Рух хіппі як прояв молодіжного неполітичного протесту

Але хіпі заслуговують на увагу  хоча б тому, що стали тим середовищем, у якому виросли найрізноманітніші "нові" молодіжні субкультури, вони дали поштовх молодіжному протестові і привнесли ідеали толерантності  та розкутості в сучасне суспільство.

В наш час досить складно  знайти прихильників "хіпізму", які  б свідомо називали себе "хіпі".

Натомість люди, які зараховують  себе до цієї категорії, воліють називати себе:

- "я патлатий",

- "піпл",

- "системна людина",

- і навіть "людина".

При цьому вони усвідомлюють, що оточення сприймає їх саме як "хіпі", але самі не бажають потрапляти під  це визначення.

Найочевидніше, що це відбувається через старомодність самого слова "хіпі", та через усі асоціації, які пов'язалися з цим терміном починаючи з його виникнення у  другій половині 60-х років 20-го століття.

Сьогодні чітко виділяються  два прошарки цього руху: так звана "стара система" ("олдові хіпі" від англійського old, тобто старий, "справжні хіпі", "мамонти") та "нова система".

"Стара система" складається  з людей старшого віку (навіть  до 50-ти років), для яких "хіпізм" - це все їхнє життя. 

Найчастіше ці люди не мають  ані постійної роботи, ані постійної  сім'ї. Більшість із них деґрадували і стали наркоманами, бомжами чи психічно хворими особами.

"Нова система" об'єднує  в собі молодь віком від  14-ти до 20-ти років, які примудряються  поєднувати свій "хіпізм" із  навчанням у престижних закладах  і не завжди дотримуються найважливішої  заповіді, яку визначили ідеологи  руху - незалежність від соціуму [28].

Натомість молодь робить основний акцент на атрибутиці, перебираючи  на себе сленг, манеру одягатися, прикраси та ін.

Через це існує непорозуміння  між двома цими поколіннями, яке, щоправда, не заважає існувати жодній зі сторін. І обидва ці табори вірять, що саме вони є справжніми "хіпанами", які ведуть свій початок з 66-го року зі Штату Каліфорнія (США).

Хоча особливо ревні історики починають відлік цього руху ще із початку минулого сторіччя. Справді, у 20-х роках у Німеччині з'явилося  те, що нагадує "хіпі".

Сотні молодих людей об'єдналися у в групи із назвою WANDERVOGEL. Вони мандрували країною, не визнавали дорослих авторитетів, носили довге волосся, читали індійських філософів і проголошували  принципи вільної любові.

Але не дивлячись на все  це WANDERVOGEL так і не змогли зробити  бодай мінімальний переворот  у тогочасній культурі, через що і пішли в історичне забуття [27].

Таким чином, стиль "хіппі" більше не є символом свободи і інакомислення, сьогодні це скоріше данина моді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, в результаті написання курсової роботи можна  прийти до наступних висновків.

1. Хіпі (англ. hippie) — найпомітніший молодіжний рух Північної Америки і Європи 1960—1970-хроків, організаційно ніяк не оформлений, але в різних країнах він мав багато спільного: демонстративне відкидання загальноприйнятих етичних норм, відмова від таких суспільних обов'язків, як служба в армії, принципова відмова від будь-якої постійної роботи, від сім'ї, поблажливе відношення до вживання наркотиків тощо. В ідеології хіпі химерно відбилися різні східні релігії, передусім дзен, вірування примітивних народів, наприклад індіанців. 

2. Серед найбільш яскравих особливостей субкультури хіпі - вживання наркотиків, сексуальні експерименти, комуни, фестивалі, подорожі (вони обожнюють подорожувати як по країні, так і за кордоном, зазвичай автостопом). Число вживаних наркотиків збільшується разом з частотою ситуацій вживання, частіше зустрічається полинаркомании. 

3. Основними переконаннями хіпі є віра в те:

• що людина повинна бути вільною;
• що досягти свободи можна, лише змінивши внутрішній лад душі;
• що вчинки внутрішньо розкутої людини визначаються прагненням оберігати свою свободу як найбільшу коштовність;
• що краса і свобода тотожні один одному і що реалізація того й іншого - чисто духовна проблема;
• що всі, хто поділяють сказане вище, утворюють духовну громаду;
• що духовна громада - ідеальна форма гуртожитку;
• що всі, що думають інакше, помиляються. 

 

4. Зазвичай хіпі намагалися триматися подалі від політичних вимог молодіжного руху, оскільки вони суперечили їхньому суто індивідуалістичному світогляду. Однак піднесення політичного протесту молоді країн Заходу в другій половині 60-х рр. привернуло увагу багатьох хіпі до головних суспільних проблем.

Проте поступова активізація саме суспільно-політичних форм молодіжного протесту,  яка набула найвищого піднесення в 1968−1969  рр.  завдяки радикальному студентству країн Заходу,  примусила згодом неохайних  “дітей квітів”  відступити далеко на другий план.

5. З середини 70-х рух хіпі занепадає.  Але не варто думати, що рух цей у своїй класичній формі повністю зник.

Зрозуміло, що сьогоднішнє  покоління хіпі далеке від тих  духовних засад своїх попередників.

