Типологія легітимності М. Вебера

               Для того, щоб розвивались демократичні  форми політичного життя потрібні  соціальні, економічні та культурні  основи. Без них політичний процес  проходить у недемократичних  формах. Це – по-перше, високий  рівень економічного розвитку  країни, багатогранність форм власності, наявність розвинутого ринку, конкуренції  товаровиробників. По-суті, сама демократія  нагадує політичний ринок з  його конкуренцією ідей, програм, позицій. По-друге, висока ступінь  розвитку політичної культури. Культура  суспільства в цілому і, особливо, в галузі політичного життя, є  могутнім каталізатором демократичних  процесів.

           Влада — це необхідний і  незамінний механізм регулювання  життя всього суспільства і  збереження його єдності. Функціонування  політичної влади є фактором  і умовою саморозвитку політичної  системи суспільства, усіх інших  її елементів. Політична влада  пов'язує в єдину систему всі  політичні структури, виступає гарантом  політичного розвитку, ефективності  політики і життєдіяльності усього  суспільства.

                 Політична влада — це публічне  і монопольне право реалізовувати  волю, силу, панування у соціальному  житті, тобто право призначених  інститутів і закладів приймати  рішення, обов'язкові для всіх  громадян, спираючись на специфічні  засоби та апарат влади.Отже, різні  трактування феномена влади не  взаємовиняток, вони фіксують різні  цілком реальні аспекти влади. У сучасній політичній літературі  нерідко виділяють три такі  аспекти :

— директивний аспект, згідно з яким влада розуміється як панування, що забезпечує виконання наказу, директиви. Тут влада розуміється як можливість здійснити свою волю шляхом застосування різних наявних засобів, ресурсів. Очевидно, що це реальна і дуже важлива характеристика влади;

— функціональний аспект, тобто поняття влади як здатності та вміння практично реалізовувати функцію суспільного управління. Цей аспект влади обумовлений тим, що влада взагалі є виразником певних відносин між тими чи іншими суб'єктами (окремими громадянами чи організаціями);

— комунікативний аспект влади пов'язаний з тим фактором, що влада так чи інакше реалізується через відносини, через мову, зрозумілу всім сторонам суспільного співіснування.

Політична система, що нині формується в Україні, лише тоді стане стабільною й ефективною, коли буде здатною розв’язати низку проблем, що з них центральне місце належить організації суспільного життя та влади на демократичних засадах.

Легітимність – широке та складне явище, яке виражає зв’язок інтересів з внутрішньою оцінкою людей, яка залежить від їх стверджень, світосприйняття та повсякденного життя

 Однак легітимність  завжди мала вирішальне значення  для держави, бо від цього залежало  майбутнє існуючого режиму.

Отже, з розглянутого можна зробити наступні висновки:

По-перше, політична влада включає державну владу, владу органів самоврядування, владу партій і груп тиску, владу політичних лідерів, засобів масової інформації. Центральною у політичній владі є влада державна.

По-друге, можна виділити дві сучасні тенденції легітимізації влади в Україні. Перша тенденція стосується насамперед владної верхівки. Можна стверджувати, що будь-яка політична сила у процесі політичної боротьби творить власний образ світу, у якому відводиться місце їй та її політичним опонентам. Таким чином відбувається боротьба за електорат.

Проте, як уже зазначалося, «фрагментизація» легітимності є лише тенденцією, яка тільки частково може пояснити сучасні проблеми легітимності. Для більш повного розуміння маємо виокремити іншу тенденцію, котра більше пов’язана з населенням, ніж із владою. Проте вона так само визначає стан легітимності і з часом може стати більш впливовою.

По-третє, Україні ще треба пройти тривалий та тяжкий шлях до демократичного устрою, до демократичних засад функціонування владних структур. На цьому шляху не може бути жорстко детермінованого просування до демократії. Не обов’язково, щоб кожний наступний етап розвитку був більш демократичним, ніж попередній. Розбалансованість економічних, соціальних, громадянських та політичних зв’язків в українському суспільстві може призвести до непередбаченого кінцевого результату, протиборства соціальних сил на кожному з етапів.

 

 

 

 

Література

 

1. Рікер П. Ідеологія та  утопія / П. Рікер. - К.: ДУХ і ЛІТЕРА, 2005.- С.221-226

2.  Політологія : Підручник  для студ. вищ. навч. закл./ Ред. Микола  Сазонов,; М- освіти України, Харківський  державний ун-т. -Х.: Фоліо, 1998. –с.135-137

3. Іваночко Я. Довіра до вдали падає //Львівська пошта. - 2009.-№64-с.56.

 

4.Політологія: підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ "Академія", 2008. - 528 с. - (Альма-матер). http://galsite.24ua.com/books/politolog/3.html

 

5. Бандурка О. Крок до  правової держави // Право України. – 2008р. – № 3 – С. 11-13.

6. Стус В., Константинова  І. Фрондизм як ознака... громадянського  суспільства // День.-2008.- № 154

7. Васькович Й. Проблеми  й перспективи становлення і  розвитку правової держави в  Україні.// Право України. – 2007 р. –  № 1 – С. 32-35.

 

8. Цокур Є.  Шляхи  та  методи  забезпечення  легітимності    політичної

влади [Електронний ресурс].Режим доступу:

http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=21&c=462

9. Результати всеукраїнського соціологічного дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень імені О.Разумкова: 19-25 червня 2009 рік//Сайт Українського центру економічних та політичних досліджень О.Разумкова/Архів соціологічних досліджень УЦПД [Електронний ресурс].Режим доступу:

http://www.useps.org/ukr/poll?php?poll_id=338