Сутність наукового відкриття.

Будь-хто без дозволу особи, яка здійснила відкриття, і без виплати винагороди, має право використовувати знання, отримані у зв'язку з науковим відкриттям, у власній науково-дослідній, виробничій, творчій чи іншій діяльності. Такий стан речей кардинально відрізняє правовий режим наукових відкриттів від інших об'єктів права інтелектуальної власності, щодо яких законом передбачається встановлення юридичної та/або фактичної монополії. Це є один з тих виняткових випадків, які маються на увазі у положенні частини 2 ст. 54 Конституції України, відповідно до якого ніхто не може використовувати або поширювати результати інтелектуальної діяльності особи без її згоди, за винятками, встановленими законом.

Право автора надати назву зробленому ним науковому відкриттю є абсолютним особистим немайновим правом, яке може належати виключно авторові наукового відкриття, не може відчужуватись або переходити у спадщину.

 

Разом з тим, слід зазначити, що системи правової охорони наукових відкриттів можуть передбачати певне матеріальне винагородження авторів наукових відкриттів. Так, у СРСР авторам зареєстрованих наукових відкриттів держава могла виплачувати винагороду в розмірі до п'яти тисяч карбованців. Подібні виплати ніяким чином не пов'язуються з використанням наукового відкриття, а слугують лише виявом державного визнання та заохочення автора, який результатами своєї науково-дослідної діяльності підвищує авторитет вітчизняної науки у світі. Відомі також інші пропозиції щодо забезпечення матеріального винагородження авторів наукових відкриттів. Наприклад, пропонується закріпити за автором наукового відкриття певну частку в майнових правах інтелектуальної власності на кожен винахід, який буде створено з використанням даних такого наукового відкриття.

 

 

Питання 3 міжнародне правове  регулювання 

Наявність сучасної, міжнародно визнаної системи інтелектуальної  власності є необхідним елементом  для досягнення високого економічного та соціального розвитку будь - якої держави. Охорона інтелектуальної власності сприяє використанню та подальшому розвитку винахідницьких і творчих талантів та досягнень, підтримує та зберігає національний потенціал у сфері інтелектуальної діяльності та залучає інвестиції, стабілізуючи економічний стан, при якому як вітчизняні, так і зарубіжні інвестори можуть бути впевнені в тому, що їх права будуть поважатись. Створення саме такої системи має особливе значення для України – країни зі значним науково-технічним та інтелектуальним потенціалом.

 

Міжнародне регулювання  є питанням достатньо неоднозначним , оскільки загальносвітового визнання,як об’єкт авторських прав, наукове відкриття так і не отримало . Загальну еволюцію правового регулювання даного поняття уже було розглянуто, тому необхідним вважається звернути увагу на деякі аспекти даного питання у сьогоденні.

 

Разом з тим, слід зазначити, що системи правової охорони наукових відкриттів можуть передбачати певне матеріальне винагородження авторів наукових відкриттів. Так, у СРСР авторам зареєстрованих наукових відкриттів держава могла виплачувати винагороду в розмірі до п'яти тисяч карбованців. Подібні виплати ніяким чином не пов'язуються з використанням наукового відкриття, а слугують лише виявом державного визнання та заохочення автора, який результатами своєї науково-дослідної діяльності підвищує авторитет вітчизняної науки у світі. Відомі також інші пропозиції щодо забезпечення матеріального винагородження авторів наукових відкриттів. Наприклад, пропонується закріпити за автором наукового відкриття певну частку в майнових правах інтелектуальної власності на кожен винахід, який буде створено з використанням даних такого наукового відкриття.

Проте у світовій практиці відомі випадки, коли іноземні громадяни визнаються однією державою суб'єктами права на наукове відкриття лише в тому випадку, якщо громадяни цієї першої держави визнаються такими суб'єктами у відповідній другій іноземній державі. Застосування принципу взаємності у цій сфері вбачається обґрунтованим з огляду на те, що, як уже зазначалось, не всі країни світу розглядають наукові відкриття об'єктами права інтелектуальної власності у себе і забезпечують відповідну правову охорону.

Женевський договір.

Договір спрямований на:

—        стимулювання у країнах-учасницях наукового прогресу, спираючись на міжнародне визнання авторства на наукове відкриття;

—        поширення інформації про наукові відкриття.

Договором передбачено, що заявка на відкриття, яка подається

для міжнародної реєстрації, мусить мати відповідне підтвердження  наукового закладу чи державного органу, призначеного з цією ме-тою  країною–учасницею Договору. Чому це так? Тому що інакше приміщення ВОІВ у Женеві перетворилося б на склад  макулатури зі всього світу. Крім серйозних  заявок на відкриття, продовжує тек-ти ріка заявок на «вічний двигун» («перпетуум мобіле») та інші «яви-ща матеріального  світу». З огляду на технічну складність, проведен-ня в штаб-квартирі ВОІВ централізованої  експертизи наукових відкриттів не було передбачено.

Отже, заявка надходить до Міжнародного бюро ВОІВ. Після формального  розгляду Бюро виконує міжнародну реєстрацію і над-силає заявникові відповідний  сертифікат. Акт міжнародної реєстрації охоплює: прізвище автора наукового  відкриття, дату відкриття (пуб-170 

 

Міжнародна охорона інтелектуальної  власності

лікацію чи інформацію громадськості  про нього), назву наукового закладу  чи державного органу, що надіслав заявку, підтвердження відповідності предмету заявки визначенню наукового відкриття. Міжнародне бюро публікує в «Gazette оf International Recorded Scientific Discoveries» деякі  елементи заявки, в тому числі анотацію, яка не повинна перевищувати 200 слів.

Договір не передбачає можливості опротестування зареєстрова-них відкриттів. Міжнародна заявка може бути анульована на про-хання заявника.

 

 

Питання 6.Перспективи розвитку правового регулювання нв в Україні  та в світі.

Важливим елементом сучасності є наявність міжнародно визнаної системи інтелектуальної власності  задля досягнення високого економічного та соціального розвитку будь-якої держави. Саме охорона наукових досліджень,творчих  здобутків та досягнень сприяє подальшому їх розвитку ,що підвищує престиж країни та у свою чергу зміцнює її позиції  у  світовому господарстві. Тому система охорони інтелектуальної  діяльності , а в особливому порядку  наукового відкриття ,як першооснови  подальших досліджень , узгодження правового регулювання має велике значення для України – країни зі значним науково-технічним та інтелектуальним потенціалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Леонидов Н.Б. Патентный закон России 1801-2001 / Н. Б. Леонидов, Н. В. Михеева. – М.: Юрид.лит., 2002. – 280 с.
2. Опанас ПІДОПРИГОРА
3. Постанова Ради Міністрів СРСР від 14 березня 1947 року "Про Комітет з винаходів та відкриттів при Раді Міністрів СРСР".