Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 20:11, курсовая работа
Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та
оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно
проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового
стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У
відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які
найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в
конкретний період його діяльності.
Вступ 4
Глава 1 Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства
7
Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її
забезпечують 7
1.2 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового 13
стану підприємства
Інформаційно – правове забезпечення аналізу фінансового стану 17
підприємства
Глава 2 Аналіз та оцінка діяльності ВАТ “Чернігівський
інструментальний завод ” 21
Техніко – економічна характеристика ВАТ “Чернігівський інструментальний
завод” 21
Аналіз структури капіталу ВАТ “Чернігівський інструментальний завод”
26
Оцінка фінансового стану ВАТ “Чернігівський інструментальний завод”
33
Глава 3 Напрямки удосконалення фінансового стану підприємства
50
Висновки 56
Список літератури 58
А2 45 161,6 П2 - -
А3 669,7 838,0 П3 - -
А4 3562,2 3388,7 П4 4143,2
4277,4 4388,3
4277,4 4388,3
Аналіз отриманих даних
Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових
зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз
пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не взмозі розрахуватися
в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися
для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською
заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід,
тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні
короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати,забезпечене
оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно
реалізуються, і в дебіторську заборгованість.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо
для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці
розраховують деякі інші показники.
Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є
найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності
підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами
розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.
Аналізуючи показники
наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість
перетворювались у наявні гроші.
На підставі даних другого та третього розділів активу балансу
розраховують коефіцієнти
коефіцієнти ліквідності.
При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише
грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які
можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву
коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення
суми грошових коштів до короткострокових зобов’ язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину
короткострокової
розраховується по формулі :
К1 = ( Кі + Гк ) / П, (2.3)
де Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;
Гк - гроші в касі ;
П - поточні зобов’язання.
На початок року : 0,5/134,2 = 0,004
На кінець року : 0 (оскільки грошових коштів немає)
Значення коефіцієнта
до 0,35.
Другим коефіцієнтом, який характеризує
ступінь ліквідності
є коефіцієнт критичної ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта
а
абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається
також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за
формулою:
К2 = ( Кі + Гк + Дз ) / П, (2.4)
де Дз - дебіторська заборгованість.
На початок року : (0,5 + 45)/134,2 = 0,34
На кінець року : 161,6/331,5 = 0,49
Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при
умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт
повинен дорівнювати або бути більшим 1.
Третій коефіцієнт ліквідності ( коефіцієнт загальної ліквідності ) має в
своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів і затрат :
К3 = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П, (2.5)
де Зз - виробничі запаси і затрати.
На початок року : (0,5+45+669,7)/134,2 = 5,33
На кінець року : (161,6+838,4)/331,5 = 2,53
Проте це вже менш ліквідна стаття коштів порівняно з попередніми, бо на
реалізацію запасів потрібний певний час і є невизначеність у її
кінцевому результаті.
Обчислення трьох різних показників ліквідності обумовлено потребою
зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із
стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини,
матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для
банка підприємства, яке кредитується - другий, для володаря акцій і
облігацій підприємства - третій.
Таблиця 2.5
Аналіз показників ліквідності підприємства
Показники На початок року На кінець року
Грошові кошти, тис. грн. 0,5 ---
Дебіторська заборгованість, тис. грн. 45 161,6
Запаси і затрати, тис. грн. 669,7 838,4
Поточні зобов’язання, тис. грн. 134,2 331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,004 ---
Коефіцієнт критичної
Коефіцієнт загальної
Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновки про не досить високий рівень
ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно
свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі
всього періоду.
Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький.
Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової
заборгованості підприємство може погасити негайно.
Коефіцієнт критичної
вдвічі нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька
збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки
даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує
ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до
збільшення свідчить на користь підприємству.
Тобто показники абсолютної і критичної ліквідності набагато нижчі
нормативних значень. Це визвано перевищенням темпів росту поточної
заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.
Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони
також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі проказники загальної
ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і
про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства
понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при
аналізі фінансового стану
Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість
покриття зобов’язань активами, строк перетворення яких у грошові кошти
відповідає строку погашення зобов’язань.
Для аналізу платоспроможності підприємства використовують такі показники
:
загальний коефіцієнт покриття;
коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.
Поточний або загальний
Кпз =Ап(П, (2.6)
( ф.1, ряд.150 - ряд.120 + ряд.320 ) / ф.1, ряд.750,
де Ап - поточні активи.
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів
припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Тобто
він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення
своїх боргів протягом року.
Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, а значення
коефіцієнта покриття у межах 1 - 1.5 свідчить про те, що підприємство
своєчасно ліквідує борги.
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості
обчислюється за формулою :
Ккд = Кр / Др,
ф.1, сума ряд. 630 720 / ф.1, сума ряд. 170 240,
де Кр - кредиторська заборгованість ;
Др - дебіторська заборгованість.
Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, необхідно
з’ясувати причини такого стану. Це може бути пов’язано з труднощами при
реалізації продукції тощо.
Таблиця 2.6
Аналіз показників платоспроможності підприємства
Показники На початок періоду На кінець періоду
Поточний або загальний
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, %
67,95
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості
14,75 2,05
Темпи росту коефіцієнта
заборгованості, %
13,89
Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що
аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному
значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на
кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 4,43 гривні поточних
активів; на кінець періоду – 3,01 гривні.
Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської
заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід також відмітити
тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він
зменшився на 86,11%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над
дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і
розрахунках з постачальниками.
Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним і платоспроможним.
Через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити
короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані
в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізуючимися активами і не
можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість
діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для
самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську
заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.
Одним з найважливих показників , що характеризують фінансову стійкість
підприємства , є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу
в підсумку усіх коштів , авансованих підприємству, тобто відношення
загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства .В
практиці цей відносний
ньому дивляться , наскільки підприємство незалежно від позикового
капіталу.
Коефіцієнт автономії=Власний
Чим більше у підприємства власних коштів , тим легше йому справлятись з
негараздами економіки , і це добре розуміють кредитори підприємства та
його керівники . Ось чому останні намагаються збільшувати з року в рік
абсолютну суму власного капіталу підприємства .Такі можливості є
насамперед у добре
вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом
створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення
у власний капітал
Для коефіцієнту автономії бажано , щоб він перебільшував по своїй
велічині 50% . В цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно ,
бо знають , що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю
підприємства .
Таблиця 2.7
Оцінка динаміки показника автономії
підприємства
Показники На початок року На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн. 4277,4 4388,3
Коефіцієнт автономії 0,969 0,
Темпи росту, % -- 95,36
Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на
кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності
підприємства від зовнішнього фінансування.
Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт
фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення позикових та власних
коштів.
Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії.
Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових
коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до
одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок
власних коштів.
Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних
і позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить
про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і
відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт
фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 - 0.90.
Таблиця 2.8
Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості
підприємства
Показники На початок року На кінець року
Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8
Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5
Коефіцієнт фінансової стійкості 30,87 12,24
Темпи росту, % -- 39,65
Показник фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному
значенню, навіть в кілька разів перевищує його.
Різке зниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових
коштів майже в 2,5 рази.
Але більш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів
виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів .
Він показує , яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних.