Розкрийте суть основних складових самоменеджменту згідно Вашої позиції

1. Розкрийте суть основних складових самоменеджменту згідно Вашої позиції:

1. Самопізнання.

Я вважаю, що коли людина усвідомлює своє ‘Я’, починає розуміти ким  вона є, чим вона займається, для  чого це все і що хорошого вона принесе  для навколишнього середовища –  має місце такий термін як самопізнання. Самопізнання – це процес, під час  якого людина стає особистістю, усвідомлює свою сутність, свої потреби, можливості, звички, позитивні та негативні якості з метою самоудосконалення. Тобто це є узгодження зовнішнього та свого внутрішнього світу.

2. Самоорганізація.

Коли вже є поставлені цілі і зрозумілий план , залишається  тільки діяти. Інколи це легко, а буває  так, що потрібно себе організувати. Самоорганізація  це вміння організувати себе та свої дії  на роботу, на виконання обов’язків, тобто це узгодження своїх цілей  та дій. Я вважаю, якщо людина має  конкретну ціль – вона буде робити все, щоб досягти її. Варто тут  згадати також про бажання  та волю, які є невід’ємною частиною самоорганізації. Є бажання досягти чогось – прекрасно, також потрібно мати силу волі організувати себе до роботи, мотивувати себе. Часто ми повинні слідувати жорстким правилам таких як, наприклад, вставати в 5-6 годині зранку, не пересипати, кожного дня удосконалювати свої знання іноземної мови, ведення щоденника, здоровий спосіб життя, планування часу, пунктуальність. Також бува потрібно відмовитись від годин проведених в соціальних мережах та перед телевізором. Проте на шляху до своєї мети можна одразу ж побачити результати, з’явиться більше часу, власне самопочуття покращиться і справи підуть вгору, що завжди є приємним.

3. Самовиховання.

Особистість формується завдяки  впливу соціального середовища, виховному  впливу суспільства через соціальні  інститути, норми моралі, етичні правила  та завдяки цілеспрямованому впливу людини самої на себе, тобто самовиховання. Людина вибирає ті позитивні зовнішні впливи, які підходять саме їй, схожі з її звичками, ідеями та життєвими цілями. Людина сама свідомо вибирає вчинки та поведінку у тих чи інших ситуаціях, контролює їх, тобто управляє своєю особистістю, усвідомлює своє місце в світі та працює над собою.

Самовиховання – це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості  з метою вироблення в собі бажаних  духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних.

Самовиховання сприяє вимогливості до себе , без якої неможливо досягти  успіху. Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач. 

Самовиховання підносить  суб’єкта на новий рівень активності та самореалізації, сприяє також критична самооцінка. Зовнішні стимули повинні  перетворитися у внутрішні спонукання. Самовиховання відбувається в тому разі, якщо навчально-професійна діяльність самовиховання виконується завдяки  підкоренню власної діяльності мотивам  і мотивації.

4. Саморегуляція.

В процесі своє діяльності людина повинна свідомо виконувати важливі операції, враховувати вплив  соціального середовища, можливі  результати своїх вчинків. Вчинки можуть мати як позитивні так і негативні  наслідки, за потрібно нести відповідальність.

Саморегуляція передбачає управління поведінкою протягом в конкретних ситуаціях  діяльності та пов’язана з плануванням  особистістю цілеспрямованих змін у собі. Тобто, людина сама себе регулює, виправляє і навіть удосконалює.

5. Самоконтроль.

Самоконтроль викликає співставлення  людиною життєвих ситуацій, правильних вчинків з реальною ситуацією. Тобто  людина бачить, що є “дві сторони однієї медалі” і вона має свободу вибору: 1) залишити все так як є, вийти з себе на емоційному рівні, перестати слідувати моральним та етичним нормам поведінки, самоорганізації;

Або 2) контролювати свої вчинки, поведінку, наміри та мотиви відповідно до ситуації. Тобто людина сама повинна контролювати себе і зовнішній вплив. Хоча в середині все кипить, що хочеться кричати – проте працює самоконтроль і все негативне не виходить назовні. В такому випадку можна перебороти бурхливі емоції, поводити себе спокій, виважено, обдумуючи кожен крок та вчинок, оскільки необдуманість, спонтанність можуть спричинити багато проблем. В цьому полягає суть самоконтролю згідно моєї позиції.

6. Вибір цілей життя.

На мою думку в кожної людини цілі різні. В однієї – створити сім’ю,народити багато дітей і зробити  іх по-справжньому щасливими, інша людина хоче розбагатіти, придбати майно (будинки, дорогі автомобілі, коштовні речі)., ще одна хоче здобути славу, щоб про неї знав весь світ. Часто можна зустріти на сайтах в інтернеті такий вислів – “Треба прожити життя так, щоб про тебе знав Google”. Як не дивно, всі ми маємо якусь ціль, якщо навіть до кінця не усвідомлену, проте правильно ти до цієї цілі вміє не кожен. По-перше,  потрібно чітко сформувати ціль, тобто знати конкретно чого бажаєш. Потрібно визначити для себе що саме заважає, а що допоможе у досягненні цілі – причини своїх невдач і стратегія їх подолання (щодо нас студентів, невдачею може бути незадовільна оцінка, як потребує більше праці, практики, знань і навичок, в іншому випадку – підвищення кваліфікації, різні курси). Також потрібно визначити як себе поводити, які риси треба мати і як їх отримати. По-друге, скласти план та встановити час на його виконання, будувати цілі на день, на місяць, рік та все життя. Таким чином людина укладає угоду сама з собою і тим самим зобов’язує себе працювати, організовувати свою роботу і впевнено досягати цілі.

І по-третє, ціль має бути “приземлена”, тобто придатна до досягнення. Вона не має бути результатом фантазії. Потрібно оцінити свої можливості, повірити в себе.

7. Планування особистого часу.

Планування особистого часу є складною задачею. Щоб правильно  спланувати час потрібно враховувати  складність поставлених завдань  та коливання рівня працездатності, записувати всі справи у щоденник. Ці справи потрібно перечитувати кілька раз протягом дня. Це потребує кілька хвилин,але дасть керованість  і контроль задач, можливість нічого не забувати і правильно розставляти  пріоритети. Я вважаю, що найкраще планувати  свій час на наступний день ввечері, бо це добре завершує пройдений і  новий день починається вже з  визначеної картини майбутніх подій, а не хаосу.

8. Самоосвіта.

Самоосвіта є невід’ємною частиною самоменеджменту. На мою думку, самоосвіта – це процес здобуття ширших знань та вмінь в тій чи іншій сфер життя, для того щоб удосконалити себе, набути майстерності. Людина сама себе організовує до самоосвіти, сама регулює роботу над собою та прагнення до кращих змін, досягнення поставлених цілей. У моєму випадку, самоосвітою можна назвати вивчення іноземних мов. Поза університетом, я самостійно вивчаю додатковий матеріал з іноземної мови, витрачаю на це багато свого часу. [2]

9. Технологія здоров’я.

Технологія здоров’я включає профілактику хвороб, здоровий спосіб життя, загартування, емоційні розрядки, відпочинок, здоровий сон. Кожна людина повинна слідкувати за своїм здоров’ям та берегти його, оскільки ‘В здоровому тілі – здоровий дух’. Тому потрібно дотримуватися здорового способу життя, а це раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, фізкультура. Потрібно правильно чергувати працю з відпочинком. Також потрібно вставати раненько, що є звичкою успішних людей, проте слідкувати щоб не було недосипань. І що найголовніше – берегти нервову систему, оскільки більшість хвороб і невдач якраз через неї. Навколо мають бути люди, які приносять позитивні емоції та оптимізм.

10. Робота в групі.

Кожен хто відносить до певної групи, має свої індивідуальні  здібності, вміння, знання, проте буває, що одному повністю реалізувати себе практично неможливо. Тому люди згуртовуються  в команди(групи) та досягають поставлених  цілей разом. В групі кожен  має свої повноваження та обов’язки і повинен неухильно їх дотримуватись.. Кожний член групи Члени групи повинні дотримуватись загальноетичних норм та правил, що створює гармонію в роботі групі повинен бути готовий підкоритися рішенню більшості, навіть якщо це рішення суперечить його власним ідеям, тобто потрібно рахуватися і поважати думку інших.  Група надає як окремому працівникові, так і цілому колективу можливість максимального розкриття творчого потенціалу і його практичної реалізації. Важливим чинником в групі є соціально-психологічний клімат. Він має бути сприятливий, оскільки має дуже сильний вплив як на роботу та продуктивність одного працівника, так і на цілу групу. [4]

11. Управління конфліктами.

