Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Мая 2013 в 12:04, курсовая работа
Фінансова стійкість — це здатність підприємства протистояти операційним труднощам. Це таке його становище, коли отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Під фінансовою стійкістю також розуміють характеристику відповідності структури джерел фінансування структурі активів підприємства. На відміну від аналізу платоспроможності підприємства, який оцінює оборотні активи та короткострокові зобов’язання, фінансова стійкість визначається на підставі аналізу співвідношення джерел фінансування і його відповідності стану активів [50].
Процес здійснення оцінки фінансового стану підприємства передбачає використання різних методів, прийомів, концепцій. Найпоширенішим методом, за допомогою якого можна оцінити фінансовий стан підприємства, є використання системи фінансових показників та коефіцієнтів.
ВСТУП
1 Теоретичні аспекти аналізу фінансової стійкості підприємства
1.1. Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпе чують
1.2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансової стійкості підприємства
1.3 Методи обробки інформації з метою діагностики
2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ВАТ «ХАРП»
2.1 Загальна характеристика підприємства….……..…….……………..
2.2 Аналіз структури балансу підприємства………….…….….………..
2.3 Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
2.4 Оцінка ділової активності …………………
2.5 Оцінка рентабельності
2.6 Оцінка фінансової стійкості
3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТОВ "ХАРП"………………..…….………….…………………………………
Таблиця 1.1 - Класифікація макроекономічних чинників
№ пор. |
Класифікаційна ознака |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
За економічним значенням |
1. Основоположні чинники, які визначають основні макроекономічні пропорції розвитку економіки держави (обсяг виробництва валового національного продукту, обсяг інвестицій, обсяг і структура капіталовкладень, обсяг грошової маси в обігу). 2. Похідні чинники, що є результатом впливу основоположних (темп інфляції, структура розміщення грошової маси, обсяг платоспроможного попиту населення, рівень доходів споживачів, стан грошового, фінансового та фондового ринків, ринку кредитних ресурсів, ринку засобів виробництва, ринку робочої сили |
2 |
За походженням |
1. Чинники, що виникають внаслідок дії об’єктивних економічних законів (закону грошового обігу, який зумовлює розмір грошової маси в обігу, її структуру, закон кругообороту капіталу, який визначає обсяг інвестицій та їх структуру). |
|
2. Чинники, що виникають у зв’язку з державним регулюванням економіки (наявність та характер податкової політики, політики регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, ринку кредитних ресурсів, грошового ринку, ринку цінних паперів) | |
3 |
За характером впливу на економіку |
1. Чинники, що стимулюють розвиток економічної системи (зростання обсягів валового національного продукту, обсягів виробництва промислової продукції, збільшення обсягів інвестицій в економіку та перевищення їх обсягу над амортизацією, що є однією з умов зростаючої економіки). |
2. Чинники, які негативно впливають на розвиток економіки, тобто є основною передумовою стагнації економіки (скорочення обсягів інвестицій при одночасному перевищенні амортизаційних відрахувань над розмірами валових інвестицій, зростання собівартості продукції при одночасному скороченні обсягів виробництва, збільшення податкового тиску, негативні зрушення в структурі витрат на виробництво (реалізацію продукції, робіт, послуг) | ||
4 |
За характером впливу на результати фінансово-економічної діяльності підприємства |
1. Прямі фактори, зміни яких відразу відбиваються на фінансовому стані підприємств (зміни податкової політики – ставок, умов сплати податків, пільг тощо, амортизаційна політика, грошово-кредитна політика та ін.). 2. Опосередковані чинники (до них належать основоположні) |
Зовнішніх користувачів можна розділити на дві групи. До першої групи належать суб'єкти, безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства, а саме:
Існуючих і потенційних інвесторів, перш за все, цікавить інвестиційна привабливість підприємства, яке характеризується рівнем прибутковості підприємства і ризику вкладень коштів у нього (тобто ліквідністю, фінансовою стабільністю і стабільністю його функціонування).
Для кредиторів представляє інтерес інформація про кредитоспроможність підприємства, яке є однією з характеристик його фінансового стану. Така інформація необхідна для ухвалення рішення про надання кредиту і умови кредитування (тобто ця характеристика визначається ліквідністю, платоспроможністю, фінансовою незалежністю і прибутковістю підприємства).
Постачальників перш за все цікавить здатність підприємства своєчасно здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію (сировину, матеріали, устаткування, послуги і т.п.).
Клієнтів як потенційних покупців цікавить стабільність діяльності підприємства, а значить, його здатність виконувати договірні зобов'язання (тобто рівень і якість фінансової стабільності).
