Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2014 в 08:18, курсовая работа
Створення дійової системи кредиту й кредитних відносин є невід'ємною складовою ринкової трансформації економіки. Цей процес виявився складним і суперечливим. Україна почала формувати кредитну систему на тій базі, яка існувала при адміністративно-командній системі й була пов'язана з централізованим розподілом кредитних ресурсів, пільговим кредитуванням, кредитними обмеженнями тощо. Все це робило кредит і кредитні відносини недосконалими й неефективними.
РОЗДІЛ 2
дослідження порядку ведення бухгалтерського обліку РОЗРАХУНКІВ по кредитам в тДВ “тРЕМБІТА”
2.1. Організація обліку в ТДВ “Трембіта” та його облікова політика
Кожне підприємство на початку свого існування утверджує статут підприємства і у разі потреби вносять певні зміни в нього. Останні зміни в статуті ТзДВ «Трембіта» відбулися в 2010 році.
Згідно зі статутом, метою підприємства являється задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) [Додаток с.1]. Предметом діяльності Товариства є:
1) Моделювання одягу та виробництво готового одягу;
2) Оптова торгівля одягом;
3) Рекламна діяльність, розробка фірмового стилю;
4) Маркетингові послуги та консультація;
5) Зовнішньоекономічна діяльність.
Також в статуті зазначається що майно підприємства складають виробничі та невиробничі фонди, зазначається якого майна підприємство є власником, і те, що у разі пошкодження майна, що є власністю Товариства, ризик несе само Товариство, якщо інше не передбачене законом [Додаток с.1]
Згідно статуту статутний капітал підприємства складає 3597265,45 грн., а резервний фонд створюється у розмірі 25% від статутного капіталу за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку[Додаток с.1] .
Також в статуті описана господарська діяльність товариства, записані умови щодо трудового колективу та соціальних гарантій. Зазначені також умови зовнішньоекономічної діяльності і апарат управління підприємством [Додаток с.1]
За законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99г. № 996-ХIV і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” облікова політика підприємства - це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і представлення фінансової звітності.
Наказ про облікову політику ТзДВ «Трембіта» складається з 3-х розділів, кожен з яких розбитий на пункти, які в свою чергу, у разі необхідності розбиті на підпункти.
Перший розділ наказу присвячений організації обліку на підприємстві. Згідно з наказом облік на ТзДВ «Трембіта» ведеться бухгалтерією підприємства на чолі з головним бухгалтером, а кількість бухгалтерів визначається штатним розписом та керівником підприємства.
Також в наказі розписані всі права та обов’язки всіх посадових осіб. Всі інші права та обов’язки які не записані в наказі наведені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». В основному в цих пунктах розписано права та обов’язки головного бухгалтера, а для всіх інших, , записані в посадових інструкціях.
Також в наказі записані особи, які мають додаткові зобов’язання, і у випадку порушення їх, які будуть приблизні наслідки.
Другий розділ наказу присвячується веденню обліку на підприємстві. Облік на підприємстві є автоматизованим і ведеться за допомогою комп’ютерної програми Mini Mack-бухгалтерія і відповідальність за рівень відповідності реєстрів обліку покладається на головного бухгалтера підприємства.
Також записані всі документи, які треба вважати первинними, а також всі бланки суворої звітності. В основному всі первинні документи затверджені на державному рівні, а ті які не затверджені на державному рівні, але використовуються підприємством, затверджені в додатку до наказу про облікову політику.
Записано в наказі мову, якою по закону мають бути складені всі види документів на підприємстві, а також де і на протязі якого терміну будуть вони зберігатися.
В наказі йдеться про робочий план рахунків. Розроблений він на основі плану рахунків, який зазначений в наказі Міністерства Фінансів України №291 від 21.12.1999 р. В основі лежать рахунки першого порядку.
Далі в 2-му розділі наказу записані правила ведення обліку активів та пасивів підприємства у розрізі їх видів. Подалі аналізуючи другий розділ наказу, можна сказати, що облік активів та пасивів підприємства ведеться згідно Положень (стандартів) Бухгалтерського Обліку. Можна зазначити те, що в даному наказі ще не взяті до уваги останні зміни в Положеннях (стандартах) Бухгалтерського Обліку, а саме введення в дію НП(с)БО 1 замість П(с)БО 1-4.
