Короткострокове кредитування діяльності підприємства

В цих умовах основними напрямами досягнення стабілізації функціонування сільськогосподарських підприємств є державна підтримка і залучення в агросектор нових фінансових потоків. Позитивним зрушенням у державній політиці, починаючи з 2000 року, щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств є стимулювання грошового кредитування комерційними банками. Для цього запроваджено часткову компенсацію ставки за кредитами. Механізм часткової компенсації передбачає, що підприємства аграрної галузі самі знаходять комерційний банк, який погоджується надати їм кредити, домовляються про умови надання кредитів: термін кредиту, відсоткову ставку, заставу тощо. За період дії державної підтримки з 2000 по 2008 рік механізм надання компенсації кожен рік удосконалюється і щороку на часткову компенсацію передбачаються різні суми у державному бюджеті. В той же час, необхідно відмітити, що порядок надання часткової компенсації та порядок проходження бюджетних коштів у ці роки залишався незмінним, як правило змінювалися лише розміри часткової компенсації, напрями пільгового кредитування тощо[11;5]. За період чинності пільгового кредитування підприємств аграрної галузі зросли обсяги пільгового кредитування в 25 разів та забезпеченості кредитними ресурсами з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в 15 разів; суттєве збільшення частки кредитів при фінансуванні виробничих витрат сільськогосподарських підприємств від 13 до 47 %, у тому числі на умовах здешевлення кредитів - від 5,2 до 18,3 %; розширення напрямів кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств через банки, заставну закупівлю зерна; збільшення кількості сільськогосподарських підприємств які почали користуватися кредитними ресурсами у десятки разів та зростання обсягів кредитів на одне сільськогосподарське підприємство до 439,5 тис. грн; подовження кредитування від 3 місяців до 1 року та зниження ціни кредиту тощо.

Механізм часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків сільськогосподарським та іншим підприємствам АПК є більш ефективним інструментом фінансової підтримки порівняно з минулою практикою товарного кредитування, яка застосовувалася до 2000 року. Для використання забезпечення сільського господарства матеріально-технічними ресурсами держава щорічно надавала кредитів на суму понад 2 млрд грн, рівень виконання договірних зобов'язань за якими не перевищував 50 відсотків. Порівняно з державними товарними кредитами, часткова компенсація процентної ставки за банківськими кредитами є непрямою формою субсидування, яка більш ефективна і значно скорочує витрати державного бюджету на такі цілі[12;6].

Аналіз пільгового кредитування підприємств аграрної галузі свідчить про певні недоліки, що накопилися при його проведення, зокрема: механізм часткової компенсації не позбавлений недоліків, які перешкоджають ефективній його дії, зокрема: нестабільність; непрозорість механізмів та громіздкість процедур надання; нерівномірний розподіл за регіонами; тривалі затримки з поверненням компенсації; жорстка прив'язка розміру компенсації до облікової ставки НБУ; обмеженість строків дії механізму бюджетним роком; слабкий контроль за розподілом та використанням; відсутність координації процесу видачі банківських кредитів за компенсаційною схемою відповідно до розміру бюджетних коштів, передбачених на ці цілі.

Все це вимагає удосконалення пільгового кредитування підприємств аграрної галузі в напрямі застосування партнерських взаємовідносин між банками, що здійснюють запозичення кредитних ресурсів і сільськогосподарськими підприємства, які їх позичають на умовах дотримання принципів банківського кредитування.

3. Сучасні тенденції  розвитку кредитної політики  в аграрній сфері економіки

Український банківський сектор функціонує в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції. Нині лише невелика кількість банків погоджується фінансувати аграрний сектор, зокрема Приватбанк, Райффайзенбанк Аваль, Укрсоцбанк, Кредит промбанк, Індекс банк. Проте більшість цих банків надають фінансування лише тим господарствам, що мають понад 100 га землі. Менші за розміром господарства вважаються такими банками занадто ризикованими. Комерційні банки пропонують аграрним підприємствам також короткострокове тфінансування, доступ до середньо- та довгострокового залишається складним, оскільки банки володіють обмеженою інформацією про аграрний сектор, вважають його занадто ризикованим і не бажають надавати такі продукти.

