Нормирование труда

                                           К _н = 1 +

                                                                         100

 

Загальна річна трудомісткість типового складу робіт, що виконуються працівниками бібліотек, розраховується за формулою:

    n

Т_з  = ∑ Т_i

I=1

 

де: Т_з  - загальна річна трудомісткість типового складу робіт, люд.-год.;

Т_i  - річна трудомісткість виконання одного виду робіт, люд.-год.;

n  - кількість видів робіт, що виконуються, од.

 

Річна трудомісткість виконання одного виду робіт визначається за формулою:

 

Т_i  =   Н_i  x  V  ,

 

де:  Н_i  - норма часу на виконання одиниці конкретного виду роботи, люд.-год.;

V – річний обсяг конкретного виду роботи, од.

Витрати часу працівників бібліотек на відрядження, безпосередню участь у засіданнях семінарів та конференцій, бібліотечних заходах, що пов’язані з виконанням покладених на них обов’язків або підвищення кваліфікації роботи, які носять періодичний або разовий характер), нормами часу не враховано.

Розроблення та затвердження галузевих (місцевих) норм часу, що не передбачені цими Нормами часу, регламентовано Рекомендаціями щодо порядку розроблення та затвердження міжгалузевих та галузевих норм праці, затвердженими наказом Мінпраці України від 17.10.2003р. №283 та Методикою розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм з праці, затвердженою наказом Мінпраці України від 04.09.2000 р. №222.

Організація праці

Організація праці в бібліотеках – це сукупність заходів, які забезпечують розподіл і кооперацію праці бібліотекарів, раціональну організацію трудових процесів, раціональне оснащення робочих місць.

Норми часу розраховано на типовий  комплекс організаційно-технічних  умов, які забезпечують можливість нормальної роботи працівників бібліотеки з урахуванням сучасного рівня технології та організації формування й використання інформаційних ресурсів бібліотеки відповідно до чинного нормативних документів, санітарно-гігієнічних стандартів (з використанням сучасних прикладів комп’ютерних систем і програм, необхідних баз даних і т. ін).

У разі значних змін в технологічних  циклах, застосування нетипових технологічних  процесів через впровадження нової  комп’ютерної техніки та програмного  забезпечення бібліотеки повинні розробити  норми часу.

Діяльність працівників бібліотеки й розподіл функціональних обов’язків між ними регламентується посадовими інструкціями періодично коригується з урахуванням їх кваліфікації, спеціалізації, а також ділових якостей.

Вимоги до робочого приміщення:

облаштування робочих місць  повинно забезпечувати належні умови освітлення приміщення й робочих місця, оптимальні параметри мікроклімату, належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Будівля та приміщення повинні відповідати  вимогам:

СНиП 2.09.04-87 «Административные и  бытовые здания»;

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці  від 09.01.1998 №4, зареєстрованих у Мінюсті  України 10.02.1998 за №93/2533 (ПБЕ);

Правил пожежної охорони в Україні, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.1995 за №400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.1995 за №219/755;

ДСанПіН 3.3.2.-007-1998 «Державні санітарні  правила і норми роботи з візуальними  дисплейними терміналами електроннообчислювальніх машин», затверджених МОЗ України 10.12.1998, а також вимогами інших чинних санітарних норм і правил.

 Для бібліотек рекомендуються приміщення прямокутної форми, поділені на дві зони: читацьку (зона обслуговування) і службово-виробничу (функціонально-технічну). Плаща приміщень визначають згідно з чинними нормативними документами. У приміщенні повинні бути медичні аптечки першої допомоги, системи автоматичної пожежної сигналізації та засоби пожежогасіння.

Санітарно-гігієнічні вимоги.

Умови праці в бібліотеках мають відповідати I або II ласу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важливості та напруженості трудового процесу № 4137086, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.1986р.

Вимоги до освітлення – приміщення повинні мати природне й штучне освітлення відповідно до СНиП  II-4-79 «Естественное и искусственное освещение». Рівень освітленості в робочій зоні робочого столу має бути в межах 300-500 лк.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, які працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату.

Приміщення повинні бути обладнані  системами опалення, кондиціювання  повітря, припливно-витяжною вентиляцією  відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование», а також установками або приладами зволоження та/або штучної іонізації повітря.

