Поводження з токсичними відходами

     к)  недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на  територію  України; 

     л)  несвоєчасне внесення платежів  за розміщення відходів;

     м)   порушення   вимог   безпечного  перевезення  небезпечних відходів; 

     н)   порушення   встановлених  квот  на  ввезення  в  Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.

Особи, винні  в порушені законодавства про  поводження з токсични відходами  та вчиненні перелічених правопорушень  у Законі «Про відходи», несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства у  сфері поводження з токсичними відходами  може застосовуватися працівників  підприємств, установ та організацій  згідно з нормами трудового законодавства. Сутність такої відповідальності полягає у накладанні роботодавцем на працівника дисциплінарних стягнень за невиконання або неналежне виконання своїх трудових обов’язків щодо збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення токсичних відходів, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Відповідно до ст..147 КЗпПУ, за порушення трудової дисципліни може бути застосовано догану або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про  поводження з токсичними відходами  настає на підставі норм КУпАП.

КпАП передбачається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб та громадян за такі правопорушення, як:

- псування і забруднення  сільськогосподарських та інших  земель: забруднення їх хімічними  і радіоактивними речовинами, виробничими  та іншими відходами (ст. 52);

- пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання (ст. 72);

- засмічення лісів  відходами (ст. 73);

- порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів (ст. 82);

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про відходи» у 1999 р. КпАП було доповнено рядом статей, які відповідали положенням закону, зокрема:

- порушення правил  ведення первинного обліку та  здійснення контролю за операціями  поводження з відходами або  неподання чи подання звітності  щодо утворення, використання, знешкодження  видалення відходів з порушенням  встановлених строків, а так  само порядку подання такої звітності (ст. 82¹);

- виробництво продукції  з відходів чи з їх використанням  без відповідної нормативно-технічної  та технологічної документації, погодженої в установленому порядку  (ст. 82²);

- приховування, перекручення  або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки (ст. 82³);

- змішування чи захоронення  відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу (ст. 82⁴);

- порушення правил  передачі відходів: передача відходів  з порушенням установлених правил  на зберігання, оброблення або  видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій (ст. 82⁵);

- порушення встановлених  правил і режиму експлуатації  установок і виробництв з оброблення  та утилізації відходів, а також  полігонів для зберігання чи  захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) (ст. 826);

- порушення правил  застосування, зберігання, транспортування,  знешкодження, ліквідації та захоронення  пестицидів і агрохімікатів, токсичних  хімічних речовин та інших  препаратів (ст. 83);

- приховування перевищення  встановлених лімітів на обсяги  утворення та розміщення відходів (ст. 91³).

Цивільно-правова  відповідальність за скоєні правопорушення у сфері поводження з токсичними відходами настає у формі відшкодування  завданої шкоди. Постановою КМУ № 484 від 3 липня 1995 року були затверджені такси  для  обчислення  розміру  відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, установами,  організаціями і громадянами України,  а  також  іноземними  юридичними  особами та громадянами внаслідок забруднення  із  суден,  кораблів  та  інших плавучих засобів  територіальних і внутрішніх морських вод України. Розмір   відшкодування   збитків  обчислюється  посадовими особами    територіальних   органів   Міністерства   екології   та природних ресурсів. Суми збитків обчислюються  у  доларах США і сплачуються українськими судновласниками,  судна  яких  плавають  під прапором України, у валюті України за офіційним  валютним  курсом  на  день сплати сум відшкодування.

Згідно з  таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, відшкодування за пошкодження лісовкритих земель і територій зелених насаджень у межах природно-заповідного фонду шляхом забруднення комунально-побутовими стоками чи відходами нараховується з розрахунку 30 тис.грн. – у степовій зоні, 25 тис.грн. – в інших зонах за один га пошкоджених угідь.

Діюче законодавство  не містить вичерпного переліку таксового обчислення шкоди, тому шкода об’єктам, на які не встановлено такс, обчислюється за допомогою відповідних методик. Наказом Мінприроди № 149 від 4 квітня 2007 року затверджено нову редакцію Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування  шкоди суб’єктам господарювання та фізичними особами у процесі  їх діяльності через засмічення земель відходами.

У тих випадках, коли відсутні методики і такси для обчислення шкоди, застосовуються загально цивільні заходи визначення шкоди, визначені у ЦКУ, виходячи із принципу повного відшкодування.

Якщо в діях порушників законодавства у сфері поводження з токсичними відходами є ознаки кримінальних злочинів, органи, що здійснюють Державний контроль у відповідній сфері, подають матеріали до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності.

У КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу (ст. 268). Кваліфікуючою ознакою є ввезення або транзит небезпечних відходів, які заборонені до ввезення.

Крім того, у ряді статей КК України встановлено кримінальну  відповідальність за забруднення відходами  окремих об’єктів правової охорони  навколишнього природного середовища. До таких правопорушень належать: забруднення або псування земель (ст. 239), забруднення атмосферного повітря (ст. 241), забруднення моря (ст. 243), порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244).

Винні у забрудненні  або псуванні земель речовинами, відходами  чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, — караються  обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля відходами  внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти  років або позбавленням волі на той  самий строк.

Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров’я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів, — караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.[24, 631- 635]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Враховуючи вище сказане  можна зробити такі висновки.

  Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України «Про відходи»).

Поводження з відходами - це всі види діяльності, пов'язані  з утворенням, збиранням, транспортуванням, знешкодженням, використанням, розміщенням відходів. На сучасному етапі економічного розвитку України правове регулювання поводження з токсичними відходами  є одним з найважливіших завдань суспільства та держави.

На сучасному  етапі економічного розвитку України  правове регулювання поводження з відходами є одним з найважливіших завдань суспільства та держави. На офіційному рівні визнається, що наслідками недоліків у цій сфері стали негативний вплив утворюваних і накопичених відходів на здоров’я людей і навколишнє природнє середовище.

В Україні в результаті утворення  великих  обсягів  токсичних  
відходів   проблема   екологічної безпеки набула особливої гостроти. Розрив між прогресуючим накопиченням токсичних відходів  і  заходами  з  їх  утилізації  та знешкодження загрожує поглибленням       екологічної      кризи  і      загостренням соціально-економічної ситуації в Україні.

  Для зменшення токсичних відходів та покращити поводження з токсичними відходами потрібне економічне стимулювання. Значення економічного стимулювання у вирішенні проблеми у сфері поводження з відходами має два основні аспекти. По-перше, за його допомогою можна вплинути на поведінку юридичних і фізичних осіб, стимулюючи їх виконувати екологічні вимоги. По-друге його застосування є одним з джерел

фінансування заходів  щодо охорони навколишнього природного середовища під час поводження з відходами.

Також потрібно застосовувати  організаційно-економічні заходи щодо забезпечення утилізації відходів і  зменшення обсягів їх утворення, які передбачені в ст..41 Закону України «Про відходи».

Необхідно ще відмітити, про юридичну відповідальність осіб, винних в порушенні законодавства про поводження з токсичними відходами, оскільки вона також стимулює осіб до зменшення утворення токсичних відходів. Вони несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність. Відповідно дисциплінарна відповідальність встановлюється Кодексом Законів про працю України, адміністративна відповідальність – Кодексом про адміністративні правопорушення,  цивільна відповідальність – Цивільним кодексом України, кримінальна відповідальність – Кримінальним кодексом України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

Нормативно-правові  акти

 

1. Кодекс Законів про  працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради  України.

2. Кодекс України про  адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради України

3. Кримінальний кодекс  України від 05 квітня 2001 року // Відомості  Верховної Ради України

4. Цивільний кодекс  України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України.

5. «Про відходи» Закон України від 05 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України.

6. «Про поводження з радіоактивними відходами» Закон України від 30 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.

7. Про затвердження  Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів: постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 3 серпня 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. - № 31. – С.95