В 3-му розділі наказу описані методи та принципи відображення в бухгалтерському обліку окремих видів активів і господарських операцій. Але в зв’язку з політикою підприємства, а саме: подається не повний наказ про облікову політику (стосується це і інших документів, а деякі документи взагалі не подаються), немає можливості аналізувати третій розділ. Можна зробити припущення, що наказ про облікову політику складається не лише з 3-х розділів, а вище перелічена інформація є неповною.
2.2. Особливості синтетичного та
аналітичного обліку
Після того як укладений договір про надання кредиту підприємству, в банку відкривається рахунок, завдяки якому і будуть реалізовуватися всі розрахунки з цим банком, а в деяких випадках не тільки з банком.
Малі підприємства, в основному мають один рахунок в банку, а частіше взагалі не мають. ТзДВ «Трембіта» має вісім рахунків в банках. Половина з цих рахунків є рахунками в національній валюті, а половина з них в іноземній.
Але не дивлячись на велику кількість рахунків, розрахунки з банком по кредитам здійснюється лише по одному з них, а саме по 312-3. По цьому рахунку, та по рахунках кредитів є лиш одна кореспонденція, з 502 рахунком, тобто з довгостроковим кредитом в іноземній валюті. Короткострокових кредитів підприємство не має. Але беручи до уваги що за 2012 рік підприємство має лише кредити в іноземній валюті, можна зробити припущення, що для розрахунку з національними кредиторами підприємству достатньо власних коштів [Додаток св1].
У таблиці 2.1 описаний оборот по 502 рахунку за 2012 рік [Додаток св2]. З таблиці видно, що втрати від неопераційної курсової різниці перевищує дохід від неопераційної курсової різниці на 129726,10 грн. що є негативним для підприємства.
Табл. 2.1
Оборот по рахунку 502 за 2012 р.
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
Сума грн.. |
З поточного валютного рахунку було переведено кошти, в рахунок погашення заборгованості перед банком |
502 |
312-3 |
1203976,79 |
Відображено дохід від неопераційної курсової різниці |
502 |
744 |
359326,26 |
Відображено втрати від неопераційної курсової різниці |
974 |
502 |
489052,36 |
В таблиці 2.2 будуть описані проводки, по кореспондуючому з 502-м рахунком, а саме 312-3[Додаток св3].
Табл.2.2
Оборот по рахунку 312-3 за 2012 рік
Господарська операція |
Дебет |
Кредит |
Сума грн.. |
Отримано кошти на поточний валютний рахунок від іноземних покупців |
312-3 |
362-2 |
38671843,66 |
Відображено дохід від іншої операційної діяльності |
312-3 |
719-1 |
407,99 |
Відображено дохід від операційної курсової різниці |
312-3 |
714-1 |
46040,42 |
Відображено втрати від операційної курсової різниці |
945-1 |
312-3 |
41409,04 |
Перераховано кошти іноземним постачальникам з поточного валютного рахунку |
632-1 |
312-3 |
137105,74 |
Перераховано кошти іноземним постачальникам з поточного валютного рахунку |
632-3 |
312-3 |
587667,92 |
Відображено грошові кошти в іноземній валюті, які знаходяться в дорозі |
334 |
312-3 |
36488340,46 |
Сплачено відсотки за кредит |
684 |
312-3 |
443143,48 |
Погашено частину заборгованості по довгостроковому кредиту |
502 |
312-3 |
1203976,79 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що в основному рахунок використовується для розрахунків з іноземними покупцями та постачальниками, а також для розрахунків з банком.
На жаль, через політику підприємства, всіх кореспонденцій 684-го рахунку нема. Але аналізуючи таблиці 1 та 2, а також оборотно-сальдову відомість по всіх рахунка, видно що 684 кореспондує лише з 312-3 рахунком. Сума повністю співпадає з сумою з оборотно-сальдової відомості, що ще раз підтверджує що 684-й рахунок кореспондує лише з 312-3 [Додаток св1 та додаток св3].
Аналізуючи 31-й рахунок, а точніше 311-8, бачимо дуже цікавий факт: дебетове сальдо по рахунку зі знаком мінус[Додаток св1 та додаток св4]. Рахунок 31 є активним, а значить такого бути не може, але, що в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 311-8, що в оборотно-сальдовій відомості, записано сальдо по дебету, а сума дорівнює -844282,16. З чим це пов’язано можна лиш гадати, бо політика підприємства закрила доступ до цієї таємниці.
