Удосконалення правового регулювання вільних економічних зон

У сусідньому Донецьку завдяки  СЕЗ вдалося досягти створення  найбільшої кількості нових робочих  місць - 3643, а по області всього - 6844 робочих місця, тобто 23% від усіх робочих місць, створених або збережених у всіх спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку в Україні.

Ці цифри підкреслюють специфіку та різний рівень ефективності СЕЗ (ВЕЗ, ТПР) в країні у різних регіонах, і доводять, що спеціальні "зонні" утворення потребують персоніфікованого економічного аналізу їх ролі у поліпшенні економічного стану у державі загалом та у регіоні, в якому вони створені. Інакше СЕЗ ризикують стати виключно "чорними дірами" загальнодержавного українського бюджету. Так, за інформацією Державної податкової адміністрації, загальні надходження податків і зборів з територій, де введено спеціальний режим інвестування, не зменшилися. До бюджетів усіх рівнів за період існування спец режимів надійшло 2970,7 млн. грн. Проте за цей же період суб'єкти господарювання отримали пільги на суму понад 266 млн. грн. Отже, це зайвий раз підтверджує, що без аналізу кожної окремої "зони" доволі складно виявити їх справжню роль та ефективність, опираючись лише на відповідні статистичні узагальнення. У цьому контексті Олександр Рябченко, коментуючи потенційні можливості окремих СЕЗ на мікроекономічному рівні, цілком слушно зазначає: "Місцеві влади домагаються "свободи", яка може стати шляхом реалізації потенціалу регіону. З одного боку, це правильно, оскільки загалом ресурсні можливості регіонів використовуються надто неефективно. Але є і проблеми, коли спеціальні умови господарювання створюються на території, абсолютно невідповідній для цього".

Отже, враховуючи умови  МВФ щодо ліквідації СЕЗ, особливо важливо сьогодні разом з "брудною водою не виплеснути дитину", як зазначає народний депутат України Станіслав Гуренко. Не слід забувати й того, що одним з негативних нюансів, які можуть виникнути через ліквідацію СЕЗ, є чергове розчарування інвесторів, що у нинішній складній інвестиційній реальності України є неприпустимим. Бо в окремих законах, які було ухвалено щодо СЕЗ, існування "зон" розраховано на тридцять років. [47]

Отже, історія розвитку СЕЗ в Україні є досить бідною на переконливі позитивні приклади, тенденції їх розвитку залишаються загалом невтішними, а перспективи - невизначеними. Слід зазначити, що українським урядом сьогодні введено тимчасовий мораторій на внесення пропозицій щодо створення нових СЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, про що було заявлено на дні уряду у стінах Верховної Ради України 12 вересня 2000 р., який символічно майже співпав з початком роботи місії МВФ в Україні. Урядом також передбачено здійснення щомісячного комплексного моніторингу ефективності "зон". Ще одним кроком Кабінету міністрів є розгляд питання щодо припинення діяльності неефективно працюючих ВЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестування. Однак, слід зауважити, що сьогодні доволі важко сказати про критерії, за якими це має визначатися.

Це рішення вказує на намагання урядом знайти компроміс  між прихильниками СЕЗ, насамперед місцевими керівниками та представниками зацікавлених політичних і бізнес-еліт, та вимогами МВФ щодо ліквідації спеціальних  економічних зон. На разі питання "бути чи не бути" СЕЗ в Україні просунулося на кілька пунктів в урядовому порядку денному, проте складно сказати, наскільки це допоможе поновленню кредитування з боку МВФ.

Загалом маємо можливість зробити економіко-правовий аналіз функціонування спеціальних (вільних) економічних зон створених в Україні в кінці ХХ ст.

Створення першої в Україні  експериментальної спеціальної  митної зони "Сиваш" викликане  потребою вироблення нових підходів до здійснення економічних реформ в  Україні, впровадження нових форм підприємницької діяльності. Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та у спеціальній зоні "Славутич" передбачає створення робочих місць і працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку з закриттям нерентабельних шахт та Чорнобильської АЕС. Зону "Яворів" створено з метою забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", вирішення екологічних проблем, використання потенційних можливостей економіки регіону завдяки вигідному прикордонному розміщенню (автопорт "Краковець").

