Класифікаційні ознаки поділу інвестицій

 

ЗМІСТ

 

Введення                                                                                                                   3

1. Класифікаційні ознаки поділу інвестицій                                                         5

2.Особливості інвестиційної  діяльності підприємства                                      10

3.Інноваційний процес. Державна  інноваційна політика                                  16

Практична частина                                                                                                25

Висновки                                                                                                                45

Використана література                                                                                        46 

                                                ВВЕДЕННЯ

 

В системі відтворення, безвідносно  до його суспільної форми, інвестиціям  належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення  як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки –  виробництва, і, можна сказати, складають  матеріальну основу його розвитку.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).

На сучасному етапі  розвитку економіки одним з перспективних  напрямків господарсько-фінансової діяльності підприємств, держави, фізичних осіб є інвестиційна діяльність.Вона полягає у вкладанні майнових та інтелектуальних цінностей в  об'єкти підприємницької та інших  видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (доход) або  досягається соціальний ефект.

При цьому інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають  рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в  об'єкти інвестування, для того, щоб  уникнути битків, повинні чітко визначати  доцільність інвестицій саме в те чи інше підприємство.

Інвестиції торкаються самих  глибинних основ господарської  діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим  засобом забезпечення умов виходу України  зі стану економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному  господарстві, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів подальших соціально-економічних перетворень.

Головним суб'єктом  інноваційного розвитку національної економіки в цілому та суб'єктів  її господарювання зокрема є держава, яка і визначає вибір певної моделі інноваційного розвитку. Держава  створює умови для підвищення науково-технологічного потенціалу країни, визначає пріоритети у сфері науково-технологічної  діяльності і підтримує їх розвиток через систему фінансово-кредитних  та податкових інструментів, формує організаційні  механізми інформаційного і ресурсного забезпечення інноваційної діяльності. З цією метою створюється законодавче  забезпечення, яке встановлює правові, економічні та організаційні умови  науково-технічної та інвестиційної  діяльності, визначає порядок і умови  надання підтримки суб'єктам інноваційної діяльності. Ці заходи здійснюються через державну інноваційну політику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 КЛАСИФІКАЦІЙНІ  ОЗНАКИ ПОДІЛУ ІНВЕСТИЦІЙ

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).

Той, хто має капітал і вкладає  його у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу - інвестуванням. У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами  можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто підприємства й окремі власники капіталу.

Для обліку, аналізу і підвищення ефективності інвестицій необхідна їх науково обґрунтована класифікація як на макро-, так і на мікрорівні. Продумана та в науковому плані обґрунтована класифікація інвестицій дає змогу не тільки їх грамотно враховувати, а й аналізувати рівень їхнього використання і на цій основі отримувати об'єктивну інформацію щодо розробки та реалізації ефективної інвестиційної політики. Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), розрізняють внутрішні та зовнішні інвестиції.

Внутрішні інвестиції - це вкладення капіталу (грошей) однієї країни в підприємства цієї самої країни.

Зовнішні інвестиції - це вкладення в підприємства іноземного капіталу. Усі внутрішні та зовнішні інвестиції можуть бути приватними або державними. У свою чергу, зовнішні інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Прямі - це вкладення капіталу за кордоном. їх величина дорівнює не менш як 10 % вартості того чи іншого проекту.

Портфельні - закордонні інвестиції розміром до 10 % вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою.

За видами активів, що входять у  інвестиційний портфель, інвестиції поділяються на фінансові, реальні  та інтелектуальні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою.

Реальні інвестиції - це вкладення капіталу в різні сфери і галузі економіки з метою оновлення існуючих і створення нових благ. Такі інвестиції забезпечують одержання набагато більшого прибутку. Реальні інвестиції дістали ще назву виробничих або капітальних вкладень.

За функціональною спрямованістю  розрізняють валові і чисті капіталовкладення.

Валові капітальні вкладення - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.

Чисті капітальні вкладення - витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень розраховують у такий спосіб: із загального обсягу капіталовкладень вилучаються амортизаційні відрахування, що використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.

Згідно з існуючими на підприємствах системами планування та обліку до складу вартості капітальних вкладень входять:

1) вартість будівельно-монтажних  робіт;

2) вартість придбання всіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентаря;

3) вартість усіх інших капітальних  робіт та витрат:

- вартість придбання та обробітку  земельних ділянок;

- вартість робіт з глибокого  буріння нафти;

- вартість придбаних патентів, ліцензій тощо.

Залежно від специфіки виробництва  капітальні витрати мають різну відтворювальну та елементно-технологічну структуру.

Елементно-технологічна структура - це виражене у відсотках співвідношення між різними елементами (напрямками вкладення) капіталовкладень.

Відтворювальна структура являє  собою співвідношення довгострокових витрат на просте та розширене відтворення основних фондів і витрат лише на розширене їх відтворення: на нове будівництво, розширення діючих підприємств, технічне переозброєння та реконструкцію. Іншими словами, відтворювальна структура капіталовкладень - це співвідношення між валовими та чистими капіталовкладеннями.

Більш докладно економічну природу  інвестицій проясняє класифікація, в  основу якої закладені різні ознаки.

У якості таких надалі використовуються:

- види інвестицій;

- об'єкти вкладення засобів;

- характер участі в інвестуванні;

- регіональна ознака:

- період інвестування;

- форми власності;

- форми участі інвестора;

- ступінь ризику;

- форми відтворення.

Види інвестицій прийнято поділяти на:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні  папери;

- рухоме і нерухоме майно;

- майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

- сукупність технічних, технологічних,  комерційних та інших знань,  оформлених у вигляді технічної  документації, навичок і виробничого  досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, 

але не запатентованого (ноу-хау);

- права користування землею, водою,  ресурсами, будинками, спорудами,  устаткуванням, а також інші  майнові права;

- інші цінності.

У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції розуміють як:

- реальні інвестиції, або вкладення  засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, ноу-хау, науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення тощо) активи;

- фінансові інвестиції, або вкладення  засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.

За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяють на такі види:

- прямі, що припускають особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів;

- непрямі, що здійснюються через  різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують, на свій розсуд, фінансові засоби найбільш ефективним способом. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.

У територіальному аспекті розглядаються  інвестиції:

- внутрішні, або вкладення суб'єктів  господарської діяльності держави;

- іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових та неурядових організацій;

- закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за межами території цієї країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна тощо).

За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:

- короткострокові, як правило,  тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати);

- середньостронові (до 3 років);

- довгострокові, тривалістю понад  один рік.

За формами власності інвестиції поділяють на:

- приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

- державні, що фінансуються за  рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами та установами.

Форми участі інвестора припускають:

- часткову участь у створюваних  підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);

- створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю;

- придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;

За ступенем ризику інвестиції поділяють  на такі види:

- безризикові;

- ризикові.

Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:

а) можливість втрати всієї суми прибутку, допустимий ризик;

б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розрахованого валового прибутку після реалізації проекту. У цьому випадку ризик є критичним;

в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.

Відтворення може здійснюватися в  одній з таких форм інвестицій:

- нове будівництво, або будівництво  підприємств, будинків, споруд, здійснюваних на нових площах за попередньо затвердженим проектом;

- розширення діючого підприємства - будівництво інших і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничої потужності;

- реконструкція діючого підприємства - здійснення повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування за єдиним проектом з метою зміни профілю випуску нової продукції;