Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2013 в 14:34, курсовая работа
Тема курсової роботи – «Еволюція підходу теоретично та практиці управління». Системний підхід своїм корінням заглиблюється в сиву давнину. З початку він, то, можливо неусвідомлено й у неявних формах, застосовувався при рішеннях й у дослідженнях різного характеру. Та й сьогодні системний підхід використовується повсюдно. при Системне управлінні організацією особливо важливо, оскільки і розробити вірної успішної стратегію розвитку, для успішного функціонування компанії необхідно проаналізувати багато чинників, як внутрішніх, і зовнішніх, які впливають неї. Отже, аналіз тематики «Еволюція підходу до управління» досить і представляє науковий практичним інтерес.
Запровадження
Глава 1. Теоретичні основи підходу
1.1 Зародження теорії систем
1.2. Становлення системного мислення та розвиток системної парадигми в ХХІ столітті
Глава2.Системний підхід до управління організацією
2.1 Основні становища підходу
2.2 Системний підхід економіки
2.3 Етапи розвитку системних ідей у менеджменті
Глава 3. Застосування підходу на практиці управління організацією
3.1Разновидности підходу
3.2. Правила застосування підходу під управлінням компанією
3.3. Застосування підходу після ухвалення управлінські рішення у компанії МТС
Укладання
Список використаної літератури
3.2 Правила застосування підходу під управлінням компанією
Прийняття управлінського рішення припускає використання підходу, заснованого на дослідженнях причинних зв'язків і закономірностей розвитку соціально-економічних процесів. Оскільки існують зв'язку й закономірності, отже, існують певні правила застосування системногоподхода.[29] Розглянемо основні.
Правило 1-е: Не компоненти власними силами становлять суть цілого (системи), а навпаки, ціле як первинне породжує при своєму членуванні чи формуванні компоненти системи.
Фірма – складна відкрита соціально-економічна система з взаємозалежних відділів і підрозділів. Спочатку слід розглядати її як єдине ціле, її властивості та з довкіллям і потім — компоненти. Проте, у "малих системах можуть бути винятки, якщо система функціонує завдяки винятковому компоненту.
Правило 2-ге: Сума властивостей (параметрів) чи окреме властивість системи не рівна сумі властивостей її компонентів, та якщо з властивостей системи не можна вивести властивості її компонентів (>неаддитивность системи).
Тобто мети системи можуть збігатися з цілями її компонентів, а кожен компонент у системі виконує свої завдання, що призводять до її цілей. Наприклад, у створенні завдання різних відділів різні між собою - і завданнями самої ж компанії.
Правило 3-тє: Кількість компонентів системи, які її розмір, має бути мінімальним, але достатнім для реалізації цілей системи.
Оптимізувати кількості компонентів системи та її структури можна з допомогою розвитку спеціалізації і кооперування виробництва; автоматизації управління; застосування до структури комплексу наукових підходів; дотримання принципів раціональної організації виробничих та управлінських процесів (пропорційність, паралельність, безперервність та інших.).
Правило 4-те: Для спрощення структури системи слід скорочувати кількість рівнів управління, кількість перетинів поміж компонентами системи та параметрів моделі управління, автоматизувати процеси виробництва й управління.
Структура фірми мусить бути раціональніша, передусім, для економії коштів. Проте за практиці на етапі будівництва ринкових стосунків найчастіше структури фірм відповідають більшою мірою не вимогам економіки, а амбіціям інвесторів.
Правило 5-те: Структура системи має бути гнучкою, з найменшою кількістю жорстких зв'язків, здатної швидкопереналаживаться виконання нових завдань, нових послуг тощо. п. Мобільність системи одна із умов швидкого пристосування її до вимог ринку.
Підвищення мобільності системи можливо рахунок надання гнучкості коштів праці, і організації самого праці, скорочення життєвого циклу продукції.
Правило 6-те:
надавали мінімальне впливом геть функціонування системи. І тому слід обгрунтовувати рівень делегувати їм повноваження суб'єктами управління, забезпечувати оптимальну самостійність і об'єктів управління у соціально-економічних наукових і виробничих системах.
Наявність меншої кількості рівнів ієрархії дозволяє швидше знайти відмову у системі, та й втрати від нього мінімальні. Проте, перевищення кількості підлеглих суб'єкту управління компонентів (понад десять) знижує керованість системи.
Правило 7-ме: Горизонтальна відособленість системи, ті кількість горизонтальних перетинів поміж компонентами рівня системи має бути мінімальним, але достатнім для нормально функціонувати системи. Зменшення кількості зв'язків веде до підвищення стійкості й оперативності функціонування системи. З іншого боку, встановлення горизонтальних зв'язків дозволяє реалізовувати неформальні відносини, сприяє передачі знань і навиків, забезпечує координацію дій компонентів рівня з виконання цілей системи
Правило 8-ме: Вивченняиерархичности системи та про її структуризацію слід розпочинати з визначення систем вищого рівня, кому підпорядковується чи кудись входить дана система, встановлення її зв'язку з системами вищого рівня.
При структуризації системи слід користуватися методами аналізу (згори донизу) і синтезу (знизу вгору). Якщо результати аналізу та синтезу збіжаться, можна вважати, що ці портрети виконані правильно, структуризація системи проведена.
Правило 9-те: З огляду на труднощі й множинності описи системи годі було намагатися пізнати її властивості і параметри. Усьому може бути тієї розумної межі, оптимальна кордон.
>Множественность чи
глибина описи системи
зважаючи на викладене, можна побачити, що перестороги стосовно застосування підходу безпосередньо випливають із властивостей системи. Вони може допомогти керівнику правильно побудувати стратегію функціонування та розвитку та провести докладний аналіз організації.
3.3 Застосування підходу після ухвалення управлінські рішення у компанії МТС
Можна упевнено сказати, що системний підхід в менеджменті сьогодні використовується переважають у всіх організаціях. Застосування підходу до розгляду управління і до організації у цілому дозволяє глибше зрозуміти, простежити функціонування підприємства у поєднанні зі усіма відділами, структурою, стратегією, і навіть зв'язками з політичною, соціально-культурної, економічної та інші сферами довкілля.
Відповідно до системним підходом виділяють такі етапи розв'язання проблеми:
- визначення цілей організації;
- виявлення негараздів у процесі досягнення цього;
- пошук вирішення питань;
- оцінка всіх альтернатив і вибір найкращою їх;
- вибір найкращого рішення;
- оцінка ефективності.
Необхідна точна логічна послідовність дій, облік цілей і коштів, розгляд альтернативних варіантів розв'язання проблем, прагнення раціональному вибору з-поміж них. З використанням підходу і розробити й терміни прийняття управлінські рішення слід також враховувати динамічність проблемної ситуації.
Укладання
Становлення підходу пов'язують із серединою сучасності, але насправді він почав застосовувався набагато раніше. Саме економіці його використання пов'язують з ім'ям теоретика капіталізму До. Марксом.
Але цей метод може бути
універсальним – системний
До мінусів підходу, можна віднести те, що системність означає визначеність, несуперечність, цілісність, а реальному житті це спостерігається. Але це принципи ставляться до будь-якої теорії, і не робить їх невизначеними чи суперечливими. Теоретично кожен дослідник має знайти основні засади й коригувати в залежності від ситуації. У межах системного як і можна назвати проблеми копіювання стратегії і навіть техніки її формування, яка може працювати у однієї фірми й б бути зовсім непотрібної на другий
Системний підхід у розвитку вдосконалювався, змінювалася і сфера його застосування. На базі розроблялися завдання управління у декількох напрямах. Прикладами можуть случити теорія непередбачених ситуацій, теорія «>7–S», ситуаційний підхід тощо.