Стан кредитування підприємств агропромислового комплексу України за 2000 - 2008 рр. поданий у таблиці 1. Кількість підприємств, які залучали кредити впродовж 2000 - 2008 рр., була різною. Значне зростання кількості підприємств спостерігали у 2001, 2003, 2005 - 2006 рр. З 2004 до 2006 рр. проявляється тенденція до їх збільшення з 9380 до 14708 одиниць. Проте 2007 - 2008 рр. характеризуються зменшенням кількісного показника на 33 - 36% проти 2006 р. Ці тенденції є аналогічними щодо залучення пільгових кредитів як сільськогосподарськими, так і іншими підприємствами АПК. Підприємства, які залучали пільгові кредити складають 82 - 83% від загальної їх кількості, а частка сільгосппідприємств у пільговому кредитуванні знаходилася в межах 90 - 98%[13;7].

Починаючи з 2002 р. обсяги наданих кредитів, які притаманні як короткостроковому, так і довгостроковому кредитуванню, в тому числі і пільговому кредитуванню, мали сталу тенденції до зростання.

Таблиця 1. Динаміка кредитування підприємств агропромислового комплексу України в 2000 - 2008 рр., млн. грн.

Так, обсяг кредитування зріс з 2696 млн.грн. у 2002 р. до 20053 млн.грн. у 2008 р. (або у 7,4 рази). Щорічне зростання було таким: у 2003 р. в 1,9 рази порівняно з 2002 р., у 1,1 - 1,2 рази відносно попереднього року, а в 2008 р. - у 1,4 рази порівняно з 2007 р. Відзначимо, що тільки з 2008 р. виділяються окремо середньострокові і довгострокові кредити. Так, питома вага в загальному обсязі кредитування в 2008 р. складає 51,3%, середньострокових - 32,6%, довгострокових - 16,1%. У пільговому кредитуванні частка короткострокових кредитів складала 89,5%, середньострокових - 24,6%, довгострокових - 15,9%.

За досліджуваний період суми, передбачені в державному бюджеті для компенсації кредитних ставок, були повністю використані у 2000 - 2006рр., а у 2007 і 2008 рр. їх фактична сума склала відповідно 83,7 та 75,9%. Значна частка сум компенсації припадає на сільгосппідприємства - від 82% у 2004 р. до 92% у 2008 р. Показник залучення пільгових кредитів на 100 грн. компенсації кредитних ставок коливався в межах від 978 грн. в 2003 р. до 2205 грн. у 2006 р., 1407 грн. - у 2007 р., 1481 грн. - у 2008 р.

За досліджуваний період простежується тенденція зростання величини вимог банку за кредитами, що надані підприємствам АПК з 6200 млн. грн.. у 2002 р. до 57294 млн. грн.. у 2008 р. або у 9,2 рази. Такі ж тенденції спостерігали і для сільськогосподарських підприємств, суми вимог банків відповідно збільшилися з 2644 до 28212 млн. грн.. або у 10,7 рази.

У структурі звернення до банків на сільське господарство припадає 51 - 53%, на харчову промисловість - 47 - 49%. За аналізований період темп приросту збільшився до 38,2 - 57,0%, у тому числі в сільському господарстві - 32,5 - 54,3%, в харчовій промисловості - 39,3 - 60,8%. Найбільший показник абсолютного приросту був у 2008 р. і становив 20808 млн. грн.., у тому числі в сільському господарстві 10282 млн. грн.., в харчовій промисловості - 10526 млн. грн.. Найменшим він був у 2006 р.

Це збігається з нашими спостереженнями, що доступ до середньо- та довгострокових кредитів (необхідних для підвищення виробництва) є однією з основних перешкод як для невеликих сільськогосподарських підприємств, в тому числі фермерських господарств, так і для переробників. Відсоткові ставки комерційних банків коливалися від 17 до 21% за 2003 - 2008 рр. (рис. 1), і проявляли тенденцію до їх зниження.