Найпривабливіше у спеціальних  зонах - наявність податкових пільг. Законодавством про СЕЗ не визначено  єдиного, однакового для усіх шаблону  щодо надання пільг в оподаткуванні. Так, наприклад, у СЕЗ "Славутич", територіях пріоритетного розвитку Донецької області та на території комплексної виробничої зони "Яворів" для отримання пільг в оподаткуванні чи статусу суб'єкта зони необхідно забезпечити внесення визначеного законодавством розміру інвестицій.

Існує відмінність й  у підходах до ліцензування (квотування) видів діяльності і переміщення  окремих видів товарів, внесення платежів до різних фондів, оподаткування  доходів нерезидентів, справляння митних платежів та ПДВ при ввезенні товарів  для використання на території зон.

У випадку розгляду питання  оподаткування у СЕЗ, які мають  статус спеціальної (вільної) митної зони ("Донецьк", "Азов", "Краковець" "Технопарк", "Закарпаття"), слід звернути увагу, що тут є деякі  спільні моменти при переміщенні товарів через її межі. [42]

Характерною рисою вільних  митних зон є визнання їх законодавством як таких, що не є складовою митної території України, тому режим оподаткування  при переміщенні товарів через  кордони цих зон спільний для  всіх, за винятком хіба що автопорту "Краковець"; до товарів достатньо перероблених чи вироблених на його території при ввезенні на митну територію України не застосовується звільнення від мита.

Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш" створена у 1996 році, термін функціонування - 5 років. Суб'єктами зони можуть стати підприємства, які реалізують інвестиційні проекти, затверджені Кабміном. Вимог до мінімального розміру інвестицій не встановлено. [6]

Проекти, реалізація яких пов'язана з наданням пільг суб'єктам  зони "Сиваш", затверджуються Кабінетом Міністрів України після розгляду та схвалення їх Спостережною радою з контролю за проведенням експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні.

Реєстрація суб'єкта підприємницької  діяльності як суб'єкта зони "Сиваш" проводиться за умови затвердження Кабміном інвестиційного проекту, а також укладення суб'єктом підприємницької діяльності угоди з адміністрацією зони про реалізацію проекту, якою передбачаються зобов'язання сторін, в тому числі зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності стосовно відкриття рахунків в уповноваженому банку (філії банку), розташованому на території зони "Сиваш".

Підставою для звільнення сировини, матеріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що ввозяться в Україну суб'єктами зони для потреб власного виробництва, від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість є письмове декларування їх на митниці, що здійснює митне оформлення, як таких, що ввозяться виключно для потреб власного виробництва з метою реалізації у межах цієї зони затвердженого в установленому порядку інвестиційного проекту. Цільове призначення вантажів, що ввозяться суб'єктами зони "Сиваш", має бути письмово підтверджене адміністрацією зони "Сиваш".

Кошти, отримані за рахунок  надання суб'єктам зони "Сиваш" пільги щодо сплати податку на прибуток, спрямовуються ними виключно на реалізацію інвестиційних проектів у межах зони.

Крім пільг з податку  на прибуток, передбачено зменшення  до 50% від діючої ставки оподаткування  податком на додану вартість продукції власного виробництва.

При експорті товарів  власного виробництва, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів  України, не застосовується режим ліцензування та квотування. Звільнення щодо обов'язкового продажу на міжбанківській валютній біржі надходжень в іноземній валюті в цей час не застосовується на підставі постанови КМУ від 27.08.97 р. № 937.

Метою створення в  Донецькій області спеціальних  економічних зон та запровадження  на територіях пріоритетного розвитку (територіями оголошено 17 населених пунктів Донеччини) спеціального режиму інвестиційної діяльності є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств, впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективне використання природних ресурсів. [24]

СЕЗ "Азов" та "Донецьк" створено терміном на 60 років, а території пріоритетного розвитку - на 30 років.

