Оцінювання економічної доцільності лізингу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 14:27, реферат

Описание работы

Процес переходу к ринковим відносинам, пов’язаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур, змусив шукати нові шляхи вирішення поставших питань.
Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць, а разом з ним все частіше почало підійматися питання лізингу.

Содержание работы

Вступ........................................................................................................................3
1. Лізинг як вид інвестиційної діяльності............................................................5
1.1. Поняття лізингу...........................................................................5
1.2. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин.................................8
1.3. Права та обов’язки суб’єктів лізингу......................................10
1.4. Види лізингу..............................................................................13
2. Лізингові платежі.............................................................................................15
3. Порівняння лізингу та банківського кредиту................................................17
4. Лізинг в Україні................................................................................................22
Висновок................................................................................................................24
Список використаних джерел..............................................................................25

Файлы: 1 файл

Реферат Оцінювання економічної доцільності лізингу 2.doc

— 189.00 Кб (Скачать файл)

Лізинг  базується на припущені, що отримання  прибутковості здійснюється через  використання активів, а не володіння ними. Для лізингодавців більш важливим фактором є здатність позичальника (лізингоодержувача) отримати кошти від бізнес-діяльності та скористатися цими коштами для сплати лізингових платежів, ніж його баланс і кредитна історія. Тому лізинг є особливо вигідним для новостворених підприємств і підприємств малого та середнього бізнесу, які не мають кредитної історії та ліквідної застави, необхідних для отримання банківського кредиту.

Фінансовий  лізинг в Україні надає лізингоодержувачу  ряд переваг:

  • фінансування без вилучення власних коштів;
  • можливість нараховувати амортизацію та обліковувати на балансі об’єкт лізингу;
  • отримання податкового кредиту на суму податку на додану вартість від вартості об’єкта лізингу;
  • лізинговий платіж відноситься до валових витрат;
  • підприємство зберігає кредитну привабливість;
  • об’єкт лізингу не може бути податковою заставою чи об’єктом стягнення третіх осіб;
  • об’єкт лізингу є інструментом диверсифікації джерел довгострокового фінансування на ринку капіталу.

За допомогою  лізингу можна:

  • прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, підприємств аграрно-промислового комплексу;
  • підвищити обсяги реалізації нового обладнання;
  • збільшити обсяги інвестицій у національну економіку;
  • поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку;
  • здійснити технічне та технологічне переоснащення підприємств, підвищити конкурентоспроможність економіки України.

Лізингові компанії готові фінансувати придбання автомобілів не тільки в гривнях, але навіть в доларах і євро. При цьому ставки валютного лізингу вже опустилися на рівень 9 - 10% річних. "Деньги" розібралися, коли вигідніше брати машину в лізинг, а коли - в кредит.  

За кілька останніх місяців умови фінансового лізингу автомобілів для фізосіб помітно покращилися. Наприклад, зменшилися розміри авансового платежу - замість 40 - 30% уже просять внести всього 20 - 25% вартості машини. Збільшився до 5 років максимальний термін лізингу, знизилися ставки. 

При середній ціні автокредиту в 16 - 19% річних у гривні, за лізинг зараз потрібно платити 14 - 22% річних в гривні або 9 - 10% у валюті. Правда, щодо валюти спокушатися не варто: оплачувати оренду автомобіля все одно доведеться в нацвалюті, але платежі будуть прив'язані до курсу міжбанку на дату внесення платежу.  Але найголовніше - знизилися вимоги до лізингоодержувачам. Наприклад, деякі компанії навіть почали пропонувати програми без довідки про доходи (наприклад, "VAB лізинг", "Рено Фінанс"), інші зняли обмеження по пробігу автомобіля, які завжди існували при лізингу (наприклад, "Унікредит лізинг"). Решта довідку про доходи вимагають, але розглядають платоспроможність клієнтів все ж більш лояльно, ніж деякі банки.  І це не дивно, адже лізингодавець ризикує набагато менше, ніж банк-кредитор. Автомобіль до завершення терміну лізингу знаходиться в його власності (орендар просто їздить за довіреністю до повної виплати вартості авто). Тому досить найменших порушень умов договору, і авто буде вилучено у клієнта без суду і зайвих розмов.

Таким чином лізингодавець сам займається реєстрацією автомобіля, ремонтом, адмініструванням страхових випадків і навіть такими дрібницями, як техдопомогу в дорозі (заміна пробитих коліс та інше). Орендар тільки "катається" і вносить лізингові платежі. Більше того, "катається" він на суворо обумовлених умовах, які не можна порушувати під страхом дострокового розірвання договору.

