Аналіз ефективності виробництва молока і резерви його збільшення (на матеріалах ПАТ «Насінневе» Кегичівського району Харківської облас

 

 

У 2012 р. всього було вироблено 11,3 млн. т. молока, що на 82,5% нижче рівня 2005 р., та на 1,8% вище рівня 2011 р. Ми бачимо, що різке зниження обсягів виробництва молока почалося з 2008 р і така тенденція зберігалася до 2011 р. Така тенденція зумовлена скороченням поголів’я табл. 1.2

Таблиця 1.2

Поголів’я корів в Україні, тис. гол.

Роки	Всього по Україні корів, тис.гол.	2012 р.у % до
2005	3635	70,3
2006	3347	76,3
2007	3096	82,5
2008	2856	89,4
2009	2737	93,3
2010	2631	97,1
2011	2581	99,0
2012	2554	х

 

Аналіз  статистичних даних в табл.1.2 дає підстави стверджувати, що

поголів’я корів у 2012 р. порівняно із 2005 р. зменшилось на 1081 тис. гол.

Негативний  вплив на зменшення обсягів виробництва  молока спричинило стрімке скорочення поголів’я корів, на нашу думку основними причинами чого є незадовільний стан державного регулювання розвитку агропромислового комплексу в умовах реформування сільськогосподарських підприємств та переходу до ринкових умов господарювання, відсутність належних умов кредитування виробників продукції тваринництва. Однією із головних причин також виступає диспаритет цін на сировину для виробництва продукції (кормів та витрат по утриманню корів) та закупівельних цін покупців та держави на молоко. Подолання цієї проблеми має стати одним із пріоритетних для вирішення на рівні державного регулювання економіки. Не менш важливим фактором прямого впливу на рівень виробництва молока виступає продуктивність корів, динаміку якої розглянемо в табл.1.3, з даних якої випливає, що відбувається зростання продуктивності корів молочного стада по Україні[48].

Таблиця 1.3

Продуктивність  корів в Україні за 2005-2012 рр., кг

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Всього по Україні	3487	3652	3665	3793	4049	4082	4174	4361
2012 р.у % до	125,1	119,4	119,0	115,0	107,7	106,8	104,5	х

 

Низька  молочна продуктивність корів зумовлена  передусім значним  рівнем їх яловості, недоліками в організації виробництва та селекційно-племінній роботі, недостатнім рівнем годівлі, в результаті чого корми використовуються головним чином на підтримку життєдіяльності поголів’я, а не на формування молока[9].

Не зважаючи на вище сказане В Україні у поточному році,спостерігається тенденція до зростання виробництва молока.

«За 8 місяців 2013 року виробництво молока всіма  категоріями господарств склало 7951 тис. тонн, що на 0,9 % більше, ніж у  відповідному періоді минулого року. Експорт, у перерахунку на молоко, склав 476 тис. тонн (на 8,5 % менше порівняно  з минулорічним періодом), імпорт – 274 тис. тонн (на 35,6 % більше). При цьому, відбулося незначне зростання  (у  межах одного відсотка) обсягів фонду  споживання молока та молокопродуктів  населенням − до 6929 тис. тонн», - пояснив  директор департаменту розвитку реального  сектору економіки Мінекономрозвитку Олег Пендзин.

У цілому у 2013 році, за прогнозами експертів, всіма  категоріями господарств буде вироблено 11,6 млн. тонн, що на 1,9 % більше, ніж торік. Експорт молока і молокопродуктів  оцінюється в межах 0,75 млн. тонн (на 7,3 % менше), імпорт – 0,35 млн. тонн (на 8,4 % менше). Зважаючи на наповнюваність ринку, середньорічне споживання молока і  молокопродуктів населенням очікується нарівні 219,7 кг, що на 4,8 кг більше порівняно  з 2012 роком[41].

На розвиток молоко-продуктового під комплексу  суттєво впливає багато причин. До основних із них фахівці відносять  тривалий період окупності вкладених  інвестицій, неможливість застосування сучасних технологій виробництва через  подрібнення товаровиробників, низька якість молочної сировини, що реалізується на переробку застарілі системи  організації виробництва і т.д [13].

За даними української Спілки молочних підриємств, у світі в середньому в рік виробляється 714 млн. т молока. Україна із показником 11 млн. т входить до десятки виробників молока й молочної продукції. Найкрупнішими світовими виробниками є Індія 112,1 млн. т, ЄС 148 млн. т, США – 87 млн. т, Китай 36,7 млн. т, Росія 31,8 млн. т, Бразилія 29,5 млн. т, Нова Зеландія 15,48 млн. т, Австралія 9,02 млн. т, Білорусія 6,6 млн. т та Казахстан з обсягом 5,38 млн. т [10].

Фахівці прогнозують, що попит на молоко в світі найближчим часом зростатиме, в першу чергу, за рахунок таких країн, як Індія, Пакистан, Китай, країн Північної Америки, Близького Сходу та інших, що можуть споживати і українську продукцію в тому числі.

Отже, галузь молочного скотарства в Україні характеризується скороченням обсягів виробництва молока, головним фактором якого є проблема різкого зменшення чисельності поголів’я корів при зростанні їх продуктивності. За останні 20 років різко зменшились обсяги виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами з одночасним їх збільшенням в категорії домашніх господарств населення. Одним із чинників підвищення конкурентоспроможності виробників молока в Україні є підвищення якості молока, перш за все, впроваджуючи новітні технології утримання, доїння корів та зберігання молока[27]. Розробка комплексу науково-обґрунтованих економіко-організаційних заходів розвитку молочного скотарства в Україні мають стати пріоритетною задачею для представників влади. Відродження галузі молочного скотарства неможливе без збільшення обсягів державної підтримки підприємств-виробників молока.

Основним  напрямом підвищення ефективності функціонування виробництва молока є раціональна пропорційність у розвитку всіх сфер і галузей інтегрованого агропромислового виробництва[23].

Основним  завданнями галузі в ближчій перспективі  є забезпечення потреб внутрішнього ринку якісною та доступною для  широкого споживача продукцією, а  також збільшення експортного потенціалу молока та молочної продукції. Міністерство аграрного продовольства ставить перед собою завдання у перспективі до 2015 року збільшити поголів’я корів до 2,72 млн. гол, підвищити продуктивність основного стада до 5,66 тис. кг/рік, та доведення обсягів виробництва молока до 15,4 млн. т на рік. Для виконання поставлених завдань необхідно спрямовувати зусилля владних структур всіх рівнів на розвиток великого товарного виробництва та підтримку особистих селянських господарств[26].

Основою стабільного функціонування галузі в майбутньому є крупно-товарне виробництво. Проте сектор відразу не зможе перейти на такі масштаби. Для цього необхідні значні суми коштів для капіталовкладень. Для прикладу, орієнтовна потреба в засобах для будівництва сучасного молочнотоварного комплексу на 1,2 тис. гол становить 93 млн. грн, або 77 тис. грн на 1 ското-місце. Враховуючи річні поточні витрати на рівні 18 млн. грн, виручки від реалізації продукції 29 млн. грн, рентабельність виробництва становитиме 60%, що забезпечить повернення інвестицій через 8 років. Такі проекти будуть привабливими для інвесторів, які пов’язують свою майбутню діяльність із молочним бізнесом[17].

Одним із варіантів розвитку молочного скотарства є запровадження інноваційних підходів господарювання у середніх за розмірами  сільськогосподарських підприємствах, у тому числі фермерських господарствах. На початок минулого року майже третина поголів’я дійного стада знаходилася у підприємствах з утриманням від 100 до 300 корів. Такі агроформування з основною спеціалізацією на виробництві продукції рослинництва можуть побудувати або реконструювати діючі ферми потужністю 400 корів. Будівництво таких ферм передбачає менші суми інвестицій. Для введення у дію нової ферми на 400 корів необхідно близько 39 млн грн, з яких будівельні роботи оцінюються у межах 59% загальних витрат, придбання нетелей - 18%, техніки - близько 1%, обладнання для кормовиробництва - 22%. Такі ферми стануть основою для налагодження ефективного виробництва. Їх рентабельність оцінюється до 69%, з терміном окупності капіталовкладень понад 5-6 років.

Досягнення  перспективних показників розвитку галузі не можливе без підвищення ефективності господарювання у дрібних  товаровиробників. Прикладом у цьому  може стати Польща, де близько 90% сирого молока виробляється господарствами населення  та забезпечується постачання майже 70% загальних надходжень сировини на переробні  підприємства. У наших західних сусідів  процес переходу на інноваційні технології виробництва молока у фермерських  господарствах пов’язаний із покращенням  умов утримання тварин, доїння, годівлі, системи збуту. Якщо 5-7 років тому в країні домінували господарства з  утриманням до 10 корів, то в останні  роки їх чисельність досягає 25 і  більше. Доходи таких фермерів становлять від 50 тис. євро на рік. Проте це не заважає  сільському населенню поєднувати роботу на фермі із зайнятістю в інших  сферах господарської діяльності.

