Інвестиційна діяльність страхових компаній

Специфічним об’єктом для  страхових інвестицій є права  вимоги до перестраховиків(див.табл.2.6).Ця галузь є найменш дохідною, але вона користується популярністю, оскільки зобов’язання за перестраховими договорами повністю  перекладаються на перестраховика, що зменшує ризик самої страхової компанії.

На вітчизняному ринку  нерухомості страхові компанії-інвестори  не є активними. Як правило ,страхові компанії вкладають кошти в ту нерухомість яка необхідна для  здійснення операційної діяльності(офісні приміщення). Нерухомість має матеріальне  вираження,яке в умовах знецінення грошової одиниці зберігає свою дійсну вартість та забезпечує захист від  інфляції. Частка, яка припадає на нерухоме майно ,є незначно:у 2005 р. вона становила 4,4%, у 2007 р. -6%,а в 2012 р. -7,5%. Певне зростання вкладів у нерухомість пояснюється її подорожанням.

Таблиця 2.6

Обсяги прав вимоги до перестраховиків

	Активи страховиків
	Млн.грн		Структура активів
	31.03.2011	31.03.2012	31.03.2011	31.03.2012
Активи, спрямовані на інвестиції	26478,3	28067,6	100%	100%

Продовження табл. 2.6

Права вимоги до перестраховиків	4235, 5	1336,2	16,0%	4,8%
У т.ч. до перестраховиків-нерезидентів	1029,8	818,5	3,9%	2,9%

Джерело: Підсумки страхових компаній за І  квартал 2012 року

У 2012 р. у структурі активів страхових компаній 13% припадало на права вимоги до перестраховики, отже, зараз такі інвестиції є найменш дохідними, але вони  користуються  популярністю ,оскільки    зобов’язання за перестраховими договорами повністю перекладаються на перестраховика, що зменшує ризик самої страхової компанії.

З вищенаведеного можна  зробити висновок, що найбільш доходними  і стабільними є інвестиції в  цінні папери з фіксованим процентом, які випускає уряд і місцеві органи влади. В Україні ж до останнього часу переважали банківські депозити, зі зменшенням банківського відсотку акценти змістились в бік державних  цінних паперів.¹¹

В цілому за деяких умов (завершення приватизації, стабілізація грошової одиниці) перспективними напрямками інвестицій стануть інвестиції у акції підприємств. Для компаній які здійснюють довготермінове страхування виходом зі становища  могло б бути інвестування вільних  коштів в будівництво, зокрема житла, це надало б можливість захистити  зібрані кошти від інфляції на довгому періоді.

 

3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

 

На сучасному етапі розвитку український страховий ринок  демонструє швидкі й стійкі темпи  росту. Поліпшуються якісні характеристики страхової діяльності, збільшується частка страхових послуг у ВВП, що сприятиме зростанню ролі страхових  компаній у національній економіці. Зважаючи на це виникає потреба у  проведенні досліджень не лише економічної  природи страхових операцій, а  й політики страховиків у галузі ефективного нагромадження й  інвестування. 

У розвинених країнах світу страхові компанії за обсягами інвестиційних  вкладень перевищують таких інституціональних  інвесторів як банки і інвестиційні фонди. Велике значення має інвестиційна діяльність страховиків і на мікрорівні. Оскільки саме на мікрорівні виступає одним з головних факторів забезпечення ефективного функціонування страхової компанії.¹²

Інвестиційна діяльність страхових компаній України на сучасному етапі їх розвитку,повинна зосереджуватись на проблемах страхового ринку і шляхах їх усунення.

Для українським фахівцям  необхідно вивчити впровадження страхових резервів у інвестиційні ресурси.

При розгляді функцій страхування  необхідно виокремити інвестиційну функцію, що передбачатиме вкладення  тимчасово вільних коштів страховика в підприємницьку та інших видів діяльності з метою отримання прибутку . Також при розгляді платоспроможності страхової організації треба відзначити, що в страховій справі інвестиційний прибуток відіграє і специфічну роль: він дає можливість страховику мати збиток за власне страховими операціями, що дає йому змогу забезпечувати свої позиції на ринку в умовах конкуренції . Із досвіду зарубіжних компаній не можна не погодитися із твердженням, що основне джерело отримання прибутку   для страхової компанії(СК) - не збір страхових платежів,   а саме   інвестиційна діяльність, що проводиться вкладанням частини тимчасово вільних коштів резервного страхового фонду в прибуткові комерційні угоди, цінні папери, державні короткострокові облігації, в депозити тощо .

Особливість інвестиційної політики СК виражається у тому,  що акумульований капітал належить індивідуальним страхувальникам, тобто він лише тимчасово знаходиться в розпорядженні страхової компанії. Отже,     портфель інвестицій таких компаній повинен перш за все відповідати вимозі надійності, а   потім – прибутковості. Страхова діяльності дуже специфічна,   тому   зумовлює різні підходи при здійсненні інвестиційної діяльності СК. Для страхових компаній, що здійснюють    ризикове страхування важливе значення має наявність грошей для виплати страхових відшкодувань. Тут   інвестиції вкладаються на короткі терміни або вони мають бути високо ліквідними. СК, що здійснюють страхування життя вкладають кошти у довгострокові інвестиційні інструменти .

Інвестиційна діяльність визначає можливість надання страхових послуг за рахунок формування достатніх  обсягів страхових резервів. За рахунок  інвестування страхових резервів відбувається нагромадження коштів для збільшення власних ресурсів. Це положення є  важливим щодо поступового збільшення вимог до мінімальних розмірів статутного капіталу страхових організацій.

Негативні   фактори, що стримують розвиток інвестиційної діяльності СК на українському страховому ринку. Це перш за все   політична та економічна нестабільність, що виражається в     невизначеності місця та ролі страхування в українському суспільстві як такого, неузгодженість регуляторної політики у сфері страхування. На ринку України відсутні довгострокові фінансові   інструменти, в які могли б вкладати кошти страховики. Інвестиційні можливості страхування в Україні з року в рік зростають, про це свідчить аналіз динаміки частки чистих страхових премій у ВВП. Ринок розвивається, а від так страхові компанії набувають якостей потужних інституціональних інвесторів.  

Основною метою страховика, що виступає в ролі інвестора, є забезпечення фінансової стійкості для виконання  зобов’язань перед страхувальниками. Інтерес страхового інвестора визначається досягненням цієї мети. Основними  цілями страховика при формуванні інвестиційного портфеля в умовах вітчизняного страхового ринку є не лише максимізація дохідності та мінімізація ризику, а й забезпечення повернення вкладень. Проблемою на шляху перетворення українських страховиків на потужних інвесторів є низька капіталізація страхового ринку, а також страховики вважають за доцільніше в умовах нестабільного функціонування інвестиційних ринків не займатись пошуками варіантів прибуткового і надійного розміщення активів .

Державне регулювання інвестиційної  діяльності здійснюється для забезпечення необхідної платоспроможності страховиків. На страховому ринку часто виникають  ситуації, коли виконання умов по страховим  відшкодуванням залежить не лише від  страхових компаній, але й від  бажання та можливостей держави, інших учасників фінансового  ринку виконати свої зобов’язання. У зв’язку з цим необхідно  законодавчо надати право страховим  компаніям здійснювати контроль за розміщеними страховими резервами  шляхом участі в радах директорів підприємств, в які інвестовано  кошти, регулярного отримання інформації щодо прийняття ними управлінських  рішень, поточного фінансового стану.

З прийняттям податкового кодексу  український ринок страхування  очікують серйозні зміни. Незважаючи на всі складності, які виникнуть  у учасників ринку, в кінцевому  підсумку це будуть зміни в кращу  сторону. Ці зміни приведуть до того, що український страховий ринок  структурується, стане більш прозорим і схожим на розвинені ринки. Головною зміною для страхових компаній став перехід на загальну систему оподаткування . Ці   зміни в Податковому кодексі будуть сприяти тому, що страхові компанії стануть одним з головних інвесторів на фінансових ринках.

Як підсумок, важливим чинником, який впливає на прибуток страховика і дає змогу вчасно і в повному обсязі проводити страхові виплати страхувальнику, є здійснення правильної політики інвестування страхових резервів. Здійснення інвестиційних послуг за рахунок формування достатніх обсягів страхових резервів. Вона впливає на   якість страхових послуг, на вартість страхових продуктів і на виконання зобов’язань страховиком перед страхувальником.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, страхові компанії — це фінансові посередники, які здійснюють виплати  своїм клієнтам при настанні певних подій, обумовлених у договорі страхування.

Аналіз сучасного стану, тенденцій  і проблем розвитку вітчизняних  страхових компаній свідчить про  певні здобутки та недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових  компаній, так і всій системі страхування. Даний сегмент фінансового ринку, все ще перебуває у стадії формування, але вже нині з'являються ознаки того, що саме страхування в змозі  забезпечити не лише безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві  через механізм страхового захисту, але й у перспективі може стати  серйозним механізмом перерозподілу  інвестиційних ресурсів.

Розвиток страхового ринку стримує  дія таких факторів, як: відсутність  державної політики розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих  суб'єктів і населення, слабкість  стимулів у розвитку страхування .

Аналіз цих проблем показує, що вітчизняний страховий ринок  і загалом всі страхові компанії на теренах України  потребують не сумнівної за своєю доречністю і  перспективами інституціональної  підтримки, а використання досвіду  розвинутих країн із забезпечення високої  якості страхових послуг. Особливо в таких стратегічно і соціально  важливих для України сферах, як сільське господарство, середній і  малий бізнес, медичне і пенсійне страхування, а також для створюваного зараз ринку іпотечного кредитування.

Розвиток страхових компаній України обумовлює необхідність визначення основних напрямів формування ефективного механізму надання страхових послуг для забезпечення страхового захисту, зокрема: страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, а також медичного страхування, страхування життя від нещасних випадків. Необхідно передбачити розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні структури.

Також можна додати ,що збільшення кількості страхових компаній, з одного боку, є важливим показником розвитку страхового бізнесу, підвищення конкуренції і привабливості умов страхування, а з іншого боку, - він не відображає дійсного стану на ринку страхових послуг  і свідчить про низьку капіталізацію цієї частини фінансового ринку.

Для посилення конкуренції між  страховими компаніями та банківськими установами на ринку фінансових послуг перші повинні на порядок збільшити  обсяги капіталізації і, крім того, значно збільшити надходження страхових  платежів. Останнє можна досягти  як за рахунок росту добровільного  страхування підприємницьких ризиків, так і шляхом страхування досягнутого  рівня добробуту домогосподарствами. Водночас, населення буде зацікавлене  у добровільному страхуванні  майна, життя, інших видів ризиків, характерних для сучасного розвинутого  суспільства, лише у випадку збільшення власного добробуту, підвищення рівня  доходів, збільшення прошарку представників  середнього класу.

На основі проведених досліджень і  обробленої інформації,можна зробити висновок,не дивлячись на те ,що страхові компанії в Україні  ще розвиваються, їх діяльність необхідна для роботи та функціонування всієї економіки держави.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Про страхування: Закон України (від 07.03.1996 №85/96- ВР) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua-

2. Про інвестиційну діяльність: Закон України (від 18 вересня 1991р.) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua-

3. Тимчасовим положенням про порядок формування і розміщення страхових резервів  :Закон України ( від 26.05.97 ) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua

4.  Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя: Закон України (від 26 листопада 2004р) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua4

5.  Мамедов А. А. Финансово-правовые проблемы страхования в России. [Текст]: підручник / Мамедов А. А. – М.: ИД «Юриспруденция», 2010. – С. 92