Специфіка управління елементами оборотного капіталу підприємства

 

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

Кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни “Фінансовий менеджмент”

 

на тему: Специфіка управління елементами оборотного капіталу підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 5 курсу групи ЕКФс-52с

спеціальності 7.03050801 “Фінанси і кредит”

 

                                                                           Петрів О.Я.

 

Керівник к.е.н. доц. Жмурко Н.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

 Члени комісії          ________________ 

                                                                                                                                      (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали)

 

                                                                      

 

 

 

 

 

м. Львів – 2013 рік

Зміст

 

 

     Вступ

1. Теоретичні аспекти управління оборотним капіталом підприємства
2. Аналіз стану та використаня оборотного капіталу підприємства
3. Напрямки підвищення ефективності управління оборотним капіталом підприємства

Висновки

Список  використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює діяльність підприємств, умов їх функціонування на ринку. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки на ринку та систематично проводити управління діяльністю підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та отримання прибутку.        

Фінансовий стан підприємства визначається розміщенням і використанням  його коштів. Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю власними обіговими коштами, станом нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, станом та динамікою дебіторської і  кредиторської заборгованості, оборотністю  коштів, платоспроможністю та іншими підсумками фінансово-господарської  діяльності підприємства, які дозволяють дати оцінку досягнутим результатам, зробити  висновки про рівень фінансово-економічного стану та про наявність нереалізованих внутрішньогосподарських резервів.  Капітал є однією з основних економічних  категорій, які характеризують діяльність будь-якого підприємства. Тому управління капіталом є важливим завданням  загальної системи управління господарською  діяльністю підприємства. Капітал є  досить багатогранною категорією, оскільки може виступати у різноманітних  формах. Наслідком цього є постійний  рух капіталу, перетворення із однієї форми в іншу з паралельним  функціонуванням, що є головною особливістю  капітал.

Основною метою управління капіталом на підприємстві є його оптимізація, тобто процес вибору найкращих  форм його організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.  Саме тому тема курсової роботи “Специфіка управління елементами оборотного капіталу підприємства” є досить актуальною.

Досягнення поставленої  мети здійснювалося шляхом:

- розгляду поняття оборотного  капіталу підприємства,

-  напрямків планування та нормування оборотного капіталу підприємства,

- дослідження джерел формування  оборотного капіталу підприємства,

- розгляду показників  стану оборотного капіталу підприємства,

- аналізу основних фінансових  і економічних показників підприємства,

- аналізу оборотного капіталу  підприємства,

- пропозицій по удосконаленню  джерел формування оборотного  капіталу підприємства,

- пропозицій по удосконаленню  використання оборотного капіталу  підприємства.

Предметом дослідження є особливості управління оборотним капіталом підприємства вцілому.

Теоретичну основу дослідження  питання ефективності капіталу підприємства склали наукові праці вітчизняних  та зарубіжних вчених, таких як:  Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М., Бланк І. О., Поддєрьогін А.М., Жданов С. А., Ізмайлова К.В., Лахтіонова Л. А., Шеремет А. Д.  та інших, закони України.

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти управління оборотним капіталом підприємства

Управління капіталом підприємства виступає однією з найголовніших  ланок системи фінансового менеджменту. Залучаючи капітали з різних джерел, фінансові менеджери прагнуть оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену його вартість. У  процесі управління капіталом підприємства необхідно враховувати, що вартість капіталу залежить від рівня фінансового  ризику, пов’язаного із залученням позикових коштів та підвищенням  долі позикових засобів у структурі  капіталу, оскільки з’являються фінансові  витрати по обслуговуванню боргу. Залучення  позикового капіталу у розумних межах  дає можливість отримати так званий ефект фінансового левериджу, що також повинні враховувати фінансові  менеджери, регулюючи структуру  капіталу підприємства. Вибір напряму  управління капіталом підприємств  прямо залежить від його поточного  фінансового стану та можливостей. Актуальність даної теми, присвяченої  проблемі управління капіталом підприємств, обґрунтовується необхідністю оперативного і ефективного управління ним  на підприємствах різних форм власності  в ринкових умовах.

Окремим аспектам управління капіталом  підприємств присвячені праці таких  вітчизняних і зарубіжних учених, як О.І.Бідник, І.А.Бланк , В.І.Блонська , І.В.Викиданець, Є. В.Мних, І.П.Мойсеєнко, А. М.Поддєрьогін, А.Г.Семенов, А.Стельмащук, К. О.Танащук, О.О.Терещенко, Н.М.Чиж, В.М.Шелудько, С.В.Юшко , ін. Проте надзвичайно актуальним є визначення стратегічних напрямів управління капіталом вітчизняних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Метою даної статті є дослідження  особливостей управління капіталом  сучасних підприємств.

Об’єктом дослідження є процес управління капіталом підприємств  у сучасних умовах господарювання.