Приклад Польщі може стати зразковим для  господарств сільського населення  України. Тим більше, що місцеві органи самоврядування можуть підтримати малі форми господарювання у сільській  місцевості. При подальшому розвитку цього процесу дрібнотоварні  ферми стануть альтернативою  крупному товарному виробництву. Такий підхід на нинішньому етапі розвитку галузі є прийнятним для України[19]. Селянські господарства, які утримують для товарного виробництва 2-3 корів та мають бажання збільшити поголів’я до 10-12 корів, повинні отримувати державну підтримку при будівництві ферми на рівні з сільськогосподарськими підприємствами. Виробництво молока в міні-фермах потребує незначних капіталовкладень та частково може вирішити питання підвищення якості молочної сировини та насичення внутрішнього ринку.

 

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика та фінансовий стан  ПАТ «Насінневе» Кегичівського району Харківської області

1. Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Насінневе»

Публічне  акціонерне товариство «Насінневе» створене і здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства»[35], Законом України «Про акціонерні товариства», іншими законами та нормативними актами України.

Засноване публічне акціонерне товариство було засновано  у 1998 році Оляничом Володимиром Івановичем, нині головою підприємства є Колос Олександр Іванович.

Підприємство має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване Кегичівською районною державною адміністрацією в Харківській області та Довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. ПАТ «Насінневе» має печатку,рахунки в установах банків, бланки, штампи та інші необхідні для своєї діяльності реквізити. Основною метою діяльності ПАТ «Насінневе» є отримання прибутку.

Господарство  здійснює свою діяльність на основі Статуту. Майно ПАТ «Насінневе» утворене за рахунок внесків акціонерів.

Цілями  діяльності товариства є виробництво  продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку. Основною метою діяльності товариства є одержання прибутку.

Для досягнення своїх цілей товариство здійснює (планує здійснювати) таку діяльність:

1. Одержування  продукції рослинництва: вирощування  зернових та технічних культур; 

2. Одержування  продукції тваринництва: розведення  ВРХ, свиней, бджіл.

3. Рослинництво  у поєднанні з тваринництвом  (змішане сільськогосподарське виробництво).

4. Надання  допоміжних послуг у рослинництві  та тваринництві, сівба, збирання врожаю тощо.

5. Торговельна діяльність та реалізація сільськогосподарської продукції.

6. Інша діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України.

Всі види діяльності, які згідно з чинним законодавством України потребують спеціальних дозволів чи ліцензій, можуть здійснюватися товариством  лише після їх отримання. Проте, пріоритетним напрямком діяльності товариства є  виробництво сільськогосподарської  продукції.

Досліджуване  підприємство розташоване у південно-західній частині Харківщини. Юридична адреса підприємства: 64020 Україна, Харківська область, Кегичівський район, смт.Чапаєве, вул. 50-років Жовтня, 20.

Середня відстань від господарства до основних пунктів збуту сільськогосподарської  продукції становить 22 км. Товариство розташоване за 16 км від районного центру смт. Кегичівка, залізничної станції Кегичівка – 17 км, обласного центру м. Харкова – 110 км.

Клімат  є одним із важливих факторів, від якого залежить вибір культур, вирощуванням яких буде займатися підприємство, не менш важливе значення має грунт.

Клімат  в Кегичівському районі помірно-континентальний. Для нього характерні низько кількість опадів, бувають невеликі засухи та пилові бурі.

Пересічна температура січня -9°С, липня відповідно +21,5°. Максимальна температура досягає +35°С. Середня річна кількість атмосферних опадів коливається від 300 мм до 420 мм.

Загалом клімат району сприятливий для вирощування  зернових, олійних та технічних культур виробництвом яких і займається дане підприємство.

  Переважну більшість сільськогосподарських  угідь займають чорноземні грунти з високим вмістом гумусу. В своєму складі господарство має 9170 га сільськогосподарських угідь, парк вантажних автомобілів, машино-тракторний парк, ферму для вирощування худоби, допоміжні та обслуговуючі виробничі потужності.

Показники розміру підприємства відіграють важливе  значення для ефективного здійснення ним сільськогосподарської діяльності. До них відносять обсяг виробництва  валової продукції у постійних  цінах 2010 року, обсяг виробництва  товарної продукції, розмір власного капіталу, чистого прибутку, середньорічну  чисельність працівників у досліджуваному періоді тощо. Наявність оптимального максимуму по кожному з цих  показників, за встановлених умов, дає  можливість для розвитку господарства, розширення його виробничих потужностей  та ефективного використання ресурсів[15]. Аналіз даних показників дає змогу оцінити діяльність суб’єкта господарювання на протязі досліджуваного періоду та зробити певні висновки щодо продуктивності його діяльності.