Державні установи здійснюють контроль надходжень коштів до бюджетів різних рівнів і до позабюджетних фондів, тому їх цікавить інформація про здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі платити податки і інші обов'язкові платежі (тобто рівень ліквідності і поточної платоспроможності підприємства).
Працівників підприємства, в першу чергу, цікавить інформація про своєчасне виконання зобов'язань по заробітній платні і перспективам своєї роботи на даному підприємстві (тобто платоспроможності і стабільності функціонування підприємства).
Другу групу зовнішніх користувачів представляють аудиторські фірми, фінансові консультанти, законодавчі органи, юристи, преса, профспілки, органи статистики. Вони хоч і прямо не зацікавлені в діяльності підприємства і його фінансовому стані, але використовують інформацію з метою захисту інтересів першої групи користувачів.
Інформаційною базою аналізу фінансової стійкості підприємства є, в основному, фінансова звітність, примітки до фінансової звітності, статистична і оперативна звітність.
Фінансова звітність
являє собою систему показників
Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітності є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.
Джерела інформації:
Основними інформаційними джерелами для оцінки фінансового стану підприємства є форми фінансової звітності, і, перш за все, «Баланс», «Звіт про фінансові результати» і «Звіт про рух грошових коштів».
Баланс є документом, який містить інформацію про активи підприємства і джерела їх формування (пасивах) на певну дату.
Активи підприємства відповідно П(3) БУ №2 визначаються як ресурси, контрольовані підприємством, використання яких, як можна чекати, забезпечить певні економічні вигоди в майбутньому. Тобто, актив балансу містить відомості про розміщення капіталу. Активи підприємства залежно від характеру і тривалості їх використання в процесі господарювання згруповані в три розділи: необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів.
У пасиві балансу приводиться сума джерел фінансових ресурсів підприємства, які групуються в п'ятеро розділах: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання, доходи майбутніх періодів.
Форма №2 "Звіт про фінансові результати" містить інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки підприємства за звітний період. Ця форма звітності дає можливість окремо визначати фінансовий результат від операційної і іншої діяльності підприємства (фінансової і інвестиційної), що представляє фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Окремо виділені надзвичайні доходи і витрати, які дає можливість оцінити результати звичайної діяльності підприємства.
У другому розділі звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» приводиться сума операційних витрат підприємства за звітний і йому попередні періоди за економічними елементами.
Третій розділ звіту про фінансові результати заповнюється акціонерними товариствами, прості акції яких вільно обертаються на фондових біржах, і містять розрахунок показників прибутковості акцій: чистий прибуток на одну просту акцію, скоректований чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.
Наступним з найбільш використовуваних звітів є - звіт про рух грошових коштів. Це інформаційно-насичений документ, який містить інформацію про надходження і відтік грошових коштів підприємства за звітний рік і рік, йому попередній.
Приплив або надходження коштів виникає, коли інкасується дебіторська заборгованість, тобто оплачуються чеки підприємства, за відвантажену, але ще несплачену продукцію. Коли підприємство саме оплачує товари і послуги постачальників сировини, матеріалів, енергії, відбувається відтік коштів, йдеться про погашення кредиторської заборгованості.
В ході економічної діагностики важливо розібратися з чинниками, які викликають подібні пересування коштів підприємства за наслідками його операційної, інвестиційної, фінансової діяльності.
Грошові потоки групуються за трьома найважливішими сферами діяльності:
1) грошові потоки від операційної діяльності. Головним джерелом коштів від основної діяльності є кошти, отримані від покупців і замовників. Напрями витрати коштів: виплата грошей постачальникам сировини і матеріалів, виплата заробітної платні, сплата податків, штрафів і т.д.
Розділ І «Рух грошових коштів в результаті операційної діяльності» складається непрямим методом на основі даних звіту про фінансові результати і баланс підприємства (на основі коректування суми чистого прибутку).
Розділ II «Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності» і розділ III «Рух коштів в результаті фінансової діяльності» складаються прямим методом (тобто відображаються реально поступили і сплачені в результаті цих видів діяльності суми коштів).
Форма №4 «Звіт про власний капітал» містить інформацію про джерела формування і напряму використання елементів власного капіталу. Зокрема, наводяться результати коректування унаслідок зміни облікової політики і виправлення помилок, результати переоцінки активів, напряму розподілу прибутку, суми внесків учасників і витягнутого капіталу.
У формі №5 «Примітки до фінансової звітності» міститься деталізація інформації з деяких статей балансу і звіту про фінансові результати. Зокрема, наводяться наступні дані:
Информация о работе Фінансова стійкість підприємства і шляхи її підвищення