З цим  пов'язані дуже противні нюанси лізингу. Наприклад, пробіг машини в рік зазвичай обмовляється заздалегідь і не може бути перевищений без узгодження з компанією. Не можна самовільно змінювати заздалегідь обумовлене місце зберігання автомобіля, здавати машину в оренду іншим водіям, використовувати транспорт не за призначенням, наприклад, як таксі або вантажне авто, якщо це не було передбачено договором. 
Є ще одне обмеження - договір не укладуть з клієнтом, який хоче придбати вітчизняне або китайське авто.

Якщо  в орендаря виникнуть проблеми з  грошима, і він не зможе оплачувати платежі, можна взагалі втратити можливість викупити машину за залишковою вартістю. Але це ще не найстрашніше. Проблема в тому, що лізингоодержувач може взагалі втратити все, що встиг внести, включаючи початковий внесок (мінімум 20%) і всі сплачені внески. Умови лізингових договорів з цього приводу досить жорсткі. Навіть якщо до закінчення терміну лізингу залишаються лічені місяці, у випадку прострочення хоча б на місяць машина може бути відібрана і відігнав на стоянку. Для цього навіть не потрібно звертатися в суд, достатньо виконавчого напису нотаріуса. 
Коли "Гроші" спробували дізнатися, як на практиці вирішуються такі спірні питання, нам пояснили наступне: єдиний вихід із ситуації - провести заміну особи у договорі. Тобто, знайти людину, яка погодиться віддати орендарю частина вже внесених ним платежів, і стати лізингоодержувачем вже уживаного авто. Але пошуки такого "щасливчика" - проблема самого клієнта, лізингова компанія в цьому випадку "умиває руки".

До речі, навіть у разі аварії клієнт не звільняється від сплати лізингових платежів за автомобіль. Лізингоодержувач отримає відшкодування від страховика, проведе ремонт авто, поверне його клієнту, а той повинен буде платити, як і раніше. Якщо він не захоче їздити на такій машині, це його проблема - доведеться достроково розірвати договір і втратити гроші.

Всі ці обставини, звичайно, неприємні, але  тільки для тих орендарів, які  можуть і не впоратися з лізинговими платежами. Для фінансово надійних клієнтів лізинг може виявитися дуже навіть вигідною операцією. 
Головна принадність лізингу - це, звичайно, лізингові платежі, в які відразу включені оплата комісій компанії, страховки, технічна допомога, транспортний податок і багато іншого. На початковому етапі оформлення договору це помітно знижує витрати клієнта. Наприклад, тільки за автостраховку позичальникові в банку потрібно буде відразу заплатити від 5 - 8 тис. гривень при купівлі машини в кредит, а при лізингу ці платежі розтягнуті на рік. По суті справи, на етапі покупки машини клієнтові потрібно тільки приготувати від 800 грн. до 3,5 тис. на нотаріальне оформлення договору, аванс і перший платіж. До того ж, якщо в дорозі трапиться аварія, позичальник банку буде телефонувати страховика, а лізингоодержувач - лізингової компанії. Саме вона займеться "вибиванням" грошей з страховика, а клієнта в цьому випадку залишать у спокої.

У хороших  компаніях лізингоодержувач може розраховувати  і на так званий сервіс-пакет. Він має на увазі цілодобову технічну підтримку (достатньо зателефонувати на спеціальний телефон і повідомити про проблеми), забезпечення евакуатором, паливну картку зі знижками на бензин, адміністрування компанією питань пов'язаних з шинами (сезонний шиномонтаж, зберігання шин на спеціальних складах).

Крім  того, деякі компанії готові не тільки до фінансового, але іоператівному  лізингу. Він означає, що після завершення договору лізингу клієнт може не тільки викупити авто за залишковою вартістю, але і обміняти його на нове. Правда, на це погоджуються далеко не всі компанії. До того ж назвати таку угоду надвигідних для клієнта не можна: "пересідаючи" на нове авто він зобов'язаний точно також внести аванс (20 - 25%). Стару машину він продає дилеру за ціною з урахуванням пробігу, стану авто, тобто, точно так само, як він міг би продати її будь-якому покупцеві на ринку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 4. Лізинг в Україні 

