийнято поділяти на 2 види: право поновлюючі та каральні (штрафні). При чому більшість заходів бюджетно-правової відповідальності є саме право поновлюючими. [2,13]

До них можуть наприклад  відноситися:

 а) попередження  про неналежне виконання бюджетного процесу – це офіційне повідомлення учасника бюджетного процесу про неналежне виконання ним своїх обов’язків з вимогою припинити порушення бюджетного законодавства;

 б) блокування видатків  – це припинення бюджетного  фінансування шляхом скорочення ліміту бюджетних зобов’язань або відмови в підтвердженні цих зобов’язань;

в) виїмка бюджетних коштів – примусове вилучення у одержувача грошових коштів з бюджету, які надаються  йому на зворотній основі, шляхом безспірного  списання цих коштів з його особового рахунку;

г) призупинення операцій на рахунках у кредитних організаціях – це заборона на проведення операцій на рахунках учасників бюджетного процесу  у кредитних організаціях до усунення причин, що послугували підставою  для цієї заборони;

 ґ) скорочення чи припинення фінансової допомоги з відповідного бюджету – зменшення суми бюджетних асигнувань, що здійснюються у формі фінансової допомоги (дотації, субвенції, субсидії тощо)

 е) повернення коштів, що були використані не за  цільовим призначенням – відбувається у випадках, коли відповідний нижчестоящий бюджет використовує надану вищестоящим бюджетом субвенцію не за її конкретним цільовим призначенням24. Бюджетний кодекс України передбачає не всі із вищезазначених санкцій, а лише деякі. До числа каральних (штрафних) санкцій, передбачених БК України можна віднести лише нарахування штрафу та пені. При цьому штраф та пеню як каральні санкції у фінансовому праві слід відрізняти від штрафу у праві адміністративному праві та пені у цивільному за вже зазначеними нами критеріями25.

2) Податково-правова відповідальність.

 Визначення цього  виду фінансово-правової відповідальності  можна дати виходячи із доктринального  визначення юридичної відповідальності  та застосовуючи специфічні ознаки. Податково-правова відповідальность – це застосування уповноваженими податковими органами до порушника податкового законодавства мір юридичної відповідальності, що полягають у застосуванні до правопорушника додаткових обтяжень майнового характеру. Характерною особливістю цього виду відповідальності також є те, що такі негативні наслідки майнового характеру не звільняють правопорушника від виконання основного обов’язку, наприклад сплати податку якщо він ухилявся від сплати.

 Фінансова відповідальність  за порушення податкового законодавства виступає в формі:

 — стягнення всієї  суми укритого або заниженого  платежу в бюджет в формі  податку;

 — штрафу (що накладається  податковими органами);

 — пені, що стягується  із платника за затримку внесення  податку. Це є вичерпний перелік  мір податково-правової відповідальності, що виступають у формі податково-правових санкцій26. Механізм сплати сум, нарахованих податковим органом за порушення податкового законодавства, регулюється конкретними нормативними актами, що характеризують окремі види податків або відповідальність платників. Детальніше цей механізм конкретизується Декретом Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів» від 21 січня 1993 року. [8,14]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 Таким чином ми  з’ясували всі специфічні відмінності фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. Ці особливості досить ґрунтовно досліджені у наукових працях багатьох вчених. Через те, що інститут фінансово-правової відповідальності перебуває ще на стадії свого формування необхідно визначити яким чином застосувати наукові дослідження на практиці. Для цього необхідно дослідити перспективи розвитку даного інституту та на основі всіх наукових досліджень намітити шляхи вдосконалення чинного законодавства, що регламентує питання фінансово-правової відповідальності.

 Багато спірних  питань діючого законодавства  про фінансову відповідальність  є результатом відсутності єдиного  теоретичного та практичного  підходу до розуміння фінансово-правової  відповідальності, фінансово-правової санкції та фінансового правопорушення. У зв’язку із цим спостерігається гостра необхідність удосконалення чинного законодавства. Першочерговим завданням є закріплення у законодавстві легального визначення поняття фінансово-правової відповідальності, а також чітке визначення її підстав та форм27. Крім того сучасне фінансове законодавство не може далі розвиватися без власних ефективних засобів захисту. В ньому повинні переважати заходи прямої дії, оскільки не забезпечені реальними засобами захисту вимоги закону дозволяють безкарно здійснювати правопорушення. Досить значна кількість декларативних, відсильних, бланкетних та «порожніх» норм дає можливість різного тлумачення при застосуванні мір відповідальності, і навіть ухилятися від неї. Дуже важливим залишається питання співвідношення та чіткого розмежування фінансової та адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень у сфері мобілізації, розподілу та використання державних і муніципальних фондів грошових коштів. У законодавстві слід більш чітко розмежувати склади фінансових та адміністративних правопорушень, а також відповідних їм мір відповідальності. Це необхідно здійснювати за такими критеріями як суб’єктний склад та порядок застосування мір відповідальності. Також не розробленими у фінансовому законодавстві залишаються питання про вплив на міру відповідальності форми вини. Як правило форма вини не впливає на розмір санкції. Особливістю мір відповідальності, що застосовуються в сучасний період за фінансові правопорушення є те, що вони у більшості випадків становлять абсолютно визначені санкції. У зв’язку із цим деякими дослідниками пропонується замість абсолютно визначених санкцій встановити відносно визначені, тобто «від» і «до» з метою більш чіткого та коректного їх застосування. Це також буде сприяти втіленню основоположного принципу юридичної відповідальності – принципу індивідуалізації покарання. Крім цього деякі автори також вважають за необхідне закріплення у якості самостійної міри фінансово-правової відповідальності такої санкції як фінансове попередження. Це б дозволило за незначні фінансові правопорушення, вчинені за пом’якшуючих обставин, застосувати менш сувору міру відповідальності.