Теорія прав власності та трансакційних витрат

По-третє, теорема Коуза виявляє ключове значення трансакційних витрат. Коли вони позитивні, розподіл прав власності перестає бути нейтральним фактором і починає впливати на ефективність і структуру виробництва.

По-четверте, теорема  Коуза доводить, що посилання на зовнішні ефекти – недостатня підстава для державного втручання. У випадку низьких трансакційних витрат воно зайве, а у випадку високих – далеко не завжди економічно виправдане. Оскільки дії держави поєднані з позитивними трансакційними витратами, то результат «лікування» може виявитися гіршим від самої «хвороби».

Отже, Рональд Коуз запропонував принципово нове вирішення однієї із центральних проблем XX ст. – проблеми оптимального поєднання «свідомого контролю» та ринкового регулювання економіки. Це перш за все – врахування транзакційних витрат, а отже – встановлення інших зв´язків між ринком та державою. Американський економіст зовсім не заперечував загальноприйнятого положення, що сучасний ринок потребує допомоги держави, але ця допомога має надаватися не шляхом встановлення державного контролю, а шляхом створення умов, і перш за все правових, що давали б змогу ринковому механізму самому вирішувати ті нестандартні ситуації, які породжує сучасна цивілізація.

ВИСНОВКИ

На відміну від неокласичної теорії, яка розглядала ринок як досконалий механізм, що не потребує витрат на обслуговування угод, Рональд Коуз показав реальність таких витрат. За кожної угоди необхідно провадити переговори, налагоджувати взаємозв’язки, ліквідовувати суперечності. Трансакційні витрати визначалися ним як витрати користування ринковим механізмом, які не пов’язані з процесом створення вартості.

Рональдом Коузом було розв’язано питання, чому існує фірма, якщо є  ринок. Саме прагненням уникати витрат після укладення угод на ринку можна, на думку Коуза, пояснити існування фірми, в якій розподіл (алокація) ресурсів проходить адміністративним шляхом (за допомогою наказів, а не на основі цінових сигналів). Фірма буде існувати лише до тих пір, доки вона реалізує функцію координації при менших витратах, ніж це досягалось би за ринкових угод. «Щоб мати ефективну економічну систему, - писав Коуз, - необхідно розпоряджатися не лише ринками, але й галузями планування всередині організацій відповідного розміру» (тобто всередині фірми). Коуз твердив, що це поєднання відшукується за допомогою конкуренції.

Становлення теорії трансакційних  витрат як цілісної наукової концепції  пов’язано насамперед з працями  таких дослідників, як А. Алчіан, Г. Демсец, О.Вільямсон, С. Чанг, Й. Барель, М. Дженсен.

Значна частка трансакційних витрат у різних країнах викликана зростанням кількості потенційних суб’єктів господарських зв’язків, а отже, і кількості здійснюваних ними трансакцій. У країнах із перехідною економікою високий рівень витрат пояснюється досі не відпрацьованим механізмом взаємодії між державними органами і суб’єктами підприємництва.

На думку ряду економістів, проблеми української економіки  багато в чому пов’язані з високими трансакційними витратами. Українська економіка вже досягла рівня, коли обслуговування угод поглинає величезні ресурси, але ніяк не може перейти у фазу, коли продуктивність, пов’язана з виграшем від торгівлі, зросте ще більше.

На думку Коуза, для  успішного функціонування ринку  важливе значення мають як трансакційні витрати, так і права власності. Якщо трансакційні витрати невеликі, а права власності чітко визначені і виконуються суб’єктами господарювання – ринок здатний до саморегулювання настільки, що може усувати навіть соціально значущі зовнішні ефекти (екстерналії).

Праця Р. Коуза була спрямована проти панівної в економічній теорії тенденції всюди, де тільки можна, шукати так звані «провали ринку» та закликати до державного втручання з метою їх подолання. Результати проведеного ним аналізу доводять, що велика кількість законів не має реального значення при нульових витратах із діловодства. Ця теза є паралеллю до висновку у статті «Природа фірми», що фірми за тих же умов – непотрібні. Усі взаємостосунки можуть здійснюватися шляхом простих угод без адміністративного втручання, тобто безпосередньо через ринок.

Праці та теореми неоінституціоналістів  мали велике значення в розвитку наукових досліджень.

 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич В. Д., Гражевська Н .І., Гайдай Т. В., Леоненко П. М., НестеренкоА.П. Історія економічних учень: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2004. – 1301 c.
2. Історія економічної думки: Навчальний посібник / Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко та ін. – К., «Фенікс», 1996, - 417 с.
3. Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А.М.Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – 563 с.
4. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Історія економічних учень: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 639 с. – (Вища освіта XXI ст.).
5. Проскурін П.В. Історія економічних вчень: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 373 с.
6. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр.. – К.: Знання, 2002. – 513 с. – (Вища освіта XXI ст.).