Сутність, види і функції цін у сучасній економіці. Проблеми ціноутворення в умовах різних типів ринкових структур

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА імені О. М. БЕКЕТОВА

 

 

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з економічної теорії

на тему: «Сутність, види і функції цін у сучасній економіці. Проблеми ціноутворення в умовах різних типів ринкових структур»

 

 

Виконав студент

1 курсу ф – ту Менеджменту 

 групи  ММТ2013-1

 Леоново О.С.

 

 

 Керівник 

Батістова О.І.

 

 

Курсова робота захищена „ ___ „ ___________________ 2014 р.

 

 

Харків 2013 /2014навчальний рік

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………..

1. Ціна і загальна характеристика ціни ………………………………
1. Поняття ціна та її основні функції………………………………
2. Склад та структура ціни………………………………………….
3. Види цін та методи ціноутворення………………………………
2. Регулювання цін в єкономіці
1. Особливості ринків факторів виробництва. Ціноутворення на ринках факторів виробництва……………………………………
2. Ціноутворення на ринках чистої монополії і монопольної конкуренції………………………………………………………..

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     

 Метою курсової роботи «Сутність, види і функції цін у сучасній економіці. Проблеми ціноутворення в умовах різних типів ринкових структур» - є оволодіння знаннями про сучасну економіку та дізнатися про проблеми ціноутворення.

Тема роботи є досить актуальною для молодих підприємців які мають на меті створити свій бізнес. Наведена нижче інформація може слугувати фундаметом для цього.

Курсова робота складаеться з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі розглядаеться поняття ціни, її основні функції, склад, структура ціни, види та методи ціноутворення. Також різні способи класифікації цін, наприклад: за способом фіксації, за ступенем оприлюднення і т.д. Більш детально розглядаються податки та акцизний збір. Наведені формули для обчислення акцизного податку.

У другому розділі характеризуються різні ринки факторів виробництва, їх особливості та ціноутворення. Особлива увага приділяється ціноутворенню на ринках чистої монополії і монопольної конкуренції. Розлянуті різні моделі ціноутворення: модель рентабельності інвестицій, модель маржінальних витрат та ін. Також наведена схема ознак ринку чистої монополії.

При написанні курсової роботи я використовував різні Інтернет ресурси, які зазначені у «Списку використаних джерел».

 

 

 

 

 

 

 

1. Ціна і загальна характеристика ціни

1.1 Поняття ціна та її основні функції

 

Ціна є грошовим вираженням вартості товару. Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності. Функції цін:

• вимірювально-інформаційна функція полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг).

• розподільна функція передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;

• стимулююча функція полягає в тому, що ціна має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;

• регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

В практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін: за обсягами реалізації продукції виділяють оптові і роздрібні ціни;

- за якістю виготовленої продукції  розрізняють ціни для товарів  вищої якості, першого сорту, другого  сорту тощо;

- за часом дії розрізняють  постійні, тимчасові (на освоювану  продукцію), сезонні ціни (відповідно  до пори року);

- за територіальною ознакою  виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;

- за ступенем урахування в  ціні транспортних витрат (франкування  цін) розрізняють тринадцять базисів  постачання, зібраних в чотири  групи: «E», «F», «С», «D».

Отже, ціна має враховувати корисність товарів чи суму якісних властивостей, заради яких цей товар придбавається. За ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються. Під визначеною ціною розуміють фіксовану вартість товару. Під ціною, що визначається, розуміють непряме посилання на умови обчислення ціни до моменту здійснення платежу.

За способом фіксації ціни бувають: тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі.

Тверда ціна встановлюється в момент укладення контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не запежить від періодичності постачання товару (послуги).

Періодично тверді ціни на товар передбачають встановлення певної фіксованої суми, дійсної на визначений період часу.

Рухлива ціна - це ціна, яка переглядається, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його постачання зміниться. Рухливі ціни, на відміну від періодично твердих, за умов істотних змін на ринку передбачають перегляд і коригування на певний відсоток.

Плаваюча ціна - це ціна, обчислена шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін виробничих витрат в період укладання угод (формування портфелю замовлень).

За ступенем оприлюднення розрізняють опубліковані ціни, до яких відносяться довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактичних угод, ціни пропозицій окремих фірм та розрахункові ціни.

Коли йдеться про продаж унікального товару, який раніше на ринок не постачався і який надто складно порівняти з аналогами, застосовується розрахункова ціна. При її обчисленні враховуються технічні й комерційні умови замовлення, наводиться порівняння з аналогічними товарами.

 

 

 

 

 

 

1.2. Склад та структура ціни

 

Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки.

Собівартість - це витрати на одиницю товару в грошовому виразі.

Прибуток - це різниця між ціною і собівартістю.

Податки - це частина собівартості або процентне нарахування на дохід чи прибуток, що обов'язково перераховується до бюджету та характеризується регламентацією розмірів і термінів внесення.

До собівартості включаються такі податки: відрахування до фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду обов'язкового медичного страхування, податок для користувачів автомобільних доріг.

В залежності від об'єкту оподаткування розрізняють прямі та непрямі податки.

