Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства

Одночасно на цьому етапі аналізу розв'язується безліч задач, пов'язаних з визначенням наявних резервів підвищення ефективності /функціонування підприємства, намічаються шляхи і засоби мобілізації цих резервів, зокрема через ліквідацію причин виявлених недоліків у роботі.

Одним із ефективних засобів управління підприємницькою діяльністю є її планування і оцінка виконання намічених планів (графіків, кошторисів) з кількісних і якісних показників роботи підприємства. У ході фінансового аналізу вирішуються завдання, пов'язані як з оцінкою рівня виконання намічених планів (бізнес-планів), так і якості самих планів і їх спрямованості на досягнення підприємством найвищих результатів. Хибним є погляд на планування лише як на результат неефективності адміністративно-планової економіки: в умовах ринкової економіки роль планування (особливо внутрішньогосподарського) навіть підвищується.

Якщо плани складені грамотно і  враховують усі резерви, які є  в розпорядженні підприємства, якщо на підприємстві діє ефективна система контролю за виконанням планових завдань на всіх ланках підприємницької діяльності, це є запорукою успішного досягнення високих кінцевих результатів. Такі плани, з іншого боку, є базою для виявлення резервів, а з другого — подальшого зростання якості роботи підприємства.

Важливим завданням фінансового  аналізу є визнання ефективності впровадження на підприємстві комерційного розрахунку. Саме цей метод господарювання повною мірою відповідає характеру  виробничих відносин ринкової економіки, забезпечує, реальне втілення принципу матеріальної зацікавленості підприємств та їх працівників у підвищенні ефективності роботи, поєднує суспільні, колективні та особисті інтереси учасників ринкових відносин.

В основі методу фінансового аналізу лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються У їх зв'язку та взаємозалежності, русі і розвитку, а розвиток, як відомо. - це боротьба протилежностей, він відображає об'єктивні закони дійсності. Діалектичному розвиткові явищ у сфері фінансово-господарської діяльності підприємств властиві переходи кількісних змін у якісні, які супроводжуються виникненням нових якостей, запереченням, відмиранням старого і появою нового, прогресивнішого. Застосування  діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансового-господарської діяльності підприємств. У процесі аналітичного дослідження фінансової стійкості підприємства необхідно виконати наступні завдання: проаналізувати залежність підприємства від позичених коштів; встановити рівень автономії підприємства тобто рівень його незалежності від зовнішніх джерел фінансування; оцінити рівень достатності власних фінансових ресурсів для формування майна підприємства; виявити частку власного капіталу який знаходиться в мобільній формі; визначити забезпеченість матеріальних активів власним оборотним капіталом виявити надлишок чи нестачу останнього та оцінити наслідки;визначити рівень виробничого потенціалу підприємства забезпеченість виробничого процесу засобами праці;оцінити показники платоспроможності і ліквідності підприємства; систематизувати основні фактори що зумовлюють кризовий стан фінансового розвитку підприємства та розробити заходи фінансової стабілізації;оцінити рівень ділової та ринкової активності підприємства і запропонувати шляхи його росту ;спрогнозувати напрямки розвитку фінансової стійкості і розробити рекомендації щодо її підвищення. Інформаційним забезпеченням для проведення аналізу фінансової стабільності і платоспроможності слугують  дані оперативного бухгалтерського і статистичного обліку і звітності.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України  незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам :

Форма 1 "Баланс" — звіт про  фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату .

Форма 2 "Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати  і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди

Форма 3 "Звіт про рух грошових коштів, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства .

Форма 4 "Звіт про власний капітал", що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду .

"Примітки до звітів" —  сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Мета складання фінансової звітності  — надати користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень .

Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними; участі в капіталі підприємства; оцінювання якості управління; оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; прийняття інших рішень.

Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням  їх конкретних інформаційних потреб.

Разом з новими формами фінансової звітності впроваджуються новий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування Плану рахунків

Основна мета Плану рахунків —  надати інформацію, необхідну для  контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень і складання фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків погоджена зі структурою "Балансу" і "Звіту про фінансові результати" .таблиця1

Аналітичний облік за рахунками  запасів, витрат і доходів дає  змогу здійснювати калькулювання собівартості продукції, контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Таким чином, кожний клас рахунків має  конкретне призначення і тісно  пов'язаний з потребами зовнішніх  і внутрішніх користувачів.

