Контрольная работа по "Хозяйственному праву"

Зміст

 

 

1. Порядок розгляду справ  господарськими судами, процесуальні права та обов’язки передбачені законодавством для сторін у спорі…………..3

2. Види господарських зобов’язань в залежності від підстав виникнення, характеру правомочностей та обов’язків сторін, особливостей об’єктивного та суб’єктивного складу…………………………........................16

Практична ситуація………………………………………………………...22

Список використаних джерел………….………………………………….25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Порядок розгляду справ господарськими судами, процесуальні права та обов’язки передбачені законодавством для сторін у спорі

 

 

Порушення прав та законних інтересів осіб є підставою  для виникнення у сторін спору  та необхідності його вирішення. Господарські спори – це різновид правових спорів, вони виникають в процесі здійснення господарської діяльності. Спори з приводу господарських правовідносин частіше всього виникають в результаті правопорушень по укладеним договорам, але й можуть породжуватись у випадку заподіяння позадоговірної шкоди, незаконного привласнення чужого майна, розходжень при укладанні договорів, при заборгованості підприємств та організацій тощо. Вирішення господарських спорів може бути позасудовим та судовим [4, с.45].

Звернення до господарського суду за захистом прав та інтересів  суб’єктами господарювання повинно здійснюватися з дотриманням прав підвідомчості та підсудності.

Суддя господарського суду в господарському процесі користується всіма необхідними правами по виявленню дійсних обставин справи, встановленню прав і обов’язків сторін, які випливають зі спірного правовідношення. Процесуальний стан судді господарського суду закріплений діючим законодавством і характеризується його керівною роллю в процесі та широким колом повноважень, спрямованих на захист прав і інтересів, які охороняються законом, суб’єктів господарської діяльності. Чинне законодавство не лише наділяє суддів господарського суду повноваженнями, які необхідні для здійснення правосуддя, але і забезпечує гарантії цієї діяльності. Судді незалежні, незмінні, у своєї діяльності користуються лише законами та іншими нормативно-правовими актами, не відповідальні перед іншими гілками державної влади. Вимоги судді господарського суду обов’язкові для всіх підприємств, організацій і посадових осіб. Суддя здійснює важливі повноваження на всіх стадіях процесу. Суддя місцевого господарського суду розглядає справу і вирішує спір одноособово, залежно від категорії і складності справи, її може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Перегляд в апеляційному та касаційному порядку здійснюється колегією суддів відповідних судів. Права судді, якими він наділений для здійснення своїх повноважень, не закріплені в одній конкретній статті, а сформульовані у ряді певних статей, у першу чергу в Конституції України, в Законі України “Про судоустрій і статус суддів” і Господарському процесуальному кодексі України. Суддя одноособово вирішує питання про прийняття позовної заяви, має право відмовити у її прийнятті або повернути її. Для правильного і своєчасного вирішення спору суддя на підготовчій стадії має право виконувати широке коло повноважень, невичерпний перелік яких містить ст. 65 ГПК [2]. За певних умов суддя може залучити до участі у справі іншого, належного відповідача, витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, призначити судову експертизу, вжити заходів щодо забезпечення позову, прийняти рішення з господарського спору, здійснювати інші дії, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Важливого значення у забезпеченні об’єктивності та неупередженості судді при розгляді справи набуває ст. 20 ГПК, яка встановлює підстави і регламентує процедуру відводу або самовідводу судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу),  якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, або  якщо  буде  встановлено  інші обставини,  що викликають  сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності  зазначених підстав суддя повинен  заявити самовідвід. З цих же підстав  відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід  повинен  бути  мотивованим,  заявлятись  у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід  після  цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про  відвід судді вирішується в нарадчій  кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу,  про що виноситься ухвала.  Заява про відвід кільком  суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, передбаченому законодавством.

Питання про  прийняття позовної заяви вирішується  суддею, якому вона була передана після автоматичного розподілу справ. Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не  підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні  господарського суду або іншого  органу, який в  межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же  підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) настала смерть  фізичної особи або оголошено  її померлою чи припинено діяльність  суб'єкта господарювання, які звернулися  із позовною заявою або до  яких пред'явлено позов, якщо  спірні правовідносини не допускають  правонаступництва. 

