Отчет по практике в ООО "Лилия"

  

 

Виходячи з даних  таблиці ми можемо зробити висновки, що майже по всим показникам відбулися зростання загальна земельна площа залишилася не змінна , площа ріллі на 1,6 %, кількість робітників на 27,7 %, окрім працівників на сільськогосподарські угіддя і на ріллі зменшилася на 21,7 і 20,9 відповідно.

Рентабельність  означає прибутковість тобто  дохідність виробництва і реалізацію всієї продукції чи окремих її видів, характеризує економічну ефективність виробництва , за якої підприємство за рахунок грошової виручки від  реалізації продукції продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво  й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рівень рентабельності – відношеня балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.                                                                   

Рівень рентабельності :

 Р = П*100/ВВ, де                                                                                   

П -  валовий  прибуток,

ВВ – виробничі  витрати на реалізацію продукції 

                                                                                              Таблиця 1.4

Рівень рентабельності озимої пшениці

Рік	Собівартість,тис.грн.	Виручка,тис.грн	Прибуток,тис.грн	Рівень рентабельності,%
2008	881,57	928,28	46,71	5,30
2009	908,83	1009,00	100,16	11,02
2010	946,7	1073,4	126,7	13,38

 

Таблиця 1.5

Рівень рентабельності соняшника

Рік	Собівартість,тис.грн.	Виручка,тис.грн	Прибуток,тис.грн	Рівень рентабельності,%
2008	146,11	199,68	53,57	32
2009	153,81	205,86	52,06	31,65
2010	161,9	219	57,1	35,27

 

Виходячи зданих таблиць 1.4 і 1.5 можна зробити висновок, що відбувається збільшення рентабельності виробництва соняшника і озимої пшениці на 13,38 і 35,27 % відповідно. На мою думку це пов’язано з тим,що господарство використовує якісні сорти посівного матеріалу та добрива. Також відбувається покращення якості грунту за рахунок штучного впливу.

 

Таблиця1.6

Наявність, забезпеченість та ефективність використання основних і оборотних фондів

Показники	2008	2010	2010 у% до 2008
Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.	1267,96	1363,4	107,53
Середньорічна вартість оборотних  фондів, тис.грн.	1278,59	1360,2	106,38
Середньо річна чисельність  працівників, осіб	21,16	23	108,70
Площа с/г угідь, га	1814,40	1890	104,17
Фондооснащеність	0,70	0,72	103,23
Фондоозброєність	59,92	59,28	98,92
Валова продукція, тис.грн.	1019699,66	1108369,2	108,70
Виручка від реалізації	9982,56	10291,3	103,09
Повна собівартість продукції, тис.грн.	6014,03	6397,9	106,38
Фондовіддача	0,02	0,02	101,09
Фондомісткість	1,43	1,39	96,88
Припадає оборотних фондів на 100 грн. основних, грн.	100,84	99,77	98,94

 

 

Висновок: дана таблиця  показує що за досліджуваний період відбулося зростання майже по всих показниках вартість основних фондів на 7,53 %, фондооснащеність на 3,23 %, валова продукція на 8,7 %, виручка від реалізації на 3,09 %, фондомісткість на 8,7% та оборотних фондів на на 100 грн. основних на -1,6 %, вартість оборотних фондів 6,03 %, фондоозброєність, фондовіддача на 1,09 %.

 

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

 

Знання сутності закономірностей  і принципів менеджменту дає  змогу менеджерам свідомо організувати свою керівну діяльність і відповідно впливати на діяльність підпорядкованих  працівників.

Принципи менеджменту:

• локалізовані за зонами і напрямами управлінської діяльності;
• регулюють менеджмент факторів виробничого процесу: людських,                                                 матеріально-речових та фінансових відповідно до специфіки виробничо-господарської діяльності організації;
• принципи конкретизуються у межах кожної системи менеджменту на основі предметно-практичної діяльності.

Принцип єдиноначальності.

Чим повніший взаємозв’язок  підлеглого з керівником, тим менша  ймовірність отримання ним суперечливих вказівок і вища персональна відповідальність за наслідки роботи.

Принцип безумовної відповідальності.

Відповідальність є  обов'язком і не може бути делегованою, тобто жодний керівник не може шляхом делегування звільнитися від  відповідальності за діяльність підлеглих. Підлеглі, отримавши доручення і необхідні для його виконання повноваження, несуть повну відповідальність перед керівниками за свою діяльність; керівники несуть усю відповідальність за організаційну діяльність підлеглих.

Принцип паритету повноважень і відповідальності.

Повноваження – це право на виконання дорученої  роботи, а відповідальність – це обов'язок її виконати. Тому відповідальність за конкретні дії не може перевищувати передбачений обсяг делегованих  повноважень, але і не повинна  бути меншою за нього.

Принцип делегування  повноважень.

Повноваження, делеговані окремим керівником, повинні бути достатніми для того, щоб забезпечити можливість отримання очікуваних результатів.

Принцип діапазону управління.

