Аналіз продуктивності і оплати праці в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Надія» Єланецького району

Інші стимулюючі і  компенсаційні виплати. До них відносяться  виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положеннях, компенсаційні і інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані зовні меж встановлених законодавством норм.

Оскільки фонд заробітної платні промислово-виробничого персоналу тісно пов'язана з об'ємом виробництва продукції і продуктивністю праці, то обчислюють ще відносну економію (перевитрата) фонду заробітної плати. Відносну економію (перевитрата) фонду заробітної плати визначають як різницю між фактично нарахованою заробітною платою і її базовою величиною, скоригованою на фактичний темп зростання (зниження) обсягу  виробництва і продуктивності праці.

Якщо норматив приросту загальної фундації заробітної плати  на кожний відсоток приросту обсягу виробництва продукції не визначають, то при розрахунку відносної економії (перевитрат) з фонду заробітної плати коригуванню підлягає лише його змінна частина (зарплата робітників по відрядних розцінках, премії за виробничі результати, відпускні нараховані відповідно частини змінної зарплати).

Для більш точного виміру ефективності використання коштів на оплату праці  в господарстві плановий фонд доцільно коригувати з урахуванням оцінки зміни розмірів  і їх структури в господарстві та окремо – рівня їх продуктивності. Коригування планового фонду доцільно проводити окремо по чисельності працівників і середньому заробітку з деталізацією їх по категоріях, зайнятих в окремих галузях виробництва [5].

Чисельність працівників  доцільно збільшувати або зменшувати пропорційно змінам розмірів виробництва, що зумовлені зміною посівних площ культур і поголів’я тварин. Рівень заробітків одного працівника коригують у відповідності з підвищенням або зниженням показників продуктивності галузей. В умовах оплати праці за продукцію середній плановий заробіток підвищується в основному пропорційно з ростом урожайності культур, надоїв молока на корову, середньодобових приростів тварин тощо.

Аналіз використання фонду оплати праці проходить в такій послідовності:

1. Структурно-динамічний аналіз оплати праці:

- динаміка оплати праці;

- структура фонду оплати праці.

2. Факторний аналіз оплати праці:

- середня заробітна  плата і чисельність працівників;

- темпи росту оплати праці і продуктивності праці;

- оплата праці, товарна продукція, прибуток

3. Аналіз ефективності  використання фонду оплати праці.

4. Виявлення резервів  ефективного використання коштів  на оплату праці.

Продуктивність праці  визначають як у натуральному, так  і у вартісному вираженнях. Натуральні вимірники використовують там, де виробляють один вид продукції або кілька дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має більш універсальний характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві, в галузі тощо.

Аналіз розпочинають з оцінки виконання плану з виробітку одного працівника у вартісному вираженні. Потім порівнюють показник звітного періоду (рік, квартал, місяць) з показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств. Від цього загального показника продуктивності праці слід перейти до більш деталізованих показників, таких як виробіток одного робітника, виробіток одного основного робітника тощо.

На наступному етапі  проводять аналіз основних факторів, що впливали на загальний показник продуктивності праці.

Вирішальним фактором є  виробіток одного робітника, який, у свою чергу, залежить від факторів використання робочого часу і середньо-годинного виробітку одного робітника. Останній показник формують насамперед фактори технічної оснащеності праці, технології, кваліфікації робітників, інтенсивності праці та ін. Завершають аналіз підрахунком резервів зростання продуктивності праці та опрацюванням заходів з їх реалізації.

Слід зазначити, що роль продуктивності у зростанні національного  багатства сьогодні є загальновизнаною. У кожній країні, розвиненій чи такій, що розвивається, з ринковою або централізованою економікою головним джерелом економічного зростання є продуктивність праці та її підвищення. Вона вимагає постійного удосконалення економічної діяльності з урахуванням мінливих умов суспільства.

2.  Оплата праці як економічна категорія і її аналіз у СТОВ «Надія»

Заробітна плата - це винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також  виплати компенсаційного і стимулюючого характеру.

Виплата заробітної плати  зазвичай проводиться у грошовій формі (у гривнях). Відповідно до колективного чи трудовими договорами оплата праці може здійснюватися в інших формах. Частка заробітної плати, що виплачується в негрошовій формі, не може перевищувати 20% від загальної суми заробітної плати.

Заробітна плата працівнику встановлюється трудовим договором  відповідно до діючих у даного роботодавця  системами оплати праці. Системи  оплати праці встановлюються колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами відповідно до трудового законодавства і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права.

Оплата праці кожного  працівника повинна знаходитися  в прямій залежності від його особистого трудового вкладу та якості праці. Чинне законодавство надає підприємствам і організаціям право самостійно вибирати і встановлювати такі системи оплати праці, які є найбільш доцільними в конкретних умовах роботи. Види, форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, система преміювання фіксуються в колективному договорі та інших актах, що видаються в організації.  
Розрізняють основну та додаткову оплату праці.

Під основною заробітною платою прийнято розуміти:

• виплати за відпрацьований час, за кількість і якість виконаних робіт при погодинній, відрядній і прогресивної оплати;
• доплати у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов роботи, за понаднормові роботи, за роботу в нічний час та у святкові дні та ін;
• оплата простоїв не з вини працівника;
• премії, преміальні надбавки.

Додаткова заробітна  плата включає виплати, за не відпрацьований час, передбачені законодавством про  працю та колективними договорами:

• оплата часу відпусток;
• оплата часу виконання державних і громадських обов'язків;
• оплата перерв у роботі годуючих матерів;
• оплата пільгових годин підлітків;
• оплата вихідної допомоги при звільненні та ін.

Організація оплати праці  на підприємстві визначається трьома взаємозв'язаними і взаємозалежними елементами:

• тарифною системою;
• нормуванням праці;
• формами оплати праці.

Розрізняють такі форми оплати праці [6]:

За погодинною системою оплати оплату виконують певну кількість відпрацьованого  часу незалежно від кількості  виконаних робіт. Заробіток визначається множенням годинної або денної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин або днів. При погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників. Первинними документами з обліку праці працівників при погодинній оплаті є табелі.

При простій погодинній оплаті праці заробіток робітника  визначають, множачи годинну або  денну тарифну ставку його розряду  на кількість відпрацьованих ним  годин або днів. При визначенні заробітку інших категорій працівників необхідно дотримуватися такого порядку. Якщо працівник відпрацював всі робочі дні місяця, то оплату складе встановлений для нього оклад. Якщо в даному місяці відпрацьовано неповне число робочих днів, то заробіток визначається шляхом розподілу встановленої ставки календарне кількість робочих днів. Отриманий результат помножується на кількість оплачуваних за рахунок підприємства робочих днів.  
При почасово-преміальною системою до суми заробітку за тарифом додають премію в певному відсотку до тарифної ставки або до іншого вимірника. Премії виплачуються відповідно до положень про преміювання, які розробляються і затверджуються в організаціях. У положеннях передбачаються конкретні показники й умови преміювання, при дотриманні яких у працівника виникає право вимагати відповідну премії, у організації - обов'язок сплатити цю премію. Саме такі премії є складовою частиною почасово-преміальною і відрядно-преміальної системи оплати праці. До умов преміювання відносяться: виконання виробничих завдань, економія сировини, матеріалів, енергії, зростання продуктивності праці, підвищення якості виробленої продукції, освоєння нової техніки і технології та ін  
Фахівці та інші працівники, які стосуються службовцям, отримують заробітну плату за встановленими місячним посадових окладів і залежно від відпрацьованого кількості днів у звітному місяці. Преміювання здійснюється за виробничі показники роботи підприємства відповідно до встановленої системі преміювання з включенням їх сум у собівартість продукції.

Відрядна - форма заробітної плати, при якій заробіток залежить від кількості вироблених одиниць  продукції з урахуванням їх якості, складності та умов праці. При відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Розрахунок заробітку при відрядній формі оплати праці здійснюється за документами про вироблення (наряд на відрядну роботу, в якому вказується норма вироблення і фактично виконана робота, розпорядження про преміювання за перевиконання плану, акордне завдання, цехової наряд на виконання завдання цехом). Відрядні розцінки не залежать від того, коли виконувалася робота: у денний, нічний або надурочний час.  
При прямій відрядній системі оплати праці в основу розрахунку заробітної плати беруться кількість продукції (робіт, послуг), яку виготовив працівник і відрядні розцінки, встановлені за одиницю цієї продукції. Заробітна плата розраховується шляхом множення відрядної розцінки на кількість продукції.  
При відрядно-преміальною системою передбачені премії за перевиконання норм виробітку і за якість роботи, крім основного заробітку, розрахованого по прямій відрядній. Премії можуть встановлюватися як у фіксованих сумах, так і у відсотках від заробітної плати за відрядними розцінками. Сума премії додається до заробітної плати працівника і виплачується разом із заробітною платою. Як відрядна, так і преміальна оплата праці може здійснюватися індивідуально та колективно, коли в процесі роботи необхідні суміщення професій і взаємозв'язок виконавців.

Відрядно-прогресивна  система передбачає підвищення оплати за вироблення понад норму з кожним відсотком цього перевиконання. У цьому випадку відрядні розцінки безпосередньо залежать від кількості  виробленої продукції за той чи інший період.

Побічно-відрядна система  застосовується, в основному, для  оплати праці працівників обслуговуючих  та допоміжних виробництв. Обслуговуючі виробництва несуть прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції (виконання робіт, надання  послуг). Тому сума заробітної плати працівників обслуговуючих виробництв залежить від заробітку працівників основного виробництва, які отримують зарплату за відрядною системою. При такій системі оплати праці заробітна плата працівників обслуговуючих виробництв встановлюється у відсотках від загальної суми заробітку працівників того виробництва, яке вони обслуговують.

Акордна система застосовується при оплаті праці бригади працівників  або при оплаті за певний комплекс робіт. Заробітна плата, виплачена  бригаді за виконання будь-яких робіт, ділиться між працівниками бригади виходячи з того, скільки часу відпрацював кожен член бригади.

У багатьох великих і  середніх організаціях використовується тарифна система оплати праці - сукупність нормативів, за допомогою яких регулюється рівень заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від: кваліфікації працівників, складності виконуваної роботи, умов, характеру і інтенсивності праці, умов (у тому числі природно-кліматичних) виконання робіт, виду виробництва.

Основними елементами тарифної системи є: тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки, тарифні  ставки, тарифні коефіцієнти, надбавки та доплати за роботу з відхиленням  від нормальних умов праці. Тарифно-кваліфікаційний довідник містить докладні характеристики основних видів робіт із зазначенням вимог, що висуваються до кваліфікації виконавця. Необхідна кваліфікація при виконанні тієї або іншої роботи визначається розрядом. Розмір заробітної плати робітника зростає в міру підвищення розряду виконуваної ним роботи.

Тарифна сітка - це таблиця  з почасовими або денними тарифними  ставками, починаючи з першого, нижчого  розряду. В даний час в основному  застосовуються шестіразрядний тарифні  сітки, диференційовані в залежності від умов роботи. У кожній сітці передбачаються тарифні ставки для оплати робіт відрядників і погодинників. Тарифна ставка - це розмір оплати за працю певної складності, вироблена в одиницю часу (годину, день, місяць - це залежить від конкретного типу виконуваної роботи, так як не завжди за годину або день можна оцінити її кінцевий результат). Тарифна ставка завжди виражається в грошовій формі, і її розмір зростає в міру збільшення розряду. Розряд - це показник складності виконуваної роботи та рівня кваліфікації робітника. Співвідношення між розмірами тарифних ставок залежно від розряду виконаної роботи визначається за допомогою тарифного коефіцієнта, який вказується у тарифній сітці для кожного розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду дорівнює одиниці. Розмір тарифної місячної ставки першого розряду не може бути нижче мінімального розміру оплати праці, передбаченого законодавством. Починаючи з другого розряду тарифний коефіцієнт зростає і досягає своєї максимальної величини для самого високого розряду, передбаченого тарифною сіткою. Співвідношення тарифних коефіцієнтів першого і останнього розрядів називають діапазоном тарифної сітки.

Для оплати праці керівників, фахівців і службовців, як правило, застосовуються посадові оклади, які  встановлюються адміністрацією організації  відповідно до посади і кваліфікацією працівника. Для цих працівників організаціями можуть встановлюватися й інші види оплати праці: у відсотках від виторгу, у частках від отриманого прибутку і система плаваючих окладів, яка останнім часом стала отримувати все більш широке застосування.