Нормовані параметри мікроклімату для приміщення є такими:

температура повітря -22 – 24 град.С;

відносна вологість повітря – 40 – 60 проц.;

швидкість руху повітря – 0,1 – 0,2 м/с;

вміст пилу                        - до 4 мг/ куб. м.

Вимоги до організації  робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования». Робочі місця повинні передбачати достатній простір для людини, зручність зорового спостереження, підтримання оптимальної робочої пози,  зручність підходу до кожного робочого місця й забезпечення раціональних схем руху документів з урахуванням спеціалізації працівників бібліотеки. Робочі місця повинні бути обладнані підйомно-поворотним робочим сидінням зі спинкою та стаціонарними або змінними підлокітниками, меблями з уніфікованими елементами, які обираються з урахуванням характеру роботи кожного працівника.

Площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ, повинна  становити не менше 6 кв.м. Відстань між очима працюючого та екраном  комп’ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі  використовуваного монітора, дисплей  слід розташувати нижче рівня очей на 15 градусів, а клавіатуру – на відстані близько 40 см від тулуба. Зап’ястя повинні розташовуватися на одному рівні з передпліччями. Екран дисплея повинен розташовуватись таким чином, щоб сонячне проміння й світло ламп не відбивались від нього та не осліплювали працюючого. В ідеалі рівень яскравості екрана повинен відповідати яскравості світла в приміщені. Надзвичайно негативно на очі впливає мигання екрана монітора. Мінімальна частина обновлення екрана, згідно з вимогами ергономіки, повинна становити не менше 75 Гц.

Режим праці та відпочинку працівників  бібліотек, які працюють з ЕОМ, визначається залежно від виконуваної роботи відповідно до ДСанПін 3.3.2-007-98.

Для працівників, що виконують роботу за комп’ютером, передбачається перерва  через 2 години після початку роботи і через 1,5 – 2 години після перерви на обід тривалість 15 хвилин кожна або через кожну годину роботи по 10 хвилин протягом робочого дня.

Для інших працівників бібліотек  режим праці та відпочинку визначається відповідно до правил внутрішнього розпорядку з урахуванням регламентації всіх обов’язкових робіт і виконання найбільш складних з них у першій половині дня. 

 

 

Нормативна  частина

 

Документ – матеріальний об’єкт із зафіксованою на ньому інформацією  у вигляді тексту, звукозапису або зображення

 

3.1 Робота з фондом. Робота з приймання документів

 

	РОБОТА З ФОНДОМ. РОБОТА З ПРИЙМАННЯ ДОКУМЕНТІВ					Карта 4 Лист 1  Листів 2
№ ПП	Найменування виду та склад виконаної роботи				Одиниця виміру	Норма часу, люд.-год.	Річна норма робіт
ПРИЙМАННЯ ДОКУМЕНТІВ ВІД  СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
1	Приймання документів з відділу  комплектування, звіряння з супровідним  матеріалом	Кількість екземплярів	7-10		Одна папка	0,239	50
ПІДБИРАННЯ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ  У ФОНДІ
2	Вивчення, підбирання документів за класифікаційними індексами, авторським знаком			Один документ		0,017	1500
3	Підбирання періодичних видань за алфавітом назв, роками, номерами			Один документ		0,017	600
РОЗМІЩЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ
4	Розміщення документів на стелажах у систематично-алфавітному порядку			Один документ		0,01	1500

 

 

П. 1       Т_i  =   Н_i  x  V = 0,239 х 50 = 11,95 чол.-год.

 

П. 2       Т_i  =   Н_i  x  V = 0,017 х 1500 = 25,5, чол.-год.

 

П. 3    Т_i  =   Н_i  x  V = 0,017 х 600 = 10,2 чол.-год.

 

П. 4    Т_i  =   Н_i  x  V = 0,01 х 1500 =   15,0 чол.-год.

 

         4

Т_з  = ∑ Т_i    =  11,95 + 25,5 + 10,2 + 15,0 = 62,65  чол.-год.

 

3.Оптимізаційний розділ

Аналіз стану нормування праці на підприемстві.

Проекти організації праці та відповідні норми обираються за технічними, організаційними, економічними, фінансовими, психофізіологічними та соціальними факторами.

Технічні фактори - параметри технологічного процесу, обладнання інструменту, пристосувань, технічні вимоги до якості продукції і інше.