Для кожної управлінської  посади існує гранична кількість співробітників, якими може ефективно керувати одна людина, але ця цифра може змінюватися залежно від ситуацій та їх впливу на кількість часу, необхідного для ефективного менеджменту.

Принцип прямого керівництва.

Чим менш опосередковані особисті контакти керівника з підлеглими, тим ефективнішим є керівництво. Навіть об'єктивна опосередкована інформація недостатня для правильного оцінювання підлеглих. За безпосереднього контакту керівник може краще навчати, отримувати пропозиції і вникати в сутність проблем.

Принцип відповідності завдань.

Завдання окремих осіб і структурних  підрозділів організації повинні  взаємно доповнювати одне одного, формуючи систему цілей організації.

На підприємстві, де я  проходив практику, застосовуються всі  ці принципи менеджменту. Кожен з-них має свій певний вплив. Кожен працівник має свої повноваження, несе окрему відповідальність за виконання поставлених йому завдань, або ж не виконання їх у визначений термін.

Основні обов’язки робітників та адміністрації вказані у додатках («Інструкції спеціалістів по ТОВ «Лілія» Гуляйпільського району»).

В ТОВ «Лілія» керівником є Данілов Олександр Олександрович,  головний агроном –Мамонтов Олександр Іванович, головний бухгалтер –Кузьменко Татяна Іванівна .

        Керівник ТОВ «Лілія» є власником. Основним завданням його діяльності є виконання  завдань , передбачених виробничо – фінансовим  планом господарства по виробництву та продажу продукції.

До його компетенції  входять такі питання:

• керівництво організаційною виробнича – фінансовою діяльністю;
• керувати роботою спеціалістів та керівників;
• контроль за діяльністю виробничих підрозділів;
• забезпечення контролю за використання матеріалів основних та оборотних кошів;
• контроль за виконання договірних зобов’язань, дотримання статуту, забезпечення виконання правил безпеки.

    На мою думку  Олександр Олександрович є гарним прикладом сучасного менеджера. Він використовує всі перераховані вище принципи менеджменту. Своїх працівників він знає в лице, що в свою чергу дозволяє йому правильно мотивувати працівників, знаходити правильний підхід у делегуванні, контролі і організації   трудового колективу. Теж саме можна сказати і про головного агронома господарства.

Головний Агроном є зв'язуючою ланкою між керівництвом та працівниками господарства, оскільки саме він забезпечує задоволення інтересів обох сторін у процесі виробництва та організації праці. В ТОВ «Лілія» ним працює Мамонтов Олександр Іванович.  Щодо його обов’язків в господарстві, то в практичній діяльності він керується діючим законодавством, статутом кооперативу, основними методичними положеннями і рекомендаціями по розробці виробничих планів. Підпорядкований безпосередньо керівникові ТОВ.

Обов’язки головного  агронома:

• розробляти перспективний, організаційно – господарський і виробничо –посівних планів кооперативу;
• систематично аналізувати хід виконання виробничо-посівного плану, з’ясовувати ефективність проведених дій;
• надавати методичну допомогу спеціалістам з питань організації, планування та аналізу результатів виробничої діяльності;
• постійно покращувати свою кваліфікацію, вивчати найкращі результати по питанням економіки, організації та планування сільськогосподарського виробництва.

         Розглянемо схеми існуючої організаційної структури і структури управління ТОВ «Лілія» (Додаток А,Б):

Структура управління у ТОВ «Лілія». Товарство з обмеженою відповідальністю створений і діє на основі статуту. На підставі цього документу здійснюється реєстраціятовариства. Органом управління та контрольними органами є загальні збори засновників, дирекція й ревізійна комісія.

Контролює діяльність товариства ревізійна комісія, яка створюється  зборами засновників.

В структурі управління налічуються такі спеціалісти: головний бухгалтер, якому підпорядковується заступник бухгалтера, завідувач відділом кадрів, якому підпорядковується інспектор по кадрам, головний агроном, якому підпорядковується бригадир тракторно-рільничої бригади,  головний інженер, який керує діяльністю ремонтної майстерні, авто гаражем, Головою кооперативу є Данілов Олександр Олександрович, який будучи лідером, намагається досягнути високого рівня продуктивності праці своїх підлеглих, а тому для заохочення їх до праці стимулює їхню діяльність. Стимулювання виражається у вигляді доплат до заробітної плати, надбавок, преміювання, путівок на відпочинок і т. д..

Важливою умовою ефективності роботи трудового колективу є  дисципліна праці, правильність організування робочого процесу, використання нових методів праці та ін.. Також у ТОВ «Ліля» прийнято проводити засідання, де вирішуються найважливіші питання, розглядаються ситуації та приймаються рішення.

Досліджено, що товариству необхідно залучати до складу робітників більш молодшого віку, це зможе допомогти у підвищенні та в удосконаленні виробництва.

Таким чином, організація  залежить від таких факторів:

1. поділ організації на підрозділи у відповідності до місії і стратегії;
2. взаємозв’язків і повноважень між вищими і нижчими рівнями;
3. основними принципами організації виступають спеціалізація, пропорційність, безперервність, ритмічність, надійність.