Прагматична спрямованість політичного дискурсу американського президента Барака Обами

За категоріями проведеного  контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 2):

Values – 208;

Means – 88;

Obstacles – 87.

Рис. 2. Частотність вживання одиниць  аналізу у виступі у Празі 05.04.09

До категорії Values увійшли такі одиниці тексту, як: Europe, friendship, nation, peace, dreams, change, freedom, liberty, opportunity, new, human rights, prosperity, jobs, security, world, energy, values, future, global safety, change, new, together, mutual interests, mutual respect, progress [19]. У центрі виступу – інтенція єднання з Європою на спільному шляху до нового, вільного, дружного, безпечного майбутнього.

До категорії  Means увійшли такі одиниці аналізу, як, априклад: courage, pursuit, choice, obligation, alliance, promise, to build, efforts, responsibility, commitment, patience, negotiate, cooperation, Nuclear Non-Proliferation Treaty, partnership, cooperation [19]. Обама закликає бути мужніми, докладати зусиль, вести переговори, брати відповідальність, бути партнерами.

До категорії Obsatcles увійшли такі одиниці аналізу, що мають деструктивний  характер, наприклад: risks, conflict, dangers, nuclear weapons, challenges, attack, killed, al Qaeda, terrorists, threats, issues, bomb, war, violence, injustice, fear [19]. Аль Каїда, терористи, жорстокість, війна, ядерна зброя, несправедливість, страх – ось що закликає долати Б. Обама.

Промова у Каїрі 4 червня 2009 року. «Я хочу нового початку у відносинах між Сполученими штатами та мусульманами цілого світу», – підкреслював новий  президент США. У столиці Єгипту слухали його тисячі людей, транслювали  усі найважливіші телеканали мусульманського світу, Білий Дім транслював також виступ Обами в Інтернеті. Державний департамент пропонував теж SMS із уривками виступу чотирма мовами: англійською, арабською, урду та перською.

За категоріями проведеного  контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 3):

Values – 435;

Means – 124;

Obstacles – 158.

У цьому виступі до категорії Values увійшли такі одиниці тексту, як, наприклад: together, harmony, progress, opportunities, change, justice, prosperity, truth, human beings, toletance, dignity, faith, peace, civil rights, religious tolerance, equal, freedom, hope, humanitsm, men, women, children, nations, all mankind, sovereignty, world, democracy [20] і т. п. Домінантами цієї категорії стали мир, рівність, віра, надія, релігійна толерантність, жінки, гідність – такі важливі поняття як для мусульманів, так і для всього світу.

До категорії Means увійшли, наприклад: coexistence, cooperation, must say, to seek, to learn, to respect, to try, to move, effort, partnership, responsibility to fight, to protect, must face, to invest, to defeat, to build, to help, commitment, dedication, patience, Non-Proliferation Treaty, dialogue [20]. Обама закликає поважати, вчитися, брати відповідальність і боротися, бути відданими та терплячими.

У категорії Obstacles тут домінували: tension, conflict, war, hostile, attacks, discord, mistrust, violence, fear, negative stereotypes of Islam, blood, challenges, violent extremists, al Qaeda, the Taliban, killing, Saddam Hussein, anger, death, pain, conflict, nuclear weapon, dangerous, war [20]. Жорстокі екстремісти, Аль Каїда, Саддам Хусейн, талібани, негативні стереотипи – ось головні загрози у досягненні бажаного добробуту бачить президент.

Рис. 3. Частотність вживання одиниць  аналізу у виступі у Каїрі 04.06.09

Промова у Москві 7 липня 2009 року. 16 липня 2009 р. колишній заступник помічника  держсекретаря США і головний заступник помічника держсекретаря США з близькосхідних питань у 2002-2004 і 2005-2006 рр. Ліз Чейні у Wall Street Journal Europe заявила, що «є дві різні версії історії кінця Холодної війни: російська версія і правда. Президент Барак Обама підтвердив російську версію у Москві минулого тижня» [16].

Рис. 4. Частотність вживання одиниць  аналізу у виступі у Москві 04.06.09

Звертаючись до групи студентів, американський президент пояснив кінець Холодної війни таким чином: «У той час американські та радянські війська все ще протистояли одне одному в Європі, готові у будь-який момент вступити у бій. Ідеологічні позиції минулого століття ще залишалися більш-менш на місці. Суперництво у всьому – від астрофізики до спорту – сприймалося як гра з нульовою сумою. Якщо хтось один виграє – значить, інший програє. І раптом, всього за декілька років, світу у такому вигляді не стало. І не слід помилятися, приписуючи заслугу в цьому якій-небудь одній країні. «Холодна війна» закінчилася завдяки багатолітнім зусиллям багатьох країн, а також завдяки тому, що народи Росії і Східної Європи сповнилися рішучості зробити так, щоб вона закінчилася мирно» [21].

За категоріями проведеного  контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 4):

Values – 456;

Means – 169;

Obstacles – 150.

Як бачимо, промова Б. Обами у Росії була насичена одиницями категорії Values. Ключовими одиницями категорії виступили Russia та America – президент акцентує увагу тут на відносинах двох країн у вимірі понять arrangements, partnership, reset. Об’єктами прагнень і сподівань тут  виступають thruth, humanity, peace, prosperity, opportunity, progress, religion, ethnicity, support, benefit, human rights, independence, justice, men, women, children, nations, human, security, success, change, global growth, free market, freedom, education [21] і т. д. Обама прагне до миру, процвітання, прогресу, незалежності, партнерства та договорів. Важливим елементома категорії є «перезавантаження» відносин з Росією – новий курс у зовнішній політиці США.

Досягти бажаного Б. Обама пропонує, елементами категорії Means – actions, to move forward, to understand, to recognize, to create, to protect, to decide, to speak, to seek, to repeal, to forge, to change, stopping, commitment, responsibilities, should be united, steps, must, contribute, to partner together, jumpstart, to combat, cooperation, to grow, to improve, reforms [21] і т. п. Обама закликає йти вперед, шукати, розуміти й усвідомлювати, змінювати, починати, рости й удосконалюватися.

До категорії Obstacles ми віднесли негативно конотовані одиниці аналізу, наприклад: nuclear weapons, hardship, risk, issues, invasion, violent extremists, old way of thinking, challenges, zero-sum game, terror, to destroy, missile, dangerous, al Qaeda, to kill, murdered, blood, Taliban, conflict, bribe, war [21] і т. д. Терор, жорстокі екстремісти, ризик, застарілий погляд на життя заважають, на думку Обами, досягти бажаних результатів.

Промова у Ґані 11 липня 2009 року. Після  промови президента США в Африці 11 липня 2009 року полеміка була неминуча. Блогосфера і твіттосфера замислюється: з-поміж Ніколя Саркозі в Дакарі (Сенегал) і Бараком Обамою в Аккрі (Ґана), хто краще виступив в Африці.

Обама обрав маленьку країну Західної Африки єдиним етапом свого африканського  турне. Він надав перевагу Ґані перед  Кенією, батьківщиною свого батька, де останні вибори спричинили кривавий етнічний конфлікт, та Нігерією, де корупція перетворила нафтову манну на прокляття.

За категоріями проведеного  контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 5):

Values – 311;

Means – 92;

Obstacles – 79.

Рис. 5. Частотність вживання одиниць  аналізу у виступі у Ґані 11.07.09

У своїй африканській промові Обама  користається такими елементами категорії Values: world, prosperity, health, democracy, security, nations, peaceful, children, charity, pogress, development, truth, furure, opportunity, wealth, reliable, honest, independent, human, together, civil society, young, human rights, planet, Africa, dignity, love, ethnicity, religion, nationality, peace, triumph [22] і т. п. Здоров’я, права людей, благодійність, діти, планета, прогрес – ось важілі, що використовує Обама у цій категорії.

Категорію Means представили такі елементи тексту, як: partners, responsibility, promise, will focus, must support, to invest, to stand up, participating, protecting, support, to develop, changing, effort, strategy, to carry, goal, contributions, diplomacy, steps, commitment, to build [22] і т. п. Президент пропонує сфокусуватися, брати відповідальність, підтримувати, розвивати, докладати зусиль, робити кроки.

Категорія Obstacles у цьому виступі містила такі одиниці аналізу, як, наприклад: unfair, colonialism, conflict, despair, destruction, corruption, tragedy, poverty, to corrupt, brutality, bribery, tyranny, violence, mistake, HIV/AIDS, diseases, to kill, dying, malaria, war, conflict [22]. Хвороби, тиранія, хабарництво, бідність, конфлікти й несправедливість – ось що є перешкодами, на думку Обами, на шляху до світового зростання й Африканського континенту, зокрема.

Як бачимо, риторика Б. Обами насичена одиницями аналізу категорії Values. Домінантні її елементи практично повторються у кожній із вибраних для аналізу промов. Добробут, прогрес, здоров’я, правда, мир, права людей, справедливість, глобальне зростання, гідність, віра, толерантність, свобода, надія, безпека – ось на чому робить акценти у своїх промовах американський президент.

Він скерований на майбутнє – future є  визначником модусу часової орієнтації.  Присутнє у його мовленні і прагнення до свіжих віянь та змін (new, young, chande, different etc.).

Промови Б. Обами зсереджені на глобальному вимірі, про що свідчить часте повторювання одиниць аналізу all, global, universal, planet, Earth, mankind, international, world, a також допоміжного дієслова will.

Він долучається до загалу, переходить на сторону аудиторії, зливається із нею, вживаючи часті we, us, our, common, shared і т. п.