Актуальність  розвитку лізингу в Україні, зокрема  формування лізингового ринку, обумовлена передусім несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність його використання, відсутність забезпеченості запасними частинами. Лізинг є чудовою альтернативою банківському кредитуванню та дієвим інструментом процесу ефективного оновлення основних засобів і технологій підприємств усіх напрямів економічної діяльності. Не секрет, що гарантією та запорукою успішного розвитку будь-якої підприємницької діяльності є її надійне правове забезпечення; і навпаки, правова невизначеність відносин партнерів стає однією з причин, що стримує підприємницьку ініціативу. Лізинговий бізнес не є винятком. Наявність ефективного державного регулювання лізингових відносин, створення сприятливого економічного середовища, стабілізація політичної ситуації, удосконалення законодавчої та інформаційної бази сприятимуть розвитку в Україні стабільного, прозорого, побудованого на конкурентних засадах ринку лізингу. Різні аспекти регулювання лізингової діяльності висвітлювали у своїх працях В. Бойко, Н. Внукова, В. Газман, А. Лєвкович, О. Ольховиков, Ю. Сосюрко, Г. Холодний.

Регулювання державою лізингової діяльності виступає одним із найбільш важливих факторів розвитку та укорінення "правильного" лізингу на ринку фінансових послуг. Державне регулювання – це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком лізингу і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. У питаннях державного регулювання провідну роль відіграє правове забезпечення лізингової діяльності. У нормативно-правовому забезпеченні лізингу чільне місце посідає Закон України "Про фінансовий лізинг". Після приєднання України до Конвенції "Про міжнародний фінансовий лізинг" Верховна Рада України у 2006 р. ухвалила Закон "Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг". Норми, що регулюють деякі питання лізингової діяльності містяться також у Цивільному та Господарському кодексах України, а також у Законах України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" тощо. Однак питання щодо організації, надання та розвитку лізингових послуг чітко не прописані у законодавстві. Норми загального і спеціального права не узгоджені між собою, спеціальні закони суперечать один одному, а деякі питання, що виникають у процесі здійснення лізингової діяльності, взагалі не регулюються. Проаналізувавши стан державного регулювання в Україні можна констатувати, що потребують розробки напрями удосконалення на законодавчому рівні та прикладні аспекти, а саме: визначення, систематизація та удосконалення системи заходів регулювання лізингової діяльності на рівні держави з урахуванням основних тенденцій, особливостей, процесів та явищ, що відбуваються на сучасному етапі в економіці, суспільному й політичному житті держави, а також світового досвіду, впровадження заходів щодо створення сприятливого податкового клімату, розширення джерел залучення коштів для фінансування лізингових операцій, удосконалення механізмів страхування та інші. 

Для вирішення проблем ринку лізингових послуг потрібно, щоб політика держави щодо формування та розвитку ринку лізингу в Україні була спрямована на: дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства; дотримання єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо учасників кредитних відносин на фінансовому ринку; забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу; запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг; забезпечення прозорості та відкритості ринку лізингу; зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу, підтримання довіри до нього та сприяння його інтеграції в європейський та світовий ринки лізингу. 

Висновок

Безперечно, що в Україні ще не скоро буде створено політичні, економічні й організаційні умови, які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах. Внутрішні ж накопичення переважної більшості діючих підприємств різних форм власності, доведених до глибокого кризового стану, мізерні й продовжують з року в рік зменшуватися. Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризиковим і майже припинилося.

Тому  необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг - ефективний інструмент оновлення основних фондів без значних одноразових витрат капіталу.

Активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати  потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної  перебудови економіки.

Більшості підприємств та іншим господарським  структурам буде вигідно укладати договори лізингу, бо як відомо операції лізингу потребують менше коштів, ніж, наприклад, отримання кредиту.

Використання  лізингу дасть можливість оновлення  основних фондів, залучення інвестицій, що позитивно вплине на фінансовий стан підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

  1. Лісовська Н. Фінансово-економічна сутність лізингової діяльності // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.-Київ.-2010.-№1.- С.92-100
  2. Банківський кредит чи лізинг: порівняння джерел оновлення основних фондів / О.С. Редькін, О.І. Добровольський // Економіка пром-сті. — 2007. — № 4. — С. 127-135. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
  3. http://www.leasing.org.ua/ua/publications/?pid=3805
  4. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 365 с
  5. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1381-15
  6. http://gufer.net/ekconomic/293-rinok-lzingovih-poslug.html
  7. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 728 с.
  8. http://www.leasing.org.ua
  9. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004
  10. Ковальчук К.Ф., Вишнякова І.В. Визначення економічної ефективності лізингових угод за стійкими схемами фінансування//Економіка та управління. – 2003. - №4. с.84-89.
  11. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с
  12. Вишнякова Ірина Володимирівна. Економічна ефективність лізингових угод на промислових підприємствах: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національна металургійна академія України. - Д., 2004.

Информация о работе Оцінювання економічної доцільності лізингу