Поняття, види, функції та ознаки господарських договорів

- інформаційна (договір завдяки формальної визначеності умови включає у собі інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у випадках - органам, третіх осіб);

- гарантійна (тільки  завдяки договору входять у  дію такі правові гарантії  виконання договірних зобов'язань,  як неустойка, задаток, заставу  та т.п.);

- правозахисна (договір є правовий формою відносин, тобто. формою, не більше якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом застосування майнових санкцій, коштів оперативного впливу).

Специфічними, властивий  господарському договору, є таких функцій:

- правового забезпечення економічних потреб щодо тих споживачів, потреби яких централізовано враховуються державою і фінансуються з допомогою державного бюджету. Цю функцію виконує такий особливий господарський договір, як державний контракт;

- правового кошти реалізації державних замовлень. Державні замовлення - це обов'язки для виконавців юридичні акти централізованого планування виробництва. У формі держзамовлень плануються: виробництво дефіцитної продукції; заходи щодо розвитку пріоритетних областей народного господарства; виконання міждержавних економічних угод; експортно-імпортна діяльність;

вирішення соціальних труднощів і т.п. Державне замовлення реалізується шляхом складання господарських договорів (державних контрактів) між його виконавцями й споживачами продукції, послуг, замовниками робіт. Інакше висловлюючись, господарський договір у разіє функціональним правовим засобом реалізації державного замовлення;

- правового інструмента  (кошти) децентралізованого планування  господарську діяльність. Детально  цю функцію врегульована ст. 20 закону України "Про підприємства України". Вона у цьому, що:

а) юридичними актами планування підприємств є їхні найближчі плани виробничого та розвитку (затверджуються як локальні правові акти). Плани з перспективи розробляють підприємства, з попиту продукцію, роботи, послуги;

б) попит визначається двома правовими формами: державному замовленням і господарськими договорами, які підприємства вкладають з споживачами і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Отже, важливі умови  господарських договорівє обов'язкової  економічної інформацією упорядкування  планів підприємств.

 

Висновки

 

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної  та

найдоцільнішої форми  опосередкування товарно-грошових відносин. У

процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить

чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії

державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони,

конкурси, біржі тощо).

 

Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових

підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств

з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою

основою створення таких  організацій стає установчий договір. У ньому

засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок

спільної діяльності з  її створення, умови передачі в її володіння,

користування і розпорядження  свого майна та участі в її діяльності.

Договором визначаються також  умови і порядок розподілу  між засновниками

прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу

засновників з її складу тощо.

 

Перехід до ринкової економіки  і саме функціонування ринкового  механізму

можливі лише за умови, що основна  маса товаровиробників – підприємств,

громадян – має свободу  господарської діяльності та підприємництва.

Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і  послуг на

договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням

планово-адміністративного  впливу держави на майнові відносини, отже

розширюється свобода  вибору партнерів у господарських зв'язках і

визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед

договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і  фізичних осіб

у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж,

поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не

зменшується і роль договорів  майнового найму (оренди, лізингу, прокату

тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з  тимчасового

володіння і користування майном. Зростає значення договорів  підрядного

типу, договорів про надання  різного роду послуг громадянам та

організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на

рекламу продукції тощо).

 

Із запровадженням патентної  системи охорони прав на винаходи, корисні

моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як

основної правової форми  передачі виключного права на використання цих

результатів технічної творчості. Договірна форма використовується і для

уступки виключного права  на знаки для товарів та послуг, права на

секрети виробництва (ноу-хау) тощо. Розширення кола можливих об'єктів

страхової охорони, до яких належить очікуваний прибуток, ризик

підприємницької діяльності тощо, теж ведуть до урізноманітнення форм

добровільного (договірного) страхування з конкуренцією страхових

організацій. Отже, сфера  застосування господарських договорів  дедалі

більше розширюється.

 

 

Використана література

 

1. Цивільний кодекс України. Проект у редакції від 25 серпня 1996 року. //
2. Українське право. - 1996. - №2(4). – С. 32-523.

 

3. Арбітражний процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року

 

4. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року

 

5. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. – С.129.

 

6. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. - №30. -
7. Ст. 141.

 

8. Дашков Л. П., Бризгалін А. В. Комерційний договір: від укладення до

виконання. — К., 1996.

 

9. Цивільне право України. Книга перша.: Підручник. У 2 книгах. / Боброва, Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші. / За ред. О.В.Дзери та Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.

 

10. Цивільне право. Загальна частина. / Підопригора О.А., Боброва Д.В.,

Дзера О.В. та інші / Під ред. Підопригори О.А., Бобрової Д.В. - К.,

1995. – 416 с.

 

11. Шейн Б. Коммерческие суды // Энциклопедический словарь / Издатели: Ф А. Брокгауз, И- А. Эфрон. — С.-Петербург, 1895.-Т. 15.-С. 860.