Прибуток підприємства та методи управління ним

Особливу увагу слід також приділити можливостям зниження адміністративних витрат та витрат на збут. У 2006 році вони становили 1352 тис. грн., та 2109 тис. грн. відповідно. За попередніми даними у 2003 році вони дещо зменшились і становили 1124 тис. грн. та 2031 тис. грн. відповідно У 2004 році цілком можливо скоротити їх до рівня 950 тис. грн. та 1950 тис. грн., що дасть можливість додатково зменшити собівартість продукції на 19,0%.

 

Зростання прибутку за рахунок зниження різного роду витрат, втрат, збитків. З метою зниження ризику різного роду позареалізаційних втрат, таких як невиконання партнерами своїх зобов'язань, прострочення термінів оплати за відвантажену продукцію (підприємство має декілька надійних партнерів, з якими воно давно співпрацює і відпускає їм продукцію без передоплати) тощо на підприємстві планується створення власної фінансово-юридичної служби, яка буде займатися фінансовою та юридичною експертизою контрактів, захистом інтересів підприємства в господарських судах, питаннями  страхування на випадок  стихійних  лих  і техногенних катастроф тощо. Це дозволить у майбутньому уникнути різкого погіршення фінансового положення підприємства через зазначені причини. 

Таким чином, оцінка потенційних можливостей ДП „Арго”, заснована на аналізі займаній ніші і репутації на ринку пневмоавтоматики і електронних засобів управління, її якості, факторах, що можуть негативно вплинути на показники прибутковості підприємства, дозволяють  розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва і, відповідно, збільшення прибутковості підприємства. Основними з них є заходи щодо збільшенню реалізації готової продукції за рахунок виходу на нові ринки збуту та впровадження нових схем реалізації продукції; зниження собівартості продукції;  удосконалювання організаційної структури підприємства (за рахунок посилення фінансової і юридичної служб). Розрахунки показують, що їхня реалізація дасть можливість забезпечити підвищення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (відповідно в кінцевому випадку і чистого прибутку) у 2004р. на 19,0% у порівнянні з 2003р., та майже в 2 рази у порівнянні з 2004 роком та скорочення витрат підприємства на 35,0-40,0% у порівнянні з 2003 роком.

3.2 Вдосконалення політики розподілення прибутку підприємства

 

Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і підприємством. Взаємини між державою і підприємством із приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. На підприємстві розподілу підлягає прибуток після сплати податків і виплати дивідендів. З нього також можуть виплачуватися податки в місцеві бюджети. Деякі аспекти розподільного процесу фіксуються в статуті підприємства. Відповідно до   статуту чи рішення розпорядницького органа на підприємстві створюються фонди:

• нагромадження - використовується на науково-дослідні роботи, проектні, конструкторські, розробку й освоєння нових видів продукції, технічне переозброєння і реконструкція діючого виробництва, на погашення довгострокових позичок і сплати відсотків і податків по них, фінансування приросту оборотних коштів;
• споживання - використовується на соціальний розвиток і соціальні потреби, за рахунок його фінансуються витрати по експлуатації об'єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі  господарюючого суб'єкта,  будівництво об'єктів невиробничого призначення;   проведення оздоровчих і культурно-масових заходів;
• резервних фондів - він забезпечує резервний капітал.

У ринковій економіці відрахування в резервний капітал носять першочерговий характер. Його величина характеризує готовність підприємства до страхування ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю.

     При розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси  господарюючих суб'єктів  і їхніх контрагентів.

Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві ілюструє рис 3.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1 Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві

 

Для того, щоб давати будь-які рекомендації аналізованому підприємству щодо покращення політики розподілу чистого прибутку підприємства перш за все необхідно проаналізувати існуючу практику розподілу прибутку на підприємстві. Таким чином проведемо аналіз розподілу прибутку на ДП „Арго” (табл. 3.2)

Резервний фонд на даному підприємстві не сформований, тому засоби на поповнення резервного фонду не направлялися.

Таблиця 3.2

Аналіз розподілу прибутку ДП „Арго”

Показник	2006	2005	Відхилення  (+, -)
1.Чистий прибуток	5911	3321	2590
2.Нерозподілений прибуток	1025	926	99
3.Прибуток до розподілу	4886	2395	2491
3. Розподілення чистого прибутку:
в фонд нагромадження	1516	811	705
в фонд споживання	2345	1052	1293
в фонд соціальної сфери	1025	532	493
4. Частка в чистому прибутку, %
фонду нагромадження	31,0	34,0	-3,0
фонду споживання	48,0	44,0	4,0
фонду соціальної сфери	21,0	22,0	-1,0

 

Аналізуючи розподіл чистого прибутку у фонди спеціального призначення, необхідно знати фактори формування цих фондів. Основним фактором є  1) - чистий прибуток,  2)  коефіцієнт відрахувань прибутку.  Коефіцієнти відрахувань прибутку були встановлені менеджерами підприємства і погоджені з власником підприємства - керівництвом концерну „Арго” .

Співвідношення використання прибутку на цілі нагромадження і споживання завдає вплив  на фінансове положення підприємства. Недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує ріст обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах. Аналіз використання прибутку виявляє, наскільки ефективно розподілялися  засоби на нагромадження і споживання.

Верхню границю потенційного розвитку підприємства визначає рентабельність власних засобів, що показує ефективність використання власного капіталу. Рентабельність  власних засобів можна представити як відношення суми засобів, спрямованих на нагромадження і споживання, до величини власних засобів.

R_cс =  Чистий прибуток    х 100%;   (3.11)

  Власний капітал

 

Таблиця 3.3

Розрахунок рентабельності власного капіталу ДП „Арго”

 

Рентабельність власного капіталу, % 2005р.	Рентабельність власного капіталу, % 2006р.	Відхилення
(3321 : 38996) · 100 = 8,5	(5911 : 42440) · 100 = 13,9	5,4

 

З таблиці 3.3 видно, що рентабельність власного капіталу підприємства збільшилась у порівнянні з попереднім періодом на 5,4%.

Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу підприємством, указує на величину прибутку отримуваного з кожної гривні, вкладеної в підприємство власниками.

Для досягнення високих темпів росту обороту потрібно підвищувати можливості збільшення рентабельності  власних засобів.

Рентабельність - у загальному значенні, це відношення результатів до витрат.  Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні, вкладених у  підприємство чи інші фінансові операції.

Відношення фонду нагромадження до величини власного капіталу визначає внутрішні темпи росту, тобто темпи збільшення активів.

Vр = Фн / Вк;  (3.1)

де Фн - фонд нагромадження; Вк - Власний капітал.

 

Таблиця 3.4

Темп збільшення активів ДП „Арго”

Темп збільшення активів, % 2005 р.	Темп збільшення активів, % 2006 р.	Відхилення
(811 : 38996) * 100 = 2	(1516 : 42440) * 100 = 4	2

 

Як свідчать дані таблиці 3.4 внутрішні темпи росту збільшились по відношенню до 2005 року на 2,0 %.

Відношення фонду споживання до розміру власного капіталу складає рівень споживання.

Vр = Фс / Вк;   (3.2)

де Фс - фонд споживання; Вк - Власний капітал.

Таблиця 3.8

Рівень споживання ДП „Арго”

Рівень споживання, % 2005 р.	Рівень споживання, % 2006 р.	Відхилення
(1052 : 38996) * 100 = 3	(2345 : 42440) * 100 = 6	3

 

Висновок: Внутрішні темпи росту збільшуються (темп збільшення активів)  але дуже повільно, всього  на 2,0 % , що дозволяє зробити висновок про недосконалу систему розподілу прибутку.

На ДП „Арго” значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру.  Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал,  підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт  і реалізації без збільшення розміру позикових засобів. У такий спосіб  ДП „Арго”  потрібно переглянути порядок розподілу  прибутку, направляючи більшу частину  на формування фонду нагромадження.

Висновки до третього розділу

 

В процесі написання третього розділу дипломної роботи ми дослідили можливі шляхи збільшення прибутку аналізованого підприємства, а також провели аналіз та виявили недоліки в системі управління прибутком на підприємстві.

Ми виявили, що основними факторами зростання прибутку підприємства є: - зростання реалізації продукції, зниження собівартості продукції та зниження різного роду витрат, утрат, збитків.

Для ДП „Арго” зростання реалізації продукції можна досягти завдяки виходу на нові ринки збуту та впровадження нових схем реалізації продукції (зокрема використання схем лізингового кредитування).

Зниження собівартості продукції можна досягти за рахунок відкриття нових цехів по збору готової продукції з комплектуючих (собівартість такої продукції нижча на 25-30% в порівнянні з аналогічною продукції іноземного виробництва) та зниження витрат підприємства.

Зміна організаційної структури підприємства та введення в неї фінансово-юридичної служби дасть можливість запобігти такого роду збиткам як невиконання (або несумлінне виконання) контрагентами своїх зобов'язань, втрат, обумовлених, укладанням контрактів на невигідних для підприємства умовах тощо.

Також було проаналізовано існуючу практику розподілу прибутку на підприємстві. В результаті проведеного аналізу ми виявили, що темпи збільшення активів є досить низькими (2,0 %), це дозволяє зробити висновок про недосконалу систему розподілу прибутку.

Значна частина прибутку підприємства була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру.  Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Ми можемо порекомендувати керівництву підприємства більше засобів направляти у фонд нагромадження, щл збільшить економічний потенціал,  підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт  і реалізації без збільшення розміру позикових засобів.

Висновок

 

У даному дипломному дослідженні викладені теоретичні і практичні питання процесу управління прибутком на підприємстві. У менеджменті існує так називана організмічна теорія, відповідно до якої компанія порівнюється з живим організмом. Для обох головні цілі діяльності формуються в термінах виживання і розвитку. Прибуток порівнюється з киснем, необхідним для підтримки життєдіяльності живого організму. Однак одержання кисню людина не ставить як  мету своєї діяльності. (Тут, щоправда, існує негласне припущення - кисень не є обмеженим ресурсом). Звідси випливає, що одержання, максимізація прибутку - це, скоріше, не ціль, а умова досягнення цілей виживання і розвитку.

Таким чином процес управління прибутком на підприємстві правильніше було б назвати процесом управлінням виживання підприємства на ринку.

    Проведений в ході дослідження аналіз дозволяє зробити висновок, що   значення прибутку полягає в тому, що він відбиває кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку впливають фактори, що як залежать, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань тощо. Певною мірою  залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентноздатність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.