Організація та функціонувая комерційного банку «ПриватБанк»

Нормативне значення даного показника не повинне перевищувати 25 % капіталу банку.

 

Н7 = Зс/РК х 100%,  де: 

Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнiвними нарахованими доходами;

РК - регулятивний капiтал  банку.

У «ПриватБанк»у норматив витримувався постiйно протягом всього звiтного перiоду. Максимальне значення у грудні 2007 року становило 21,50%.

Н7 =

100% =  21,50%

Норматив великих кредитних  ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику по окремих контрагентах або по групі зв'язаних контрагентів. Кредитний ризик, який прийняв банк на одного контрагента або групу зв'язаних контрагентів вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи зв'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи зв'язаних контрагентів, складають 10% і більше регулятивного капіталу банку.

Показник розраховується як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, виданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення даного показника не повинне перевищувати 8-кратного розміру регулятивного капіталу банку.

Норматив "великих" кредитних ризикiв (Н8) розраховується за формулою:

 
Н8 = Зв/РК,       де:

 
Зв - сукупна заборгованiсть за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фiнансовим лiзингом, векселями, борговими цiнними паперами, акцiями, дебiторською заборгованiстю, простроченими/сумнiвними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань, що враховуються в комерцiйному банку за "великими" кредитами за одним контрагентом (або групою пов'язаних контрагентiв), за мiнусом сформованих резервiв пiд цi операцiї щодо такого контрагента;  
РК - регулятивний капiтал банку.

Протягом всього звiтного  перiоду норматив витримується постiйно. У груднi 2007 року максимальне значення показника становило 282,07%: 

Н8 =

100% = 282,07%

 

Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), встановлюється для обмеження ризику, який виникає при проведенні операцій з інсайдерами, і може призвести до прямого і непрямого впливу на діяльність банку. Норматив визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та капіталу банку.

Нормативне значення Н9 не повинне перевищувати 5% капіталу банку.

Норматив максимального  розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру розраховується за формулою:

 
Н9 = Зiн/РК х 100%,  де:

 
Зiн - сукупна заборгованiсть за строковими депозитами, кредитами, факторингом  та фiнансовим лiзингом, векселями, борговими  цiнними паперами, акцiями, дебiторською заборгованiстю, простроченими/сумнiвними  нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного iнсайдера, за мiнусом сформованих резервiв пiд цi операцiї щодо такого iнсайдера;

РК - регулятивний капiтал  банку.

У Банку цей норматив протягом звітного періоду втримувався.  
Максимальне значення нормативу у грудні 2007 року складало 4,94%

 

Н9 =

100% =4,94%

Норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та порук, наданих інсайдерам (Н10), встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків інсайдерів.

Норматив визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань всіх інсайдерів перед банком і 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку.

Норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) розраховується за формулою:

 
Н10 = СЗiн/РК х 100%, де:

 
СЗiн - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фiнансовим лiзингом, векселями, борговими цiнними паперами, акцiями, дебiторською заборгованiстю, простроченими/сумнiвними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов'язань щодо всiх iнсайдерiв, за мiнусом сформованих резервiв пiд цi операцiї щодо всiх iнсайдерiв;

РК - регулятивний капiтал  банку.

Нормативне значення Н10 не повинне перевищувати 40% капіталу банку.

Норматив витримувався протягом всього звiтного перiоду у повному обсязі

 У грудні 2007 року максимальне значення показника становило 26,21%.  

Н10 =

100% = 26,21%

У цілому аналіз нормативів кредитного ризику показує, що рівні нормативів впродовж звітного 2007 року не перевищували норми. Це є свідченням того, що аналіз фінансового ризику є оцінкою якісних і кількісних чинників платоспроможності окремих позичальників і їх сукупності.

 

2.3. Управління фінансовими ризиками

Мета управління ризиками – моніторинг і контроль рівня  і концентрації ризиків, що виникають у зв'язку з діяльністю банку. Основні категорії ризику, що властиві бізнесу банку – це кредитний ризик, ринковий ризик, ризик ліквідності, операційний ризик і юридичний ризик. Політика банку в області управління ризиками дозволяє виявляти та аналізувати перераховані вище типи ризиків, встановлювати прийнятні ліміти і проводити відповідний моніторинг на постійній основі, спираючись на передові адміністративні і інформаційні системи. Банк здійснює управління ризиками, спираючись на принципи бухгалтерського обліку: безперервності, передбачливості і хеджування. Більш того, методи і системи управління ризиками, що використовуються Банком, постійно модифікуються, відображаючи зміни умов ринку і продуктів.

У звітному, 2007 році банк приділяв значну увагу управлінню ризиками, формуванню адекватних провізій на покриття ризиків. При цьому банк поділяє  ризики на наступні види:

- Ризик в розрізі  позичальника або індивідуальний  ризик

- Ризик за спорідненими  та системними клієнтами

- Ризик концентрації (галузевої, регіональний і т.д.)

- Портфельний ризик

Банк використовує різні  способи захисту від численних  ризиків. Серед них можна виділити управління якістю та диверсифікацію.

Під управлінням якістю розуміється здатність керівників і співробітників банку вирішувати виникаючі проблеми до того, як вони стануть серйозними ускладненням для  банку.

Сутність управління ризиками полягає в аналізі фінансового становища банку та його підрозділів, оцінці ризиків здійснення конкретних операцій банку і розробка найбільш оптимальних рішень з точки зору мінімізації можливих втрат при їх проведенні. Основними принципами управління ризиками є виваженість, участь, безперервність, обережність.

Основними способами  управління ризиками в умовах становлення ринкових відносин є:

- лімітування – обмеження фінансових потоків, спрямованих у зовнішнє середовище (прикладом може бути встановлення лімітів повноважень при прийнятті рішень про здійснення операцій, лімітування розміру позики, що видається одному позичальнику і т.д.);

- прийняття забезпечення – зниження суми можливого збитку шляхом покриття ризиків ліквідним забезпеченням;

- диверсифікація ризику – розподіл фінансових потоків з метою забезпечення загальної стійкості проекту. Такі форми диверсифікації найбільш ефективно зменшують банківський ризик, коли прибутки, які надходять від різних груп клієнтів, змінюються у часі в різних напрямах. У цьому випадку зменшення прибутків, що поступають від однієї групи клієнтів, компенсується збільшенням прибутків від іншої групи;

- створення резервів – передбачає формування резервів для покриття можливих збитків в майбутньому періоді;

- отримання додаткової інформації – найбільш поширений спосіб зниження ризику, оскільки більшість помилкових рішень пов'язана з браком інформації. Отримання її може значно знизити величину ризику.

Відповідно  до критеріїв визначення класу позичальника і характеру погашення позичок класифікують ризики за групами кредитів у портфелі банку (табл. 3).

Відповідно  до категорії ризику кредиту створюють загальний і спеціальний резерви. Резерви створюють для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без відсотків і комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валюті, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, суб'єктам господарювання, наданими гарантіями і поручительствами. Резерви не нараховують за бюджетними кредитами та за депозитами і кредитами між установами в системі одного банку.

 

Таблиця.3

 Класифікація ризиків  за групами кредитів у портфелі  банку

Погашення                  Заборго-  Фінансовий    ваності стан , клас	Добре	Слабке	Недостатнє
А	Стандартний	Під контролем	Субстандартний
Б	Під контролем	Субстандартний	Сумнівний
В	Субстандартний	Сумнівний	Безнадійний
Г	Сумнівний	Безнадійний	Безнадійний
Д	Безнадійний	Безнадійний	Безнадійний

Загальні  резерви створюють за стандартними, а спеціальні - за нестандартними кредитами. При визначенні розміру резерву сума заборгованості зменшується за кожним позичальником на вартість гарантій, виданих Кабміном, та іншими банками та застави у формі грошових вкладів і депозитів позичальника, що розміщені в банку, який надає кредити, його майна і майнових прав. Останні приймаються у розрахунку резерву в сумі не більше 50 % заставленої вартості, а заставлені цінні папери — за ринковою вартістю (зменшують суму заборгованості, з якої вираховують суму резервування).

Політика управління ризиками, моніторинг і контроль здійснюються цілим рядом органів банку під спостереженням Наглядової Ради, як найвищого наглядового органу банку, Кредитного Комітету («Кредитний Комітет») та створеного у 2006 р. Комітету з безпеки.

У число інших органів, що відповідають за процес управління ризиками, входять Казначейство Банку, Напрям фінанси і ризики, до складу якого входять Департамент фінансових ризиків, Департамент контролю ризиків і Аналітичний центр ризик-менеджменту.

Також існує система  внутрішнього контролю, діяльність якої знаходиться під спостереженням і контролем Департаменту внутрішнього аудиту і Департаменту фінансового моніторингу.

Наглядова Рада банку  безпосередньо не залучена в щоденне  управління банком але відіграє істотну  наглядову роль в контролі ділової активності банку.

До функцій Наглядової Ради (Управління банком) відноситься:

• схвалення правил, процедур і іншої внутрішньої документації банку, що має відношення до бізнес-операцій банку, зокрема правил внутрішнього аудиту (за винятком тих, які схвалено Загальними Зборами Акціонерів, Правлінням або Головою Правління);

• аналіз звітності щодо фінансових і ділових дій банку, підготовлених Ревізійною Комісією, представлення таких звітів Загальним  Зборам Акціонерів і надання рекомендацій щодо виправлення будь-яких недоліків;

• встановлення грошово-кредитних  лімітів щодо повноважень Ради схвалювати операції з відчуження рухомого і  нерухомого майна, і готівки, і повноважень  для Голови Правління відносно таких  операцій;

• доручення Правлінню  і Голові Правління повноважень на схвалення операції, що перевищують встановлені для Правління ліміти;

• схвалення бюджету  витрат щодо адміністрації і розвитку банку;

• схвалення звітів Правління;

• аналіз і рекомендації відносно дій Правління, щодо управління банком;

• встановлення процедури  для інспекції і контролю фінансової і економічної діяльності банку.

До складу Кредитного Комітету входять Голова Правління  банку (Голова Комітету), Генеральний Заступник Голови Правління банку, Перший Заступник Голови Правління банку - Керівник Загальносистемного Бізнесу Корпоративних клієнтів, Перший Заступник Голови Правління банку – Керівник Інвестиційного бізнесу, Перший Заступник Голови Правління банку - Керівник Напряму «Безпека», Заступник Голови Правління банку - Керівник Індивідуального Бізнесу, Заступник Голови Правління банку - Керівник Казначейства, Керівник Дніпропетровського Регіонального Управління, Керівник Напряму Фінанси і ризики та Керівник Аналітичного центру ризик-менеджменту.

Основні завдання і питання, що розглядаються на Кредитному Комітеті:

- розробка кредитної  політики;

- затвердження понадлімітних  кредитних операцій, лімітів на  банки -  контрагенти;

- моніторинг ефективності  кредитної діяльності і якості кредитного портфеля банку;

- розгляд крупних кредитних  проектів регіональних підрозділів  банку;

- визначення цінової  політики банку на основі моніторингу  процентних ставок в різних  валютах основних банків-конкурентів  і ситуації на ринку.

Засідання Кредитного комітету проводяться раз на тиждень.

Основною метою Комітету з безпеки є підвищення безпеки  операцій, кадрової і інформаційної  безпеки, а також підвищення протидії зовнішнім і внутрішнім погрозам по системі «ПриватБанк».