За даними фінансової звітності розраховують сукупність аналітичних показників і на їх основі — узагальнюючі показники фінансового стану підприємств

Таблиця 1

Узгодженість Плану рахунків зі структурою фінансової звітності

Клас	План рахунків	Фінансова звітність
		Назва класу
1	Позаоборотні активи	Б	Розд. 1 активу
2	Запаси	А	Розд. 2 активу
3	Кошти, розрахунки та інші активи	Л	Розд. 2 і 3 активу
4	Власний капітал і забезпечення зобов'язань	А	Розд. 1 і 2 пасиву
5	Довгострокові зобов'язання	Н	Розд. 3 пасиву
6	Поточні зобов'язання	С	Розд. 4 і 5 пасиву
7	Доходи і результати діяльності		Звіт
8	Затрати за елементами		Про фінансові фінансові
9	Витрати діяльності		Результати
10	Позабалансові рахунки		Примітки до фінансових звітів

Незважаючи на виняткову важливість фінансового аналізу на основі відносних показників (коефіцієнтів), оцінка діяльності за даними фінансової звітності відбиває минулі дані і показує тогочасний стан справ. Екстраполяція тенденцій у майбутнє пов'язана з великими труднощами і потребує високого професіоналізму

. Статистична звітність

Дані зі стандартних обов'язкових  форм державної статистичної звітності, що затверджуються Держкомстатом України, можна використовувати для аналізу фінансового стану підприємств народного господарства, дослідження кількісних залежностей фінансових аналітичних показників на макрорівні.

Так, форма № 1 "Підприємство", яка має назву "Обстеження діяльності підприємства (організації) за рік", містить такі необхідні для фінансового аналізу дані: зміни складу і структури активів підприємства; обсяг виробленої і реалізованої продукції в поточних цінах; витрати на виробництво продукції; структура запасів; валові інвестиції в основний капітал (кошти, спрямовані на придбання, створення та відновлення основних фондів та матеріальних активів).

Форма № 1-Б містить дані про  фінансові результати і дебіторську  та кредиторську заборгованість, форма  №1-ПВ—дані про стан заборгованості з виплати заробітної плати.

Форма № 1-п "Річний звіт підприємства (об'єднання) по продукції" містить інформацію про обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних оптових цінах за звітний і попередній роки; про виробництво окремих видів промислової продукції в натуральних одиницях вимірювання та за фактичною вартістю за звітний рік у поточних оптових цінах.

Форма № 22 "Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об'єднання)", містить дані про основні фінансові результати діяльності підприємств: балансовий прибуток або збиток, виручку від реалізації і собівартість виробленої продукції, додану вартість у поточних цінах відповідного року, про виручку від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі та про придбані сировину і матеріали в далекому і близькому зарубіжжі, про іноземні кредити та інвестиції.

Форма № 5-е "Звіт про витрати  на виробництво продукції (робіт, послуг)" додатково до фінансової звітності форми № 2 містить розшифровку матеріальних та інших витрат.

Дані форм № 1-п, 22, 5-е використовують для факторного аналізу собівартості та прибутку від реалізації .

До аналізу майнового стану підприємства залучаються дані з форми № 1 статистичної звітності "Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)"; для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства використовують дані форми № 2-Б Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів" за видами цінних паперів про їх наявність та розміщення серед юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн.

Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку надаються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень щодо витрат: за видами виробів (послуг, робіт); за місцями виникнення (виробничі підрозділи); за класифікаційними ознаками (постійні та змінні); за калькуляційними статтями; за економічними елементами; за періодами тощо.

Структуру витрат підприємства за економічними елементами — матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші витрати — відбивають у розд. II "Звіт про фінансові результати" [4]. Ці дані використовують для порівняльного аналізу структури витрат підприємств однієї галузі, а також для аналізу динаміки матеріало- або трудомісткості власного виробництва.

Облік витрат за місцями виникнення дає можливість контролювати формування затрат і відповідальність щодо їх доцільності та обгрунтовано розподіляти непрямі витрати за носіями виробниства.

Дані обліку за носіями витрат (калькулювання  собівартості одиниці продукції, роботи чи послуги) використовують для порівняння ціни продажу і собівартості. Облік за носіями тільки прямих витрат (без розподілу постійних витрат) дає змогу визначити маржинальний дохід на виріб як різницю між ціною реалізації та прямими витратами. Розмір маржинального доходу — істотна інформація для керівництва підприємства. Він показує "внесок" виробу в покриття постійних витрат і, отже, у такому самому обсязі — у прибуток підприємства

Невід'ємною умовою бухгалтерського  обліку є документальне оформлення кожної господарської операції.

З метою поглибленого аналізу фінансового  стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками, наприклад: про часткову або повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями; про виконання кредитних угод; про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей тощо. В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій .

Вище  розглядались інформаційні джерела, які містять дані про те, що вже сталося, тобто про минуле. Аналізуючи фактичний фінансовий стан підприємств, до експертних оцінок вдаються насамперед з метою отримання даних про відносну значущість того чи іншого аналітичного показника під час розгляду їх сукупності: наприклад, такі оцінки потрібні при визначенні узагальнюючого показника ліквідності балансу, класності підприємства як замо та рейтингового узагальнюючого показника фінансового стану. Проте експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Висококваліфіковані досвідчені фахівці можуть оцінити ймовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві тощо

 

 

3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Однією з найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства є фінансова стійкість.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;
• платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);
• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні