Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту”

Як вихідна інформація - потоки платежів повинні бути представлені в кожному періоді як підсумкові.

Складемо фінансовий план для нашої  інвестиції з щорічним потоком платежів  згідно таблиці 2 за умови одержання кредиту під 18%  річних строком на 4 роки з рівномірним щорічним погашенням кредиту або погашенням кредиту однією сумою в кінці строку. Вилучення засобів на споживання не передбачається. Додаткові внески теж не будуть робитися.

 

 

 

Таблиця 3 -  Фінансовий план інвестиції

Показники, тис.грн.	Період часу
	0	1	2	3	4
Стартовий капітал (СК)	4041,0
Споживання (П)	-	-	-	-	-
Річні платежі (ПР)	1072,5	3645,5	6220,5	8794,5	11368,5
Кредитна позика (К):
Розмір кредиту	-2000,0
Погашення		-500,0	-500,0	-500,0	-500,0
Відсотки		-360,0	-270,0	-180,0	-90,0
Додаткове фінансування (ДФ)		-	-	-	-
Кінцева вартість капіталу (КВК)		2785,5	5450,5	8114,5	10778,5

 

Як видно з  таблиці 3, наприкінці терміну, що дорівнює чотирьом рокам, вартість капіталу постійно зростає і на кінець четвертого року становить 10778,5 тис. грн. Для ухвалення рішення про доцільність здійснення цієї інвестиції, необхідно розглянути альтернативні варіанти інвестицій.

Складемо альтернативний фінансовий план за умови погашення кредиту однією сумою в кінці строку.

Таблиця 4 -  Альтернативний фінансовий план інвестиції

Показники, тис.грн.	Період часу
	0	1	2	3	4
Стартовий капітал (СК)	4041,0
Споживання (П)	-	-	-	-	-
Річні платежі (ПР)	1072,5	3645,5	6220,5	8794,5	11368,5
Кредитна позика (К):
Розмір кредиту	-2000,0
Погашення					-2000,0
Відсотки		-360,0	-360,0	-360,0	-360,0
Додаткове фінансування (ДФ)		-	-	-	-
Кінцева вартість капіталу (КВК)		3285,5	5860,5	8434,5	9008,5

 

При порівнянні вартості капіталу на кінець періоду по двох варіантах інвестиції ясно, що більш вигідним є перший варіант.

 

 

4. ОЦІНКА І ВРАХУВАННЯ ВПЛИВУ РИЗИКУ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЕКТІ

 

4.1. Класифікація ризиків

Існує велика кількість  класифікацій ризиків за різноманітними ознаками.  Ці класифікації не виключають один одного та можуть застосовуватися  паралельно при аналізі окремої  інвестиції.

На рис. 4.1 наведені види ризиків, сформовані по ряду ознак.

Насамперед, варто  розглянути види ризиків за сферою їхньої появи. Економічний або політичний розвиток породжують нові види ризику та змінює вплив раніше діючих. Так, на діяльність інвестора впливає політична обстановка, що може призвести до несприятливої ситуації, наприклад, конфіскація майна, збитки від обмінних операцій і т.д.

На результати інвестиційної діяльності може вплинути зміна законодавства, динаміка цін, неплатоспроможність дебіторів  та інших факторів, пов'язаних з виробничо-господарською  діяльністю, у рамках яких здійснюється проект.

У класифікації, наведеній на рис. 4.1 показано, що за розміром ризик розділяють на мінімальний, середній та максимальний. Великий ризик може призвести до негативного рішення негативно аналізованої інвестиції. Проте відмова від здійснення ризикового заходу пов'язана із неотриманням прибутку. При прийнятті позитивного рішення інвестором може бути визнаний установлений розмір ризику й у його рамках  здійснюються заплановані дії.

