Стратегія розвитку приватного підприємства

6. Принцип безперервності планування, що означає: забезпечення постійної планової перспективи; формування і періодичні зміни горизонту планування з урахуванням ситуації на підприємстві, у зовнішньому середовищі; взаємозв'язок, узгодження і коригування довго, середньо і короткотермінових планів;

 

7. Принцип економічності при плануванні;

8. Принцип створення належних умов для виконання розроблених планів;

9. Принцип оптимальності використання ресурсів. Використання ресурсів організації повинно враховувати її можливості, потреби, умови і кон'юнктуру ринку;

10. Принцип збалансованості. Збалансованість є основною умовою обґрунтованості планів, реальності їх виконання завдяки забезпеченню відповідності між розділами, цілями плану;

11. Принцип адекватності планування умовам діяльності підприємства. Якщо умови діяльності (тип продукції, структура управління, технологія.)

3. Етапи стратегічного планування для розвитку приватного підприємства.

Стратегічне планування є складним процесом, який охоплює  декілька етапів:

Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування. Полягає в підборі, класифікації та підготовці до використання інформації щодо розроблення стратегії, яка надасть достатньо повну та об'єктивну характеристику факторів зовнішнього та внутрішньго середовища, можливих стратегій, методичного забезпечення.

Етап 2. Визначення місії  і цілей організації. Місія - це чітко  виражена причина існування організації. Формування, усвідомлення та проголошення місії організацію є важливим орієнтиром і критерієм оцінки її діяльності.

Етап 3. Вибір методів  аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. На цьому етапі використовують такі методи дослідження, як порівняння, експертних оцінок, системного аналізу, статистичного і соціологічного дослідження, сукупної думки збутовиків, споживачів тощо.

Етап 4. Оцінка і аналіз факторів зовнішнього середовища. Суть його полягає в дослідженні представлених факторів.

Етап 5. Оцінка і аналіз факторів внутрішнього середовища. Передбачає вивчення стану факторів внутрішнього середовища організації (працівники, цілі, технологія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шляхом дослідження стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили тощо, а також можливостей організації на ринку (маркетингові дослідження) тощо.

Етап 6. Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних розробок. Суть його полягає у визначенні його найважливіших показників (економічних, соціальних, технологічних тощо), які  найповніше характеризують очікувані  стратегії та виявлені тенденції їх зміни, а також у добору проведення необхідних заходів, що забезпечують формування стратегій.

Етап 7. Формування варіантів  стратегій (стратегічних альтернатив). Особливість цього етапу полягає  в розробленні можливих для організації  варіантів стратегічних плані, тобто базових стратегій або окремих складових одного стратегічного плану.

Етап 8. Вибір оптимальної  стратегії. Є найважливішим етапом стратегічного планування. Полягає  у виборі оптимальної стратегії  діяльності організації на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.

Етап 9. Оцінювання стратегії. Полягає у з`ясуванні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого боку - достовірність аналізу вихідної інформації.

4. Обґрунтування розробки стратегії розвитку приватного підприємства.

При розробці та обгрунтуванні  економічної стратегії виникає  необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обгрунтування  показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.

Стратегічне планування - це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей  організації і шляхів їх досягнення. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:

• розподіл ресурсів;
• адаптація до зовнішнього середовища;
• внутрішня координація;
• організаційне стратегічне передбачення.

Стратегічний план надає  підприємству певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені  типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів.

Перший етап плану  визначають як місію підприємства її можна сформулювати як задоволення потреби населення у кондитерській продукції. Необхідність вибору місії обумовлена тим, що підприємство, насамперед, створено для виконання загальнолюдської місії яка дозволить реалізувати певні потреби споживачів. Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

• Життєво-необхідна ціль підприємства - отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.
• Перспективна ціль - досягнення максимально-можливого прибутку.
• Поточна ціль - отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства.

Це цілі, що стосуються маси прибутку, але її досягнення можливо  лише в умовах розвитку всіх видів  діяльності підприємства. Тому можна  визначити цілі виробництва, комерційної діяльності, соціальні, інноваційні.

1. Ціль виробництва - збільшення обсягів виробництва, ріст обсягів закупівлі сировини і матеріалів, зниження витрат виробництва проведення ефективної асортиментної політики.
2. Ціль комерційної діяльності - збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв'язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше.
3. Соціальна ціль - створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати.
4. Інноваційна ціль - впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.