Капітал має багато тлумачень і  може трактуватися як матеріальні ресурси, сума грошей та нематеріальні ресурси. Але більшість поглядів на дане поняття  схожі в тому, що капітал становить  собою здатність приносити дохід. Сучасна економічна теорія містить  концепцію капіталу, яку знаходимо  у західній літературі та можемо узагальнити  наступним чином: капітал – це сукупний термін для товарів і  грошей, від використання яких може бути отриманий дохід. Така інтерпретація капіталу є наближеною до його політекономічного розуміння, коли капітал сприймається, перш за все, як акумульовані засоби виробництва, які можуть бути використані для виробництва товарів, послуг. З позицій фінансового менеджменту розуміння капіталу як сукупності засобів виробництва є різновидом розуміння конкретного капіталу. Також з позицій фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів, тобто сприймається як абстрактний капітал.

Економічна сутність капіталу є  спорідненою з окремими аспектами  його функціонального навантаження як вартісної характеристики суб’єкта підприємницької діяльності (рис.1), які можна групувати за ознаками: суб’єктивно-об’єктивна комплементарність відносин, які стосуються капіталу; комплементарність внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства.

Рис.1. Аспектний розподіл функціонального навантаження капіталу підприємства

 

Висока роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні задоволення інтересів держави, власників і персоналу визначає його як головний об’єкт фінансового  управління підприємством, а забезпечення ефективного його використання належить до найбільш відповідальних завдань  фінансового менеджменту.¹

Управління капіталом належить до основних завдань фінансового  менеджера на будь-якому підприємстві, оскільки обсяг, структура та вартість капіталу суттєво впливають на основні  показники фінансово-господарської  діяльності даного підприємства та в  цілому на ефективність його діяльності.

Управління капіталом підприємства, як і весь процес управління, в залежності від термінів має два напрями: стратегію і тактику управління, що тісно пов’язані між собою (рис.2):

Рис.2. Сфери тактичного та стратегічного управління капіталом підприємства

В залежності від бажання підприємця отримувати відповідний рівень доходу, базові стратегії управління капіталом  підприємства поділяються на види:

• - консервативна, що має на меті дохідності вище, ніж за банківськими депозитами за значно меншими ризиками, ніж на ринку акцій;
• - збалансована, що має на меті отримання середньоринкової дохідності за найбільш ліквідними акціями, але з меншим ризиком;
• - індексна, що має на меті інвестиційний дохід з портфеля цінних паперів, сформованого на основі індексу.

В залежності від розподілу капіталу за видами активів розрізняють консервативну, компромісну та агресивну стратегії  підприємства, що відрізняються одна від одної пропорціональним співвідношенням  джерел фінансування необоротних активів. Оскільки класифікацій стратегій управління капіталом може бути кілька, то на їх основі може бути сформована типологія  стратегій, кожен з елементів  якої має свої специфічні властивості і є прийнятним для певного типу підприємств з визначеним співвідношенням видів економічної діяльності.

Структурність капіталу підприємства пояснюється  сукупністю його компонентів та зв’язками  між ними, що мають стійкий характер та визначають внутрішню будову та організацію капіталу як цілісної системи. При дослідженні структура капіталу підприємства виступає як спосіб описання його організації, дозволяє виявити  й показати зв’язки та функції, які  він виконує. Ієрархічність капіталу підприємства виражається у тому, що кожен його компонент можна  розглядати як систему (підсистему) більш широкої глобальної системи.²

В основу системи управління капіталом покладено  концепцію його структури. Процес планування структури капіталу має два складники: оптимізацію співвідношення частки боргового фінансування і власних  коштів та вибір конкретних фінансових інструментів для залучення капіталу. Результати дослідження підтверджують, що ефективне функціонування підприємств  ґрунтується на правильно обраній  та сформованій структурі капіталу, врахуванні нових підходів до визначення окремих понять і категорій, розроблення  і обґрунтування показників, що їх характеризують і відповідають умовам реальної економіки.

Під час визначення оптимальної структури капіталу виникає дилема «незалежності» і  «прибутковості», яка потребує вибору компромісу між ризиком та дохідністю і ґрунтується на постулаті, що зростання  частки позикового капіталу підвищує фінансовий ризик; вище значення частки позикового капіталу забезпечує зростання  доходності на власний капітал, підвищує рентабельність власного капіталу підприємства і величину прибутку.

Напрями управління капіталом підприємства поділяються на:

– управління власним капіталом (полягає у  визначенні та реалізації політики щодо формування власного капіталу за рахунок  зовнішніх та внутрішніх джерел);

– управління залученим капіталом (полягає у  визначенні та реалізації політики щодо збільшення капіталу підприємства за рахунок таких внутрішніх джерел, як додаткові внески учасників (засновників), випуск акцій тощо);

– управління позиковим капіталом (полягає у  визначенні та реалізації політики щодо збільшення капіталу підприємства за рахунок таких зовнішніх джерел, як банківський кредит, товарний (некомерційний) кредит, емісія облігацій тощо).

Налагоджений  механізм управління капіталом передбачає:

– чітку  постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у плановому періоді;

– удосконалення  методики визначення й аналізу ефективності використання усіх видів капіталу; розроблення напрямків оптимізації  процесу управління капіталом, а  також їхнього аналізу і запровадження;