Список використаної літератури
1. Менеджмент: Підручник / Під ред. В.В.Томилова. – М.:Юрайт –Издат, 2003. – 591 з.
2. Теорія управління: Підручник / Під ред. О.Л.Гапоненко, О.П.Панкрутина. – М.: РАГС, 2003. – 558 з.
3. БургановаЛ.А. Теорія управління; Навчальний посібник. – М.:ИНФРА – М, 2005. – 139 з.
4. Венделін О.Г. Підготовка
та прийняття управлінських
5. ВершигораЕ.Е. Менеджмент: Навчальний посібник. – 2-ге вид. – М.:ИНФРА – М, 2003. – 283 з.
6. Дункан Дж. Основні ідеї на менеджменті. - Пер. з анг. - М.: Річ, 1996. - 272 з.
7. Дятлов О.Н., Плотников М. В.,Мутовин І.А. Загальний менеджмент: концепції, й коментарі: Підручник. М.:–Альпина БізнесБукс, 2007.– 400 з.
8. ЖАРИКОВ О.Н., Королівська В.І., Хохлов С. Системний підхід до управління: Навчальний посібник. М.:–ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 125 з.
9. Ігнатов В. Г.,Албастова Л. Н. Теорія управління: Курс лекцій. – М.:ИКЦ «>МарТ»; Ростовн/Д: Видавничий центр «>МарТ», 2006. – 464 з.
10. Ігнатьєва А.В.,Максимцов М.М. Дослідження системам управління: Навчальний посібник для вузів. – М.:ЮНИТИ –ДАНА, 2001. – 157 з.
11.Локтионов М. В. Системний підхід в менеджменті: підручник. – М.:Генезис , 2000. – 288 з.
12. ЛебедєвК.Н., Системний підхід і методологія менеджменту: Монографія. – М.: Червона зірка, 2008. - 840 з.
13. Плахова Л. В.,Анурина
Т. М.,Легостаева С.А. Основи
менеджменту: навчальних
14. Попов В.М., Касьянов В.С., Савченка І.П. Системний аналіз в менеджменті: Навчальний посібник. – М.:КНОРУС, 2007. – 304 з.
15.РазуМ.Л. Менеджмент: підручник. – М.:КНОРУС, 2008. - 472 з.
16. Клейнер Р. Системна
структура економіки та
17.Корнаи Я. Системна парадигма // Питання економіки. – 2002. - № 4. – із чотирьох – 22.
18.ПечатниковаС.М. Системне
управління «за образом і
19. Попов В.П.,Крайнюченко І.В. Чи корисно розуміти закономірності еволюції менеджменту? //Менеджмент у Росії за рубежем – 2008. - №2. – з. 139 – 141.
20. >http://>ru.>wikipedia.>org/ - електронна енциклопедія.
21.N-T/ - електронна бібліотека.
22. >http://www.>marketing.>spb.>
23. >http://>naturalsciences.>ru/ - Електронний підручник за концепціями сучасного природознавства. Становлення системного методу дослідження (опубліковано 10.01.2008)
24. >http://>naturalsciences.>ru/ - Електронний підручник за концепціями сучасного природознавства Метод і системного дослідження (опубліковано 10.01.2008)
25.www.>dargo.>ru/ – Шляхдарго. АнохінП.К. Основні становища теорії функціональних систем ч.2 (>скачено 28.03.2009)
26.bogdinst/- Міжнародний ІнститутА.
27.victor-safronov.narod/ - Віктор Сафронов:
Лекції і навчальні посібники
з системному аналізу.
28.philos.msu/ - Філософський факультет
МДУ. М. В.Локтионов. Про
29.iis.nsk.su/ – Інститут систем інформації ЗІ РАН. СоколовГ.В. Теорія системних досліджень (>скачено 4.04.2009)
Информация о работе Еволюція системного підходу в теорії та практиці управління