Маркетинг. При обстеженні функції маркетингу заслуговує на увагу сім загальних областей для аналізу і дослідження:

• Частка ринку і конкурентоздатність;
• Розмаїтість і якість асортименту виробів;
• Ринкова демографічна статистика;
• Ринкові дослідження і розробки;
• Перепродажне і після продажне обслуговування клієнтів;
• Ефективний збут, реклама і просування товару;
• Прибуток.

На наступному етапі плану здійснюють розробки стратегічного розвитку шахти визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку. На основі проведеного економічного та маркетингового дослідження, керівництво та основні служби шахти дійшли висновку, що в сучасних умовах найбільш доцільною є стратегія “обмежений ріст”. Стратегічною альтернативою, якої притримуються більшість підприємств, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції.

По приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція» пріоритетними стратегіями обрано:

“стратегію забезпечення” - що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;

“стратегію виробництва” - що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;

“стратегію просування та збуту” - що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;

“асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного  асортименту виробництва продукції;

“цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити  найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі приватне підприємство «Профілактична дезинфекція» повинна конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що приватне підприємство «Профілактична дезинфекція» доцільно сформувати:

стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено  конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку товариства;

тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні  показники фінансово-господарської  діяльності товариства;

оперативний план (до 3-х  місяців - 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань;

На заключному етапі  проводиться оцінка розробленої  стратегії товариства. Вона проводиться  по таким основним пареметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов'язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розділ 2. Процес розроблення і впровадження стратегії розвитку на приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція».

2.1. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства «Профілактична дезинфекція».

 

Згідно до статуту (Додаток  №1)  підприємства «Профілактична дезинфекція»:                                              

1.Загальне положення.

1.1. Підприємство «Профілактична  дезинфекція» є підприємством,  заснованим на спільній власності  територіальних громад сіл, селищь, міст Миколаївської області. 

1.2. Відповідно до наказу  Міністерства охорони здоровя  від 22.06.95р. №114 підприємство «Профілактична дезинфекція» відноситься до санітарно-епідеміологічних підприємств.

Підприємство «Профілактична дезинфекція» є правонаступником по усіх правах та зобовязаннях Миколаївського обласного державного комунального підприємства «Профілактична медицина», перереєстрованого Миколаївським місьвиконкомом 24.04.96р., реєстрований номер 1001/1, ідентифікаційний код 13850199.

1.3. Підприємство є  юридичною особою, має самостійний  баланс, розрахунковий та інші  рахунки в установах банків, має право від свого імені укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейських судах.

1.4. Підприємство має  печатку зі своїм найменуванням,  штампи та бланки зі своїм найменуванням.

1.5. Підприємство набуває  прав юридичної особи з моменту  державної реєстрації.

 

2. Найменування та  місцезнаходження підприємства.

2.1.Найменування підприємства:

На українській мові:  Підприємство «Профілактична дезинфекція»

На російській мові:  Предприятие «Профилактическая дезинфекция»

У своїй діяльності підприємство використовує скорочений варіант свого  найменування: КП «Профдезінфекція».

2.2. Місцезнаходження  підприємства: Україна, 54008, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 125.

3. Мета, предмет та  види діяльності.

3.1. Підприємство здійснює  виробничу та комерційну діяльність  з метою одержання відповідного  прибутку.

3.2. Предметом діяльності  є:

- проведення профілактичних  дезинфекційних, дезінсекційних та  дератизаційних робіт та обєктах цивільного, промислового та соціального призначення, випробуввання виробництва та удосконалення засобів боротьби з гризунами, побутовими комахами, надання платних послуг населенню;

- проведення профілактичної дезинфекції  постільних речей, одягу та іншого майна населення, підприємств, установ та організацій;

- виготовлення й торгівля засобами  знищення побутових комах, шкідників  сільскогосподарських рослин, гризунів;

- знищення виробів медичного  призначення і відходів виробництва;

- виготовлення та торгівля товарами народного споживання;

- реалізації медикаментів, медичної  техніки та обладнання;

- торговельна діяльність у сфері  оптової торгівлі предметами  гігієни та санітірії, товарами  побутової хімії, товарами народного  споживання;

- оптова, роздрібна та комісійна торгівля промисловими, непродовольчими та продовольчими товарами, а також товарами народного споживання як за готівковий, так і безготівковий розрахунок;

- надання посередницьких послуг  підприємствам, установам, організаціям  і громадянам у придбанні та збуті продукції;