Анализ та планування прибутку пидприемства

 

Таблиця 3

Ущільнений баланс нетто, грн.

Показник	2011	2012
1	2	3
Актив   1.Текущіе активи, в тому числі   1.1. Грошові кошти.   1.2. Розрахунки з дебіторами.   1.3. Запаси і витрати.   2. Основні засоби та інші поза оборотні активи, в тому числі   2.1. Основні засоби та капітальні вкладення.	745521   73561   473099   198861   1946262   1946262	1251709   61450   530458   660977   1911930   1910402
2.2. Довгострокові фінансові вкладення.   2.3. Інші необоротні активи.	-   -	-   1528
Пасив   1. Залучений капітал у т. ч.   Кредиторська заборгованість за товарними операціями.   2. Власний капітал	539861   -   2151922	618883   110902   2794317
Баланс.	2691783	3163639

 

На підставі наведеної таблиці розрахуємо ряд абсолютних показників.  

Таблиця 4 
Питома вага власних оборотних коштів у поточних активах, грн.

 

Показник	2011	2012	Відхилення
1	2	3	4
1. Власні оборотні кошти.   2. Частка власних оборотних коштів в активах (%).   3. Частка виробничих запасів у поточних активах.   4. Частка власних оборотних коштів у покритті запасів.   5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	205660   27,58   26,67   103,41   0,28	882387   70,49   52,80   133,49   0,51	676727   42,91   26,13   30,08   0,23

 

Узагальнюючи результати проведених розрахунків, можна сказати, що за 2012 р. власні оборотні кошти підприємства помітно виросли, і склали 882387 грн на кінець року, що на 676727 грн більше в порівнянні з початком року. Частка власних оборотних коштів в активах підприємства також збільшилася, що є позитивним моментом, незважаючи на те, що частка виробничих запасів в поточних активах значно зросла на 26,13%, всі запаси повністю покриваються власними оборотними засобами, тобто підприємство в достатній мірі забезпечено даними джерелами коштів для розвитку господарської діяльності і незалежно від зовнішніх кредиторів. Але дана ситуація навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки наштовхує на думку про те, що адміністрація не вміє, не бажає або просто не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для розвитку виробничої діяльності.  

На підтвердження сказаного проведемо аналіз платоспроможності підприємства за допомогою узагальнюючого абсолютного показника - достатність (надлишок або нестача) власних оборотних коштів і нормальних джерел формування запасів в їх покритті. Аналіз можна проводити або за виробничим запасам, або по всіх запасів і витрат. З метою аналізу наведу багаторівневу схему покриття запасів і витрат. У залежності від того, яке джерело коштів використовується для покриття запасів і витрат на виробництво, можна з певною часткою умовності судити про рівень платоспроможності господарюючого суб'єкта.

 

Таблиця 5

Покриття запасів і витрат, грн.

Показник	2011	2012	Ідентифікатор
1	2	3	4
1. Власні оборотні кошти.   2. Нормальні джерела формування та покриття запасів.   3. Запаси і витрати.   4. Коефіцієнт покриття запасів.	205660   205660   198861   1,03	882387   994817   660977   1,50	СОС   ІФ та ПЗ   ЗЗ   До п. з

Типи поточної фінансової стійкості і ліквідності  
- Абсолютна фінансова стійкість ЗЗ <ВОК  
- Нормальна фінансова стійкість СОС <ЗЗ <ІФ. ПЗ  
- Нестійке фінансове становище ЗЗ> ІФ та ПЗ  
З таблиці видно, що аналізованих підприємство належить до типу, що обумовлює абсолютну фінансову стійкість. Це підтверджує те, що підприємство веде нерозумну фінансову політику, або дійсно відчуває труднощі, пов'язані з основною діяльністю підприємства, що аналізується.  
У рамках поглибленого аналізу на додаток до абсолютними показниками розрахуємо ряд аналітичних показників - коефіцієнтів ліквідності.  

Таблиця 6 
Динаміка коефіцієнтів ліквідності

 

Показники	2011	2012	Зміна
1	2	3	4
1. До загальної ліквідності (покриття).   2. До поточної ліквідності.   3. До уточненої ліквідності (швидкої).   4. До абсолютної ліквідності (строкової).   5. Маневреність власних оборотних коштів.	1,43   1,01   1,38   0,14   0,09	2,02   1,11   3,38   0,09   0,04	0,59   0,1   2,0   -0,05   -0,05

 

    Коефіцієнт покриття відображає, чи достатньо у підприємства оборотних коштів для погашення своїх короткострокових зобов'язань протягом року. Загальноприйнятий стандарт значення даного показника знаходиться в межах від 1 до 2. Тобто можна сказати, що даному підприємству достатньо обігових коштів для погашення короткострокових зобов'язань, це ще раз підтверджує Ко. л. поточної ліквідності. Приватним показником коефіцієнта поточної ліквідності є коефіцієнт уточненої ліквідності, що розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (без врахування матеріально-виробничих запасів) до короткострокових зобов'язань. Необхідність розрахунку цього показника викликана тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко неоднакова, і якщо наприклад грошові кошти можуть служити безпосереднім джерелом погашення поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані для цієї мети безпосередньо після їх реалізації, і часто за зниженою ціною. А ця процедура в свою чергу передбачає не тільки наявність покупця, але й наявність у нього коштів. Узагальнивши дані розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності можна сказати, що за допомогою дебіторської заборгованості підприємства в змозі розплатиться за своїми боргами, але за умови, що розрахунки з дебіторами будуть проведені в передбачені терміни.  
Бачимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності до кінця періоду знизився до 0.09. Це означає, що підприємство не зможе в терміновому порядку погасити всі свої боргові зобов'язання. Значна тривалість виробничого циклу звернення та на підприємстві, умови інфляції, знецінюються зворотні засоби, виражені належної масою, погіршують і без того низьку платоспроможність досліджуваного господарюючого суб'єкта.  
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його виробничо-господарської діяльності у світлі довгострокової перспективи. Стабільність діяльності підприємства пов'язана із загальною структурою капіталу, ступінь його залежності від кредиторів і інвесторів. Справа в тому, що багато фірм вважають за краще вкладати в справу мінімум власних коштів, а фінансувати його за рахунок грошей, узятих у борг. А маючи стабільну фінансову структуру власних коштів, підприємство має можливість притягувати до себе інвесторів. Поточна фінансова стійкість, як і в довгостроковому плані, характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Потрібно зауважити, що даний показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому проведемо аналіз за нижченаведеною розширеної системі показників:  
а) Коефіцієнт концентрації власного капіталу - характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше стійко і стабільно підприємство. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.  
б) Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнту концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення дорівнює одиниці (100%) це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.  
в) Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує нам яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення даного показника може відчутно варіювати залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.  
г) Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, як і вищенаведені показники, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію - скільки позикових коштів припадає на кожний карбованець власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.  
Необхідно сказати, що не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох чинників: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, структури джерел коштів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства та ін Можна сказати, що власники підприємства вважають за краще розумний ріст у динаміці частки позикових коштів і навпаки, кредитори віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.  

Таблиця 7                                                                                                                             Динаміка показників фінансової стійкості

 

Показник	2011		2012
	на початок	на кінець	на початок	на кінець
1	2	3	4	5
1.Коеффіціент концентрації власного  капіталу.   2. Коефіцієнт фінансової залежності.   3. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.   4. Коефіцієнт залежності співвідношення залучених і власних коштів	0,96   1,04   0,04   0,03	0,66   1,44   0,34   0,49	0,78   1,22   0,29   0,25	0,88   1,12   0,12   0,13

 

На підставі результатів, наведених у таблиці 7, зробимо наступні висновки. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (вказано нижня межа 60%) підвищився за звітний рік з 0,78 до 0,88 але якщо розглядати цей показник в динаміці за 2 роки, простежується, що частка власного капіталу в джерелах засобів знизилася на 8%, хоча і залишається на досить високому рівні. Коефіцієнт фінансової залежності вказує нам на те, що частка позикових коштів у фінансуванні підприємства зросла в розглянутій динаміці. Якщо на початок 2006р. в кожній тисячі рублів майно підприємства - 38,5 грн були позиковими, то на кінець 2012р. в кожній тисячі рублів всіх господарських засобів сума позикових зросла до 107 рублів. Це говорить про те, що фінансова залежність підприємства збільшилася. Якщо врахувати те, що оборотність активів за звітний період знизилася, а також якщо взяти до уваги те, що значення показника коефіцієнта абсолютної ліквідності має низьке значення на кінець звітного періоду (0,09 на кінець 2012 р.), можна сказати, що дана тенденція може привести підприємство на грань банкрутства, якщо кілька великих кредитів одночасно зажадають в терміновому порядку погасити борги. Коефіцієнт маневреності власного капіталу за 2012 р. значно знизився, а з урахуванням переоцінки частка основних фондів у власному капіталі на початок 2012 р. склала 9%. До кінця 2011 р. значення даного коефіцієнта підвищилася майже до 1 / 3. Але за результатом раніше проведеного аналізу велика частина власних оборотних коштів була капіталізована у виробничі запаси, які, як відомо, мають низьку ліквідність. За цим зростання даного показника не можна розцінювати як поліпшення фінансової стійкості в цілому. Як показує коефіцієнт залученого капіталу, частка позикових коштів у порівнянні з початком 2011 р. значно зросла. Зростання показника коефіцієнта співвідношення залучених і власних коштів в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто говорить про деяке зниження фінансової стійкості даного підприємства. Провівши вищевикладений аналіз фінансової стійкості, можна сказати, що в цілому по підприємству складаються негативні тенденції в загальному фінансовому стані. При падінні ліквідності і достатньо низьку платоспроможність надалі при необхідності даного господарюючому суб'єкту все важче буде мати можливість користуватися коштами на позиковій основі.  
Як показав проведений аналіз фінансового стану магазину «Бароко», за минулий рік майно підприємства збільшилося на суму 471856 грн, що на 17% більше в порівнянні з початком року. Більша частина приросту 97,9% була спрямована на товарні запаси, що збільшило частку важкореалізованих активів. Грошові кошти, як найбільш ліквідні знизили своє значення на 16,46%.  
Частка активної частини основних засобів зросла на 3,14% в порівнянні з початком року, що, безумовно, є незначним приростом. Структура основних засобів практично не змінилася в кращу сторону. За звітний період нове обладнання практично не купувалося, коефіцієнт придатності знизився з 0,67% до 0,64% на кінець року, коефіцієнт зносу збільшився. Можна зробити висновок, що на даний момент підприємство має слабку матеріально-технічну базу, тому однією з найважливіших завдань є нарощування торговельного потенціалу підприємства.  
За 2012р. власні оборотні кошти підприємства помітно виросли, і склали 882387 грн на кінець року, що на 676727 грн більше в порівнянні з початком року. Частка власних оборотних коштів в активах підприємства також збільшилася, що є позитивним моментом, незважаючи на те, що частка товарних запасів у поточних активах значно зросла на 26,13%, всі запаси повністю покриваються власними оборотними засобами, тобто підприємство в достатній мірі забезпечено даними джерелами коштів для розвитку господарської діяльності і незалежно від зовнішніх кредиторів.  
Розглянуте підприємство належить до типу, що обумовлює абсолютну фінансову стійкість. Це підтверджує те, що підприємство веде нерозумну фінансову політику, або дійсно відчуває труднощі, пов'язані з основною діяльністю підприємства, що аналізується.  
Коефіцієнт абсолютної ліквідності до кінця періоду знизився до 0.09. Це означає, що підприємство не зможе в терміновому порядку погасити всі свої боргові зобов'язання. Коефіцієнт концентрації власного капіталу підвищився за звітний рік з 0,78 до 0,88 але якщо розглядати цей показник в динаміці за 2 роки, простежується, що частка власного капіталу в джерелах засобів знизилася на 8%, хоча і залишається на досить високому рівні. Коефіцієнт фінансової залежності вказує нам на те, що частка позикових коштів у фінансуванні підприємства зросла в розглянутій динаміці. Якщо на початок 2011 р. в кожній тисячі рублів майно підприємства - 38,5 грн були позиковими, то на кінець 2012 р. в кожній тисячі рублів всіх господарських засобів сума позикових зросла до 107 рублів. Це говорить про те, що фінансова залежність підприємства збільшилася. Якщо врахувати те, що оборотність активів за звітний період знизилася, а також якщо взяти до уваги те, що значення показника коефіцієнта абсолютної ліквідності має низьке значення на кінець звітного періоду (0,09 на кінець 2012р.), Можна сказати, що дана тенденція може привести підприємство на грань банкрутства, якщо кілька великих кредитів одночасно зажадають в терміновому порядку погасити борги.  
Коефіцієнт маневреності власного капіталу за 2012р. значно знизився, а з урахуванням переоцінки частка основних фондів у власному капіталі на початок 2012р. склала 9%. До кінця 2011р. значення даного коефіцієнта підвищилася майже до 1 / 3. Але за результатом раніше проведеного аналізу велика частина власних оборотних коштів була капіталізована в товарні запаси, які, як відомо, мають низьку ліквідність. За цим зростання даного показника не можна розцінювати як поліпшення фінансової стійкості в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Аналіз прибутку підприємства 

Основними завданнями аналізу прибутку є  
- Оцінка досягнутого обсягу прибутку; вивчення ступеня виконання плану і динаміки; виявлення тенденцій зміни прибутку;  
- Вивчення структури прибутку;  
- Визначення та зміни факторів формування прибутку;  
- Виявлення резервів збільшення прибутку.  
Аналіз прибутку проводиться за окремим її джерелам, тобто аналіз реалізації товарів, аналіз позареалізаційних доходів і втрат. При аналізі прибутку від реалізації визначається вплив обсягу та структури товарообігу, валового доходу від реалізації, витрати обігу.  
У процесі аналізу прибутку торговельного підприємства за звітний період необхідно визначити наступні показники:  
- Відхилення фактичного прибутку від планової, тобто суму надпланового прибутку або суму недоотриманого прибутку;  
- Визначити ступінь виконання плану прибутку, як відношення фактичної суми прибутку до планової;  
- Визначити фактичний рівень рентабельності по відношенню до товарообігу і встановити його відхилення від планового рівня;  
- Вивчити показники рентабельності і динаміки прибутку.  
Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.  
Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.  
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.  
Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки.  
Потім оцінюють причини зміни показників. Особливо ретельно досліджується склад позареалізаційних доходів і витрат.  
До складу позареалізаційних доходів (збитків) входить сальдо отриманих і сплачених штрафів, пені, неустойки та інших видів санкцій (крім санкцій, що сплачуються до бюджету і ряд позабюджетних фондів відповідно до законодавства), які пов'язані з економічною відповідальністю підприємства при порушенні договірних зобов'язань. Так само детально оцінюються позареалізаційні витрати і втрати, а саме:  
- Збитки по операціях минулих років, виявлені у звітному році, від уцінки товарів, від списання безнадійної дебіторської заборгованості;  
- Недостачі матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації;  
- Витрати з утримання законсервованих об'єктів;  
- Негативні курсові різниці по валютних рахунках і операціям в іноземній валюті;  
- Некомпенсовані втрати від стихійних лих з урахуванням витрат по запобіганню або ліквідації стихійних лих (за вирахуванням вартості отриманого металобрухту, інших матеріалів);  
- Судові витрати та арбітражні збори та інше.  
На закінчення аналізу прибутку в підприємствах розробляються конкретні заходи щодо забезпечення економії коштів і втрат при забезпеченні якості обслуговування населення.  
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:  
- Показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва та інвестиційних проектів;  
- Показники, що характеризують рентабельність продажів;  
- Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.  
Ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.  
У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану з використання джерел прибутку, для чого фактичні дані за джерелами утворення прибутку порівнюються з даними плану і з'ясовуються причини відхилення від плану по кожному джерелу прибутку.  
У магазині «Бароко» основним джерелом прибутку є прибуток від реалізації.