Фінансова стійкість підприємства і шляхи її підвищення

З таблиці 2.3 бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2010-2012 рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59% обумовлено зростанням суми позикових коштів на 197,3 тис. грн. або на 147,02%. Зменшення власних коштів обумовлено збитками звітного року 87 тис. грн. та їх покриття за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку який знаходиться в розпорядженні підприємства.

Збільшення залучених  коштів відбулось за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях.

В структурі власних  коштів найбільш питому вагу мають додатковий та статутний капітал.  Доля додаткового капіталу  у власних коштах за звітній період зросла 1,92%, на або на 0,6 тис. грн., доля резервного капіталу зменшилась на 0,02% хоча в абсолютному значенні не змінилась. Розмір статутного фонду не змінився.

Більшу частину об’єму кредиторської  заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання її об’єму в звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві. Про це свідчить і зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За 2010-2012  збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 32,1 тис. грн. (114,64%), зі страхування - на 6,1 тис. грн. (26,75%), з позабюджетних платежів – на 11,4 тис. грн. (600%), з іншими кредиторами – на 63,8 тис. грн. Заборгованість по авансах одержаних зменшилась на 5,2 тис. грн. (81,25%). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 54 тис. грн. (129,19%). Тобто підприємство використовує кошти, які йому не належать Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства.

 

.

 

Рисунок 2.2 – Діаграми структури пасиву балансу

 

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Одним з індикаторів  фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто  можливість наявними грошовими ресурсами  вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Розрізняють поточну платоспроможність, що склалася на певний момент часу, і перспективну платоспроможність, що очікується в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Поточна (технічна) платоспроможність означає наявність у достатньому обсязі коштів і їхніх еквівалентів для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Звідси основними індикаторами поточної платоспроможності є наявність достатньої суми коштів і відсутність у підприємства прострочених боргових зобов'язань.

Перспективна платоспроможність забезпечується погодженістю зобов'язань і платіжних засобів протягом прогнозного періоду, що, у свою чергу, залежить від складу, обсягів і ступеня ліквідності поточних активів, а також від обсягів, складу і швидкості дозрівання поточних зобов'язань до погашення. При внутрішньому аналізі платоспроможність прогнозується на підставі вивчення грошових потоків. Зовнішній аналіз платоспроможності здійснюється, як правило, на основі вивчення показників ліквідності.

В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Під ліквідністю активу розуміється здатність його до трансформації  у грошові засоби, а ступінь  ліквідності активу визначається проміжком  часу, необхідним для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність. При цьому варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів як можливість їхньої швидкої реалізації при банкрутстві й самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує його поточну платоспроможність. Тут мається на увазі, що кожен вид оборотних активів має пройти відповідні стадії операційного циклу, перш ніж трансформуватися в готівку:

->ГЗ->ВЗ->НВ-+ГП^ДЗ^>ГЗ^>

Так, наприклад, грошові  засоби (ГЗ ), вкладені у виробничі запаси (В3), повинні послідовно пройти стадії незавершеного виробництва (НВ), готової продукції (ГП), дебіторської заборгованості (ДЗ), і тільки після цього вони прийдуть до своєї вихідної форми .

Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше-це ступінь покриття боргових зобов 'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Якісна відмінність цього поняття від ліквідності активів у тому, що ліквідність балансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов'язань, тоді як ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу.

Ліквідність підприємства - більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби зі сторони, якщо в нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Тому, оцінюючи ліквідність підприємства, треба враховувати його фінансову гнучкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати активи, швидко реагувати на кон'юнктуру ринку і т. ін.

Таким чином, поняття  платоспроможності й ліквідності  дуже близькі, але друге більш  містке. Від ступеня ліквідності  балансу залежить платоспроможність  підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

На рис. показано блок-схему, що відбиває взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій-без першого і другого. Якщо завалиться перший, то розваляться і всі інші. Отже, ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність - це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

Рисунок             Взаємозв'язок між показниками ліквідності й платоспроможності підприємства

Аналіз ліквідності  балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем спадної ліквідності з короткостроковими зобов'язаннями за пасивом, що групуються за ступенем терміновості їхнього погашення.

До першої групи (А₁) входять абсолютно ліквідні активи, такі як готівка і короткострокові фінансові вкладення.

До другої групи (А₂) належать швидкореалізовані активи: векселі отримані і всі види поточної дебіторської заборгованості. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від вчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і т. ін.

До третьої групи (А_з) відносять активи, що повільно реалізуються, до яких належать запаси сировини, матеріалів, готової продукції, незавершеного виробництва товарів, для трансформування яких у готівку потрібен значно більший термін.

Четверта група (А₄) - це важкореалізовані активи, до яких входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців, відстрочені податкові активи, видатки майбутніх періодів, інші необоротні активи.

Відповідно на чотири групи поділяються і зобов'язання підприємства:

П₁ - найбільш термінові зобов'язання, які слід погасити протягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких настали);

П₂ - середньострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (короткострокові кредити банку);

П₃    - довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку і позики);

П₄ - власний капітал, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства (розділ І, II і V пасиву балансу).

Баланс вважається абсолютно  ліквідним, якщо:

А₁ ≥ П₁; А₂ ≥ П_2; А₃ ≥ П₃; А₄≤ П₄.

Вивчення співвідношень  цих груп активів і пасивів  за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності (табл. 17.2).

Поточні активи	2010	2011		2012
Грошові кошти Короткострокові фінансові вкладення
Всього по І-й групі
Готова продукція Товари відвантажені Дебіторська заборгованість Інші оборотні активи
Всього по ІІ-й групі
Виробничі запаси Незавершене виробництво Витрати майбутніх періодів
Всього по групі ІІІ
Всього поточних активів

 

При цьому слід враховувати  ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних засобів  для погашення зобов'язань, і ризик  зайвої ліквідності, коли через надлишок високоліквідних активів, що, як правило, є низькодохідними, відбувається втрата прибутку для підприємства.

 Поряд з абсолютними  показниками для оцінювання ліквідності  підприємства розраховують такі  відносні показники: коефіцієнт  поточної ліквідності, коефіцієнт  швидкої ліквідності і коефіцієнт  абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності  - найбільш узагальнюючий  показник платоспроможності. Цей коефіцієнт показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасності розрахунків  з дебіторами, а також при умові своєчасної реалізації готової продукції та інших матеріальних засобів.

Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи  скільки гривень поточних активів  підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні  активи перевищують по величині поточні  зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

                 (2.1)

 

Теоретична величина такого коефіцієнта визначається у  розмірі 2-2,5.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

                    (2.3)

Орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує миттєву  платоспроможність підприємства, показуючи, яку частину короткотермінової заборгованості підприємство може ліквідувати найближчим часом (на дату складання балансу).

Коефіцієнт розраховується за формулою:

                   (2.2)

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності  встановлено у розмірі 0,2 - 0,25.

Чистий обіговий капітал  розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його поточними зобов’язаннями. Його наявність і величина свідчить про можливість підприємства сплатити свої поточні зобов'язання й розширювати подальшу діяльність:

                                  (2.4)

 Ці показники являють інтерес не лише для керівництва підприємства, а й для зовнішніх суб'єктів аналізу:

 коефіцієнт абсолютної  ліквідності являє інтерес для  постачальників сировини і матеріалів,

коефіцієнт швидкої  ліквідності - для банків,

коефіцієнт поточної ліквідності - для інвесторів.

 

Таблиця 2.5 – Оцінка ліквідності  ВАТ «ХАРП» за період 2010-2012 рр.

 

Показник	Рік			Відхилення
	2010	2011	2012	2012/2010	2012/2011
Коефіцієнт покриття	1,15	1,30	1,79	0,63	0,49
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,28	0,35	0,44	0,16	0,09
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,003	0,003	0,05	0,05	0,05
Чистий  оборотний  капітал,  тис. грн.	5810	6254	6681