Організаційня фактори - характаристики системи обслуговування обладнання і робочих місць т.п.

Економічні фактори - характеристики обсягів продукції, витрат ресурсів, показники продуктивності, стан ринків праці та ресурсів, можливості розширення виробництва та ін.

Фінансові фактори - склад і розміри основного та обігового капіталу, отримання кредитів, податкові ставки, тарифи з оплати праці т. ін.

Психофізіологічні фактори - характаризують вплив трудового процесу на організм робітників: витрати їх енергії, ступінь втомлення і т.д.

Соціальні фактори - характеризують змістовність праці, її урізноманітнення, наявність в ній творчих елементів, характер взаємовідносин в трудових колективах і т.п.

Суть процесу обґрунтування  норм праці полягає у виборі оптимального значення норми та характеристик, що визначають трудові та технологічні процеси.

Вибір найкращого варіанту норм праці  здійснюється на основі критерію оптимальності з врахуванням системи обмежень. За критерій оптимальності приймають показник, який за результатами конкретного вирішення може приймати найбільше (найменше) значення. Система обмежень - це область допустимих значень норм праці, в межах якої має бути відповідність особливостям і обсягам продукції, що випускається і продається підприємством, параметрам застосовуваних предметів і засобів праці, психофізіологічним особливостям працюючого індивіда, та соціальним особливостям трудового процесу.

Всі обмеження в завданнях розрахунку норм праці поділяють на чотири групи:

1.      ті, що визначають необхідні виробничі результати (виробничу програму);

2.      ті, що пов'язані з участю людини в трудовому процесі і характеризують допустимі санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, соціальні, правові умови праці;

3.      ті, що обумовлені технічними характеристиками предметів і засобів праці, котрі (обмеження) визначають технологічний процес, який забезпечує якість та нормальну роботу обладнання;

4.      ті, що визначають організаційно-технічні умови виробництва (кількість одиниць обладнання, чисельність працюючих за групами, запаси предметів праці на різних стадіях виробництва та збуту і т.д.).

Обмеження повинні ґрунтуватися на сучасних даних технічних, біологічних, економічних та інших наук і періодично переглядатися.

Критерієм оптимальності для більшості  задач нормування праці виступає мінімум сукупних витрат живої та уречевленої праці.

Допустимими  є такі варіанти праці та її організації, при яких виконуються обмеження за необхідним виробничим результатом; санітарно-гігієнічними, психофізіологічними та соціальними умовами праці працівників; режимами технологічних процесів та організаційними характеристиками виробництва.

Оптимальними  є такі з допустимих варіантів норм праці та її організації, при котрих досягається мінімум сумарних витрат, які необхідні для отримання заданого виробничого результату.

Кожне завдання з визначення норм праці чи визначальних для цих  норм варіантів технологічного і  трудового процесів полягає в  тому, щоб віднайти норми праці  і варіант її організації при  яких зберігаються обмеження за необхідним виробничим (комерційним) результатом, допустимими умовами праці, допустимими режимами технологічного процесу, обсягами наявних виробничих ресурсів та досягається мінімум витрат на прийняту програму випуску продукції (робіт, послуг).

Перегляд норм і оцінка їх якості.

Необхідність перегляду норм обумовлена наступними факторами:

·        змінами організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов виробництва;

·        ростом кваліфікації робочих;

·        наявністю помилок в нормах, що були розроблені свого часу.

Співвідношення цих факторів залежить від стадії освоєння виробництва, його масштабів, рівня механізації і  автоматизації технологічних і  трудових процесів.

До показників, що характеризують стан нормування праці на підприємстві відносяться:

·        середній коефіцієнт (процент) виконання норм працівниками та їх розподіл за цим показником;

·        частка працівників, праця яких нормується;

·        загальна кількість застосовуваних норм;

·        питома вага технічно (науково) обґрунтованих норм в застосовуваних нормах;

·        частка норм, розрахованих за міжгалузевими та галузевими нормативами;

·        частота перегляду норм;

·        економія від зниження трудомісткості продукції як результату удосконалення нормування праці.

Подальший розвиток нормування праці можливий за наступними напрямками:

·        індивідуалізація норм - дозволяє більш повно використовувати людський потенціал підприємства, потребує ретельних досліджень колективу;