В наш час досить складно  знайти прихильників "хіпізму", які  б свідомо називали себе "хіпі". Натомість люди, які зараховують  себе до цієї категорії, воліють називати себе "я патлатий", "піпл", "системна людина" і навіть "людина". При цьому вони усвідомлюють, що оточення сприймає їх саме як "хіпі", але самі не бажають потрапляти під  це визначення.

6. Таким чином, хіпі заслуговують на увагу хоча б тому, що стали тим середовищем, у якому виросли найрізноманітніші "нові" молодіжні субкультури, вони дали поштовх молодіжному протестові і привнесли ідеали толерантності та розкутості в сучасне суспільство.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бабосов Є.М. Прикладна соціологія: Уч. посібник - Мн., Тетра Сістемс, 2001. - 496 с. 
2. Головатий Н.Ф. Соціологія молоді: Курс лекцій - К., МАУП, 1999. - 224 с. 
3. Губерський Л. та ін. Культура. Ідеологія. Особистість: методолого-СвітОгляд. Аналіз - К., Знання України, 2002. - 580с. 
4. Журнал для молоді  «5 балів»  -№ 6, 2007. - (26 - 29 с.) 
5. Капітонов Е.А. Політика і молодь ХХ століття - Р н / Д, Фенікс, 1996. - 512 с. 
6. Крас Д.С. Соціологія молоді. У кн.: Короткий словник по соціології М., 2008. – 163 с.
7. Крас Д.С. Введення в соціологію: Навчальний посібник-М., Нова школа, 2005. -144с. 
8. Маршак А.Л. Загальна соціологія. - Ростов н / Д, Фенікс, 2004. - 384 с. 
9. Мінаєв А.  В.  Поняття  “субкультура”  та  “контркультура”  в контексті молодіжного протесту другої половини 60-х рр.  ХХ ст.  у країнах Західної Європи та США //  Іст.  панорама:  Зб.  наук.  ст.  ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Спеціальність “Історія”.– Чернівці: Рута, 2007.– Вип. 3.– С. 72–85.
10. Мінаєв А. В. Бітники та їх вплив на характер молодіжного протесту 60-х рр. ХХ ст. у країнах Заходу // Науковий вісник Чернівецького університету:  Зб.  наук.  ст.  Історія.  Політичні науки.  Міжнародні відносини.– Вип. 229–230.– Чернівці: Рута, 2008.– С. 219–221.
11. Мундзик А.Р. Молодіжний екстремізм. Під ред. А.Р. Мундзик. Вид-во СПбГУ. – 2009. - 675с. 
12. Мяло К. Г. Под знаменем бунта: Очерки по истории и психологии молодежного протеста 1950–70-х гг.– М.: Молодая гвардия, 1985.– 287 с.
13. Саймон С. Пути и перепутья “потерянного поколения”: Молодежь Запада у развалин общества “всеобщего благоденствия”.– М.: Междунар. отношения, 1999.– 224 с.
14. Семенов В.Є. Мистецтво як міжособистісна комунікація. СПб, 1995. - 834 с.
15. Сорокін П. Людина. Цівілізація. - М.: Юность, 1992. – 576 с. 
16. Совко А.П.Соціологія молоді. Під ред. Совко А. П. К.,Вид-во Либідь. - 2010.- 464 с. 
17. Совко А.П. Соціологія. Посібник / За ред .. В.Г. Городяненко - К., Академія, 2008. - 384 с. 
18. Совко А.П. Соціологія: Підручник / За ред .. В.П. Андрущенка, А.П. Совко - Харків-Київ, 2008 - 624 с. 
19. Совко А.П. Соціологія: Підручник / За ред .. А.П. Совко - К., Академія, 2005. - 560с. 
20. Хойбнер Т. Вызов неприкаянных: Модные волны и молодежные течения – теды, хиппи, панки, рокеры – в западном мире: Пер. с нем.– М.: Молодая гвардия, 1990.– 302 с.
21. Шурка О. Л. У тенетах “вільного світу” (Про суть дрібнобуржуазного бунтарства “розбитого” покоління).– К.: Товариство “Знання”,  1994.– 47 с.
22. Шурка О.Л. Бунтующая молодежь в поисках идеологии // США: Экономика. Политика. Идеология.– 1999.− № 9.– С. 53−64.
23. Яворницька О.  Теорія субкультур у соціологічній перспективі //  Незалежний культурологічний часоп.– 2002.– Число 24. Покоління і молодіжні субкультури.– С. 100−115.
24. http://www.hippy.ru/az/p22.htm - Мода и стиль хиппи / Стоун С. Хиппи от А до Я. Секс, наркотики, музыка и влияние на общество с шестидесятых до наших дней
25. http://www.hippy.ru/az/p90.htm - Музыка хиппи: песни с посланием / Стоун С. Хиппи от А до Я. Секс, наркотики, музыка и влияние на общество с шестидесятых до наших дней
26. http://www.hippy.ru/az/p43.htm - Философия хиппи и мечта хиппи / Стоун С. Хиппи от А до Я. Секс, наркотики, музыка и влияние на общество с шестидесятых до наших дней
27. http://www.cym.org/ua/content/subcult2.asp - Хіпі як хіпі
28. http://uk.wikipedia.org/wiki/хіпі - Хіпі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

Рис. 1

Фото хіпі 60-х років [28]

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Рис. 2

Меморіальний знак миру в  Арколе, штат Іллінойс, США. По колу написано: "Присвячується хіпі і хіппі  в глибині душі. Мир і любов" [28]