Прямі податки - встановлюються на дохід, прибуток і майно фізичних і юридичних осіб. До них відносяться: по дохідний податок фізичних осіб, податки на прибуток підприємств, на доходи банків, земельний, лісовий тощо.

Непрямі податки - це податки на товари, які отримуються при їх продажу та перераховуються до бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито та інш. Податок на додану вартість є формою вилучення в бюджет частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова додана вартість, що визначається як різниця між сумою податку на додану вартість, отриманого за продані товари і, сплаченого за сировину та матеріали.

Акцизний збір вводиться на товари, які не є предметами першочергового споживання. Він визначається за формулою 2.1.

  (2.1)

Де – сума акцизного збору

 − собівартість чи  ціна підакцизного товару

– сиавка акцизу у відсотках від ціни підприємства без ПДВ

 

Ціна підакцизного товару з акцизом визначається за формулою 2.2.

 (2.2)

Де Р – ціна підакцизної продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Види цін та методи ціноутворення

 

В Україні ціни поділяються на такі види:

1) вільні (договірні) ціни, що формують виключно на договірних засадах між продавцями (виробниками чи посередниками) й споживачами;

2) фіксовані (регульовані) ціни, які встановлює держава на окремі товари й послуги з метою стримування інфляційних процесів, здійснення соціального захисту прав споживачів, а також на продукцію монополістів.

Державні фіксовані ціни (тарифи) - це встановлені законодавчо ціни, рівень яких не може змінюватися на розсуд підприємства ні в бік збільшення, ні в бік зменшення. Ціни, на які державою встановлені верхні або нижні межі, вважають регульованими. Держава в особі органів влади визначає види продукції, товарів і послуг, ціни і тарифи на які підлягають державному регулюванню, а ціни на решту видів товарів визначають за угодою сторін (виробників (продавців) і покупців).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюють встановленням:

- державних фіксованих цін;

- граничних рівнів цін або  граничних відхилень від державних  фіксованих цін.

Порушення державної дисципліни цін тягне за собою передбачену чинним законодавством відповідальність. На здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, на які затверджують фіксовані та регульовані ціни і тарифи, визначення повноважень органів державного управління у сфері встановлення й застосування цін і тарифів та контролю за цінами і тарифами уповноважений Кабінет Міністрів України (КМУ). Безпосередньо КМУ в окремих випадках своїми правовими актами регулює ціни.

Обласні державні адміністрації та державні адміністрація міста Києва можуть встановлювати граничні торговельні надбавки на окремі товари (зерно, борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сири, масло вершкове та олію). Здійснення контролю за дотриманням цін покладено на Державну інспекцію по контролю за цінами. Держінспекція по контролю за цінами має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум усієї необґрунтовано отриманої підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін і штрафу у двократному розмірі.

Вільні ціни підприємство визначає самостійно на підставі кон'юнктури ринку, вони не залежать прямо від державного впливу.

Ціни на товари і послуги - як вільні, так і регульовані - залежно від суб'єктів товарно-грошових відносин поділяють на:

- гуртові ціни підприємств;

- гуртові ціни промисловості;

- роздрібні ціни;

- закупівельні ціни.

Гуртова ціна - ціна на товари, які продають великими партіями.

Гуртова ціна підприємства - це ціна, яку використовують у розрахунках між підприємством - виробником продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з іншими підприємствами - споживачами продукції, або зі збутовими організаціями й гуртовими торговельними базами. Вона включає собівартість товару і прибуток, іноді - ще й транспортні витрати з доставки товару споживачеві.

Різновидом гуртових цін підприємства є розрахункові ціни, які можуть встановлювати для групи підприємств однієї галузі, виходячи з індивідуальної собівартості, з метою забезпечення їм нормального рівня прибутковості. За допомогою розрахункових цін організовують розрахунки всередині галузі між підприємствами та збутовими організаціями.

Гуртові ціни, за якими проводять розрахунки між постачальниками й покупцями, включають у себе податок на додану вартість і (при реалізації високорентабельних товарів) акцизний збір.

Гуртову ціну промисловості використовують у розрахунках при реалізації продукції збутовими організаціями, торговельним або іншим підприємством. Вона включає гуртову ціну підприємства і постачальницьку збутову надбавку (націнку), що є джерелом покриття витрат, пов'язаних з організацією постачання і збуту продукції.

Роздрібні ціни використовують при реалізації товарів і послуг населенню через підприємства торгівлі та громадського харчування, включаючи товари виробничо-технічного призначення, які надходять в особисте користування громадян. їх складає гуртова ціна підприємства чи промисловості плюс торговельні надбавки, які є джерелом покриття витрат підприємств роздрібної торгівлі.

Закупівельні ціни - це ціни, за якими підприємства (заготівельні, з переробки сільськогосподарської сировини) купують у населення сировину, в основному сільськогосподарську.

Торгівельне підприємство зобов'язане визначити ціни відповідно до чинного законодавства і надати інформацію покупцям. Це треба зробити за допомогою цінників на зразках товарів або покажчиків цін на підприємствах роздрібної торгівлі.