РОЗДІЛ 3
СУЧАСНИЙ СТАН ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД КРЕДИТУВАННЯ
3.1. Проблеми сучасного обліку
кредитів банку згідно
Беручи участь у процесі кредитування, українські комерційні банки підлягають внутрішнім й зовнішнім ризикам. Навіть за виваженішої кредитної політики виникають втрати за кредитами. Репутація банку може бути серйозно підірвана зростанням питомої ваги проблемних кредитів, що призводять до погіршення позиції банку на ринку кредитних ресурсів.
Для успішного кредитування, підвищення доходності кредитних операцій банки мають здійснювати зрозумілу та гнучку систему управління власними кредитним портфелем. Сьогодні, коли маємо нестабільне й недосконале, а іноді й суперечливе законодавство, успішне вирішення зазначеного питання прямо пов'язане з бухгалтерським обліком кредитних операцій [5,с.558].
Постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007р. було затверджено нову редакцію «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» [3,с.286], яка набула чинності з 1 січня 2009 року. Згідно з нормами цієї інструкції банкам необхідно забезпечити первісне визнання кредитів та вкладів за справедливою вартістю з урахуванням витрат на операції, що відповідають вимогам МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». У цій інструкції подано конкретизовані процедури, які необхідно використовувати у разі якщо кредит надано за договірною ставкою, нижчою або вищою від ринкової. Але на практиці виникають питання щодо правильності розрахунку сум, які необхідно у зв'язку з цим відобразити в обліку в конкретних випадках. Згідно з МСБО 39 під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання установа має оцінювати їх за справедливою вартістю плюс (у тому разі, якщо фінансовий актив або зобов'язання не оцінюється за справедливою вартістю через прибутки або збитки) витрати на операції, які безпосередньо стосуються придбання або емісії такого фінансового активу або зобов'язання. При цьому справедлива вартість визначається як сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між зацікавленими сторонами. Таким чином, можна сказати, що сума фактично наданих або отриманих коштів і буде справедливою вартістю кредитної операції, оскільки зазвичай кредити надаються в операціях з обізнаними, не залежними від банку та зацікавленими у співпраці з ним юридичними та фізичними особами. Однак бувають і винятки. Наприклад, кредити, надані працівникам під знижену процентну ставку. У таких випадках не можна сказати, що сума фактично наданих коштів тотожна справедливій вартості й виникає необхідність додаткової оцінки справедливої вартості кредиту.
Щоб виконати вимоги щодо первісного визнання кредиту, потрібно з'ясувати два елемента: справедливу вартість кредиту та витрати на операцію.
До витрат на операцію належать комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам і дилерам, збори органам регулювання, фондовим біржам, податки та держмита тощо. До витрат на операцію не належать: премії та дисконти за борговим інструментом, фінансові витрати, внутрішні адміністративні чи холдингові витрати.
Витрати на операцію впливають на формування дисконту (премії) за фінансовим інструментом під час його первісного визнання на балансі банку та за допомогою ефективної ставки відсотка визнаються процентними доходами (витратами), рівномірно розподіляючись у часі та забезпечуючи фіксування доходності (витратності) інструменту.
Згідно з МСБО 18 «Дохід» комісії є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Вони включають:
МСБО 18 зазначає, що такі комісії є невід'ємною частиною участі у створенні кінцевого фінансового інструменту й разом із відповідними прямими витратами відстрочуються і включаються у первісну балансову вартість фінансового інструменту.
У МСБО 39 визначено, що кращим підґрунтям визначення справедливої вартості є ринкова вартість. Під ринковою вартістю слід розуміти суму коштів від продажу фінансового інструменту на активному ринку. Однак в Україні ще рано вести мову про наявність активного ринку для таких фінансових інструментів, як кредити.
МСБО 39 зазначає, що за відсутності активного ринку найкращім свідченням справедливої вартості фінансового інструменту під час первісного визнання є ціна операції, тобто справедлива вартість наданої компенсації, якщо справедлива вартість цього інструменту не засвідчується шляхом порівняння з іншими доступними поточними ринковими операціями з цим же інструментом, тобто без модифікації та зміни його складу, або на основі методу оцінки, змінні величини якого включають лише дані з доступних ринків. Водночас у МСБО 39 наголошується на такій умові: коли можна довести, що ціна останньої операції не є справедливою вартістю, ця ціна має бути відповідним чином скоригована.
Информация о работе Облік довго і короткострокових кредитів банку