Шляхи підвищення використання виробничого потенціалу підприємства

 

Наведені дані свідчать, що негативно вплинули на рівень фондовіддачі та обсяг виробництва продукції зниження частки активної частини фондів, збільшення частки дорогого обладнання, надпланові цілоденні та внутрішньозмінні простої техніки. Аналітик повинен вивчити причини цих простоїв і знайти резерв їхнього скорочення.

Отже, на ВАТ «Полтавакондитер» випуск продукції можна збільшити на 192847,9 тис. грн (25516,4 + 167331,5) за рахунок зменшення внутрішньозмінних простоїв обладнання.

Сучасні умови господарювання, які ґрунтуються на дії законів ринку, тобто законів попиту і пропозицій та конкурентної боротьби, примушують українські підприємства швидко адаптуватись до змін ринкового середовища та уникати необґрунтованого ризику, приймаючи управлінські рішення щодо використання всіх наявних виробничих ресурсів і, зокрема, матеріальних.

Будь-яке господарське рішення оцінюється за його кінцевими результатами, тобто прибутком. Одним з головних факторів, що впливає на величину прибутку, є рівень матеріальних запасів. Виручка від реалізації та прибуток з’являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріальними ресурсами є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства.

Одним з етапів аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є підрахунок резервів зростання обсягів виробництва продукції. З цією метою моделюють взаємозв’язки між обсягом виробництва продукції та показниками матеріальних витрат і ефективності їх використання, розраховують вплив зміни цих факторів на зміну обсягу виробництва.

Для підрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції будують таку факторну модель:

V = М × Мв,                                            (3.3)

де V - обсяг випуску продукції, грн;

М - витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції, грн;

Мв - матеріаловіддача (або вихід продукції), грн.

Таблиця 3.3

Аналіз рівня ефективності використання  
матеріальних ресурсів за період, що аналізується

Показник	Роки:		Відхилення від попереднього періоду
	2009	2010
1. Товарна продукція, тис. грн	137412,1	289739,4	+152327,3
2. Повна собівартість виготовленої  продукції, тис. грн	118106,2	266899,8	+148793,6
3. Залишок матеріальних запасів  на початок періоду, тис. грн	10442,5	18738,9	+8296,4
4. Надходження матеріальних ресурсів  за період, тис. грн	104299,8	213355,9	+109056,1
5. Матеріальні витрати за період, тис. грн	96003,4	214001,4	+117998,0
6. Залишок матеріальних запасів  на кінець періоду, тис. грн	18738,9	18093,4	-645,5
7. Матеріаломісткість товарної продукції, коп.	69,87	73,86	+3,99
8. Матеріаловіддача, грн	1,43	1,35	-0,08
9. Питома вага матеріальних витрат  у собівартості продукції, %	81,28	80,18	-1,10

Дані табл. 3.3 свідчать, що фактичний обсяг товарної продукції у 2010р. в порівнянні з 2009 р. збільшився на 152327,3 тис. грн, при цьому темп зростання становив 210,85 %. Розрахуємо вплив кожного з факторів способом абсолютних різниць:

а) вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів обчислюється підстановкою у факторну модель (3.3) відхилення за матеріальними витратами за відповідний період:

∆V1 = (М2010 - М2009) × Мв2009

 

Звідси, ∆V1 = (214001,4 – 96003,4) × 1,43= +168737,14 тис. грн, тобто зростання матеріальних витрат на 117998,0 тис. грн сприяло зростанню обсягу виробництва продукції на 168737,14 тис. грн.;

б) для розрахунку впливу зміни матеріаловіддачі у факторну модель (3.3) підставляють відхилення матеріаловіддачі у звітному році від матеріаловіддачі у попередньому році, при цьому вплив першого фактора елімінується:

∆V2 = М2010  × (Мв2010 - Мв2009)

 

Звідси, ∆V2 = 214001,4 × (1,35 - 1,43) = –17120,11 тис. грн, тобто зниження матеріаловіддачі продукції на 0,08 грн на одиницю продукції призвело до зменшення обсягу випуску на 17120,11 тис. грн.

Отже, резервом підвищення обсягів випуску продукції є збільшення матеріаловіддачі. Логічно, що виявлення причин, які вплинули на її зменшення, буде спиратися на аналіз матеріаломісткості, методику якого було розглянуто вище.

Вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначати з різним рівнем деталізації. Більш детальний аналіз можна провести, якщо врахувати вплив на зміну матеріальних витрат таких факторів, як зміна залишків матеріальних ресурсів на початок періоду (Зп), зміна обсягів надходження матеріальних ресурсів (F) та зміна залишків матеріалів на кінець періоду (Зк).

Факторна модель, яка відображає деталізований взаємозв’язок між обсягом випуску продукції та факторами другого порядку, що на нього впливають, має такий вигляд:

V = (Зп + F – Зк) × Мв.                                  (3.4)

 

Для розрахунку впливу факторів другого порядку на зміну обсягу випуску продукції використовується спосіб абсолютних різниць:

а) вплив зміни у залишках матеріальних ресурсів на початок періоду вимірюється підстановкою у факторну модель (3.4) відхилення фактичних залишків на початок періоду від показника попереднього періоду:

 

∆V1.1 = (Зп2010 – Зп2009) × Мв2009

 

Тобто, ∆V1.1 = (18738,9 – 10442,5) × 1,43 = +11863,85 тис. грн, тобто збільшення залишку на початок року (+8296,4 тис. грн) дав можливість додатково випустити продукції на 11863,85 тис. грн.

б) вплив зміни обсягу надходжень матеріальних ресурсів розраховується підстановкою у факторну модель відхилення надходження звітного року від надходження попереднього року:

 

∆V1.2 = (Ф2010 – Ф2009) ×Мв2009

 

Звідси, ∆V1.2 = (213355,9 – 104299,8) × 1,43 = +155950,22 тис. грн, тобто збільшення обсягів надходження матеріальних ресурсів на 109056,1 тис. грн забезпечило зростання обсягів випуску на 155950,22 тис. грн.;

в) зміна залишків матеріальних ресурсів на кінець періоду має зворотний вплив на зміну випуску продукції, тому величина впливу цього фактора береться з від’ємним знаком. Вимірювання впливу цього фактора передбачає підстановку у факторну модель відхилення залишку матеріалів на кінець звітного періоду від показника минулого року:

∆V1.3 = (Зк2010 – Зк2009) ×Мв2009

 

∆V1.3 = (18093,4 – 18738,9) × 1,43 = – 923,07 тис. грн, тобто за рахунок поліпшення використання можна було б додатково виробити продукції на 923,07 тис. грн.

Отже, зростання матеріальних витрат на 117998,0 тис. грн. сприяло зростанню обсягу виробництва продукції на 168737,14 тис. грн.; зниження матеріаловіддачі продукції на 0,08 грн. на одиницю продукції призвело до зменшення обсягу випуску на 17120,11 тис. грн.

Відповідно до більш детального аналізу: збільшення залишку на початок року (+8296,4 тис. грн) дав можливість додатково випустити продукції на 11863,85 тис. грн.; збільшення обсягів надходження матеріальних ресурсів на 109056,1 тис. грн забезпечило зростання обсягів випуску на 155950,22 тис. грн.; за рахунок поліпшення використання можна було б додатково виробити продукції на 923,07 тис. грн.

 Для економіки підприємства важливе значення має велике значення за рахунок яких яких факторів пройшли зміни  в обсязі виробництва. Обсяг виробництва досягається на основі збільшення продуктивності праці та збільшення чисельності працівників.

Вихідні данні для розрахунку впливу трудових факторів на виробництво продукції наведено в табл. 3.4.

План виробництва перевиконано на 151750,9 тис. грн. . На перевиконання плану виробництва продукції вплинули трудові фактори. Для їх визначення проведемо розрахунки за факторною моделлю:

 

V = Чср × ВД × ТРД × Всг                                    (3.5)

 

де  Чср – Середньоспискова чисельність працівників;

ВД – відпрацьовано одним працівником, днів;

ТРД - тривалість робочого дня, год.;

Всг – середнього динний виробіток 1 працівника, тис. грн.

 

Таблиця 3.4

Вплив трудових факторів на виробництво продукції

ВАТ «Полтавакондитер» за 2009-2010 рр.