Управління конфліктами  – це свідомий вплив на розвиток конфлікту в межах певної ситуації. Оскільки конфлікт це зіткнення двох або кількох людей, коли кожна  сторона відстоює свою протилежну думку чи ідею. Конфлікт має призвести до продовження діяльності, але і до її згасання. Кожен з нас по-різному відноситься до конфлікту – один може повести себе пасивно, інший – агресивно. Тому виникає потреба управління конфліктами, що мають різні причини та суперечності. Потрібно показати конфліктним сторонам існуючі відмінності, а також сторони повинні погодитись на дотримання певних правил взаємин. Чим вище рівень організації, тим легше досягти домовленості. Компетентний керівник має взаємодіяти з працівниками і якщо потрібно запобігати виникненню конфліктів. Наявність суперечностей і навіть конфліктів – неминуча, проте потрібно розглянути всі виходи із ситуації і вибрати такі, щоб підходили всім. Тобто, я вважаю, що  найпоширенішим  методом вирішення конфліктів є компроміс. Здібність до компромісів - найважливіша риса, яку, при бажанні, може виховати в собі кожна людина.

2. Наведіть переваги та недоліки самоменеджменту.

Самоменеджмент є засобом підвищення ефективності роботи керівника. Це перш за все це самоорганізація, вміння керувати собою, керувати процесом управління. Тому перевагами самоменеджменту є виконання роботи з меншими витратами часу, краща організація праці;менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; зростання кваліфікації; зниження завантаженості роботою;скорочення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом. [6]

Недоліками самоменеджменту є те, що це досить трудомістка діяльність, яка потребує індивідуального підходу кожного, його сил, вміння та часу на управління собою.

3. Обґрунтуйте, які функції виконує самоменеджмент у Вашому житті.

Особисто мені само менеджмент допомагає правильно спланувати свій час, використовувати власні можливості для досягнення повсякденних цілей  і свідомо боротись з різними обставинами, що шкодять ефективній роботі та відволікають.  Також самоменеджмент допомагає краще організувати працю та зменшити стрес, оскільки я планую свій час відповідно до працездатності протягом дня, завжди маю ціль і знаю як навести порядок з моїми справами. Завдяки самоменеджменту, я можу зрозуміти свої помилки і в результаті самовдосконалитись та розвиватись, щоб помилки знову не повторювались.

2.

1. Значення тайм-менеджменту  у Вашому житті.

Завдяки тайм-менеджменту  я навчилась раціонально використовувати робочий час, постійно удосконалювати процес його планування.  Планування дозволяє оцінити можливості, полегшує пошук кращих і більш ефективних шляхів досягнення цілей, допомагає виявити і запобігти проблемам і різним несподіванкам. Дотримуючись правил тайм-менеджменту я отримую реальний шанс швидкого виконання поставлених завдань і можливість відпочинку після якісної виконаної роботи. 

2. Розробити власну  модель процесу управління часом.

Оскільки я студентка, то повинна вміти управляти своїм  часом для того, щоб мати успіхи у навчанні, а також мені потрібно мати час на ще щось окрім навчання, оскільки в нашому світі є багато чудових речей, таких як відпочинок, сім’я, подорожі. Моя модель управління часом дещо схожа до класичних та відомих моделей.

Спочатку я визначаю цілі довгострокові та короткострокові. Переглядаю їх відповідно до того, що я  зможу зробити, а що мені не під  силу. Потім вибираю, що саме є найважливішим  і що потрібно виконати терміново.

Оскільки у ВНЗ я  навчаюсь у другу зміну і заняття  починаються в обід, для мене виникла  нагальна потреба у плануванні. Зазвичай я прокидаюсь біля 6-7 ранку і виконую  всі найважливіші справи, оскільки після проведених шести годин  в університеті до вечора працездатність значно зменшується. Ввечері стараюсь робити шось не складне. В кінці тижня переглядаю те, що зробила і що треба доробити; більшу частину вихідних витрачаю на відпочинок і на особисті справи. Тому якби я не планувала і не організувала свій час таким чином – я би не встигла нічого зробити протягом дня чи місяця.

3.

1. Цілепокладання – це потреба чи марна трата часу?

Я вважаю, що цілепокладання не є марною тратою часу, оскільки людина з чіткими цілями впевнено йде до досягнення цих цілей. Вона точно знає чого хоче і виробляє шляхи та стратегії досягнення. Тому це є потребою, бо тоді людина не міняє часто своїх бажань та думок, вона вибирає щось одне і працює в одному напрямку не вагаючись.

2. Обґрунтувати  пропозиції щодо ефективної постановки  цілей.

Щоб ефективно поставити  перед собою ціль, потрібно дотримуватись  таких правил:

Досяжність (Необхідно враховувати професійні можливості та особистісні якості, що допоможуть досягти цілі. Якщо їх немає – таку ціль ставити не варто, бо її виконання не реальне)

Конкретність (Ставлячи перед собою ціль, потрібно задати собі питання – що і як я хочу отримати? Тобто ціль має бути чітко зрозумілою)