Про відмову  у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох  днів з дня надходження заяви. До  ухвали  про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у  прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Суддя  повертає  позовну  заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

1) позовну заяву   підписано  особою,  яка   не  має  права  її підписувати,  або особою, посадове становище  якої не вказано;

2) у позовній  заяві не вказано повного найменування  сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що  підтверджують викладені в заяві обставини,  обгрунтований розрахунок  стягуваної  чи  оспорюваної суми;

4) не подано  доказів сплати судового збору  у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила  об'єднання вимог або об'єднано  в одній позовній заяві кілька  вимог до одного чи  кількох   відповідачів  і сумісний  розгляд   цих  вимог  перешкоджатиме  з'ясуванню  прав  і взаємовідносин  сторін чи суттєво утруднить  вирішення спору;

6) не подано  доказів надсилання відповідачеві  копії  позовної заяви і доданих до неї документів.

7) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Суддя  повертає  позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її надходження,  про  що  виносить  ухвалу.  Ухвалу  про   повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з  нею  до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення [2].

Суддя,  прийнявши  позовну заяву, не пізніше трьох  днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про  порушення  провадження  у  справі,  в  якій вказується про прийняття позовної  заяви,  призначення  справи  до розгляду  в  засіданні  господарського  суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки  справи  до  розгляду  в засіданні.  Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за  повідомленою  ними  господарському суду поштовою  адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про  відкриття провадження у справі надсилається за   адресою  місцезнаходження  (місця  проживання) сторін,  що  зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних  осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою,  вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребовуються документи, відомості  та  висновки  або  їх  посадові особи викликаються до господарського суду.

 З метою  забезпечення правильного і своєчасного  вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: вирішує питання про залучення до участі  у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача; викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться  у тому ж населеному  пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин  справи  і  з'ясовує,  які  матеріали  може бути подано додатково; зобов'язує  сторони,   інші  підприємства,  установи, організації, державні та інші органи, їх посадових  осіб  виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення судової експертизи; провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін  у засідання господарського суду обов'язковою; вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи; вирішує  питання  про  розгляд  справи  безпосередньо  на підприємстві, в організації; вирішує  питання  про  вжиття  заходів  до  забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Спір  має  бути вирішено господарським судом  у строк не більше двох місяців  від дня одержання позовної заяви. Спір  про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має  бути  вирішено  господарським  судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити  строк  розгляду спору,  але не більш як на п'ятнадцять днів [4, с.103].

Порядок ведення  засідання  визначається  суддею,  а  в  разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового  процесу  їх  права та  обов'язки  і сприяє у здійсненні належних їм прав. У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні. Учасники  судового  процесу,  а  також інші особи, присутні в залі судового  засідання,  зобов'язані  беззаперечно  виконувати розпорядження  головуючого,  додержуватися  в  судовому  засіданні встановленого  порядку  та  утримуватися  від  будь-яких  дій,  що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді  правил. За  неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої   законом.   Питання   про   притягнення   особи   до відповідальності  за  прояв  неповаги  до  суду  вирішується судом негайно після вчинення порушення,  у  зв'язку  з  чим  у  судовому засіданні із розгляду господарської справи оголошується перерва.

Якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані  господарським судом документи  не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд відкладає в  межах строків розгляду справи розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі  іншого  відповідача,  заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення  розгляду справи  виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце  проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Під час розгляду справи господарським судом позивач  може відмовитися від позову, відповідач – визнати позов, а сторони – укласти мирову угоду. Відмова позивача від позову,  визнання позову відповідачем  і умови мирової угоди сторін  викладаються  в  адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви  підписуються  відповідно  позивачем,  відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до  затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій,  перевіряє,  чи є  повноваження  на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода  може  стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття  відмови позивача від позову або  про затвердження мирової  угоди  сторін  господарський  суд  виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарський суд  зупиняє  провадження у  справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею іншої  справи, що розглядається  іншим  судом, а  також у разі звернення  господарського  суду із судовим дорученням про надання правової  допомоги  до  іноземного  суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження  у справі за клопотанням  сторони,  прокурора,  який  бере участь в  судовому процесі, або за своєю ініціативою  у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання  господарським  судом  матеріалів  до  слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Господарський  суд  поновлює  провадження  у  справі  після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення  провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення  провадження може бути оскаржено.

За результатами розгляду позовної заяви господарський  суд може винести рішення по суті спору, припинити провадження у справі та залищити позовну заяву без розгляду.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

• спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
• відсутній предмет спору;
• є  рішення  господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив  господарський  спір  між  тими  ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
• позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
• сторони уклали  угоду про передачу  даного  спору   на вирішення третейського суду;
• настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання,  які були  однією із сторін  у справі,  якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
• сторони  уклали мирову  угоду  і  вона затверджена господарським судом.