Контроль суб'єктів господарювання

 

 

 

3.Застосування штрафних санкцій за порушення обігу безготівкових коштів.

 

 

Усі суб'єкти господарювання повинні правильно, відповідно до діючих нормативних документів організовувати зберігання та витрачання коштів, своєчасно розраховуватися  за своїми платіжними зобов'язаннями з  постачальниками продукції, товарів, виконавцями робіт, надавачами послуг, ланками фінансово-кредитної системи, установами та організаціями, як правило, у безготівковому порядку через  установи банків та під їх контролем, тобто дотримуватися розрахунково-платіжної дисципліни. За неправильне зберігання та витрачання грошових коштів, несвоєчасні розрахунки та платежі підприємства сплачують на користь відповідних суб'єктів у встановленому розмірі пеню, штрафи, недотримки.

Так, платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів (тобто  порушують їх), за прострочення платежу  відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. сплачують на користь одержувача коштів пеню в розмірі, встановленому в договорі сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня. При цьому платники самостійно нараховують пеню та подають банку платіжні доручення на її перерахування, як правило, одночасно з оплатою основного боргу.

При несвоєчасній сплаті податків та платежів у бюджет платник сплачує пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення заборгованості.

За правильність нарахування пені несе відповідальність банк одержувача коштів.

За порушення  розрахунково-платіжної дисципліни несуть відповідальність і установи банків. Так, за несвоєчасне зарахування  коштів на рахунки клієнтів з вини банків вони сплачують одержувачу коштів пеню в розмірі, передбаченому договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Разом з тим підприємства всіх форм власності повинні повертати в п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки грошові кошти. У разі невиконання цієї вимоги з керівника та головного бухгалтера підприємства стягується в бюджет штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі порушення  юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності норм з урегулювання обігу готівки в національній валюті до них відповідно до Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" від 11.05.99 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у таких розмірах:

• за перевищення  встановлених лімітів залишку готівки  в касах — у подвійному розмірі суми, виявленої понад лімітну готівку за кожен день;

• за неоприбуткування в касах готівки — у п'ятикратному  розмірі неоприбуткованих сум;

• за витрачання готівки з виручки, отриманої  від реалізації продукції, виконання  робіт, надання послуг та інших касових  надходжень на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомоги всіх видів, компенсацій, за наявності  заборгованості з податків — у  розмірі здійснених виплат;

• за перевищення  встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки під звіт без повного звіту за використання раніше виданих коштів — у розмірі 25 % сум, виданих під звіт;

• за здійснення розрахунків готівкою без надання  одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанцій  до касового ордера тощо), який би підтверджував сплату покупцем готівки, — у розмірі витраченої суми;

• за використання отриманої в установах банків готівки не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої суми;

• за невстановлення установами комерційних банків лімітів  залишку готівки в касах підприємств з банків стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен випадок такого невстановлення.

Крім того, чинним законодавством та договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

 

 

 

 

 

 

 

4.ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

 

Зробити ревізію та описати порушення  по наступним даним:

А) під  час перевірки організації праці  і заробітної плати виявлено такі факти: договір на проведення дослідницьких  робіт на суму 13200 грн. за яким сплачено через касовий ордер на фізичну  особу суму 13200 грн.;

Б) Найдена  ревізором окрема розрахунково-платіжна відомість "виплати по ЦПД" на Петренка M. C. на суму 500 грн.; Підпис нерозбірлива. Іншої інформації ревізору не надано.

В) У платіжну відомість внесено запис «виплата по акордній зарплаті» на загальну суму 7000 грн. (ремонтні роботи в офісі) Кропенко М.С. – договір підряду. Усі документи щодо виплати зарплати підписані бухгалтером підприємства та касиром без візи директора.

 

Результати  ревізії:

Ревізію операцій щодо оплати праці  доцільно здійснювати в такому порядку: перевірка обґрунтованості нормативів щодо оплати праці, розцінок, ставок заробітної плати, правильність її нарахування  та розрахунків з персоналом, перевірка  документального обґрунтування  і обліку за заробітною платою та витрат, пов’язаних з оплатою праці.

Під час  проведення ревізії розрахунків  з оплати праці слід використовувати  такі джерела інформації: трудове  законодавство, Кодекс законів про  працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, розрахункову відомість (форма № П-51), платіжну відомість (форма № П-53), особистий  рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського  обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові  договори і контракти, відомості  обліку, нормативні документи для  нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу.

Під час  ревізії використовуються різні  методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки  розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського  обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (ревізор перераховує  суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи  перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для  нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто  суцільним і вибірковим способом (якщо ревізор перевірив деяку  кількість однотипних первинних  документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи  з цієї пачки всі без помилок).

Проведемо ревізію та опишемо порушення за наявними даними:

1. Під  час перевірки організації праці  і заробітної плати виявлено  такі факти: договір на проведення  дослідницьких робіт на суму 13200 грн. за яким сплачено через  касовий ордер на фізичну особу  суму 13200 грн.

Думка ревізора: договір на проведення дослідницьких робіт на суму 13200 грн. та касовий ордер на фізичну особу на суму 13200 грн. не є документами з обліку витрат на оплату праці. Касовий ордер повинен додаватися до Касової книги.

2. Найдена ревізором окрема розрахунково-платіжна відомість "виплати по ЦПД" на Петренка M. C. на суму 500 грн.; Підпис нерозбірлива. Іншої інформації ревізору не надано.

Слід  зазначити, що всі правовідносини, пов'язані  з укладанням і виконанням трудових договорів, регулюються Кодексом законів України про працю (КЗпП), Це відрізняє трудові правовідносини за трудовими договорами від цивільно-правових правовідносин за так званими трудовими угодами, за якими насправді виступають договір підряду, договір доручення або авторський договір, предметом яких є надання повних результатів праці. Ці договори регулюються нормами цивільного права, і законодавство про працю на них не поширюється. Цей момент повинен враховувати аудитор під час перевірки трудових взаємовідносин на підприємстві.

З метою бухгалтерського обліку суми винагород за цивільно-правовими договорами підряду і надання послуг (далі – ЦПД) є витратами, оскільки нарахування таких сум призводить до збільшення зобов’язань. Відповідно, суми винагород за ЦПД включаються до собівартості готової продукції, робіт чи послуг, до вартості виправлення браку, до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, до складу інших операційних або до складу надзвичайних витрат залежно від призначення робіт і послуг, виконаних або наданих фізособою на умовах ЦПД.

У разі залучення  нештатних працівників, з'ясувати  чи не залучались вони для виконання  обов'язків, які покладені на штатних  працівників та за які їм здійснюється оплата, чи укладено з нештатними працівниками договори цивільно-правового характеру, перевірити фактичне виконання ними роботи та за рахунок яких джерел проведено  їм оплату праці. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами приймання/здавання виконаних  робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата.

Думка ревізора: виплати по ЦПД здійснюють на підставі виконання укладених договорів цивільно-правового характеру. Закінчення роботи оформляються актами приймання/здавання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата, тому використання розрахунково-платіжної відомості є не правомірним. Окрім даної відомості з нерозбірливим підписом, ніяких документів, як то сам цивільно-правовий договір, акти виконаних робіт, ревізору не надано. Отже, це може свідчити про те, що дана операція є фіктивною та таким шляхом проводиться списання коштів з каси та привласнення готівки.

3.  У  платіжну відомість внесено запис  «виплата по акордній зарплаті»  на загальну суму 7000 грн. (ремонтні  роботи в офісі) Кропенко М.С.  – договір підряду. Усі документи  щодо виплати зарплати підписані  бухгалтером підприємства та  касиром без візи директора.

Акордною формою називають відрядну оплату праці за кінцеві результати виробництва, тобто за виконання у визначений термін закінченого комплексу (циклу) робіт (готовий будівельний об'єкт, монтаж обладнання та ін.). Акордна система оплати праці вводиться для посилення матеріальної зацікавленості у скороченні строків виконання робіт без зниження їх якості.

Думка ревізора: у платіжній відомості підприємства наявний запис «виплата по акордній зарплаті» на загальну суму 7000 грн. (ремонтні роботи в офісі) Кропенко М.С., проте на дані роботи з працівником укладено договір підряду, а отже дані роботи на можна віднести на заробітну плату за акордною формою. Вони регулюються цивільно-правовими відносинами. Оплата робіт, виконаних за договором підряду, проводиться за тими кодами економічної класифікації видатків, які відповідають економічній сутності платежів. Оплата за договорами підряду здійснюється на підставі актів приймання/здавання виконаних робіт.

Також, варто зазначити, що всі документи  на виплату заробітної плати підписані  бухгалтером та касиром без візи директора. Тоді, як платіжна і розрахунково-платіжна відомості відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку касових операцій. Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства або установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дату й місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (в натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції та складання первинного документа. Перед початком видачі грошових коштів на титульній сторінці платіжної відомості ставиться дозвільний підпис керівника і головного бухгалтера підприємства про видачу грошей з вказівкою суми літерами і строками видачі грошових коштів. Під час відсутності на роботі керівника або головного бухгалтера право підпису касових і розрахункових документів мають особи, працівники підприємства, яким таке право надане керівником або власником підприємства. Перелік таких посад доцільно вказати в додатку до наказу про облікову політику підприємства.