Як показано в  класифікації, ризики розділяють за можливостями запобігання на систематичні та несистематичні, а за можливостями компенсації втрат на ті що страхуються та ті, що не страхуються. До систематичних ризиків відносять ризик, пов'язаний з загальною політичною, законодавчою й економічною ситуацією в країні, зростанням цін на ресурси, підвищенням інфляції, зміною грошової політики, кредитної політики та ін. До несистематичних ризиків відносять неплатоспроможність споживача, банкрутство постачальників, розвиток конкуренції, страйки та ін.

• політичний
• фінансовий
• кредитний
• інвестиційний
• технологічний
• екологічний
• на стадії підготовки проекту
• на стадії створення інвестиційного об’єкта
• на стадії використання інвестиційного об’єкта
• систематичний
• несистематичний
• що страхується
• що не страхується
• мінімальний
• середній
• максимальний
• раціональний
• нераціональний
• авантюрний
• допустимий
• критичний
• катастрофічний
• відкриті
• закриті
• внутрішні
• зовнішні

За сферою появлення

За стадіями підготовки та здійснення інвестиційного проекту

За можливостями попередження

За можливостями компенсації втрат

За розміром ризику

За ступенем обгрунтованості

За ступенем впливу на фінансовий стан інвестора

За управляємістю

За сферою виникнення

РИЗИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.1 –  класифікація ризиків

 

4.2. Вимір і врахування впливу ризику

 

Вимір ризику можна  здійснити статистичним методом, методом експертних оцінок, комбінуванням статистичного й експертного методів та спеціальних методів. Мета цього процесу полягає у встановленні розміру аналізованого фактора, що характеризує прибутки або втрати, та ймовірності його настання.  З використанням статистичного методу ймовірність настання події визначається на підставі частоти, із якою відбувається ця подія.

При експертному методі ці дані базуються на суб'єктивних оцінках експертів, тобто їхніх пропозиціях. Для використання об'єктивного статистичного методу необхідно мати статистичні дані про рівень прибутків або втрат, що мали місце при здійсненні оцінюваного або аналогічного йому процесу, для встановлення розміру і частоти одержання визначеного результату та упорядкування прогнозу.

Метод експертних оцінок використовується в тому випадку, коли відсутня необхідна статистична інформація для розрахунку показників, що характеризує рівень ризику, а також коли інвестиційний проект не має аналогів.

Зміна ризику складає  лише один бік впливу фактора невизначеності. Необхідно співвіднести ризик з  очікуваними прибутками і відібрати  прийнятні виробленій стратегії  інвестиції. У практиці одержали поширення  наступні методи урахування впливу невизначеності і ризику:

• метод поправок;
• аналіз чутливості;
• побудова профілю ризику;
• спеціальні методи формалізованого опису невизначеності.

Найпростішим  є метод поправок. Цей метод дозволяє врахувати невизначеність шляхом коригування параметрів проекту на величину поправок. З поправленими даними потім проводять обчислення як у випадку визначеної інформації. Метод поправок спрямований на встановлення результатів інвестування в гіршій ситуації. Якщо інвестиція залишиться вигідною в несприятливій ситуації, що створюється штучно за допомогою поправок, то вона буде задовольняти встановленим критеріям у сприятливішій ситуації.

Широке поширення  одержало коригування норми дисконтування  або норми накопичення капіталу. Для врахування ризику, користуючись методом поправок, необхідно змінювати ставку дисконтування. Розмір коригування залежить від розміру ризику. В результаті ставка дисконтування (i) коригується на розмір ризику (Z):

r = (i +Z)                                                        (4.1)

Визначити розмір коригування ставки дисконтування  на ризик можна на підставі експертних оцінок, а також за допомогою спеціальних  методів.

При використанні методу поправок необхідно враховувати, що він недостатньо точно обгрунтовує розмір поправок, що може призвести до нереальності інвестиційних розрахунків по проекту. Тому цей метод можна назвати простим, але недостатньо точним. Його використовують частіше усього для оцінки загального ризику інвестиції, а потім окремі операції по проекту підрозділяють за рівнем ризику та уточнюють вплив ризику.

Наступним методом  виконання інвестиційних розрахунків  при невизначеності є аналіз чутливості. Аналіз чутливості відповідає на запитання, чи залишиться колишнім рішення при змінах даних. У випадку якщо рішення є незмінними для визначених областей з інтервалу невизначеності даних, необхідно визначити критичні значення, при яких оптимальне рішення змінюється.

Аналіз чутливості інвестиційного проекту включає  наступні етапи:

• вибір ключового показника, щодо якого відбувається оцінка чутливості (прибуток, чиста дисконтована вартість капіталу, внутрішня норма рентабельності та ін.);
• вибір факторів, що обумовлюють зміну ключового показника (рівень інфляції, конкуренції та ін.);
• розрахунок значення ключового показника на різних стадіях здійснення проекту та перевірка чутливості прийнятого рішення.

Аналіз ризику інвестиції може виконуватися на основі профілю ризику, тобто накопичених ймовірностей досягнення визначених результатів. Для його побудови повинні бути виділені параметри проекту, які впливають на результативність інвестиції, що пов'язане з невизначеністю, та задані варіанти їхніх значень, що формуються в залежності від сформованої ситуації. Наочно це можна подати у вигляді дерева рішень.

Аналіз ступеня  ризику здійснюється по таких правилах:

• аналіз умов здійснення інвестиційного проекту та вибір параметрів, пов'язаних із невизначеністю інформації;
• фіксація точки ухвалення рішення, вхідної інформації, установлення цільової функції;
• встановлення альтернативних варіантів випадкового розвитку подій;
• установлення ймовірності здійснення події;
• визначення значень цільової функції;
• побудова профілю ризику;
• аналіз профілю ризику та прийняття інвестиційного рішення відповідно виробленої стратегії.

Основною перевагою  використання профілю є попередня  проробка інформації про розвиток ситуації інвестування.

Водночас цей  метод аналізу ризику має такі обмеження:

• велика кількість альтернатив у реальних умовах здійснення інвестицій, що значно ускладнює розрахунок;
• проблема в одержанні альтернативної оцінки ймовірності настання аналізованих ситуацій.

Зважаючи на короткий строк окупності проекту, високу внутрішню норму прибутку в порівнянні з мінімальною ставкою дисконтування, в рамках курсової роботи ставка дисконтування (i) не коригується на розмір ризику.

 

4.3. Визначення граничних параметрів інвестиційного проекту

 

Граничні  параметри змінних – це параметри, відносно значень яких інвестиція не надає прибутків, але ще залишається  вигідною. Визначення таких параметрів проекту доповнює розрахунок економічної  ефективності. Формулювання граничних  параметрів може здійснюватися

• відносно оцінки окремої інвестиції;
• порівняння альтернативних варіантів інвестування.

Відносно окремої інвестиції умову  розкриття граничних параметрів можна представити у вигляді:

Ця умова  при використанні різних критеріїв  оцінки ефективності конкретизується  через наступні рівняння:

Основним  рівнянням для визначення граничних  показників даного інвестиційного проекту  використовуємо умову: ЧДВ=0.

Максимальну вартість проекту знаходимо з рівняння:

;    

= 1375,0*(1,1532)^-1+3300,0*(1,1532)^-2+3300,0*(1,1532)^-3+ +3300,0*(1,1532)^-4+3300,0*(1,1532)^-5 =1192,3+2481,4+2151,8+1865,9 + +1618,0=9309,5 (тис.грн.)

Аналогічно знаходимо  мінімальний обсяг реалізації та мінімальну рентабельність продаж при незмінних інших умовах. Мінімальну тривалість використання об’єкту знаходимо із умови: T_min = T_окуп, тобто T_min =35 місяців.

Розрахунки зводимо  в таблицю 5:

Таблиця 5 – Параметри інвестиції, що обумовлюють граничний рівень ефективності

Граничні параметри інвестиційного проекту
припустимі максимальні значення		припустимі мінімальні значення
вартість інвестиційного об`єкту, тис. грн.	9309,5	Обсяг реалізації, тис.грн.	9733,5
		Рентабельність продаж, %	14,276
		тривалість використання об`єкту, років	35 міс.