Поняття нотаріату. історія розвитку нотаріату в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2013 в 16:33, курсовая работа

Описание работы

Основна мета дослідження полягає у комплексному науковому опрацюванні основних закономірностей розвитку механізму довіреності як способу здійснення суб'єктивного права.
Відповідно до поставленої мети дослідженні такі завдання:
- визначити сутність і правову природу довіреності в цивільному праві України;
- специфіку кожного з видів довіреності;

Содержание работы

Вступ
Розділ 1. Посвідчення угод
1.1 Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії
1.2 Поняття, форма та строки довіреності
Розділ 2. Довіреність як спосіб здійснення суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку
2.1 Поняття, значення та реквізити довіреності
2.2 Види, форма, строк та припинення довіреності
2.3 Скасування довіреності та відмова представника від вчинення дій передбачених довіреністю
Розділ 3. Посвідчення заповітів
3.1 Посвідчення заповіту нотаріусом
3.2 Посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою
Висновки
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

курсова.doc

— 160.50 Кб (Скачать файл)

      Заяву про реєстрацію  заповіту, посвідченого посадовими, службовими особами, перерахованими  у статті 1252 Цивільного кодексу  України, може бути надано Реєстратору  безпосередньо заповідачем.

      Для підтвердження  факту внесення інформації до Спадкового реєстру Реєстратор виготовляє витяг про внесення реєстраційного запису до Спадкового реєстру у двох примірниках, один з яких залишається у Реєстратора, а другий – надається заявникові (заповідачеві, відчужувачу, спадкоємцю або набувачу).

У разі внесення запису про посвідчення  заповіту подружжя або спадкового договору подружжя, на їх бажання, Реєстратор виготовляє кожному власний витяг.

 

3.2 Посвідчення   заповіту  іншою посадовою, службовою  особою

        Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з   медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

      Заповіт  особи, яка перебуває під час  плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.Заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі.Заповіт особи, яка тримається під вартою, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

 

          Заповіти осіб, зазначених у частинах першій — шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.

          До заповітів,  посвідчених посадовими, службовими  особами, застосовуються положення  статті 1247 ЦК України.

         Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у частинах першій; шостій цієї статті, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

        У випадку,  якщо в населеному пункті немає  нотаріуса, заповіт вправі посвідчити  уповноважена на це посадова, службова особа відповідного органу місцевого самоврядування. Виняток складає тільки посвідчення секретного заповіту, посвідчення якого входить виключно до компетенції нотаріуса.

       Заповіт, посвідчений  посадовою, службовою особою, прирівнюється  до нотаріально посвідченого, на нього розповсюджуються всі вимоги закону щодо форми, змісту та порядку складання заповіту.

Вчинення таких дій покладено  на посадових осіб виконавчих комітетів  сільських, селищних, міських Рад, які  діють відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад. Заповіти посвідчують ті посадові, службові особи, на яких вчинення такої дії покладено рішенням виконавчого комітету відповідної Ради.

        При вчиненні нотаріальних   дій у своїй діяльності вони керуються Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того; законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, іншими нормативними актами.

        Як і нотаріуси,  посадові, службові особи, які  посвідчують заповіти, зобов'язані  додержувати таємниці вчинення  нотаріальних дій.

          Посадові, службові особи, вказані у ст. 1252 ЦК, посвідчують заповіти з  дотриманням всіх правил, що встановлені  для посвідчення заповітів нотаріальними  органами. Але на відміну від  звичайного порядку при посвідченні  заповіту ще потребується обов'язкова присутність не менш як двох свідків з повною цивільною дієздатністю. На такому заповіті крім підпису заповідача має бути підпис свідків. До тексту заповіту вносяться відомості про їх особу.

        Правила цієї  статті передбачені для тих  випадків, коли в силу об'єктивних обставин особа позбавлена можливості нотаріально посвідчити заповіт. Вказаний перелік осіб та випадків, при яких вони вправі посвідчувати заповіти, є вичерпним.

       Оскільки заповіт  складається в двох примірниках,  то один з них, посвідчений службовою, посадовою особою, передається до нотаріальної контори за місцем проживання заповідача чи до державного нотаріального архіву.

        Капітани морських  суден зобов'язані передати один  примірник посвідченого ними  заповіту начальникові порту України або консулові України іноземному порту для наступної передачі його до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача. Якщо             заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або воно не відоме, то заповіт передається до державного нотаріального архіву м. Києва.

Завідуючий нотаріальним архівом, куди надійшов примірник заповіту, перевіряє законність заповіту і  в разі встановлення невідповідності  його законові повідомляє про виявлені недоліки заповідача і посадову, службову особу, яка посвідчила заповіт. За бажанням заповідача такий заповіт переоформляється нотаріусом на загальних підставах або тими ж посадовими особами, які його посвідчили.