Суб'єкти підприємницької  діяльності на територіях спеціальних економічних зон провадять підприємницьку діяльність на підставі відповідного дозволу ради. На територіях СЕЗ можуть розміщуватися об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, житлові будинки тощо. На території СЕЗ "Азов" і "Донецьк" заборонено створення казино, гральних домів та інших місць грального бізнесу.

Слід відзначити особливості  підходу до мінімального розміру  інвестиції. Для того, щоб отримати пільги з податку на прибуток на територіях пріоритетного розвитку, необхідно внести інвестицію у розмірі, еквівалентному 1млн доларів США. Для зон "Донецьк" та "Азов" такої вимоги не передбачено.

На території СЕЗ "Донецьк" передбачено розміщення підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

На території СЕЗ "Азов" розміщуватимуть підприємства, які  здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок.

Зони "Донецьк" та "Азов" мають статус спеціальної митної зони, що передбачає певні особливості оподаткування при переміщенні через їх межі товарів та предметів. Митний контроль за переміщенням товарів та інших предметів через межі спеціальних економічних зон "Азов" та "Донецьк" здійснюється у порядку, передбаченому для перетину митного кордону України. [32]

У межах територій  пріоритетного розвитку спеціальний  інвестиційний режим діяльності діє тільки у видах діяльності, перелік яких визначається постановою Кабміну від 27 липня 1998 р. № 1165. Свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту є підставою для укладення органом місцевого самоврядування контракту з інвестором та державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, укладення органом господарського розвитку спеціальної економічної зони договорів оренди землі, приміщень тощо.

Податок з прибутку з суб'єктів зони "Донецьк" та "Азов" справляється у розмірі 20% від об'єкта оподаткування. На територіях пріоритетного розвитку суб'єкти звільняються на 3 роки від сплати податку з прибутку, отриманого від освоєння інвестиції (на підставі окремого бухгалтерського та податкового обліку), а з четвертого по шостий рік сплачують податок за ставкою 50%. Доходи нерезидентів походженням з СЕЗ оподатковуються у розмірі 2/3 від ставки оподаткування (крім доходів від інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням органу місцевого самоврядування). Дивіденди, що сплачуються суб'єктом зони пріоритетного розвитку інвестору, оподатковуються за ставкою 10%.

Суб'єкти зони "Донецьк" та "Азов" не сплачують збори  до інноваційного та фонду соціального  страхування. Суб'єкти територій пріоритетного розвитку звільняються від сплати до фонду соціального страхування до 2009 року за умови створення нових підприємств чи перепрофілювання, реструктуризації, реконструкції, модернізації старих, якщо збережуть 50% середньооблікової чисельності працівників. [32]

Імпорт товарів для  власного виробництва, а також експорт  товарів повністю вироблених, достатньо  перероблених (оброблених) не підпадає під режим ліцензування чи квотування.

Спеціальна економічна зона "Закарпаття" створюється на 30 років. Створення суб'єктів підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони проводиться за погодженням з органом господарського розвитку. [8]

На території СЕЗ "Закарпаття" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок.

Суб'єкти підприємницької  діяльності, зареєстровані на території  зони, не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів  за межами зони. Забороняється створення  казино, інших гральних домів (місць) та гральний бізнес.

За державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності на території спеціальної економічної  зони вноситься плата, розмір якої встановлюється Закарпатською обласною державною  адміністрацією за погодженням з  Міністерством фінансів України. Розмір зазначеної плати є однаковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності одного виду діяльності.

У спеціальній економічній  зоні "Закарпаття" встановлюється режим спеціальної митної зони, тому митний контроль за переміщенням товарів  та інших предметів через межі спеціальної економічної зони провадиться аналогічно до контролю при перетині митного кордону України. Додатковою пільгою при ввезенні є звільнення від обкладення митом товарів (крім підакцизних), що призначені для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту. Кабмін має право на встановлення обмежень щодо ввезення чи вивезення окремих видів товарів. [26]

Податок з прибутку оподатковується  за ставкою 20%. Доходи походженням з  зони, отримані нерезидентами, оподатковуються  у розмірі 2/3 від ставки оподаткування (крім доходів від інвестицій у цінні папери, що випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування).