Прибуток підприємства та методи управління ним

Показники	Усього	У тому числі
		виробу А	виробу Б
1.Виручка від продажів	10 000	7000	3000
2.Прямі перемінні витрати	4800	2800	2004
3.Непрямі постійні витрати	4200	--	--
4.Прибуток від продажів	1000	--	--

 

У наступному періоді передбачається збільшення попиту на вироби А и зниження на вироби Б. Можливі наступні варіанти:

а) при збереженні натурального обсягу продажів обох виробів на базисному рівні ціни на А підвищаться на 5%, ціни на Б - знизяться на 8%;

б) при збереженні базисних цін на обидва види виробів натуральний обсяг продажів А можна збільшити на 4%, натуральний обсяг продажів Б знизиться на 10%; 

в) при підвищенні цін на вироби А на 3% можна збільшити натуральний обсяг продажів на 2%; при зниженні цін на вироби Б на 12% можна обмежитися зменшенням натурального обсягу продажів на 7%.

Вибір варіанта.

а) Виручка від продажів виробів А складе: 7000 х 1,05 = 7350 грн.; виробів Б: 3000 х 0,92 = 2760 грн.

Загальна величина виручки від продажів: 7350 + 2760 = 10 110 грн.

Прибуток від продажів збільшується на ту ж суму, що і виручка, і складає 1110 грн.

б) Виручка від продажів виробів А:   7000 х 1,04 = 7280 грн.

виручка від продажів виробів Б:  3000 х 0,9 = 2700 грн.

Разом виручка від продажів:  7280 + 2700 = 9980 грн.

Прибуток від продажів:  9980 - 2800 х 1,04 - 2004 х 0,9 - 4200 = 1068 грн.

в) Виручка від продажів виробів А:   7000 х 1,03 х 1,02 = 7354,2 грн.

виручка від продажів виробів Б:  3000 х 0,88 х 0,93 = 2455,2 грн.

Разом виручка від продажів:  7354,2 + 2455,2 = 9809,4 грн.

Прибуток від продажів:  9809,4 - 2800 х 1,02 - 2004 х 0,93 - 4200 = 893,4 грн.

Найбільші виручку від продажів і прибуток забезпечуються умовами варіанта „а”. Любий з трьох варіантів прийнятний для підприємства, тому що продажі залишаються рентабельними, а по виробах Б, незважаючи на зниження попиту на них, виручка від продажів перевищує прямі перемінні витрати.

Якби  зниження попиту на вироби Б виражалося більш різким зменшенням натурального обсягу  продажів чи цін, подальші їхні продажі виявилися б недоцільними. Це відбулося б у випадку зниження виручки від продажів виробів Б до величини менш 2004 грн. 

Представимо залежність виручки і прибутку від співвідношення перемінних і постійних витрат у базисному періоді і наступних змінах цін і натурального обсягу продажів у загальному виді. Введемо умовні позначення:

В - виручка від продажів базисного періоду;

З₁ - перемінні витрати базисного періоду;

З₂ - постійні витрати базисного періоду;

Ін - індекс зміни натурального обсягу продажів (співвідношення наступного і базисного періодів в одиницях);

Іц - індекс зміни цін (аналогічно Ін).

Збільшення виручки від продажів у наступному за базисним періоді можливо тільки при дотриманні нерівності:

В х Іц х Ін >В (1.1), що означає: 

Іц х Ін > 1  (1.2).

Якщо відбувається падіння попиту на продукцію підприємства, нерівності, як правило, не дотримуються, і виручка від продажів знижується. Навпаки, при росту попиту нерівності можуть бути дотримані.

Практичне значення нерівності (1.1) і (1.2) мають у випадках, коли підприємству необхідно збільшити виручку від продажів, маневруючи і цінами, і натуральним обсягом продажів таким чином, щоб зниження цін давало можливість збільшити натуральний обсяг  продажів чи скорочення натурального обсягу продажів забезпечувало більш високі ціни.

Наприклад, підприємство планує збільшити натуральний обсяг продажів на 10% і може піти при цьому на зниження ціни. Яке максимально можливе зниження цін, щоб виручка від продажів при таких змінах збільшилася?

Користаючись нерівністю (1.2), одержуємо:

1,1 х Іц > 1; Іц > 1/1  ,1;  Іц > 0,91.              

Ціни можна знизити менш ніж на 9%. Зниження їх на 9% за інших рівних умов приведе до рівності виручки від продажів наступного періоду і виручки базисного періоду. Але підприємство поставило метою збільшення виручки, тобто воно може знизити ціни на 8% і менше. Якщо ж сполучення росту натурального обсягу продажів на 10% зі зниженням цін на 8% реально для конкретної ринкової ситуації, ціль досягнута. Якщо нереально, підприємство повинне бути готове до зниження виручки від продажів, або прийняти інші індекси цін і натурального обсягу продажів.

Збільшення прибутку від продажів можливо при виконанні наступного нерівності:

В х Іц х Ін - З₁ х Ін - 3₂ > В - 3₁ - 3₂, (1.3)

чи, після алгебраїчних перетворень:

В (Іц х Ін - 1) - З₁ (Ін - 1) > 0 (1.4)

Нерівність (1.4) показує, що, крім індексів цін і натурального обсягу продажів, на величину прибутку впливає   співвідношення перемінних витрат і виручки в базисному періоді. Скористаємося індексами з попереднього прикладу і проведемо розрахунок в умовах різного співвідношення перемінних витрат і виручки в базисному періоді.

Для розрахунку показників наступного періоду прийняті Ін = 1,1 і Іц = 0,92. Виручка від продажів збільшиться, тому що умови нерівності (1.2) дотримані. Прибуток знизився, тому що не дотримані умови нерівності (1.4).

Як уже відзначалося, при зниженні цін і росту натурального обсягу продажів небезпека зменшення прибутку досить реальна. Однак чим нижче частка перемінних витрат у виручці, тим ця небезпека менше. Користуючись нерівністю (1.4), можна визначити, при якій частці перемінних витрат ті ж Ін і Іц можуть забезпечити зростання прибутку від продажів. Позначивши суму перемінних витрат через Х одержуємо:

10 000 х (1,1 х 0,92 - 1) > Х (1,1 - 1);

Х < 1200.

Отже, передбачуване зміна цін і натурального обсягу продажів могла б привести до зростання прибутку від продажів тільки у випадку, якби  перемінні витрати в складі виручки складали менш 1200 грн.

Нерівність (1.4) можна використовувати у всіх випадках, коли передбачається одночасна зміна цін і натурального обсягу продажів. Вона дозволяє:

1. Визначити динаміку виручки і прибутку від продажів при передбачуваних індексах цін і натурального обсягу продажів.
2. Розрахувати необхідний рівень одного з індексів, якщо відомий другий, щоб виключити втрати виручки і прибутку від продажів.
3. Прийняти рішення про доцільність продажів даних видів продукції при сформованих умовах попиту на них.

Висновки до першого розділу.

 

Узагальнюючи отриманий досвід можна зробити висновок, що максимізація прибутку - це формальна мета, заради якого існує організація. Того, хто вклав капітал, цікавлять не конкретні проекти, а прибуток. Прибуток - це кінцева нагорода за ефективну працю і створення цінностей для споживачів. Прибуток є простим і зрозумілим критерієм для оцінки ефективності господарських рішень. Це головний критерій вибору кращих рішень.

Для багатьох компаній забезпечення прибутковості - це першочергова задача, що ставить перед собою вище керівництво компанії. Іноді як  цільовий показник вибирається абсолютний показник прибутку, але найчастіше  використовують відносні показники, такі як доход на одну акцію, прибуток на інвестований  капітал чи прибуток на акціонерний капітал. Цільові показники розраховуються, як правило, на основі результатів колишньої діяльності й у зіставленні з показниками інших подібних компаній.

Проте, слід також відмітити, що незважаючи на переважне використання показників прибутку для оцінки успіху в бізнесі, їм характерні визначені недоліки. По-перше, на практиці показниками прибутку менеджери можуть досить легко і просто маніпулювати з метою одержання фальсифікованих результатів. Самі різні, і при тому абсолютно законні, методи амортизаційного обліку, оцінки запасів, обліку витрат на дослідження і розробки, й особливо безліч варіантів реєстрації нових придбань можуть перетворити збитки по окремих статтях витрат у бухгалтерському обліку у великий звітний прибуток і навпаки. Таким чином, опубліковані цифри по прибутку можуть характеризувати дуже сумнівні результати діяльності.

Фахівцям з фінансів відома ціла безліч обмежень, пов'язаних з використанням традиційних показників прибутку. Прибутковість можна без особливого труда поліпшити, якщо фінансувати ріст за рахунок боргу, а не нарощування власного капіталу. Доходи в розрахунку на одну акцію можуть рости, але ринковий курс акцій падає як наслідок підвищеного фінансового ризику. За ростом показника прибутку може легко приховатися   криза готівки, що набирає силу. Іншими словами, показник прибутку не враховує фактор ризику. Звичайно, чим вище прибуток, тим вище фактор ризику. Прибуток і ризик повинні бути збалансовані.

Великий прибуток може сигналізувати не про високу ефективність роботи, а про монополізм, ведення нечесного бізнесу, про зневагу суспільними інтересами (наприклад, в області захисту природного навколишнього середовища).

І, нарешті, показник прибутку органічно не може використовуватися як  об'єктивний критерій перспективності бізнесу. Прибуток, як і відносні показники типу прибутку на інвестований капітал, вимірюють результати минулої діяльності компанії, але не її майбутній потенціал. Концентрація зусиль на прибутковості як на першорядній меті неминуче породжує особливий стиль керівництва, орієнтованого на короткостроковий успіх, що готовий пожертвувати довгостроковою конкурентноздатністю компанії. Менеджери знають, як можна без особливих труднощів підняти поточні доходи шляхом скорочення витрат, зниження витрат на розробку нового продукту і підтримки товарної марки, обмеження інвестицій. На ділі ж більшість таких програм по поліпшенню прибутковості ні що інше, як розбазарювання активів компанії.

Розділ 2. Аналіз управління прибутком на ДП “Арго”

2.1 Стисла характеристика ДП “Арго” та аналіз фінансово-господарського стану

ДП „Арго” є дочірнім підприємством міжнародного концерну „Арго” і було відкрито у 1988 році. Українська компанія ДП "Арго"  має центральний офіс у Києві і відділення в Запорожжі і Сімферополі, а також власне виробництво.

Міжнародний концерн Festo є лідером у сфері пневмоавтоматики, однієї з провідних компаній в області електронних засобів керування, а також навчання і підвищення кваліфікації персоналу. 

Більш ніж у 160 країнах світу Festo представлено щільною мережею консультаційних і сервісних пунктів. Від Бразилії до Японії, від Кореї до Канади з 50 підприємствами і дочірніми фірмами.

Сьогодні ДП "Арго" працює на ринку України в сфері пневматичних і електронних засобів автоматизації,  а також в області навчання і підвищення кваліфікації виробничого персоналу.

ДП "Арго" успішно розвиває   традиційними зв'язки, що стали вже, з великими підприємствами і встановлює ділові контакти з малими фірмами, число яких швидко росте.

Структурна схема підприємства зображена на рис. 2.1.

 

 

Проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства за останні три роки.

Таблиця 2.1

Оцінка фінансового стану ДП „Арго”.

Показники	Методика розрахунку показників	2004	2005	2006	Зміни
					абсолютні  гр. 5 - гр.3	відносні,  % (гр.5 / гр. 3 - 1) * 100
1	2	3	4	5	6	7
1. Загальна вартість активів (майна)	Підсумок балансу (р.280)	39794	41399	44182	4388,0	11,1
2. Вартість необоротних активів	Розділ І активу балансу (р.080)	25585	26313	29290	3705,0	14,5
3. Вартість оборотних (мобільних) активів	Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270)	14209	15086	14892	683,0	4,8
4. Дебіторська заборгованість	Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу.	3536	3036	2089	-1447,0	-40,9
5. Власний капітал	Розділ І пасиву балансу (р.380)	36143	38996	42440	6297,0	17,4
6. Залучений капітал	Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу.	3651	2403	1742	-1909,0	-52,3
7. Фондоозброєність:
- (за оплатою праці)	ф.1 (р.030):ф.2(р.240)	8,60	8,16	6,41	-2,2	-25,5
- середньооблікового працівника	ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)	112,59	91,27	92,80	-19,8	-17,6
8. Вартість основних засобів:
- первісна	ф.1, р.031	46812	48725	52689	5877,0	12,6
- залишкова	ф.1, р.030	25333	26195	29233	3900,0	15,4
9. Знос основних засобів (%)	ф.1, р.032 / ф.1, р.031	46	46	45	-1,0	Х
10. Матеріаломісткість господарської діяльності	ф.2 (р.230:р.280)	0,73	0,76	0,73	0,0	0,6
11. Трудомісткість господарської діяльності	ф.2 (р.240 + р.250) : (р.035)	0,12	0,08	0,09	-0,02	-19,8
12. Фондомісткість господарської діяльності	ф.2 (р.260:р.280)	0,07	0,07	0,07	0,0	-6,2
13. Матеріаловіддача	ф.2 (р.280:р.230)	1,37	1,31	1,36	-0,01	-0,6
14. Коефіцієнт співвідношення:
- необоротних і оборотних активів	ф.1 (р.080):(р.260+р.270)	1,80	1,74	1,97	Х	х
- оборотних і необоротних активів	ф.1 (р.260+р.270): (р.080)	0,56	0,57	0,51	Х	х
15. Середньо облікова чисельність працівників	ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)	225	287	315	90,0	40,0