Види недобросовісної конкуренції

 

 

План

Вступ

Розділ I.  Загальна характеристика недобросовісної конкуренції

Розділ II.  Види недобросовісної конкуренції

1. Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання
2. Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції
3. Незаконне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці

 

Розділ III.  Майнова відповідальність за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію

 

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

Вступ

Конкуренція є найважливішим елементом ринкової економіки, без неї не можуть розвиватися ринкові відносини.

Питання захисту конкуренції  є досить актуальним на сучасному  етапі розвитку економіки України. Це пояснюється тим, що з одного боку, в Україні швидкими темпами розвиваються різноманітні форми підприємництва, що призводить до загострення конкурентних відносин, які самі по собі навряд чи можуть розвиватись в цивілізованому руслі, а з іншого боку в Україні  майже повністю відсутня культура підприємництва, наявна в інших країнах.

Недобросовісна конкуренція  є антиподом конкуренції. Питання боротьби з недобросовісною конкуренцією набуває нового, більш широкого змісту в контексті глобалізації та інтеграції України в європейську економіку.

У моїй курсовій роботі зазначено: що є недобросовісною  конкуренцією, на які види поділяється недобросовісна конкуренція.

В розділах курсової роботи розкриті такі питання:

• поняття та ознаки недобросовісної конкуренції;
• класифікації недобросовісної конкуренції за різними критеріями;
• види на які поділяють недобросовісну конкуренцію (законодавча класифікація);
• детальна характеристика кожного виду;
• поняття порівняльної реклами, правомірна порівняльна реклама
• відповідальність яка настає за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію, штрафи та інше.

Основними джерелами, що були використані в моїй роботі є: Господарський кодекс України (від 16 січня 2003 року), Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (зі змінами і доповненнями від 18 грудня 2008 року), та інші нормативно-правові акти, а також наукова література у вигляді підручників за редакцією Н.О.Саніахметової « Підприємницьке право України », С.В. Несинової «Господарське право України» та Г.В. Смолина «Господарське право».

 

 

 

Розділ I.  Загальна характеристика недобросовісної конкуренції  

Ст. 42 Конституції України закріпила захист конкуренції як принцип. Зокрема , у ч. 3 вказаної статті зазначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Крім того, не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку і неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Виключно законами визначаються і правила конкуренції та норми антимонопольного законодавства (п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Визначення поняття  «недобросовісної конкуренції» наведено у ст.1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», згідно з якою недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Виділяють наступні ознаки недобросовісної конкуренції:

• недобросовісна конкуренція, на відміну від монополістичної діяльності, може здійснюватися лише активними діями;
• такі дії будуть розглядатися як правопорушення, якщо вони суперечать не тільки положенням чинного законодавства, але і звичаям ділового обороту, вимогам добропорядності, розумності, справедливості;
• суб'єктами недобросовісної конкуренції можуть бути лише суб'єкти господарювання;
• метою активних дій є набуття переваг у підприємницькій діяльності;
• у результаті дії конкурентам можуть бути заподіяні збитки або нанесена шкода їх діловій репутації.

Метою недобросовісної конкуренції  завжди є отримання переваг у  підприємницькій діяльності без  додаткових фінансових чи інтелектуальних  затрат, інновацій чи покращення якості товарів чи послуг. [15,с.28]

У літературі надане наукове  визначення недобросовісної конкуренції  як порушення правил поведінки, які  склалися, широко застосовуються в  підприємництві і визнаються підприємцями як обов'язкові ділові норми, що завдає шкоди відносинам добросовісної  конкуренції і свободи підприємницької  діяльності. [12,с.169]

Правове визначення поняття  недобросовісної конкуренції як будь-яких дій у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, є найважливішою нормою Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Використання зазначеного поняття надало імпульс розробці і прийняттю передбачених ст. 33 Закону правил професійної етики в конкуренції для галузей економіки і відповідних сфер підприємницької діяльності, сприяло затвердженню в правосвідомості підприємців необхідності чесної поведінки в сфері підприємництва.

Аналізуючи законодавче  визначення недобросовісної конкуренції, необхідно відзначити, що відповідно до чинного законодавства певні  дії можуть бути визнані недобросовісною  конкуренцією лише в тому разі, якщо вони посягають на правовідносини в  сфері підприємницької діяльності.

Складність у визначенні недобросовісності дій суб'єкта господарювання, виходячи із законодавчого  визначення недобросовісної конкуренції, полягає у використанні в якості оцінного критерію такої поведінки  правил, торгових та інших чесних звичаїв  у підприємницькій діяльності. Чинне законодавство не містить нормативного визначення понять «правила», «торгові та інші чесні звичаї». Тому визначення протиправності поведінки суб'єкта господарювання як протиріччя зазначеним правилам і звичаям є прерогативою органів, уповноважених застосовувати законодавство про захист від недобросовісної конкуренції.

Вважається, що економічна свобода  господарюючих суб’єктів може бути ефективно забезпечена тільки за допомогою цілого комплексу дій  з профілактики недобросовісної  конкуренції і активної боротьби з нею. Ділова репутація і власний  комерційний досвід потребують постійної  уваги і надійного захисту.

 Основними органами, які  покликані надавати такий захист, - це суди України, Антимонопольний комітет, правоохоронні органи держави та інші.

Згідно ст.32 Господарського кодексу України, дії, що визнаються недобросовісною конкуренцією, можуть бути поєднані у три основні групи дій:

1. Неправомірне використання ділової репутації підприємців;
2. Створення перешкод у конкуренції;
3. Незаконний збір, розголошення та використання комерційної таємниці. 

 

Крім законодавчої класифікації, можна здійснити розподіл видів  недобросовісної конкуренції на теоретичному рівні за такими критеріями: статус потерпілого суб’єкта; нормативне закріплення антиконкурентних актів; об’єкт правопорушення; залежно від порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності; залежно від порушення інформаційного  законодавства.

Наприклад, залежно від потерпілого суб’єкта види недобросовісної конкуренції можна поділити на:

1. ті, що спрямовані на порушення прав певного господарюючого суб’єкта, дискредитацію суб’єкта господарювання; схилення до бойкоту суб’єкта господарювання; неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці;
2. ті, що мають своєю метою не лише порушення прав конкретного виробника, а й уведення споживачів в оману. У цьому випадку потерпілою особою  вважається як сам суб’єкт господарювання, проти якого був здійснений акт недобросовісної конкуренції, так і споживачі та громадськість у цілому, чиї права були порушені внаслідок такого акту. До них належать: неправомірне використання товару іншого виробника; неправомірне використання позначень, порівняльна реклама.
3. види конкуренції, що призводять до порушень прав споживачів. До них слід віднести поширення інформації, що вводить в оману, тобто повідомлення різними шляхами неправдивих відомостей.

 

Отже, незалежно від законодавчої класифікації існує багато інших  класифікацій видів недобросовісної  конкуренції за різноманітними ознаками. Але у своїй роботі, я буду дотримуватися  законодавчої класифікації наведеної  у  Господарському кодексі України, Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та у більшості учбових видань.

 

Розділ II.  Види недобросовісної конкуренції

1. Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання

  Одним з трьох видів правопорушень, що визнаються недобросовісною конкуренцією в ст. ЗЗ ГК і главі 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання.

Неправомірне використання ділової репутації включає в  себе:

1. неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;
2. неправомірне використання товару іншого виробника;
3. копіювання зовнішнього вигляду виробу;
4. порівняльна реклама.

Неправомірне  використання чужих позначень, рекламних  матеріалів, упаковки – є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, знаків для товарів та послуг, інших позначень, а також належних іншій особі рекламних матеріалів,  упаковки товарів,  назви літературних , художніх творів, періодичних видань, зазначення надходження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання.

Неправомірним використанням  товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.

Копіюванням зовнішнього  вигляду виробу – це відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Однак, не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання зумовлено виключно їх функціональним застосуванням. Знову ж таки, це не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.

Порівняльна реклама – це реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи та послуги підтверджені фактичними даними, є об’єктивними, достовірними, корисними для інформування споживачів.

Порівняльна реклама є  правомірною в тому ступені, у  якому вона відповідає наступним  вимогам: товари, що порівнюються в  рекламі, повинні бути дійсно порівняними  один з одним; схожі характеристики або компоненти мають порівнюватися  безпосередньо один з одним; пропоновані  порівняння мають відноситися до істотних характеристик або компонентів  з погляду споживача; відмінності  повинні бути значними і виражатися кількісно. [13, с.362]

Порівняльна реклама є  важливим засобом зміцнення конкуренції, тому суб'єктам господарювання, які бажають використовувати її, має бути надане таке право, за умови, що заяви, що містяться у рекламі, правдиві та обґрунтовані.

   Однак порівняння  в рекламі іноді приводяться  тільки щодо однієї з характеристик  товару або іншим недобросовісним  чином. Це призводить до критичного  погляду на порівняльну рекламу,  що часто сприймається як недобросовісна, вводить в оману і завдає шкоди конкуренції, обмежує права споживачів.

   Практика свідчить  про те, що недобросовісна реклама  є одним з найбільш розповсюджених  порушень в Україні. Серед розглянутих  справ про недобросовісну конкуренцію  справи про недобросовісну рекламу  складають переважну більшість,  значна кількість з них стосується  недобросовісної порівняльної реклами.  Такі справи складали до 60 відсотків  усіх розглянутих Антимонопольним  комітетом України справ про  недобросовісну конкуренцію.[9, с.25]

Порівняльна реклама має як переваги, так і недоліки. Саме по собі це не має приводити до заборони, а, навпаки, до її ретельного і продуманого правового регулювання для того, щоб протидіяти проявам негативних властивостей порівняльної реклами.

Використання порівняльної реклами в Україні дозволено (при  певних умовах), для сприяння подання  переваг різних товарів. Однак з  урахуванням того, що порівняльна  реклама може бути недобросовісною  і тому завдавати шкоди конкуренції, конкурентам і мати негативний вплив  на вибір споживачів, її регулювання  повинне бути максимально деталізованим  у законах України “Про захист від недобросовісної конкуренції” та “Про рекламу”. [7, с.48]

Оскільки неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання в конкуренції є одним з  видів недобросовісної конкуренції, цьому виду правопорушень властиві всі ті ознаки, що характеризують недобросовісну конкуренцію в цілому. Разом з  тим неправомірне використання ділової  репутації суб'єкта господарювання характеризується певними особливостями, що відрізняють його від інших  видів дій, визнаних недобросовісною  конкуренцією. Насамперед такою особливістю є те, що це порушення одним суб'єктом господарювання немайнового права іншого суб'єкта господарювання на ділову репутацію, у вигляді її неправомірного використання.