Розкрийте суть основних складових самоменеджменту згідно Вашої позиції

Вимірність (Потрібно якось вимірювати те, наскільки завдання виконання, ціль досягнена. Це можуть бути співвідношення, відсотки, час. Таким чином можна контролювати процес досягнення цілей)

Значимість (Потрібно розібратись в тому навіщо мені та ціль і наскільки вона важлива.)

4.

Доведіть або  спростуйте твердження: “Якщо ми витрачаємо час на планування, то його стає більше”.

Так, я згідна з цим  твердженням. Плануючи,  можна заощадити  наш загальний час. Все заздалегідь  розплановане дозволяє мати чітке уявлення про наступний день, про справи, які ніби “розставлені по поличках” одна за одною. В результаті завершуючи одну справу – чітко знаєш, чим зайнятися далі не задумуючись. Отже, можна уникнути хаосу у справах та стресу через поспіх.

5.

1. Визначте переваги  та недоліки процесу делегування  повноважень.

Перевагами процесу делегування є те, що менеджери передають своїм підлеглим знання щодо даних ситуацій, делегування є ознакою взаємної довіри, якщо виконавець переконаний у тому, що делегування йому функцій менеджера — визнання компетентності й уміння, то ефект делегування зросте. Воно вивільняє   час для виконання керівних функцій. Делегування в однаковій мірі вигідно і для керівника, і для підлеглих (розкриття здібностей, ініціативи, самостійності та компетенції підлеглих), позитивно впливає на мотивацію праці співробітників, на задоволеність роботою.

Недоліки: Якщо керівник делегує завдання, то він втрачає контроль над ним і його результатами, делегування знижує авторитет керівника, керівник сам може виконати роботу швидше ,відсутнє делегування – немає розвитку організації. Причини незадовільного делегування у більшості випадків криються в особистості керівника. Це може бути недооцінка делегування як такого, або недостатнє володіння технікою делегування. [7]

2. Запропонуйте  найефективніший, на Ваш погляд, метод прийняття рішень.

Мені особисто подобається  Метод Дельфі, який базується на прийнятті рішення шляхом багаторівневої процедури анкетування. Після кожного туру дані анкетування доопрацьовуються, одержані результати повідомляються експертам з визначенням розміщення оцінок. Спочатку анкетування проводиться без аргументування, а у другому турі особливі від інших відповіді аргументуються, а інакше експерт може змінити оцінку. Після стабілізації оцінок опитування припиняється і експерти приймають уточнене рішення. [1]

6.

1. Сформуйте правила раціональної організації робочого дня людини.

По-перше частину справ  потрібно делегувати, якщо можна нове завдання комусь передоручити – потрібно робити це без вагань. По- друге вибрати найважливіші та найтерміновіші справи, а інші відкласти. Згодом за  ці відкладені справи може і не прийдеться братися. По-третє потрібно оцінити форму виконання завдання – письмово чи усно; якщо зненацька виникла ділова зустріч на іншому кінці міста - подумай, а чи не можна вирішити все в телефонному режимі, тобто робити все те, що швидше і не так втомлює. Потрібно обирати найзручніший час для виконання того чи іншого завдання, та призначати точний час. Призначення часу надає відчуття обов’язку перед самим собою, що потрібно це зробити. Спочатку бажано виконати все важке, а потім легке. Тільки близько 60% нашого робочого часу повинні бути жорстко розписані. 40% часу - резерв на непередбачені справи.

Виконуючи вище вказані правила, потрібно також враховувати періоди  працездатності протягом дня.

2. Визначте, у яких  фахах біоритмів (фізичного, психічного, інтелектуального) Ви зараз знаходитись.

Фізичний  ритм. Я знаходжусь зараз на фазі спаду, оскільки зараз весна і організм ослаблений, потребує вітамінів. Немає ніяких захворювань, лише загальна слабкість та втома.

Психічний ритм. Фаза підйому – гарні емоції, бажання працювати та спілкуватись. Значний вплив на фазу підйому, на мою думку, робить гарна весняна погода, сонце і тепло.

Інтелектуальний ритм. Фаза підйому – гарна пам’ять, висока сконцентрованість, тому можна робити важкі завдання, в тому числі ті, які потребують розрахунків.

 

4. Надайте рекомендації, яким чином можна нейтралізувати негативний вплив перепадів фаз біоритмів.

Слідкувати за своїм здоров’ям означає відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, здоровий сон, фізкультура, правильний поділ часу на роботу та відпочинок. Також потрібно пити багато води та добавити в раціон фрукти та овочі. Проводити багато часу на свіжому повітрі, деякий час приймати вітаміни. У фазах спаду треба обмежувати себе у важкій роботі, щоб не було перевантаження. Якщо це можливо, то відкласти важкі та важливі завдання на той період, коли буде підйом. Також, щоб уникнути негативного впливу перепадів фаз біоритмів потрібно зайнятись якоюсь приємною справою(хобі) та оточити себе оптимістами, оскільки люди з позитивними емоціями мають добрий вплив.

7.

1. Доведіть або  спростуйте твердження: “Самоконтроль  - перший крок до влади”.

Я вважаю, що це твердження має  сенс, оскільки якщо людина вміє контролювати себе, свої емоції, слова, вчинки, тобто  управляти собою, то вона зможе управляти  іншими людьми і здійснювати на них  безпосередній вплив.

2. Розробіть модель  процесу контролю в самоменеджменті.

 

 

8.

1. Надайте рекомендації  щодо етики проведення нарад та ведення телефонних переговорів.

Ділова нарада — це поширена форма управління для вироблення оптимальних рішень, що дозволяє використовувати  колективний розум і знання для  вирішення складних актуальних проблем, організувати обмін інформацією, думками  й накопиченим досвідом між окремими працівниками, структурними підрозділами підприємства.

В першу чергу треба визначити день і час проведення наради. Потрібно дотримуватись встановленої тривалості наради. Наради не плануються занадто довгими. Оптимальна тривалість наради — не більш 1 години. Якщо вже нарада затягнулась, то необхідно зробити перерву. Проводити нараду рекомендується біля 10 – 11 годин ранку. Не рекомендується робити нараду перед святковим днем, або наприкінці робочого тижня, оскільки думки співробітників будуть зовсім не про роботу, а про майбутній відпочинок. Треба контролювати і обмежувати час на доповіді й виступи та вміти коротко та ясно викладати свої думки. Як правило, місцем проведення значної частини (більше ніж 70 %) ділових нарад є кабінет керівника організації. Однак засідання краще скликати в спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях. Нарада не повинна починатися критикою з боку керівника. Позитивне визнання заслуг підлеглих під час відкриття дискусії повинно спиратися на факти, тобто бути достовірним. Спостереження й експерименти показують, що в умовах критики і погроз із 100 чоловік нормально можуть працювати тільки троє. Ведучий наради повинен слухати, слухати і ще раз слухати. Керівник повинен позитивно ставитися і бути вдячним, якщо його співробітниками висуваються ідеї, що відрізняються від його власного погляду і спонукають його обміркувати ще раз свою власну концепцію. Голові рекомендується знати риси характеру учасників і дотримуватися порад, спрямованих на зміцнення ділової невимушеної обстановки. Йому преш за все треба: забезпечити можливість висловитися всім учасникам і розібратися в них; практика показала, що прийняті рішення насамперед виконуються тими, хто брав активну участь у їхньому обговоренні; [3]

Необхідна умова успіху на нараді - це вміння говорити переконливо. Ось декілька практичних порад:

• вступна промова має бути розділена на вступ, основну частину та висновки;
• вступ має зацікавити партнера, загострити його увагу; основна частина має містити пояснення предмета, презентацію точок зору (своєї, партнера та інших) з набором доказів, свідоцтв, порівнянь, які доводять переваги вашого підходу та спростовують інші міркування; у закінченні підводиться підсумок та міститься звернення до партнера;
• не починайте здалека і не захопл юйтесь деталями;
• використати будь-які можливості, щоб спонукати до виступу сором’язливу людину: за нагоди похвалити її, запропонувати висловити свої зауваження;
• стежити за тим, щоб ті, хто виступав, викладали свою думку стримано, не допускали в суперечці випадів проти опонента, чітко аргументували причини своєї незгоди; якщо хочете зупинити промовця, треба зробити це рішуче;
• стримувати прагнення окремих учасників кілька разів висловлюватися з того самого питання, тому що це затягує обговорення; втягувати в обговорення тих, хто виявляє байдужість;
• не дозволяти присутнім відволікатися, тому, хто нудьгує, поставити запитання, а тих, хто веде приватну бесіду, викликати на обговорення загальних проблем;
• намагатися зрозуміти того, хто сперечається, ставлячи йому питання;
• попросити, того, хто заперечує проти якоїсь пропозиції чи ідеї, обґрунтувати свою незгоду 

Щодо телефонних переговорів, телефонна розмова – це один з  видів усного мовлення, до того ж  доволі специфічний. Оскільки співрозмовники не бачать один одного, то виключається передача інформації через міміку, жести, вираз очей і обличчя. Тому при веденні телефонних розмов особливо важливо широко використовувати  лексичні можливості літературної мови (в першу чергу, багату синоніміку й точність її термінології), а також  інтонаційні можливості мовлення. Основою  успішної телефонної розмови є компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння  прийомами ведення бесіди, бажання  швидко і ефективно вирішити проблему або надати допомогу для її вирішення.

Потрібно бути уважним  до співрозмовника. Це не лише полегшить  співпрацю, а й свідчитиме про  високий професійний рівень, однак  доцільно взяти до уваги, що надмірна ввічливість, улесливість не прикрашають  співрозмовника, а навпаки, свідчать про його низький етичний рівень і можуть викликати роздратування.

Робити дзвінок рекомендується в першій половині дня: в післяобідній час, можливо, ви не застанете потрібну вам людину на робочому місці. Отже, не варто відкладати на потім важкі  телефонні розмови. Тон повинен  бути спокійним та ввічливим, професійним: такі звертання, як “миленька”, “дорогенька” в жодному випадку не повинні  використовуватись. Говорити необхідно  виразно. Не етично тримати телефонну  трубку підборіддям в той час, коли ваші руки розшукують щось на столі. Недоцільно говорити голосно, якщо погано чути, – покладіть трубку і зателефонуйте  ще раз. Співрозмовника необхідно дуже уважно слухати, адже може бути мало часу, щоб уточнити якісь деталі розмови. Коли телефонуєте ви, відразу представтеся: назвіть своє прізвище, назву фірми  і залишіть свій телефон, якщо особа, з якою бажаєте розмовляти, відсутня. Якщо ви залишили свої координати, не телефонуйте  того ж дня, за винятком, якщо справа дуже термінова. Якщо вам відповідає автовідповідач, скажіть дату і час, ваше прізвище, назву фірми і коротке  повідомлення. Ініціатива про закінчення розмови належить, зазвичай, ініціатору. Якщо співрозмовник старший за віком або службовим становищем, тоді доцільно надати таку можливість саме йому. Якщо особа, яка телефонує, надто надовго затягує розмову, можна порушити правило і закінчити розмову самому. Іноді й викликаний до телефону може ввічливо сказати, що з тієї чи іншої причини поспішає закінчити розмову.

Завершальна фраза телефонної розмови має дуже велике значення, адже вона запам‘ятовується надовго  і має вирішальний вплив на формування враження від бесіди в  цілому. Якщо ви додзвонилися до особи, з якою бажаєте поспілкуватися, обов’язково  перепитайте, чи зателефонували ви у  зручний час, особливо, якщо передбачаєте, що розмова може затягнутися. Коли розмовляєте  по телефону, не жуйте, не пийте, не куріть, не пересувайте паперами і говоріть лише прямо в трубку. Закінчуйте розмову по-діловому, адже люди найкраще запам´ятовують те, що вони чують в  кінці.

Рекомендовані для вживання словосполучення

Неправильно	Правильно
Ви повинні … Вам потрібно … Я цього не можу зробити … Ви не можете … Вам треба було … Ви ніколи не … Вам не вдалося … Я не знаю … Ми цього не робимо …	Якщо ви …, тоді я зможу … Для того, щоб …, нам потрібно … Це те, що я можу для вас зробити … Ось що ви можете зробити … Ми можемо вирішити це … Часто … Ми не отримали … Дозвольте з‘ясувати для вас … Давайте подивимось, що ми можемо для вас зробити …

  Не рекомендується також інформувати телефонним дзвінком негативні рішення, оскільки це може бути сприйнято як черствість і неповага. Телефоном не користуються при розв´язанні складних і відповідальних питань, тому що заочною розмовою можна завдати справі непоправної шкоди. Не доцільно викликати до телефону незнайому або малознайому людину і просити її про щось, оскільки у таких випадках звертаються особисто. Якщо ви пропустили важливі дзвінки, обов’язково передзвоніть абонентам пізніше, бо в іншому випадку вони сприймуть це як ігнорування спілкування з ними.

9.

Обґрунтуйте пропозиції щодо організації робочого місця менеджера.

Від того, яким чином організоване робоче місце, багато в чому залежить ефективність праці менеджерів усіх категорій незалежно від тієї посади, яку вони займають. Завдання раціональної організації робочих  місць менеджерів включає в себе не тільки устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру  роботи, яка ним виконується, але  й раціональне його розміщення, створення  комфортних умов праці.

Правильна організація робочого місця дає змогу менеджеру: раціонально, з найменшими витратами праці  виконувати свої функції; ефективно  спілкуватися з підлеглими та іншим  ч працівниками; підтримувати високу працездатність і робочий настрій. Організація робочого місця менеджера  передбачає: упорядкування і планування приміщення, в якому воно знаходиться; вибір і обладнання робочого місця  засобами і предметами праці; розміщення предметів праці на робочому місці  у певному по рядку.

Розглядаючи загальні питання  організації праці менеджера, необхідно  звернути увагу на такі аспекти: