Спекуляція на біржовому ринку, її зміст, форми та наслідки

Київський національний університет імені  Тараса Шевченка

Економічний факультет

 

 

 

Реферат на тему:

«Спекуляція на біржовому ринку, її зміст, форми  та наслідки»

 

Викладач:

д.е.н. Гражевська Н.І.

 

Виконав:

Студент І-го курсу

спеціальності «Облік і аудит»

Сичинський  Віктор

 

 

 

Київ - 2008

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП			3
1.	Місце і роль спекуляцій в структурі  біржової діяльності		4
2.	Економічний зміст та форми біржових спекуляцій		6
3.	Спекулятивні стратегії		10
	3.1.	Спекулятивні стратегії із застосуванням  ф’ючерсних контрактів	10
	3.2.	Спекулятивні стратегії з опціонами	15
4.	Ризики та наслідки фінансових спекуляцій в сучасних умовах		17
ВИСНОВКИ			22
Перелік використаної літератури			25
Додатки

 

 

ВСТУП

Перехід України до ринкових форм господарювання не лише створює умови виникнення і  ефективного функціонування біржової торгівлі,   але за її допомогою все більше зміцнює позиції ринку.   Поширюючи  принципи вільної торгівлі,   характерні сьогодні для біржової діяльності,   на всю економіку нашої держави,   біржова торгівля сприяє прискоренню формування ринкової економіки.  Характерною особливістю сучасного етапу розвитку біржової торгівлі як у світі, так і в Україні стало суттєве зростання обсягів спекулятивних опре цій, які окремі науковці (зокрема, Корнєєв В.П.) вважають вісниками фінансових криз [5].

З огляду на це, тема роботи є актуальною в  сучасних кризових умовах України, а дослідження проблем сутності, форм та наслідків спекуляцій на біржовому ринку мають важливе теоретичне та практичне значення.

Проблемам діяльності біржового ринку присвячені роботи зарубіжних вчених Грязнової  А.Г. Дегтярьової О.І., Маневича А., Шарпа  У., ЯковлєваА.А. та ін. Значний внесок у розвиток біржової справи зробили  такі вітчизняні вчені,  як Бланк І.А., Губський Б. В., Єщенко П., Колісник М. В., Корнєєв В.П.., Сохацька О.М. та ін. У наукових працях цих вчених досліджуються сутність біржових операцій, особливості функціонування ф’ючерсних ринків та механізм їх державного регулювання, концептуальні засади біржового ціноутворення тощо. Проте додаткового висвітлення вимагають питання сучасних особливостей здійснення спекулятивних операцій та їх впливу на фінансово-економічні процеси в Україні.

З огляду на це, метою написання реферату є розкриття економічної сутності, форм біржових спекуляцій та їх наслідків , ризиків і небезпек для економічної ситуації в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: з’ясувати сутність спекулятивних операцій; охарактеризувати існуючі спекулятивні стратегії; проаналізувати ризики та наслідки діяльності спекулянтів на сучасних біржах та ф’ючерсних ринках. 

 

1.Місце  і роль спекуляцій в структурі  біржової діяльності

Ефективне функціонування сучасного  ринку знаходиться в прямій залежності від постійно відтворюваного ринкового  середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура - система підприємств та організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать біржі.

Біржа – це організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа), систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа)або різноманітних операцій з товарами, валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами (універсальна біржа).

Отже, біржі – це ринкові структури, де укладаються біржові угоди  та здійснюються біржові операції [4,c.201]

   На біржі укладається  чотири основні види угод (схемa 1):

Форвардні, ф’ючерсні, опціонні, онкольні

 

 

 

 

 

Схема 1.   Основні види біржових угод

  

Укладання тих  чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій,  які учасники біржі проводять  на торгах.   Метою проведення біржових операцій може бути:

1) купівля і продаж реальних  товарів,  необхідних для здійснення виробничого  і  торгівельного  процесу  на окремих підприємствах.   Цей вид біржових операцій дозволяє  виробнику  реалізувати,  а споживачу придбати необхідний товар.  

2) страхування цінового  ризику  (тобто можливих  фінансових втрат продавця  або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод).  

3) біржові спекуляції (на різниці в цінах),  не заборонені  законодавством.  

В залежності від мети здійснення виділяють види біржових операцій

Схема 2.   Основні види біржових операцій

Учасники  біржових  спекуляцій  відіграють надзвичайно важливу роль у біржовій діяльності.   В біржовій торгівлі спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи зміну біржової кон’юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку за коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не пов'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару [3, с.88].

Особа, яка  здійснює такі операції - "біржовий спекулянт" або "біржовий торговець", будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін. Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль у біржовій діяльності. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тому, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є "виробниками" найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на біржі досить висока.

 

2. Економічний зміст та форми  біржових спекуляцій

Таким чином, можемо визначити, що спекуляція — це різновид економічної діяльності, що ґрунтується на використанні різниці цін у часі й передбачає купівлю будь-якого товару з метою його перепродажу в подальшому за вищою ціною.

Різновидом  спекуляцій можна вважати арбітражування — різновид економічної діяльності, метою якої є одержання прибутку шляхом купівлі будь-якого товару на одному ринку та перепродажу його на іншому за вищою ціною. Ця діяльність ґрунтується на використанні різниці цін у просторі.

Способи спекулятивної біржової діяльності розглянуті в Додатку А. Охарактеризуємо  окремі них.

Ф'ючерс — будь-яка угода, пов'язана з купівлею або продажем товарів чи цінних паперів у майбутньому за ціною, оговореною в конкретний момент (сьогодні).

Опціон — угода, за якою інша сторона може купити чи продати товари або цінні папери впродовж певного періоду за узгодженою ціною, яка може бути значно нижчою або значно вищою, ніж поточна ціна. Договір на продаж називають опціоном пут, а на купівлю — колл. Подвійний опціон — опціон на купівлю та продаж, або пут і колл.

Специфікою  цієї угоди є те, що своє право  на купівлю (продаж) інвестор може реалізувати  чи не реалізувати, залежно від ситуації на ринку,

Товарами  на ринках опціонів та ф'ючерсів можуть бути  цінні папери,   зерно, бавовна, цукор тощо. На цих ринках торгують спекулянти і хеджери.

Залежно від мети, яку ставлять перед собою  учасники ф'ючерсних ринків, їх поділяють  на спекулянтів і хеджерів [3, с.78].

Спекулянти — учасники ринку, які здійснюють купівлю (продаж) з тим, щоб у майбутньому відповідно продати (купити) той самий товар, одержавши прибуток, якщо зміняться ціни або курс валют. Вони свідомо ризикують і утримують відкриту позицію, маючи на руках лише активи (товар) або тільки зобов'язання (цінні папери) і очікуючи, що на момент завершення контракту ситуація складеться на їхньою користь.

Отже, спекулянти купують цукор, бавовну чи якийсь інший біржовий товар зовсім не тому, що він їм потрібен, а тому, що сподіваються отримати дохід шляхом реалізації ризику. Вони погоджуються продати цукор, якого у них немає, або купити його, хоча він їм абсолютно не потрібен, здійснюючи ці операції не з реальним товаром, а з контрактами. Ф'ючерсну біржу у зв'язку з цим ще називають ринком цін, на відміну від ринку реального товару.

Якщо  спекулянт у вересні очікує, що ціни на цукор у квітні зростуть порівняно з поточною ф'ючерсною ціною, то він купуватиме цукор (контракт) у вересні, обумовивши його поставку в квітні. Якщо він розраховує, що ціна у квітні буде нижчою, ніж поточна  ф'ючерсна, то він продасть контракт, який зобов'язує його поставити цукор у квітні.

Хеджер — юридична особа (фірма, банк, фермер тощо), яка, на відміну від спекулянта, страхує (хеджує) можливі втрати, пов'язані зі зміною цін та курсів валют. Він прагне нейтралізувати ризик, утримує закриту позицію, маючи на руках урівноважуючі майбутні активи і майбутні зобов'язання.

На хеджера  поширюється сприятливіший податковий режим, ніж на спекулянта. Добросовісних  хеджерів не стосується обмеження щодо кількості укладення біржових угод. На хеджерів поширюється пільговий режим покриття ф'ючерсних контрактів гарантійними депозитами та маржею, нижчою, ніж для спекулянтів, на 25 - 30 %.

Щоб зрозуміти  роль спекулянтів та хеджерів, необхідно  з'ясувати, як очікування тих і інших  впливають на рівень цін на біржових ринках. Ми переконалися в тому, що при  очікуванні підвищення нинішньої ф'ючерсної (опціонної) ціни в майбутньому і  спекулянти, і хеджери купуватимуть на ринку контракти на товари для  поставок їх у майбутньому. Якщо очікування багатьох хеджерів і спекулянтів збігатимуться, то на ф'ючерсних ринках зросте попит і відповідно підвищаться ціни.

Якщо  ж очікування багатьох спрямовуватимуться на зниження ціни у майбутньому, вони відповідно почнуть продавати контракти  на ф'ючерсних ринках, що спричинить зростання пропозиції та зниження ціни. Тому ф'ючерсна ціна є ринковим прогнозом майбутніх цін.

З одного боку, ф'ючерсні ціни значно відхиляються від наявних цін. З іншого —  ф'ючерсні ціни в середньому відповідають прогнозованим, але мають місце і серйозні варіативні коливання цього середнього значення вгору та вниз. Така ситуація не суперечить теорії ефективних ринків, згідно з якою не можна заробити на ринку, сподіваючись тільки на те, що наявні ціни будуть систематично вищі або нижчі, ніж ф'ючерсні. Таким чином, виходить, що спекулянти сприяють, аби ф'ючерсні ціни певним чином інформували про рівень наявних цін у майбутньому [2, с.78] .

Спекулятивна  діяльність може набувати легальної  та нелегальної форми. Нелегальна спекуляція дестабілізує економіку. Легальна спекуляція, здійснювана в законодавчо визначених межах, сприяє більш-менш точному прогнозуванню цін на ф'ючерсних ринках, забезпечує учасників ринку достовірною інформацією, сприяє консервації дефіцитних ресурсів та їхньому раціональному перерозподілу, виконує стабілізуючу функцію.

 

 

 

 

Виділяють різні види спекулятивних угод. Так, спекулянти можуть скуповувати біржові  контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається грою на підвищення цін. Спекулянтів в цьому випадку називають "биками", а купівлю біржового контракту - довгою позицією. Продаж раніше купленого контракту при спекуляції на підвищення цін називають ліквідацією.

 Інший  вид спекуляції - гра на зниження цін. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за нижчими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати "ведмедями", продаж контракту - короткою позицією, а його подальший відкуп -покриттям.

Ще один вид спекуляції - це спекуляція на співвідношенні цін одного і того ж товару або взаємопов'язаних товарів, або цін на товари з різними термінами поставки. У цьому виді спекуляції найбільш відомою є операція типу спред (спрединг, або стредл). Ця операція полягає в одночасній купівлі і продажу ф'ючерсних контрактів з різними термінами поставки з метою отримання комерційної вигоди від різниці в котируванні цін цих позицій (наприклад, купівля березневих і продаж травневих контрактів).

Залежно від часу володіння біржовими  контрактами виділяють дві групи спекулянтів. Перша з них - скалпери (scalpers), або джобери; вони вивчають найбільш незначні коливання цін і ліквідують контракти через кілька хвилин або годин після придбання, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Друга група - це позишн трейдери (position traders), або фло-трейдери (floor traders), які вкладають гроші у спекулятивні операції на порівняно тривалий період часу (дні, тижні, місяці). Ця група спекулянтів сприяє переходу капіталу з одного ринку на інший і визначає рівень спекулятивної активності на товарних біржах.