Прагматична спрямованість політичного дискурсу американського президента Барака Обами

Holy Koran tells us: ‘O mankind!  We have created you male and a female; and we have made you into nations and tribes so that you may know one another.’ The Talmud tells us:  ‘The whole of the Torah is for the purpose of promoting peace.’ The Holy Bible tells us:  ‘Blessed are the peacemakers, for they shall be called sons of God’ (Cairo, June 4, 2009). Тим самим Обама зводить різні релігії до спільного знаменника – єдиної суті – миру та рівності на Землі.

Говорячи  про цитати, варто й також зазначити, що у текстах своїх промов Б. Обама  часто перецитовує сам себе, проводячи  тим самим паралелі у світовому  просторі, а також  демонструючи відкритість перед усіма на доказ правдивості своїх слів:

As I said in Cairo, given our independence, any world order that – given our interdependence, any world order that tries to elevate one nation or one group of people over another will inevitably fail (Ghana, July 11, 2009).

Риторика  Б. Обами насичена експресемами, що покликані пожвавити виклад, зацікавити слухача, дати текстові емоційний заряд.

Широке  використання порівнянь і метафор  зумовлено прагматичною установкою публіцистичного стилю (зокрема, тенденцією до експресії та принципом економності) [12, с. 49].

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Метафори публіцистичних текстів  мають на меті показати об’єкт у  новому, несподіваному світлі, привернути увагу яскравим образом, тобто використовуються у метасеміотичному плані [7, с. 161] (darkest hours; political machines (Moscow, July 7, 2009)).

Риторика Обами насичена метафоричними моделями зі сферою-джерелом «хвора людина» [12, с. 136]: painful times (Moscow, July 7, 2009); painful history (Cairo, June 4, 2009); endured the pain of dislocation (Cairo, June 4, 2009); enormous trauma (Cairo, June 4, 2009); agonizing for America (Cairo, June 4, 2009); It’s a belief that pulsed in the cradle of civilization, and that still beats in the hearts of billions around the world (Cairo, June 4, 2009). Логічно припустити, що серйозна загроза в економічній чи політичній сфері сприймається як смертельна небезпека. Метафори, утворені за даними моделями, носять переважно емотивний характер, тобто вони створені для того, щоб перенести емоційне відношення до поняття-джерела на поняття, яке концептуалізоване метафоричним значенням слова [12, с. 138]. Болючі часи та ісорія, біль переселення, травма і агонія для Америки і світу – такі вирази підсилюють настрої важкості й викликів історії.

Є у  промовах і використання метафор із сфери-джерела «війна». От, наприклад: ideological trenches (Moscow, July 7, 2009) або ж America cannot and should not seek to impose any system of government on any other country, nor would we presume to choose which party or individual should run a country. And we haven’t always done what we should have on that front (Moscow, July 7, 2009). Вживаючи метафору «ідеологічні окопи» та «на цьому фронті», Обама висловлює важкість ідеологіних протистоянь. Вже в самій метафорі закладена спрямованість на формування та позначення концепу [12, с. 133]. Наведена метафора підтверджує предикативний зв’язок між концептами «політика» та «війна» [12, с. 133].

Промови американського президента мають досить високий коефіцієнт дієслівності, що яскраво виражається і в експресемах: turn the tide; forge competing blocks; pave the way (Moscow, July 7, 2009). Б. Обама близький до переходу до дій – він готовий до змін, «повертати хвилю», «викладати шляхи» й «кувати» майбутнє.

Обама часто персоніфікує США: America seeks an international system that lets nations pursue their interests peacefully (Moscow, July 7, 2009); America will not turn our backs on the legitimate Palestinian aspiration for dignity, opportunity, and a state of their own (Cairo, June 4, 2009). Тим самим він генералізує, говорить за всю країну, свої твердження й обіцянки підкріплює масштабністю цілої держави.

Прагматична установка публічного мовлення американського президента знаходить вираження  у ряді порівнянь:

The days when empires could treat sovereign states as pieces on a chess board are over (Moscow, July 7, 2009); Al-Azhar has stood as a beacon of Islamic learning (Cairo, June 4, 2009); freedom spread like flowing water (Prague, April 5, 2009); Russia has cut its way through time like a mighty river through a canyon (Moscow, July 7, 2009). Суверенні країни вже більше не є шхами на шахівниці для великих імперій – у такий спосіб президент висловлює бачення колишнього світу як гегемонії. Називаючи університет «Аль-Ажар» провідною зіркою ісламського навчання, Обама виказує глибоку пошану до освітніх надбань мусульманського світу. Порівнюючи поширення свободи із течією води, Б. Обама демонстує пріоритетність та життєвоважливість свободи як цінності. Порівнюючи Росію з могутньою рікою, що біжить через каньйон, президент схиляється перед величнісю й силою великої держави.

У текстах  промов Обами присутні також і  семантико-стилістичні показники  їх прагматики, виражені різними способами  вторинної номінації (метонімічні  й метафоричні переноси):

they have the blood of Americans and Russians on their hands (Moscow, July 7, 2009) –  руки терористів у крові американців та росіян – таким чином Обама звинувачує терористичні угрупування у смертях стількох людей обох країн; rising tides of prosperity and the still waters of peace (Wahington DC, January 20, 2009) –  зростаючі хвилі процвітання й тихі води миру завдяки стилістичним фігурам видаютья такими омріяним для президента; we have tasted the bitter swill of civil war and segregation (Wahington DC, January 20, 2009) – громадянську війну і рабстово президент називає гірким ковтком для американського народу – гірким спогадому їх історії. Такі семантико-стилісичні фігури створюють особливу виразність, образність і як елемент підвищення експресивності впливають на слухача, затримуючи його увагу і підсилюючи зацікавленість в інформації [12, с. 52].

Семантико-стилістичними  показниками прагматичної спрямованості  тексту виступають також атитеза  й оксюморон.

Стилістичні функції антитези полягають у  контрастному протиставленні референтів, з одного боку, з метою затримання уваги, а з іншого, – надати висловлюванню ритмічності й чіткості [12, с. 58]:

If one person won, then the other person had to lose (Moscow, July 7, 2009) – такою полярністю президент  описує гру з нульовою сумою,  до якої може дійти світ, якщо  не поважатиме пріоритети миру й рівності; It’s easier to start wars than to end them.  It’s easier to blame others than to look inward.  It’s easier to see what is different about someone than to find the things we share (Cairo, June 4, 2009) –; NATO should be seeking collaboration with Russia, not confrontation (Moscow, July 7, 2009); build — not destroy (Moscow, July 7, 2009) – таким чином Обама показує альтернативи на шляху до кращого майбутнього, протиствляючи їх негідним крокам; hope over fear, unity of purpose over conflict and discord (Wahington DC, January 20, 2009; consent, not coercion (Cairo, June 4, 2009)…we will support a secure and united Iraq as a partner, and never as a patron (Cairo, June 4, 2009) – тут Обама поляризує цінності «ворожим» його поглядам поняттям: надія має перемогти над страхом, єднання над конфліктом, згода над примусом, парнерство над патронажем.

Стилістичний ефект оксюморону виникає внаслідок використання контрастних понять і тим самим надає висловлювання емоційності, виразності, показує суперечливість ситуації [12, с. 58]:

Great wealth has been created, but it has not eliminated vast pockets of crushing poverty (Moscow, July 7, 2009). Обама каже, що широкі кишені нещадної бідності не оминули Росію навіть після створення великого багатства.

Не  забуває Обама і про гумор. Особливо на початку промови, аби  налаштувати аудиторію на хвилю  позитиву, він вдається до легеньких  жартів.

And as somebody who was born in Hawaii, I’m glad to be here in July instead of January (Moscow, July 7, 2009).

And, to paraphrase one of my predecessors, I am also proud to be the man who brought Michelle Obama to Prague (Prague, April 5, 2009).

Окрім лексичних і семантико-стилістичних, було виявлено та проаналізовано синтактико-стилістичні  показники прагматичної спрямованості риторики Обами.

Тексти  промов президента містять чималу кількість  паралелізмів – тотожних будов речень чи їх частин [12, с. 62]:

live on the Mississippi or on the Volga (Moscow, July 7, 2009); That is true for Russia, just as it is true for the United States (Moscow, July 7, 2009). Паралелізмами Обама підкреслює рівноправність двох велики держав – Росії та США.

Не  обходяться тексти і без риторичних запитань:

Without a fundamental change, do any of us truly believe that the next two decades will not bring about the further spread of these nuclear weapons? (Moscow, July 7, 2009). У такий спосіб Обама каже, що абсурдно думати, що без кардинальних змін припииниться поширення ядерної зброї.

Виражальним засобом риторики Обами (та й усієї  американської публіцистики) постає інверсія:

What is required of us now is a new era of responsibility (Wahington DC, January 20, 2009). What we will do is increase assistance for responsible individuals and institutions, with a focus on supporting good governance (Ghana, July 11, 2009). Таким чином президент робить акцент на важливості відповідальності та підтримці гарної влади. Така будова речення виділяє смисловий центр повідомлення реми, змінює ритм речення, переносячи акценти з одних членів речення на інші [12, с. 62].

Для логічного й емоційного підсилення повідомлення, Обама вживає емфатичні  конструкції з дієсловом to do, яке  передає значення інтенсивності  дії:

I do so recognizing that change cannot happen overnight (Cairo, June 4, 2009). Так президент наглошує на тому, що він таки усвідомлює, що зміни не робляться за ніч.

Б. Обама часто робить сигнали перед важливою інформацією, наприклад:

Now, make no mistake; so let me be clear (Cairo, June 4, 2009). Таким чином Обама привертає увагу аудиторії, залучає її до активного слухання.

У текстах  промов також можна прослідкувати  елементи Мілтон-моделювання, наприклад, труїзми:

The sooner the extremists are isolated and unwelcome in Muslim communities, the sooner we will all be safer (Cairo, June 4, 2009) – причинно-наслідковістю тут Обама досягає беззаперечності сценарію про те, що світ буде у безпеці, як тільки екстремісти будуть ізольовані.

Таким чином, у риториці Барака Обами комунікативна, когнітивна та прагматична функції  взаємопов’язані. Прагматика текстів  зумовлена їх максимальною орієнтацією на адресата, з метою спричинити зміни в його когнітивній сфері.

Пропагандистське  вживання стилістичних засобів і  прийомів визначається тим, що експресивність, яка створює новизну і неповторність  образу, є результатом суб’єктивно-індивідуального підходу адресата до їх використання, заданості цілей і мотивів мовного спілкування, особливого призначення пропагандистської мовної ситуації.

Провівши  контент-аналіз, ми виокремили такі категорії  у промовах Б. Обами:

1.  Values;

2.  Means;

3.  Obstacles.

Ключовою рисою, яка відрізняє  політичний від інших типів дискурсу, є його евалюативна насиченість. та універсальні цінності виступають, на думку К.Серажим, основним полем  розгортання конфлікту між супротивниками в політиці. Тому до катеорії Values будемо включати аксіологічно забарвлені та позитивно конотовані слова та словосполучення, пов’язані із прагненнями, бажаннями та пріоритетами. У цю категорію включатимемо одиниці, що позначають ціннісні орієнтації промовця. У якомусь сенсі категорія подібна до модусу «ми» або «своє». Технічно категорія відповідає на питання «Чого ми хочемо?».

До категорії Means будемо відносити одиниці аналізу, що позначатимуть шляхи досягнення бажаного. Вона відповідатиме на питання «Що робити, щоб досягнути того, чого ми хочемо?».

Категорія Obstacles передбачатиме підрахунок одиниць аналізу, що мають негативні  конотації. Тут ключове питання – «Що (хто) стоїть на шляху до досягнення бажаного?». Ця категорія наближається до «вони»-модусу, «чужого».

Одиницями аналізу обрані слова  та словосполучення. Саме серед них  відшуковуються посилання на ту чи іншу категорію, виражену вербальною ознакою.

Одиниці рахунку призначені для  кількісного вираження насиченості  повідомлення категоріями. У даному дослідженні використовується підрахунок частоти появи одиниці в тексті. Тобто фіксується не тільки присутність  чи відсутність, а й кількісна  ознака присутності.

Кодування даних здійснюється вручну. Результати поміщені в реєстраційну карту контент-аналізу (Див. Табл. 1).

Інавгураційна промова у Вашингтоні 20 січня 2009 року. Інавгураційна промова  вважається найважливішим текстом  в каденції кожного президента США  і своєрідною програмою, яку народний обранець проголошує перед нацією. Тому ми не могли оминути цей текст  у нашому дослідженні. Це окремий жанр, який вже багато років досліджують фахівці-піарники, політологи, лінгвісти,  журналісти та історики.

Інавгураційну промову самого Обами  вважають вдалою, але не видатною. Втім, вона вже увійшла в історію  США як зразок нового політичного дискурсу Америки [15].

Тож за категоріями проведеного  контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 1):

Values – 159;

Means – 31;

Obstacles – 137.

Рис. 1. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Вашингтоні 20.01.09

До категорії Values ми відносили об’єкти ціннісного відінку, наприклад: prosperity, peace, America, ideals, nation, health, hope, equal, young, freedom, wealth, common purpose, free man and women, success, opportunity, jobs, families, security, change, tolerance, race, faith, children [18]. Повторюваність таких одиниць аналізу свідчить про пріоритетність миру, надії, свободи і рівності, спільної мети, толерантності, віри та безпеки.

Шляхи досягнення бажань Б. Обама позначує елементами, що увійшли до категорії Means, наприклад: to reaffirm, to carry, to begin, we must pick ourselves up, dust ourselves off, to create, to courage, to move forward, willing heart, cooperation, understanding, respomsibility, to build, can do, must do, promise [18]. Це переважно дієслова – він хоче починати, рухатись вперед, будувати, створювати, співпрацювати.

До категорії Obstacles ми відносили  одиниці аналізу, що характеризуються негативним забарвленням, такі як: blood, danger, hardship, war, violence, irresponsibility, challenges, fear, crisis, conflict, discord, missils, tanks, terror, nuclear threat [18] і т. п. Війни, конфлікти, криза, труднощі, терор, ядерна загроза – ось головні джерела перешкод на шляху до глобального процвітання.

Промова у Празі 5 квітня 2009 року. Виступаючи перед початком самміту з лідерами ЄС у Празі, президент США підтвердив намір продовжити реалізацію американського плану системи ПРО у Центральній Європі, відмітивши, що загроза з боку Ірану залишається реальною.