 

Показники	Роки		2010 р. до 2009 р., %	Відхилення
	2009	2010		абсолютне	%
1. Товарна продукція	137412,1	289163,0	210,43	151750,9	110,43
2. Середньоспискова чисельність  працівників, чол.	1723	2468	143,24	745	43,24
3. Відпрацьовано, люд.-год.	3100857	4800297	154,81	1699440	54,81
4. Відпрацьовано, люд.-днів	387607	615423	158,77	227816	58,77
5. Відпрацьовано 1 робітником, днів	225	249	110,67	24	10,67
6. Тривалість робочого дня, год.	8,0	7,8	97,5	-0,2	-2,5
7. Середньорічний виробіток на 1 прац., тис.грн.	79,75	117,16	146,91	37,41	46,91
8. Середньоденний виробіток 1 прац., тис. грн.	0,35	0,46	131,43	0,11	31,43
9. Середньогодинний виробіток 1 прац., тис. грн.	0,04	0,06	150,00	0,02	50,00

 

Проведемо відповідні розрахунки:

1. Усі показники минулого року:

1723 × 225 × 8 × 0,04 = +124056 тис. грн.

 

2. Середньорічна чисельність робітників – змітного року, всі інші показники - попереднього: 

2468 × 225 × 8 × 0,04 = +177696 тис. грн.

 

Вплив зміни середньорічної чисельності на виробництво продукції становитиме 177696 – 124056 = +53640 тис. грн.

3. Кількість робітників та відпрацьовані ними дні – звітного року, решта показників - попереднього:

2468 × 249 × 8 × 0,04 = +196650 тис. грн.

Вплив зміни кількості відпрацьованих днів 1 робітником на виробництво продукції становитиме 196650 – 177696 = +18954 тис. грн.

 

4. Кількість робітників, кількість відпрацьованих ними днів і годин – звітного року, середньогодинний виробіток - попереднього:

2468 × 249 × 7,8 × 0,04 = 191734 тис. грн.

Вплив зміни кількості відпрацьованих днів за рік 1 робітником на виробництво продукції становитиме 191734 – 196650 = -4916 тис. грн.

 

5. Усі показники звітного року: 

2468 × 249 × 7,8 × 0,06 = 287601 тис. грн.

Вплив зміни середнього динного виробітку 1 працівника на виробництво продукції становитиме 287601 – 191734 = +95867 тис. грн.

Отже, збільшення середньорічної чисельності працівників сприяло зростанню обсягу виробництва продукції на 53640 тис. грн.; зростання кількості відпрацьованих днів 1 робітником сприяло збільшенню виробництва продукції на 18954 тис. грн.; зменшення кількості відпрацьованих днів за рік 1 робітником призвело до зменшення виробництва продукції на 4916 тис. грн.; зміна середнього денного виробітку 1 працівника збільшило виробництво продукції на 95867 тис. грн.

 

4. Шляхи підвищення використання виробничого потенціалу підприємства

 

Використовуючи результати проведеного аналізу впливу факторів на виробничий потенціал підприємства, обчислимо величину комплектного резерву збільшення обсягу виробництва продукції.

В економічному аналізі комплектний резерв вираховується як мінімальна величина одного резерву з трьох, тому що у цьому обсязі збільшення обсягу виробництва забезпечується усіма трьома видами ресурсів одночасно.

Таблиця 4.1

Зведений підрахунок резервів збільшення обсягу виробництва

ВАТ «Полтавакондтер» у 2010 р.

 

Резерв	Сума, тис.грн.
1. Резерви за рахунок поліпшення  ефективності використання основних засобів:
- збільшення частки активної частини основних засобів	6213,27
- збільшення віддачі активної  частини основних засобів	12426,54
2.Резерви за рахунок поліпшення ефективності матеріальних ресурсів:
- збільшення матеріаловіддачі	17120,11
3.Резерви за рахунок поліпшення ефективності використання трудових ресурсів:
- збільшення кількості відпрацьованих днів	4916,00
Комплектний резерв	40675,92

 

Отже, за результатами проведеного дослідження виявлено можливий резерв збільшення обсягу виробництва продукції в сумі 40675,92 тис.грн., в т.ч. за рахунок поліпшення використання очновних засобів – на 18639,81 тис. грн., матеріальних ресурсів – на 17120,11 тис. грн. та трудових ресурсів – на 4916,00 тис. грн.

Можна окреслити таки конкретні напрямки дій у використанні головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності виробничого потенціалу:

1. Технологія. Технологічні нововведення справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг). За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності. Рівень останньої має корелювати з ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості. Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо. Продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною.