Менеджер як керівник, лідер і підприємець

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ БІЗНЕСУ

1.1 Бізнес як економічна  та управлінська категорія

1.2 Характеристика видів  та форм бізнесу

РОЗДІЛ 2. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СПЕЦИФІЧНА СФЕРА ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Сутність менеджменту

2.2 Основні принципи та  характеристика функцій менеджменту

2.3 Менеджер як керівник, лідер і підприємець

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ УСПІШНОГО МЕНЕДЖЕРА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

ВСТУП

 

Бізнес - це підприємницька діяльність, напрямлена на виробництво і реалізацію товарів, послуг, цінних паперів, грошей або інших видів дозволеної законом діяльності з метою отримання прибули.

В умовах ринкової конкуренції, швидкого економічного і технологічного розвитку вирішального значення для розвитку бізнесу відіграє менеджер. Він формує цілі організації, забезпечує її ресурсами, планує і здійснює контроль, приймає рішення й організовує діяльність.

Управлінська діяльність - один із найважливіших факторів функціонування й розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Ця діяльність постійно удосконалюється у відповідності до об'єктивних вимог виробництва і реалізації товарів, складності господарських зв'язків, підвищення ролі споживача у формуванні техніко-економічних та інших параметрів продукції.

Менеджмент як наукова система організації виробництва є однією з найважливіших умов ефективної та прибуткової діяльності підприємств. Він дістав загальне визнання в усьому світі. Тому сучасна теорія і практика менеджменту набуває особливого значення. Перехід економіки України на ринкові відносини вимагає вивчення форм і методів управління на рівні основної ланки - підприємства. Практичне використання такого досвіду - одне з першочергових завдань. Широкий вихід вітчизняних підприємств на світові ринки обумовлює необхідність глибокого вивчення теорії і практики менеджменту.

Ринкова економіка більш вимоглива до керівників, ніж планова. У зв'язку з цим необхідна цілковито нова концепція розвитку організації, яка була б життєздатна в нових господарських умовах.

Все це висуває високі вимоги до підготовки спеціалістів-менеджерів, які постійно пов'язані з підготовкою і прийняттям рішень.

Для ефективного керування людьми керівникові потрібно володіти певними професійно-діловими, адміністративно-організаційними, соціально-психологічними і моральними якостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ БІЗНЕСУ

 

1.1 Бізнес як економічна та  управлінська категорія

Бізнес як вид економічної діяльності здійснюється приватними особами, підприємствами або організаціями з виробництва, продажу товарів або надання послуг в обмін на інші товари, послуги чи гроші до взаємної вигоди зацікавлених осіб.

У зарубіжній літературі наводяться різні визначення бізнесу. Найбільш повне з них викладено в підручнику "Концепція бізнесу" (США): "Що таке бізнес? Бізнес — це система ведення справ. Бізнес — це створення продукції, потрібної людям. Бізнес — це робота. Бізнес — це центральна магістраль у соціально-економічній системі. Бізнес — це те, як ми живемо. Що таке бізнес? Спробуйте самі обрати те єдине слово, те визначення, яке б відобразило численність різних видів діяльності та понять і здавалося б найбільш точним. Самі ж ми визначаємо бізнес як систему виробництва для задоволення потреб і бажань суспільства".

Бізнес - це підприємницька діяльність, напрямлена на виробництво і реалізацію товарів, послуг, цінних паперів, грошей або інших видів дозволеної законом діяльності з метою отримання прибутку. Є і інші підходи до визначення бізнесу. Проте при всіх їх відмінностях у всіх визначеннях присутні два ключові моменти: поняття “діяльність” і поняття “дохід (прибуток)”. Саме ці два поняття найглибше передають суть бізнесу, показують його характерні особливості, відмінності від інших видів людської діяльності. Діяльність в ім'я доходу - це і є бізнес. Будь-який бізнес має свою економіко-організаційну форму у вигляді підприємства.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво - особлива форма економічної активності, що передбачає:

- орієнтацію на досягнення  комерційного успіху;

- інноваційний характер  підприємницької діяльності;

- постійний характер  господарювання, укладання регулярних  угод (бізнес-операцій);

- перспективність, спрямування  на подальший розвиток, розширення  масштабів і сфери розповсюдження;

- залучення у господарську  діяльність різних учасників  підприємницької активності;

- свободу та самостійність  суб'єктів у прийнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу;

- наявність фактора ризику;

- майнова відповідальність  підприємця за результати господарювання.

Важливими умовами успішного підприємництва є самостійність і незалежність господарюючих суб'єктів, наявність у них певних свобод і прав щодо вибору підприємницької діяльності, формування виробничої програми, вибору джерел фінансування, доступу до ресурсів, збуту продукції, встановлення на неї цін тощо. Самостійність підприємця слід розуміти в тому сенсі, що над ним немає керівного органу, який вказує, що робити, скільки витрачати, кому і за якою ціною продавати. Але підприємець постійно залежить від ринку, від динаміки попиту і пропозиції, від рівня цін, тобто від сформованої ринкової системи.

Неодмінною умовою підприємництва є відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки і пов'язаний із цим ризик, бо підприємницька діяльність завжди супроводжується дією факторів невизначеності і непередбачуваності. Навіть найретельніші розрахунок і прогноз не можуть усунути чинника непередбачуваності, він є постійним супутником підприємницької діяльності.

Важливою рисою підприємництва є орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутку, яке має об'єктивну основу. Воно зумовлене тим, що прибуток виконує важливу функцію в ринковій економіці. Лише прибуток дає змогу підприємцеві забезпечити існування його підприємства, а також зважуватись на впровадження інновацій, що сприяють зростанню рентабельності виробництва. Тому коректно отриманий прибуток є мірилом успішної підприємницької діяльності.

Разом з тим орієнтуватися лише на отримання прибутку недостатньо в сучасному бізнесі. Діяльність багатьох підприємців досить часто виходить за рамки суто економічних завдань. Вони беруть участь у вирішенні соціальних проблем суспільства, жертвують кошти на розвиток культури, освіти, охорони здоров'я, збереження навколишнього середовища тощо.

Для підприємництва також характерна наявність оригінальних поглядів і підходів до прийняття рішень, що реалізуються в практичній діяльності.

Підприємництво як певний стиль і тип господарської поведінки має такі характерні риси:

- мобільність, гнучкість, динамічність;

- цілеспрямованість і  настирливість у здійсненні бізнесу;

- ініціативність, творче  ставлення до справи і підприємливість;

- пошук нетрадиційних рішень, нових дій у сфері бізнесу;

- готовність до ризику  та вміння ним управляти;

- комунікативний характер  діяльності;

- оперативність рішень  та дій;

- орієнтація на потреби  споживачів, їхню поведінку на  ринку;

- дотримання морально-етичних принципів та ділового етикету;

- обмін діяльністю між  суб'єктами ринку, прагнення кожного  учасника нав'язати та реалізувати  свої інтереси;

- виявлення особистої  чи колективної ініціативи у  формуванні комерційних відносин  з партнерами по бізнесу, перспектив подальшого співробітництва на вигідних умовах;

- готовність та уміння  проводити різні форми ділового  спілкування, здатність йти назустріч  контрагентам із збереженням  своєї позиції на товарному  ринку;

- вміння виявляти серед  запропонованих комерційних пропозицій привабливу угоду на основі проведення попередніх підприємницьких розрахунків, оцінки ринкової ситуації.

Підприємець безперервно шукає нові способи дій, які, за задумом, спроможні призвести до успіху. Він удосконалює якісні характеристики продукції, що виробляється, впроваджує прогресивні технології та усе нове, що є у практиці вітчизняного та зарубіжного бізнесу, замислюється над питаннями розміщення web-сайту фірми як рекламного майданчика у мережі Інтернет для розширення клієнтури та просування послуг на зовнішніх ринках. Підприємець ретельно формує маркетингову політику, встановлює договірні ціни відповідно до вимог економічної ситуації, співвідношення між попитом і пропозицією.

