Планування технологічного ланцюга як елемент функціонування корпорації об’єднань підприємств

 

Варіант № 4

 

Зміст

І. Теоретичні питання

1. Права та обов’язки  акціонерів

2. Планування технологічного  ланцюга як елемент функціонування  корпорації об’єднань підприємств

ІІ. Практичні завдання

Задача 1

Задача 2

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Теоретичні питання

 

1. Права та обов’язки акціонерів

Важливою подією в розвитку українського корпоративного права  стало прийняття Закону "Про  акціонерні товариства" ( далі - "Закон"). Незважаючи на те, що акціонер є важливою персоною в акціонерному товаристві, існувало багато труднощів з реалізацією ним своїх прав та їх захистом. Це часто виражалося у відсутності можливості у дрібного акціонера здійснювати управлінську діяльність, брати участь у загальних зборах, або якось вплинути на прийняття рішень загальних зборів, недостатнє інформування акціонерів з фінансових питань та господарської діяльності акціонерного товариства. Даний перелік можна продовжити , тому що відсутність відповідних норм у чинному законодавстві надавало можливість «зацікавленим» особам обмежувати права дрібних акціонерів.

 Отже, серед загальної кількості акціонерів найбільш незахищеними були власники невеликих пакетів акцій.

Завданням нового Закону є  виправити ситуацію, що утворилася, вирішити безліч проблемних питань, і зокрема, врегулювати взаємодію акціонерів і акціонерного товариства, визначити їх права та зобов'язання, а так само створити можливості для захисту інтересів і прав акціонерів.

У новому Законі прав і обов'язків  акціонерів присвячений розділ , в  якому ми можемо побачити розмежування прав акціонерів залежно від виду належних їм акцій - простих або привілейованих .

У статті 25 нового Закону визначаються основні права акціонерів - власників простих акцій. Так , акціонери - власники простих акцій можуть брати участь в управлінні акціонерним товариством , отримувати дивіденди, при ліквідації отримувати частину майна або його грошовий еквівалент, а також можуть знайомитися з інформацією з питань господарської діяльності товариства.

У статті 26 Закону передбачено  основні права акціонерів - власників привілейованих акцій. Такі акціонери мають право голосу на загальних зборах з питань припинення товариства, що передбачає конвертацію їхніх акцій в акції іншого класу, з питання внесення змін до статуту товариства, якими передбачаються обмеження їх прав або розміщення привілейованих акцій іншого класу, власники яких матимуть переваги в черговості за належними їм виплатами.

Однак, слід зазначити, що новий Закон не обмежує обсяг прав акціонерів, зазначивши, що статутом можуть передбачатися й інші права акціонерів товариства. Важливо те, що Закон зобов'язує передбачити в статуті товариства розміри і черговість виплати дивідендів за привілейованими акціями, ліквідаційну вартість цих акцій , випадки та умови конвертації таких акцій в акції іншого класу або виду, а так само конвертації привілейованих акцій в інші цінні папери, так як отримуючи привілеї за гарантовані виплати твердого фіксованого доходу, права на участь в управлінні товариством істотно обмежуються. Новий Закон також передбачає, що статутом акціонерного товариства повинен бути передбачений порядок і спосіб інформування таких акціонерів про господарську діяльність суспільства.

Закон врегулював питання  застосування переважного права  на придбання акцій при відчуженні акціонерами своїх акцій і при додатковій емісії. Право переважного придбання акцій здійснюється при закритому розміщенні акцій.

Так, у порядку відчуження акцій Законом передбачено це право тільки для акціонерів приватного акціонерного товариства. Акціонерам ж публічного акціонерного товариства дано право відчуження належних їм акцій без згоди самого товариства та акціонерів (п.1 ст. 7 нового Закону).

Закон визначає, що право акціонерів - власників простих акцій і акціонерів - власників привілейованих акцій, при розміщенні акцій або продажу іншими акціонерами цього товариства своїх акцій, купувати такі акції пропорційно частини належних їм акцій у загальній кількості акцій, є переважним .

У статті 27 нового Закону зазначено, що при додатковій емісії акціонери можуть купувати акції того виду, власниками якого вони є.

Можливість переважного  викупу акцій при додатковій емісії є цілком актуальною для міноритаріїв, оскільки при збільшенні загальної кількості акцій відсоток належних їм акцій може зменшитися.

Слід зазначити, що статутом приватного акціонерного товариства переважне право на придбання акцій при відчуженні акцій може передбачатися , але при додатковій емісії для акціонерів - власників простих акцій воно встановлено Законом і є обов'язковим. Акціонери - власники привілейованих акцій при додатковій емісії можуть скористатися цим правом, якщо воно передбачено в статуті акціонерного товариства.

Законом чітко визначено, що переважне право акціонерів не поширюється в разі переходу прав власності на цінні папери акціонерного товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва. Разом з тим, поступка переважного права забороняється.

Також, у новому Законі зазначено, що при зверненні стягнення на акції у зв'язку з їх заставою, відчуження здійснюється у порядку переважного права.

Законом передбачений захист переважного права акціонерів. Протягом трьох місяців, з того моменту, коли акціонер дізнався (або міг дізнатися) про порушення свого права, він може звернутися до суду з вимогою переведення на нього прав і обов'язків покупця таких акцій.

Велика увага приділяється захисту прав акціонерів - власників невеликих пакетів акцій. Так, пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно володіють 5 % і більше простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. Раніше мінімальна кількість таких акцій становило 10 %.

Як правило, однією з основних цілей міноритаріїв є отримання прибутку від володіння акціями акціонерного товариства. Саме з метою захисту прав міноритаріїв, у статті 24 нового Закону передбачено обов'язкове проходження публічним акціонерним товариством процедури лістингу, що є перевіркою фінансового стану акціонерного товариства. Також , акціонерне товариство має залишатися в біржовому реєстрі хоч на одній біржі. Це дасть можливість оцінити перспективність і забезпечити надійність акцій при їх купівлі.

Істотні зміни були внесені  в новому Законі і з питання  місця проведення загальних зборів. Перш, у зв'язку з відсутністю визначення законодавством точного місця проведення загальних зборів, мали місце випадки , коли загальні збори акціонерів проводилися на віддаленій відстані від місцезнаходження самого акціонерного товариства. Проведення загальних зборів акціонерів у недоступних для дрібних акціонерів місцях, наприклад, за межами України, часто позбавляло їх можливості взяти участь у такому загальних зборах. У зв'язку з цим , стаття 35 нового Закону чітко визначає, що загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцем знаходження акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 % акцій товариства належать іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам, а також міжнародним організаціям .

Крім отримання прибутку, для міноритаріїв важливе і питання викупу акціонерним товариством його акцій. У разі, коли акціонер на загальних зборах голосував проти прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу, реорганізації товариства або здійснення істотної угоди, тоді він має право вимагати викуп його акцій, але за умови, що він був зареєстрований учасником у загальних зборах. У такому випадку, стаття 68 нового Закону зобов'язує акціонерне товариство провести викуп акцій . Вартість таких акцій не може бути менше ринкової . Дане положення нове і є істотною перевагою дрібних акціонерів. При цьому, однак, все ж залишається ймовірність позбавити акціонера можливості вимагати викупу його акцій , якщо акціонер не зміг зареєструватися за незалежних від нього причин для участі у загальних зборах акціонерів, або ж бути присутнім під час розгляду цих питань на самих зборах.

Новим Законом міноритарним акціонерам надається можливість реальної участі в управлінні суспільством за допомогою кумулятивного голосування  при обранні членів наглядової ради товариства. Кумулятивне голосування є новим поняттям в корпоративному праві України. Сутність такого голосування полягає в множенні загальної кількості голосів акціонера на число місць в обраному органі управління, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або ж розподілити їх між кількома кандидатами. Кумулятивне голосування застосовується в обов'язковому порядку в публічних акціонерних товариствах при виборах членів наглядової ради. Кумулятивне голосування дозволяє акціонерам з невеликою кількістю акцій обрати свого кандидата до наглядової ради. Для приватних акціонерних товариств абзац 2 п. 3 статті 53 нового Закону передбачає , що вибори членів наглядової ради здійснюється за принципом пропорційності представників у складі наглядової ради щодо до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Спосіб проведення виборів визначається статутом акціонерного товариства. Але виникає питання, чи можливо членство представників міноритаріїв в наглядовій раді при пропорційному представництві щодо до кількості наявних акцій? При використанні цього способу проведення виборів членів наглядової ради, власники малих пакетів акцій можуть залишитися без представництва, що позбавить їх можливості впливати на прийняття важливих питань, у тому числі що стосуються господарської діяльності акціонерного товариства і контролю за такою діяльністю.

Істотним у новому Законі є передбачене право акціонерів на інформацію про акціонерне товариство і регламентація порядку її надання. Відповідно до статті 78 нового Закону акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до фінансової звітності, за винятком документів бухгалтерського обліку, які не стосуються значних угод і угод, у вчиненні яких є заінтересованість. Але цим же доступ до фінансових документів, зокрема бухгалтерським, і обмежується, і у акціонерів немає можливості ознайомиться з усіма даними, які їх можуть цікавити і які є необхідними для контролю за діяльністю товариства, визначення перспективності та прибутковості належних їм акцій.

Також стаття 36 нового Закону передбачає право акціонерів від  моменту відправки повідомлення про проведення загальних зборів і до дня проведення зборів, а так само і в день їх проведення, ознайомиться з усіма необхідними документами для прийняття рішень з питань порядку денного зборів акціонерів, а акціонерне товариство повинно забезпечити цю можливість.

Ще одним важливим моментом є те, що не пізніше 10 днів до проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно повідомити акціонерів про внесення змін до порядку денного (п. 7 статті 38 нового Закону). Акціонери повинні мати можливість належним чином ознайомитися з змінами та, при необхідності, відповідно підготуватися. Але яким чином буде проведено сповіщення, Закон, на жаль, не передбачає.

Передбачено захист прав акціонерів і при відмові включити пропозицію акціонера до порядку денного загальних зборів. Так, акціонер може звернутися до суду для опротестування такої рішення, але проведення загальних зборів при цьому не призупиняється. За результатами розгляду справи, суд може постановити рішення і зобов'язати акціонерне товариство провести загальні збори з питання, про включення якого до порядку денного акціонеру було безпідставно відмовлено.

Новий Закон захищає акціонера - працівника акціонерного товариства від впливу посадових осіб такого акціонерного товариства. Посадові особи не мають права вимагати від акціонера - працівника інформацію про те, як акціонер голосував чи має намір проголосувати на загальних зборах, так само про відчуження або про намір відчуження акцій, вимагати видати або передати довіреність на участь у загальних зборах. За недотриманні цієї норми передбачаються санкції до посадової особи акціонерного товариства у вигляді адміністративної чи майнової відповідальності, звільнення з займаної посади, в результаті чого трудовий договір з таким посадовою особою може бути розірваний.

Новий Закон встановлює основні  обов'язки акціонерів щодо дотримання статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства , виконання  зобов'язання перед акціонерним  товариством, у тому числі і пов'язаних з майновою участю, оплаті належних їм акцій у розмірі, способом і засобами, передбаченими статутом товариства, що не розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність товариства. Акціонер зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів та інших органів акціонерного товариства. Однак, зазначена норма вимагає деталізації. Відповідно до нового Закону , наглядова рада є органом акціонерного товариства, який захищає права акціонерів і в межах своєї компетентності контролює і регулює виконавчий орган акціонерного товариства. При цьому, в новому Законі немає точного визначення, які органи акціонерного товариства і які рішення ними можуть надаватися для обов'язкового виконання акціонерами.

Новим у Законі також є  можливість укладення договору між акціонерами. Цим договором на акціонерів можуть покладатися додаткові зобов'язання, у тому числі і зобов'язання щодо участі в загальних зборах. За невиконання передбачених договором зобов'язань для акціонерів передбачається відповідальність. Однак, ці положення новим Законом не врегульовані належним чином, не передбачений порядок його укладення, основні положення та межі положених зобов'язань.