Економічна регіоналізація в контексті глобалізації світогосподарських зв’язків

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І  МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

 

 

 

 

 

Молчанова Еллана Юріївна

 

 

 

 

УДК 332.135

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНА  РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ

 

 

 

Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

 

 

 

 

 

Автореферат

дисертації  на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних  наук

 

 

Київ – 2005

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність  теми дослідження. Глобалізаційні процеси характерні для сучасного етапу розвитку світового господарства, мають всеохоплюючий характер і є наслідком дії нових тенденцій світового значення. Підґрунтям для цих процесів стали глибинні перетворення, які відбувалися під впливом розвитку економічних та політичних взаємовідносин між країнами. Ці взаємовідносини формують сукупність елементів глобального розвитку світового господарства. У їх формуванні беруть участь різні чинники та суб’єкти, проте визначальна роль належить транснаціональним корпораціям та державам – безпосереднім суб’єктам нових процесів. Діяльність ТНК та держав не дозволяє залишитися осторонь жодній із країн. Cтворюється новий тип відносин між країнами, що передбачає їх поступове залучення у світовий економічний простір.

Економічна регіоналізація, як одна з тенденцій утворення глобального економічного простору, сприяє формуванню економічних зв’язків із превалюванням наднаціональних інтересів, вирівнюванню основних характеристик міжнародних ринків, створенню умов для проведення реформ у рамках самого угрупування, взаємовідкритості економік країн-членів об’єднання. Отже, така фундаментальна категорія світоустрою, як держава, втрачає своє значення, навпаки, домінуючого значення набувають великі регіональні простори, які концентрують найбільш економічно розвинені та політично-впливові центри, на базі яких передбачається створення єдиного економічного та військово-політичного міжконтинентального блоку.

Економічна регіоналізація в умовах глобалізації стає важливим фактором для подальшого розвитку країн, причому у трансформаційній економіці України нагальним стає питання виконання послідовних заходів щодо приєднання до європейського інтеграційного об’єднання, що є основною стратегією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) країни, та умовою реалізації її конкурентних переваг і пріоритетів шляхом встановлення балансу між цілями та показниками економічного і соціального розвитку. Це, зокрема призведе до того, що процес інтеграції в глобальний економічний простір буде виваженим та націленим на взаємопогоджене удосконалення економічного розвитку країн.

Питання регіоналізації та глобалізації посідає чільне місце в економічних  дослідженнях як вітчизняних, так й  іноземних вчених–економістів. Серед  них варто відзначити роботи вітчизняних  науковців, зокрема О.Білоруса І.Бураковського, А.Гальчинського, Б.Губського, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, В.Рокочої, І.Соколенка, А.Філіпенка, В.Чужикова та ін., а також зарубіжних – Б.Баласса, О.Бейя, Ю. Борко, Ю.Ваннона, М.Згуровського, М.Іванова, В.Іноземцева, П.Кругмана, М.Максимової, Г.Мюрдаля, Дж.Най, Ю.Шишкова, П.Шуканова та ін.

Незважаючи на інтерес вчених-економістів  до вивчення проблем глобалізації та пов’язаних з нею процесів, поза увагою дослідників залишалося питання  регіоналізації та її ролі у формуванні глобального економічного простору. В економічній та науковій літературі не було проведене цілісне дослідження процесу регіоналізації, як і зрештою, залишилося поза увагою коло питань про його значення у формуванні глобального економічного простору. Отже, актуальність теми дисертації зумовлюється необхідністю дослідження процесів регіоналізації та глобалізації у розрізі розвитку світового господарства та визначення місця України у процесі посилення взаємозалежності економік на шляху до глобалізації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у межах планової роботи кафедри міжнародної економіки факультету міжнародних відносин ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, і стосувалася теми “Глобалізаційні фактори національного і світового економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0103V000066). У розрізі теми кафедри на підставі якісного та кількісного аналізу параметрів економічного регіоналізму, автором обґрунтовані зв’язки між процесом регіоналізації та утворенням глобального економічного простору, визначені основні напрями приєднання України до глобального економічного простору із врахуванням її регіональних конкурентних переваг.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця і ролі економічної регіоналізації у розвитку світових глобалізаційних процесів, виявлення й обґрунтування шляхів та механізмів інтеграції України у глобальний економічний простір. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

• виявити закономірності розвитку світового господарства і формування глобального економічного простору, з’ясувати місце у процесах глобалізації регіональної специфіки економічного розвитку;
• дослідити та визначити співвідношення процесів глобалізації та регіоналізації;
• виявити сучасні прояви економічного регіоналізму і визначити кількісні параметри його розвитку;
• з’ясувати причинно-наслідкові та функціональні зв’язки між наявними конкурентними перевагами України та пріоритетами її інтеграційної політики;
• визначити домінанту багатовекторності інтеграційних пріоритетів України.

Об’єктом дисертаційної роботи є тенденції світового економічного розвитку в умовах формування глобального економічного простору.

Предметом дослідження виступають інтеграційні об’єднання як форма основних пріоритетів світового економічного розвитку на шляху до глобалізації.

Методи дисертаційного дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на загальнотеоретичному та історико-еволюційному методах (розділ І). При розв’язанні зазначених у роботі завдань використовуються методи логічного, системно-структурного аналізу економічних процесів та зв’язків (розділ ІІ пп. 2.1-2.3, розділ ІІІ, п. 3.1), а також статистичного, порівняльного, факторного та структурного, покраїнового (розділ ІІ п. 2.4., розділ ІІІ п. 3.2), математико-економетричного (розділ ІІ п. 2.4.), секторально-галузевого (розділ ІІІ) та діалектичного підходів (розділ ІІ п. 2.4 та розділ ІІІ).

Теоретичну основу роботи складають економічні дослідження  вітчизняних та зарубіжних учених. При написанні дисертації автор  спиралася на урядові та державні документи, зокрема, Закони України та Укази Президента України, послання Президента до ВРУ, Спільні стратегії Європейського союзу щодо України, Стратегії економічного і соціального розвитку України та Стратегії соціальної та економічної політики України, Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, а також на матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Фактологічною та статистичною основою дисертаційного дослідження стали щорічні звіти Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Послання Президента України до Верховної ради України про зовнішній та внутрішній стан в Україні у 2003 р., щорічні звіти ЮНКТАД, СОТ, Світового банку та відповідні сайти в Internet.

Наукова новизна  отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні процесів економічної регіоналізації в контексті утворення глобального економічного простору. Наукові положення, здобуті особисто автором, що виносяться на захист полягають у такому:

Вперше:

• запропоновано авторське тлумачення поняття “глобальний економічний простір, як простір, підґрунтям для утворення якого слугують якісні зміни у розвитку світового господарства: поглиблення міжнародного поділу факторів виробництва (МПФВ), територіальний поділ світу, розвиток світових товарних ринків та ринків капіталів, діяльність ТНК, як носія технологій, рушія розвитку інтелектуального капіталу, зародження нових типів стосунків між суб’єктами МЕВ – ТНК та державами;
• доведена взаємозумовленість процесів глобалізації та регіоналізації за принципом “відкритого регіоналізму”, згідно з яким заходи по лібералізації внутрірегіональних економічних зв’язків мають поширюватися і на держави, що не належать до регіонального інтеграційного об’єднання;
• обґрунтовано, що утворення глобального економічного простору можливе вже у ХХІ столітті шляхом континентальної інтеграції країн через об’єднання множинності територіальних утворень країн у великі регіональні простори з високим індексом прискореності регіонально-економічного розвитку, територіальна основа яких об’єднає їх у трансконтинентальний простір та стане підґрунтям для утворення універсальної супердержави, за якою така фундаментальна категорія світоустрою як держава втрачає своє значення і суб’єктами міжнародних економічних відносин виступають регіони на чолі з американським, європейським та тихоокеанським регіонами;
• на основі економетричної моделі аналізу кількісних параметрів регіонально-економічного розвитку доведено посилення ролі світової тріади у розвитку регіональних та міжрегіональних відносин, притягувані потоків капіталів та товарів до країн тріади, збільшення потоків між країнами тріади та зменшення їх між іншими країнами, що призводить до стрімкого розвитку регіональних відносин у світі та посилення взаємозв’язку між процесами регіоналізації та глобалізації;

Отримало подальший  розвиток:

• підходи щодо утворення глобального економічного простору, який зумовлений особливостями розвитку світового господарства, в основі яких лежить інтернаціоналізація обігу, виробництва і капіталу, яка в сучасних умовах реалізується через дію тенденції до транснаціоналізації (інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої транснаціональної структури, що характеризується переплетінням національних економік, ліквідацією економічних кордонів між ними, появою розгалужених багатогалузевих комплексів та конгломератів, які не співпадають з національними кордонами, стираючи їх, і перетворюють країни перетворюються в єдиний глобальний ринок) та регіоналізації (через концентрацію найбільших потоків товарів та капіталів, формування економічних регіональних зв’язків із превалюванням наднаціональних інтересів, що сприяє вирівнюванню основних характеристик міжнародних ринків, формуванню умов для розвитку конкуренції між окремими регіонами і континентам та залученні нових країн до інтеграційних процесів);

Удосконалена:

• багатовекторна модель зовнішньоекономічної діяльності України доповнена поділом вектору “стратегічне партнерство з Росією та країнами СНД” на північно-східний і південно-східний і доведено, що інтеграційним поступом України є євроінтеграційна спрямованість;
• модель подальшої інтеграції України у світовий глобальний простір, що ґрунтується на стратегічному галузевому партнерстві з країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), які утворюють євроінтеграційний підвектор зовнішньоекономічної діяльності нашої країни та суттєво впливатимуть на розвиток енерготранзитного потенціалу нашої країни на шляху до ЄС, сприятимуть створенню додаткових маршрутів транспортування енергоносіїв, що уможливить об’єднання євроазіатського континенту у єдиний транспортний простір.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати можуть бути використані при визначенні інтеграційної стратегії України, її конкурентних переваг та механізму їх реалізації в регіональному економічному просторі.

Висновки та положення дисертаційного дослідження використані при  розробці проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2005 рік та підготовці відповідних експертних висновків для розгляду її на засіданнях Кабінету Міністрів України (довідка Кабінету Міністрів України від 17 січня 2005 р.). Одержані результати знаходять своє застосування у практиці викладання навчальних курсів “Міжнародні організації”, “Україна в міжнародних інтеграційних процесах”, “Міжнародна економічна діяльність України” на факультеті міжнародних відносин ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК” (довідка №93 від 13 січня 2005).

Апробація результатів  дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися: на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Украина в 2000 году: трансформации в рыночную экономику” (Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, 2000 рік, м. Сімферополь), ІІ Міжвузівській науково-практичній конференція “Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 рік, м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній “Региональная экономика и механизмы ее развитием” ” (Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, 2001 рік, м. Сімферополь), ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001 рік, м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки” (Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002 рік, м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми американознавства” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 рік, м. Київ).

Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні зв’язку між процесом регіоналізації та утворенням глобального економічного простору.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,8 др. арк., з яких 6 робіт загальним обсягом 2,3 др. арк. – у наукових фахових виданнях.

Структура й  обсяги дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Її текст викладено на 205 сторінках, містить 6 таблиць та 8 рисунків, 23 додатки на 54 сторінках, список використаних джерел із 186 найменувань на 16 сторінках.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Концептуальні засади дослідження проблем економічної глобалізації та регіоналізації

1.1. Еволюційний розвиток  світового господарства і формування  глобального економічного простору

1.2. Тенденції розвитку  глобального економічного простору

1.3. Співвідношення тенденцій  глобалізації та регіоналізації у світовому економічному розвитку

Висновки до розділу  І

Розділ ІІ. Економічний регіоналізм  як тенденція глобалізаційного розвитку світової економіки

2.1. Об’єктивна природа  та суб’єктивна зумовленість  процесів регіоналізації

2.2. Сучасні форми прояву економічного регіоналізму

2.3. Глобалізована інтеграція  регіонально-економічного розвитку

2.4. Кількісні параметри  економічного регіоналізму

Висновки до розділу  ІІ