Пошук партнерів, клієнтури, фінансових ресурсів, матеріалів і сировини, обладнання, транспортних засобів, приміщення, вигідних ділових контактів, документів, інформації — завжди у полі зору справжнього підприємця. Він завжди поспішає, оскільки вважає, що «час — гроші». І саме це дає імпульс до напруженої праці, у тому числі у вихідні дні, період відпустки. Така поведінка у сфері бізнесу відрізняється від звичайної праці у державних структурах.

Основними функціями підприємницької діяльності є::

1) ведення фінансів та  обліку: мобілізація капіталу за  рахунок коштів інвесторів чи кредитів, накопичення доходів від продажу, управління використанням капіталу і доходів у межах бізнесу;

2) кадрова: добір та прийняття  на роботу відповідно до потреб  бізнесу, вирішення усіх питань, що стосуються працівників;

3) матеріально-технічне  забезпечення: придбання сировини, машин та обладнання, інші поставки, необхідні для господарської діяльності;

4) виробнича: перетворення  сировини та інших матеріалів  на вид продукції, потрібний для  продажу клієнтам підприємства;

5) маркетинг: визначення  потреб споживачів та управління процесом обміну між підприємствами та їх контрагентами;

6) творча: пов'язана з  розробкою та реалізацією нових  бізнес-ідей, ноу-хау, винаходів; творче  ставлення до справи;

7) стимулююча: дозволяє  створити механізм підвищення  ефективної та корисної праці, застосувати дійові методи стимулювання збуту товарів на основі виявлених споживчих потреб;

8) управлінська: пов'язана  з механізмом управління персоналом  та фірмою;

9) захисна: передбачає систему  захисту прав та інтересів  підприємців, створення сприятливих умов функціонування бізнесу, усунення існуючих проблем на макрорівні. Це здійснюється на основі співробітництва підприємців та їхніх об'єднань з державними органами влади і управління, міжнародними організаціями, фондами, проектами для забезпечення сталого розвитку підприємництва в цілому, у тому числі приватного та малого бізнесу;

10) соціальна функція  передбачає виготовлення таких  товарів і надання послуг, які  потрібні суспільству, забезпечують  задоволення особистих та суспільних потреб;

11) особистісна функція  означає самореалізацію мети  кожного конкретного підприємця, його задоволення своєю діяльністю.

Зазначені функції підприємництва окреслюють основні параметри поведінки підприємця. Вони полягають у тому, щоб цінувати людський капітал, вбачати в людині джерело ефективної роботи підприємства, генерування нових ідей, формувати у персоналу економічне мислення, націленість на пошук нових рішень, вміння ризикувати. Кожний підприємець також повинен вміти об'єднувати співробітників для досягнення цілей фірми, бути лідером колективу, приділяти постійну увагу задоволенню потреб і прагнень його членів, формувати високі духовні якості, домагатися, щоб цінності фірми стали складовою менталітету працівників. Підприємництво стане ефективним, коли його управлінський персонал, керівник будуть професійно підготовлені до пошуку оптимальних варіантів здійснення підприємницької діяльності. Для цього треба вміти планувати діяльність своєї фірми, прагнути оволодіти якомога більшим обсягом інформації, розумно ризикувати. Крім того, підприємець повинен орієнтувати діяльність своєї фірми на задоволення потреб споживачів, підвищувати якість продукції, послуг, робіт, що надаються та виконуються відповідно до чинного законодавства. Підприємець має бути законослухняним громадянином, не порушувати природоохоронне, податкове законодавство, вміти поєднувати індивідуальні, колективні та суспільні інтереси. Не менш важливо для підприємця завжди діяти енергійно, цілеспрямовано, вірити в успіх своєї фірми, бути наполегливим і водночас гнучким, постійно розвиватися як творча особистість.