Економічний аналіз у системі управління підприємством

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

АКАДЕМІЯ  ВНУТРІШНІХ  ВІЙСЬК  МВC УКРАЇНИ

Кафедра економічних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни “ ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ”

на тему: «Економічний аналіз у системі управління підприємством»

 

Варіант № 51

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

4 курсу, групи 50-Б 

Шинкаренко Ю.С.

 

Перевірив:

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічних дисциплін

Осипенко С.М.

 

 

 

Харків – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
1. Зміст і завдання економічного аналізу
2. Система показників, яка використовується в економічному аналізі
3. Економічний аналіз у системі управління підприємством і його роль в умовах формування ринкових відносин в Україні

ВИСНОВОК

2. ЗАДАЧА Провести економічний аналіз діяльності підприємства за показником обсягу реалізації продукції порівняно з планом
3. ЗАДАЧА 3.2 (сформувати факторну систему показників з кількістю рівнів не менше трьох (обсяг товарної продукції))

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Ряд зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували проблеми економічного аналізу та намагались вказувати шляхи їх вирішення. Такі науковці та економісти як Є. В. Мних, В. М. Іваненко, В.О. Мец, А.Ф. Павленко, В. Ш. Захаренко, І.І.Цигилик приділяли значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може зітнутися підприємство в той час як розроблятиме методологію економічного аналізу. 

Метою даної роботи є обґрунтування практичної корисності аналітичних досліджень, визначення ролі економічного аналізу в сучасних умовах господарювання.

Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу.

У діяльності підприємства використовуються методи економічного аналізу, а саме: монографічний - для детального вивчення і опису досвіду роботи кращих колективів; експериментальний - при впровадженні нової техніки, технології, організації праці, виробництва і управління; розрахунково-конструктивний - пов'язаний з прийняттям перспективних рішень; статистико-економічний - використовується при вивченні масових економічних показників; абстрактно-логічний - при вивченні економічних проблем розвитку підприємницької діяльності.

У процесі аналізу використовуються абсолютні і відносні величини, здійснюється порівняння економічних параметрів об'єкта, що вивчається, і групування статистичних даних, деталізація і композиція, досліджуються динамічні ряди, застосовується елімінування і метод ланцюгових підстановок, метод експертних оцінок, графічних побудов, економіко-математичні методи.

В аналітичній роботі повинні ширше застосовуватися спеціальні методи і прийоми організаційного діагнозу, аналізу інформаційних потоків, вивчення конкретних виробничих і психологічних ситуацій, кореляція якісних ознак та ін.

Незаперечним є той факт, що в умовах становлення ринкової економіки обсяг аналітичного пошуку не тільки не скорочується, а навпаки, зростають масштаби, підвищується якість і оперативність аналітичних досліджень з причин високої мобільності, невизначеності, меркантильності зміни економічних явищ і процесів. Проте, як позують дослідження, якість аналітичних робіт у практиці економічної діяльності господарюючих суб’єктів залишається дуже низькою. Найбільш повно у практиці використовується лише оцінкова функція аналізу, менше діагностична та пошукова. Значною залишається частка ретроспективного налізу.

В організаційній структурі управління переважної більшості бізнес-структур України не виділяється спеціальний підрозділ з економічного аналізу, а його функціональні блоки у різних підрозділах департаментів з менеджменту дуже обмежені у застосуванні сучасних методик факторного аналізу. Функціональні підсистеми аналізу при комп'ютерних технологіях обробки економічної інформації орієнтовані переважно на методики порівняльного аналізу [2].

Концептуальну основу сучасного економічного аналізу складає єдність методологічного й організаційного забезпечення прийняття і оцінки ефективності виконання управлінських рішень у часі та просторі зміни та розвитку економічних систем будь-якого рівня.

Виділяючи цільові спрямування сучасного економічного аналізу у прикладному аспекті пріоритетною слід визнати систему аналітичного забезпечення стратегічного та тактичного управління. Саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізація стратегічної мети не лише змінює критерії оцінки, а і відносну цінність аналітичної діагностики та пошуку. Оцінка перспективних змін за стратегічними намірами може створити інформаційне поле вибору ефективних сценаріїв економічного поступу при зміні кон'юнктури зовнішнього середовища та мінімізувати ризик неуспіху інвестування, структурної перебудови, маркетингової позиції тощо. Оперативний моніторинг спрямовується не лише на оцінку відхилень у реалізації стратегічних завдань, а і на якісне маневрування ресурсами та капіталом для досягнення максимальної вигоди чи мінімізації втрат.

Підсумовуючи викладене, необхідно зауважити, що економічний аналіз як основний чинник підвищення ефективності діяльності підприємства має великий вплив на результативність підприємницької діяльності і сприяє досягненню її основної мети - одержанню прибутку. Таким чином, досягнення процесу управління підприємством дозволяє стверджувати, що аналіз є не тільки складовою інших функцій, але і самостійною функцією, від результатів здійснення якої залежить ефективність роботи підприємства і його підрозділів. Тому, економічному аналізу в системі підприємництва слід надавати важливого значення на всіх рівнях його формування і функціонування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Зміст і завдання економічного аналізу

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв’язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу — це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом (гр. synthesis), який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії.

Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні — конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об’єкт управління розглядають як комплекс взаємозв’язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об’єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п’ятьма найважливішими принципами:

- системі притаманна єдина мета;

- система складається із взаємозв’язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

- система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування;

- система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;

- систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. На рис. 1.1 зображено систему управління підприємством як сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи.

Як видно зі схеми, інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується, і відповідно до результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, які передаються в систему управління.

У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об’єкт управління (систему, що управляється).

В об’єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна інформація, котра в порядку зворотного зв’язку направляється в інформаційну систему управління.

Рис. 1.1. Економічний аналіз у системі управління підприємством

Короткий огляд циклу управління підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційній підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

Формування механізму ринкових відносин, безперечно, змінює характер аналітичної роботи. Вона повинна охоплювати як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об’єкта господарювання, включно з кон’юнктурою ринку та адаптивністю до нього, можливою конверсією капіталу та оцінкою міри економічного ризику.

Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом ХХ століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп’ютерів і комп’ютерних мереж.

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

Відхід від обов’язкової формальної «точності» результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід’ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

 

2.   Система показників, яка використовується в економічному аналізі

 

Об’єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з цією діяльністю.

Так, наприклад, на промисловому підприємстві (об'єднанні) об’єктами аналізу є виробництво продукції за обсягом та асортиментом, конкурентоспроможність продукції, її реалізація, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прибуток і рентабельність, фінансовий стан підприємства, інвестиції.

Усі господарські явища і процеси вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежать реальність та обґрунтованість висновків. і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.