Риторика президента характеризується чималим коефіцієнтом дієслівності, що індикує близькість переходу до дій. Елементи категорії Means – це переважно дієслова (to build, to pave the way, to contribute, to stand up, to speak, to seek, to forge, to support, to combat, to create, to move forward, to help etc.). Рішучості мовленню додає часте вживання допоміжного дієслова must. Аби досягнути бажаного добробуту, процвітання  й миру, Обама пропонує стратегію співпраці, відданості, морального обов’язку та діалогу.

Категорію Obstacles тут можна майже  ототожнити із модусом «ворог». Тож деструктивних мотивів мовленню президент надають такі одиниці аналізу, як, наприклад: risks, conflict, dangers, nuclear weapons, challenges, attack, al Qaeda, terrorists, issues, bomb, war, violence, injustice, fear, hardship, issues, violent extremists, challenges, terror, to destroy, missile, dangerous, to kill, murdered, blood, the Taliban, conflict, war etc. Фактично ці елементи мовлення є антитезами до пріоритетів промовця. Характерним для мовлення Б. Обами є те, що він практично не вдається до імен, як це робив у свій час Дж. Буш.

Тож проаналізувавши соціолінгвальну  платформу риторики американського президента, досить-таки впевнено можна вести мову про те, що пріоритети зовнішньої політики Обами, базовані на ідеологічних ліберальних постулатах, шукатимуть своє практичне втілення  в принципах:

• «залучення і діалогу» з можливістю максимального уникнення конфронтації або застосування сили;
• «права і дієвості» з опорою на існуючу систему міжнародних відносин із спробою і пропозиціями їх трансформації;
• «моральності і переконання», вірячи в те, що конкурент, суперник, а, можливо, і ворог здатний не переступити останню межу.

Отже, Барак Обама і стратегія  лібералізму в міжнародних відносинах неподільні. Він визначив своє бачення  Америки, чиє глобальне лідерство  повинно бути відновлено, а військова  та дипломатична потужність балансуватимуть  одна іншу і доповнюватися «силою морального авторитету». Бачення міжнародного порядку для Обами є таким же амбітним, як і традиційно ліберально – запобігання конфліктам, підтримка миру, припинення геноциду, боротьба з бідністю і хворобами, запобігання поширенню і використанню ядерної зброї.

Політичний дискурс постає як вираження  всіх особливостей співіснування людини і суспільства, і, таким чином, це явище функціонально спрямоване на формування в аудиторії деякого  фрагменту картини світу. Між  «суб’єктивною очевидністю» та «очевидністю смислу» дискурсу відводиться особливе місце, де відбувається сполучення мовленнєвої діяльності з ідеологією.

Використовуючи політичний дискурс  в якості індикативного поля, можна  зрозуміти, як у різних мовних спільнотах конструюються культурні цінності, як пропагується соціальний порядок, які частини мовної картини світу залишаються за межами свідомих мовленнєвих стратегій мовців, як формується концептуальна картина світу, притаманна кожному мовному колективові.

У наш час публічні репліки чи промови залишаються насамперед нагодою для фотосесії, щоб змусити президента блиснути для публіки. Обама переводить їх на вищий ступінь, роблячи публічну промову центральною дією його президентського терміну.

Обама багато сказав із того, що світ хоче почути від Вашингтону, і виголосив це з притаманним йому шармом. Він говорив про «якості покірності та обмеження, що стримують». Він вказав на деякі пріоритети: боротьбу з поширенням ядерної зброї та кліматичними змінами, докладання більших зусиль для розвитку «бідних народів». Він вислав спеціальну пропозицію «мусульманському світу», Європі та Росії: новий шлях вперед, «який базується на взаємній зацікавленості та взаємоповазі».

Тож проаналізувавши соціолінгвальний вимір публічних виступів Б. Обами, можна вести мову про те, що пріоритети зовнішньої політики американського президента, базовані на ідеологічних ліберальних постулатах, знаходитимуть втілення  в принципах:

• «залучення і діалогу»;
• «права і дієвості»;
• «моральності і переконання».

Америка починає усвідомлювати, що не може більше бути головним гравцем у світі так, а прірва, яка відокремлює її від решти світу, звузилася.Тому Сполученим Штатам потрібна ця решта світу, щоб підтримувати свою перевагу. Ціль – підібрати партнерів для дій на міжнародному просторі, щоб краще тримати першість в усіх сферах.

Обама розмовляє про партнерство, а не про багатополярність. Адміністрація  США намагається залишитися у  грі, звільняючи простір для інших  і водночас запобігаючи виникненню будь-якої коаліції, яка могла б  автономно вирішувати окремі питання.

Звичайно, структура міжнародної  політичної системи перебуває у  стані вічної трансформації, американської  сили волі недостатньо, щоб зупинити її. Проте було б неправильно недооцінювати  американський вплив, після того як його так сильно переоцінювали. Навіть більшою помилкою був би висновок, що США відмовилися від своїх амбіцій домінувати. Проте акценти все ж змістились – у цьому, власне, і полягає дискурсивність політики.