 

 

Висновки

 

Отже, довіреність це письмове уповноваження, що видається однією особою (що представляється) іншій особі (представникові) для представництва перед третіми особами.

При складанні довіреності  обов'язковою умовою є дотримання вимог, без дотримання яких вона не буде юридичних наслідків.

В довіреності розкривається її предмет, тобто зміст повноважень. У зв'язку з чим, виділяють разові, спеціальні і генеральні доручення, які мають свої особливості і застосовуються не у всіх ситуаціях.

В певних випадках можлива передача представником повноважень іншій особі, що є передорученням. Воно можливе лише, якщо представник прямо уповноважений на це дорученням, або він вимушений до цього силоміць обставин для охорони інтересів того, що представляється.

Дія довіреності припиняється унаслідок: виконань передбаченої в дії (наприклад, разове доручення), закінчень терміну, відміни довіреності що представляється або відмови від довіреності особи, якій вона видана, припинення юридичної особи, від імені якої і на ім'я якого вона видана, а також в разі смерті громадянина, що видав або отримав довіреність (або визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім).

 

Список використаних джерел

 

1. Конституція України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.

2. Про нотаріат. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2009, NN 40-44.

3. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963, № 1540-VI.

4. Цивільний кодекс України / Коментар. - Одеса: Юридична література, 2004. - 112 с.

6. Бек Ю.Б., Богдан Й.Г. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 975 с.

7. Боброва Д.В., Дзера О.В. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2-е вид., перероб. і допов.. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – с. 204 – 208.

8. Довгерт А.С. та ін. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: істина, 2004., - 190-203 с.

9. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О.В. Дзери та ін.. - К.: Юрінком Інтер, 2005- 545 с.

10. Сучасний словник цивільно-правових термінів /Упоряд. Венедіктова І.В. - Х.: Страйд, 2005. - 215 с.

11. Тлумачний словник з цивільного права / Акад. прав. наук України. Ін-т приват. права і підприємництва; Під заг. ред. Селіванова В.М.; Уклад.: Боброва Д.В. та ін.. - К., 1998. - 225 с.

12. Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент.: У 2 ч. - ч.1 / За заг. ред. Я.М. Шевченко; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ. ун-т права. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004- 722 с.

13. Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент : У 2 ч. - ч.2. / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ. ун-т права; За заг. ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004 - 604 с.

14. Цивільний кодекс України: Пост. наук.-практ. комент.: У 2 ч. / Верхов. Суд України; Відп. ред. А.С. Довгерт, Н.С. Кузнєцова. - К.: Юстініан, 2005 - 722 с.

15. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - Кн. 1. - 736 с.

16. Цивільне право України. Кн. 2 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. -К., 2002. - 453 с.

17. Ярема А.Г., Карабань В.Я. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. / Т.1. - К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. - 941 с.

18. Андреев В.К. Представительство  в гражданском праве. – К.: КГУ, 1978.

19. Басистов А. Доверенность: субъектный состав, полномочия, оформление, некоторые особенности. – М.: Белые альвы, 1996.

20. Образцы документов: договоры, контракты, доверенности: Практическое пособие для предпринимателей и деловых людей. – Симферополь, 1996.

21. Цивільне право України. Академічний курс. Т.1. / За загальною ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2003. – С. 252.

22. Иоффе О.С. Советское гражданское право. Ч.1. – Л., 1971. – С.202; Рясенцев В.А. Вопросы представительства в гражданском праве // Советская юстиция. – 1976. – № 6. – С. 14.

23. Невзгодина Е.Л. Основания представительства в советском гражданском праве // Вопросы правового регулирования социалистическом обществе. – Свердловск, 1974. - С. 14-81.

24. Фурса С. Довіреність та інститут представництва у цивільному законодавстві, нотаріальному та цивільному процесах України // Право України. – 1999. - № 4. – С. 96.

 

Додаток

 

Зразок довіреності (разової) на одержання грошей

 

Довіреність

Місто Київ,

12.05.2010 р.

Я, Костіков Станіслав  Ігоревич, мешкаю за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 91, кв. 215, довіряю громадянинові Артюху Якову Романовичу, який мешкає в м. Києві, вул. Метрологічна, 91, кв. 216, одержати у касі комісійного магазину № 48 М.Києва гроші в сумі 2.000. (дві тисячі) грн., що належать мені за реалізовані речі згідно з квитанцією № 4173212, і виконати всі дії, пов’язані з цим дорученням.

Строк дії довіреності - два місяці.

Підпис (Костіков C.І.)

12.05.2010р. дана довіреність  завірена мною, Авраменком В.І., державним  нотаріусом 5-ї Державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана  Костіковим Станіславом Ігоровичем у моїй присутності. Особистість  довірителя встановлена, дієздатність його перевірена.

Зареєстровано у реєстрі  за №

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)

Державний нотаріус Підпис (Авраменко В.І.)


Информация о работе Поняття нотаріату. історія розвитку нотаріату в Україні