Рис. 1. Рівень відсоткових ставок комерційних банків України за надані підприємствам АПК кредити.

У 2000 р. рівень відсоткових ставок комерційних банків був досить високим - 56%, але спостерігали тенденцію їх значного зниження у 2001 р. - до 36%, а в 2002 р. -до 27%. Частково це було пов'язано зі зміною облікової ставки НБУ, яка мала такі ж тенденції в 2000 - 2002 рр. (з 30,6 до 10,0%). У подальші роки облікова ставка коливалася в межах 7 - 12%.

Досить важливим показником є рівень повернення кредитів підприємствами АПК. Так, за період 2000 - 2004 рр. - він зріс з 85% до 94%, а з 2005 р. до 2008 р. знизився з 92,8% до 82%. У сільськогосподарських підприємствах повернення кредитів було рівномірнішим і коливалося в межах від 92 до 96% за 2000 - 2004 рр., а в 2005 р. цей показник знизився до рівня 72%, у 2006 р. збільшився до 86%, а в наступні роки зменшився до 85% - у 2007 р., а у 2008 р. - до 78%. Причинами такої тенденції на нинішньому кредитному ринку є недостача забезпечення, що може надаватись позичальниками, та обмежені кредитні ресурси, які можуть запропонувати кредитори. Отримання довгострокових кредитів має полегшитися тоді, коли буде проведено оцінку землі, дозволено передавати в іпотеку сільськогосподарські угіддя та буде створено надійну установу для захисту прав землевласників, тощо. Це, у свою чергу, має забезпечити достатній комфорт банкам у наданні довгострокового фінансування сільськогосподарських клієнтів, при цьому необхідно пам'ятати, що банки нині самі покладаються на короткострокове фінансування.

Нині банки віддають перевагу коротко- та середньостроковим кредитам, оскільки цей вид фінансування приносить швидкий економічний ефект, а ризики в цьому випадку зменшуються. З іншого боку підприємства агропромислового комплексу не можуть виконати зобов'язання за короткостроковими чи середньостроковими кредитами, якщо сума кредиту перевищує їх платоспроможність. Динаміка кредитування в 2008 р. порівняно до 2007 р. мала тенденцію до зростання на 37,2%, у тому числі на пільгових умовах - на 95,2%. Виходячи з цього проведене ранжування областей за рівнем зростання обсягів залучених кредитів (перша група - до 100%, друга група - 100 - 150%, третя група - 150 - 200%, четверта група - понад 200%). До першої групи віднесено п'ять областей: Запорізька - 76,3%, Закарпатська - 76,5%, Одеська - 90,7%, Рівненська - 94,1%, АР Крим - 99,0%. До другої належать 11 областей (коливання показника знаходиться в межах від 100,4% для Луганської області і до 146,7% - для м. Севастополь), до третьої - вісім областей (коливання показника від 151,6% - для Миколаївської і до 181,2% - для Чернівецької областей), до четвертої увійшли - Київська (202,4%) та Херсонська (245,1%) області. Таке ж ранжування було проведене і щодо кредитування на пільгових умовах за рівнем зростання його обсягів (перша група - до 100%, друга - 100 - 200%, третя - 200 - 300%, четверта група - понад 300%). До першої групи увійшли тільки Закарпатська (71,5%) і Одеська (92,9%) області, до найчисельнішої - другої групи - 14 областей, до третьої - шість областей з коливанням показника в межах від 202,4% - для Полтавської області і до 288,6% - для Рівненської, до четвертої групи - Київська область - 311,6%, Чернівецька - 367,1%, Івано-Франківська - 474,0% та Хмельницька - 525,2%.

У 2008 р. збереглася тенденція до зниження процентних ставок за кредитами. Кредити за ставками від 16% до 20% залишалися найпоширенішими і зросли на 4 відсоткові пункти. Водночас поступово зменшувалася кількість кредитів, які видавалися за ставками нижчими, ніж 15%. Зокрема, на 6 відсоткових пунктів зменшилася кількість кредитів за ставками в діапазоні 10% та на 2 відсоткових пункти - за ставками 5%.

