Заповіт має бути складений так, щоб розпорядження
заповідача не викликало незрозумілостей
чи суперечок після відкриття спадщини.
Нотаріус при посвідченні заповіту зобов'язаний
роз'яснити заповідачу зміст статті 1241
Цивільного кодексу України про право
на обов'язкову частку у спадщині та зміст
статті 1307 Цивільного кодексу України
щодо нікчемності заповіту на майно, яке
є предметом спадкового договору .
Нотаріуси посвідчують секретні заповіти,
не ознайомлюючись з їх змістом. Нотаріус
повинен роз'яснювати заповідачу, що текст
заповіту має бути викладений таким чином,
щоб розпорядження заповідача не викликало
неясностей чи суперечок після відкриття
спадщини. Секретний заповіт подається
нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному
конверті. На конверті має бути особистий
підпис заповідача. Якщо підпис на конверті
проставлений заповідачем не в присутності
нотаріуса, заповідач повинен особисто
підтвердити, що підпис на конверті зроблений
ним. Нотаріус ставить на конверті, у якому
знаходиться секретний заповіт, посвідчувальний
напис про посвідчення та прийняття на
зберігання секретного заповіту, скріплює
його печаткою і в присутності заповідача
поміщає його в інший конверт та опечатує.
На конверті зазначаються прізвище, ім'я,
по батькові, дата народження заповідача
і дата прийняття на зберігання цього
заповіту. Про прийняття секретного заповіту
на зберігання нотаріус може видати заповідачу
за його бажанням відповідне свідоцтво.
Секретний заповіт приймається нотаріусом
на зберігання без складання опису.
Нотаріус, у якого зберігається секретний
заповіт, у разі одержання повідомлення
про відкриття спадщини та подання свідоцтва
про смерть заповідача, призначає день
оголошення змісту заповіту. Про день
та час оголошення змісту заповіту нотаріус
повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця,
якщо їх місце проживання відоме, або робить
про це повідомлення в друкованих засобах
масової інформації. Нотаріус у присутності
заінтересованих осіб та двох свідків
відкриває конверт, у якому зберігався
заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення
заповіту складається протокол, який підписують
нотаріус та свідки. У протоколі зазначаються:
дата, час та місце складання протоколу
про оголошення секретного заповіту; дата
посвідчення та прийняття на зберігання
секретного заповіту; прізвище, ім'я, по
батькові осіб, присутніх при оголошенні,
у тому числі свідків; відомості про повідомлення
осіб, які не з'явились на оголошення секретного
заповіту, або відомості про повідомлення
в друкованих засобах масової інформації;
стан заповіту (наприклад, наявність закреслених
місць, поправок або інших недоліків);
стан конверта, у якому знаходився заповіт,
а також відтворюється весь текст
заповіту. Якщо неможливо визначити справжню
волю заповідача, нотаріусом у протоколі
відтворюється витлумачений спадкоємцями
текст заповіту та відомості про досягнення
(чи недосягнення) між спадкоємцями згоди
щодо тлумачення тексту заповіту. У тексті
протоколу відображається попередження
нотаріусом свідків про відповідальність
за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення
відомостей, що стали їм відомі у зв'язку
з оголошенням секретного заповіту. У
протоколі можуть бути зазначені й інші
істотні обставини оголошення заповіту.
Секретний заповіт після його оголошення
залишається в справах державної нотаріальної
контори (приватного нотаріуса). Свідоцтво
про оголошення секретного заповіту, у
якому відтворюється текст заповіту, видається
особі, на користь якої складено заповіт,
за її заявою. Якщо заповіт складено на
користь декількох осіб, за їх бажанням,
свідоцтво може бути видано окремо кожному
з них. Якщо заінтересована особа, належним
чином повідомлена про день оголошення
секретного заповіту, на оголошення не
з'явиться, нотаріус оголошує зміст секретного
заповіту тим особам, які з'явилися. У разі
з'явлення заінтересованої особи після
оголошення заповіту нотаріус ознайомлює
її з протоколом оголошення секретного
заповіту, про що робить відповідну відмітку,
яка підписується також цією особою. Якщо
з тексту секретного заповіту неможливо
визначити справжню волю заповідача щодо
розпорядження майном після його смерті,
нотаріус роз'яснює заінтересованим особам
їх право на тлумачення тексту заповіту.
Якщо згоди щодо тлумачення змісту секретного
заповіту не досягнуто, нотаріус відмовляє
у видачі свідоцтва про оголошення секретного
заповіту та роз'яснює право на звернення
до суду. Оригінал секретного заповіту
може бути виданий нотаріусом лише на
письмову вимогу суду. У такому випадку
у справах нотаріуса залишається фотокопія
цього заповіту.
Завідувач
державним нотаріальним архівом
зобов'язаний перевірити законність
заповіту, що надійшов на зберігання,
і в разі встановлення невідповідності
його законові повідомити про
це заповідача і посадову особу,
яка посвідчила заповіт. При надходженні на
зберігання секретних заповітів завідувач
державним нотаріальним архівом також
перевіряє цілісність конверта, у якому
знаходиться заповіт, та наявність печатки
нотаріуса. Якщо конверт, у якому зберігається
секретний заповіт, пошкоджений або на
ньому відсутня печатка нотаріуса, завідувач
державним нотаріальним архівом повідомляє
про це заповідача і нотаріуса, який посвідчив
заповіт. Якщо про невідповідність заповіту
законові стало відомо нотаріусу, якому
заповіт надійшов у відповідності до статті
40 Закону України "Про нотаріат",
він повідомляє про виявлені недоліки
заповідача, посадову особу, яка посвідчила
заповіт, та державний нотаріальний архів,
до якого заповіт передається на зберігання.
Про невідповідність заповіту законові
повинно бути повідомлено заповідачу
і посадовій особі, яка посвідчила заповіт,
не пізніше наступного дня після одержання
заповіту. За бажанням заповідача такий
заповіт переоформляється нотаріусом
на загальних підставах або тими самими
посадовими особами, які його посвідчили.
Заповіти, у тому числі секретні, посвідчені
нотаріусом, і заповіти, передані на зберігання
до державного нотаріального архіву, записуються
до алфавітної книги обліку заповітів.
Секретні заповіти зберігаються в окремому
пакеті (папці з клапанами) в залізних
шафах чи сейфах. Не допускається підшивання
секретних заповітів до їх оголошення
в окремі наряди.
Нотаріус,
завідувач державним нотаріальним
архівом при одержанні заяви
про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту,
який скасовує чи змінює раніше складений
заповіт, роблять про це відмітку на примірнику
заповіту, що зберігається у справах державної
нотаріальної контори (приватного нотаріуса),
у державному нотаріальному архіві, і
відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних
дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту,
що є у нього, то напис про зміну чи скасування
заповіту робиться і на цьому примірнику,
після чого він разом з заявою (коли заповіт
скасовується заявою) додається до примірника,
що зберігається у справах державної нотаріальної
контори (приватного нотаріуса), у державному
нотаріальному архіві. Справжність підпису
на заяві про скасування або зміну заповіту
має бути нотаріально засвідчена. Нотаріус,
якому в ході посвідчення заповіту стало
відомо про наявність раніше складеного
заповіту, повідомляє про вчинену нотаріальну
дію державний нотаріальний архів, нотаріуса
чи орган місцевого самоврядування, де
зберігається примірник раніше посвідченого
заповіту. Зазначене стосується і нотаріуса,
який одержав на зберігання для передавання
заповіт, посвідчений однією із посадових
осіб, перелічених у статті 40 Закону "Про
нотаріат".
Нотаріус,
завідувач державним нотаріальним
архівом при одержанні заяви про скасування секретного
заповіту, а також за наявності нового
секретного заповіту роблять про це відмітку
в реєстрі для реєстрації нотаріальних
дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.
Якщо заповідач подасть примірник свідоцтва
про посвідчення та прийняття на зберігання
секретного заповіту, то напис про скасування
заповіту робиться і на цьому примірнику,
після чого він разом з заявою (коли заповіт
скасований заявою) додається до примірника
свідоцтва, що зберігається у справах
державної нотаріальної контори (приватного
нотаріуса), у державному нотаріальному
архіві. У разі скасування секретного
заповіту за заявою заповідача нотаріус
повертає заповідачу підписаний ним конверт,
у якому зберігається секретний заповіт.
Справжність підпису заповідача на заяві
про скасування секретного заповіту має
бути нотаріально засвідчена.
Заповіт подружжя може бути скасований
кожним з подружжя лише за життя обох з
подружжя.
Відомості про
заповіти підлягають обов'язковій
реєстрації в Спадковому реєстрі
в порядку, установленому Положенням про
Спадковий реєстр, затвердженим наказом
Мін'юсту України. При внесенні відомостей
до Спадкового реєстру нотаріус обов'язково
зазначає вид посвідченого заповіту (секретний,
заповіт подружжя).Згідно положення про
Спадковий реєстр, затвердженого Наказом
Міністерства юстиції України 17.10.2000 N
51/5 До
Спадкового реєстру вносяться такі відомості:
1. Відомості про заповідача/заповідачів,
-відчужувача/відчужувачів:
-прізвище, ім'я, по батькові
(за наявності);
-ідентифікаційний номер у Державному
реєстрі фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових
платежів або причина його
відсутності;
-дата та місце народження.
2. Відомості про заповіт/спадковий
договір:
-вид (заповіт, заповіт подружжя,
секретний заповіт, спадковий договір,
спадковий договір подружжя);
-серія та номер спеціального
бланка нотаріального документа,
на якому викладено текст заповіту
(за наявності) або спадкового
договору;
-номер у реєстрі для реєстрації
нотаріальних дій (за наявності);
-відомості про особу, яка
посвідчила заповіт або спадковий
договір;
-дата та місце посвідчення;
-місце зберігання заповіту/спадкового
договору.
3. Відомості про видачу дубліката:
-серія та номер спеціального
бланка нотаріального документа,
на якому викладено текст дубліката;
-номер у реєстрі для реєстрації
нотаріальних дій;
-дата видачі дубліката;
-відомості про особу, яка
видала дублікат заповіту або
спадкового договору;
-місце зберігання дубліката.
4. Відомості про документ, який
змінює або скасовує заповіт:
-вид (заповіт, заповіт подружжя,
заява, інший документ);
-серія та номер спеціального
бланка нотаріального документа,
на якому викладено текст документа
(за наявності);
-номер у реєстрі для реєстрації
нотаріальних дій;
-дата та місце посвідчення;
-відомості про особу, яка
посвідчила документ;
-місце зберігання.
5. Відомості про розірвання спадкового
договору (вид, дата та номер
документа, на підставі якого
розірвано спадковий договір).
6. Відомості про визнання заповіту
або спадкового договору недійсним.
7. Додаткові відомості.
8. Відомості про Реєстратора.
Про спадкову
справу Реєстратором до Спадкового
реєстру вносяться такі відомості:
1. Відомості про спадкодавця:
-прізвище, ім'я, по батькові (за
наявності);
-ідентифікаційний номер у Державному
реєстрі фізичних осіб;
-платників податків та інших
обов'язкових платежів або причина
його відсутності;
-дата та місце народження;
-дата смерті.
2. Відомості про спадкову справу:
-номер спадкової справи;
-дата та місце заведення;
-місце зберігання.
3. Відомості про видачу свідоцтва
про право на спадщину:
-відомості про спадкоємця:
-для фізичних осіб: прізвище, ім'я
та по батькові;
-резидент/нерезидент;
-ідентифікаційний номер у Державному
реєстрі фізичних осіб – платників
податків та інших обов'язкових платежів
або причина його відсутності; черга спадкоємця
за законом (ступінь споріднення);
-місце проживання;
-для юридичних осіб:
-найменування; резидент/нерезидент;
-ідентифікаційний код у Єдиному
державному реєстрі підприємств
та організацій України;
-місцезнаходження;
-відомості про майно, яке
отримано в спадщину (найменування,
опис вартість, частка тощо);
серія та номер спеціального бланка
нотаріального документа, на якому
викладено текст свідоцтва (для
консульських установ; за наявності);
-номер у реєстрі для реєстрації
нотаріальних дій;
-дата видачі;
-відомості про видачу дубліката
свідоцтва про право на спадщину
(серія та номер спеціального
бланка нотаріального документа,
на якому викладено текст дубліката
(за наявності);
-номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних
дій; дата видачі дубліката; відомості
про особу, яка видала дублікат;
-місце зберігання дубліката).
4. Додаткові відомості.
5. Відомості про Реєстратора.
Нотаріуси,
які не мають власних систем
доступу до Спадкового реєстру,
посадові, службові особи органів місцевого
самоврядування (стаття 1251 Цивільного
кодексу України та консульські установи
України (стаття 38 Закону України "Про
нотаріат" здійснюють унесення відомостей
до Спадкового реєстру шляхом подання
Реєстратору заяв установленого зразка.
Заяви подаються (надсилаються) Реєстратору
в такі строки:
-у день вчинення відповідної
нотаріальної дії;
-протягом двох робочих днів
після зміни місця зберігання
заповіту, спадкового договору або
спадкової справи (відомості
подаються державною нотаріальною конторою
або державним нотаріальним архівом, до
яких такі документи надійшли на зберігання);
-протягом двох робочих днів
після надходження на зберігання
заповітів, від осіб, які перераховані
в статті 1252 Цивільного кодексу
України.