Повернення кредитів сільськогосподарськими підприємствами у 2008 р. порівняно з попереднім роком, погіршилося: серед тих респондентів, які отримали кредит, 85% повернули чи планують повернути його вчасно (проти 87% минулого року). Натомість 15% не повернули або не планують повертати кредит вчасно (в 2007 р. ця цифра становила 12%, у 2006 р. - 15%, а у 2005 р. - 17%).

Можна відмітити, що сільськогосподарські підприємства продемонстрували кращий відсоток повернення кредитів, ніж фермери. Сільськогосподарські підприємства в 2008 р. повернули або планують повернути 88% кредитів, що на 6 відсоткових пунктів вище, ніж аналогічний показник для фермерських господарств. Так само щодо відсотку кредитів, які не були повернені вчасно: сільськогосподарські підприємства не повернули або не планували повернути 12% отриманих ними кредитів, що на 6 відсоткових пунктів менше, ніж аналогічний показник для фермерських господарств[14;9].

Головною перешкодою в отриманні кредиту,як і в попередні роки, залишаються високі процентні ставки (це засвідчили 68% опитаних). Друге місце розділили між собою такі перешкоди, як складність оформлення документів на кредит і відсутність застави (відповідно 36% і 32% респондентів). Слід звернути увагу на зростання в 2008 р. значення для респондентів такої перешкоди, як складність оформлення документів (на 10 відсоткових пунктів порівняно з попереднім роком) (рис. 2).

Рис. 2. Перешкоди в отриманні кредитів, 2005 - 2008 рр.

Слід також відмітити, що впродовж чотирьох років стабільно зростає розуміння сільгоспвиробниками важливості кредитної історії підприємства (загальний відсоток у 2008 р. склав 15%, що на 6 відсоткових пунктів перевищує рівень минулого року), також значення такої перешкоди, як відсутність інформації про кредитодавців (21% у 2008 р., що на 9 відсоткових пунктів вище, ніж минулого року).

У плані доступу до фінансування невелика кількість великих сільськогосподарських товариств (більше 10000 га) мають достатньо можливостей для залучення іноземних інвесторів, а також отримання фінансування від банків та лізингових компаній. Часто їхні основні кредитні лінії організовані в офшорних зонах, що робить їх менш залежними від конкретних місцевих обставин, які обмежують доступ до фінансування через український фінансовий сектор.

Кредитування під врожай 2009 р. було можливим лише за умови рефінансування коштами Нацбанку або зі стабілізаційного фонду. Виділення всього 3 млрд. грн. дозволило б надати кредити тим підприємствам, які погасили свої кредити в минулому році. Пропонувалось надати рефінансування під 14% річних банкам, які б видали кредити під 18% і тоді була б не потрібна компенсація за короткостроковими кредитами. На жаль, Нацбанк відмовився розробляти положення про рефінансування і ця ідея не була втілена в життя. Лише державні банки «Укрексімбанк» та «Ощадбанк», які, до речі, зіграли стабілізаційну роль на ринку, в 2009 р. надали кредити сільськогосподарським підприємствам до 22% річних, всі інші 25 - 30% у гривні та 20% в іноземній валюті. Такі відсотки смертельні для підприємств, особливо в ситуації, коли немає реальних посилів до інфляції, а отримати прибутковість на рівні 30% неможливо. При цьому в усьому світі відсоткову ставку для підприємств аграрної сфери навпаки зменшують.

За таких умов господарювання на перший план виходить тіньове фінансування. Так відновлюються різні тіньові схеми, які працювали 8 - 10 років тому. Багато коштів знаходяться на руках у населення, їх бояться вкладати в банки і йдуть на ризик, даючи під розписки. Відсотки зи тримісячними кредитами зрослі до 5% місячних в іноземній валюті, на півроку - рік - до 3% місячних в іншій валюті. Перехід у тінь породжує відновлення криміналітету, адже це зони їх впливу.