Організація і методика внутрішньогосподарського контролю проведення інвентаризацій запасів, грошей та інших цінностей та реалізації їх

15) оцінка результатів  – передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;

16) обов'язковість – полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;

17) документальне відображення результатів контролю – результати інвентаризації обов'язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;

18) доцільність – полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.

Мінімально необхідна  періодичність проведення інвентаризації об'єктів визначена положеннями  про інвентаризацію та відомчими  інструкціями: основні засоби, незавершене  виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція, промислові товари, малоцінні швидкозношувальні предмети, сировина та матеріали періодичність 1 раз на рік; продовольчі товари, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, розрахунки з дебіторами та кредиторами періодичність 2 рази на рік; розрахунки за платежами до бюджету періодичність 1 раз на квартал; грошові кошти, грошові документи, бланки суворої звітності 1 раз на місяць

Інвентаризаційні описи  складаються тільки на дату початку  інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності  того майна по якому відбувся рух  в період інвентаризації.

Бланки інвентаризаційних  описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку  інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність  активів за даними бухгалтерського  обліку.

Інвентаризаційні описи  складаються окремо:

1) по кожній матеріально  відповідальній особі;

2) кожному місцю зберігання  майна;

3) окремо на майно, що  надійшло в ході інвентаризації;

4) окремо на майно, що  знаходиться на відповідальному  зберіганні;

5) окремо на майно, зіпсоване  і не придатне для використання  в процесі виробництва.

Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко  і розбірливо.

В процесі заповнення інвентаризаційних  описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку  виявлення розбіжностей по окремих  позиціях негайно здійснюють перерахунок  порівняння тих запасів, по яких виявилися  розбіжності з фактом.

Допущені помилки при  заповненні описів і неточності виправляють  у всіх екземплярах. Якщо помилки  були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.

В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені  рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці  виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і  прописом виводиться підсумок натуральних  одиниць, записаних на сторінці. Після  закінчення записів вказується кількість  заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма  учасниками інвентаризації.

Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також засобом упорядкування  складського приміщення, правильності перевірки і зберігання матеріальних цінностей, справності ваговимірних приладів та дотримання принципів організації інвентаризації для встановлення кількісної і якісної оцінки майна. А також обрати вірну кваліфікаційну групу проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов'язань підприємства. [2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. НАСЛІДКИ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

 

У ході інвентаризації визначається фактична наявність виробничих відходів, виявляються відхилення від фактичного обліку й причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з результатами робочої комісії здають у бухгалтерію  для визначення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія становить порівнювальну відомість.

Порівнювальна відомість  призначена для відбиття результатів  інвентаризації. У неї заносяться тільки ті цінності, по яких установлено  відхилення фактичних даних бухгалтерії  в ту або іншу сторону.

До початку робіт зі складання порівнювальної відомості  бухгалтерія ретельно перевіряє  правильність усіх підрахунків, наведених  в інвентаризаційних описах або  актах. Виявлені в підрахунках або  цінах і таксуванню помилки виправляються  й засвідчуються підписами всіх членів комісії й матеріально  відповідальних осіб. По цінностях, які  перебувають на відповідальнім зберіганні, складається окрема порівнювальна  відомість.

Складання порівнювальної відомості  супроводжується наступними розрахунковими процедурами:

– здійснюється взаємний залік надлишків і недостачі внаслідок пересортиці;

– розрахунки природних втрат (у виняткових випадках по особистому дозволу керівника проводяться уточнюючі записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності в роботі).

У результаті порівняння облікових  даних з фактичними можуть виявитися:    

–    фактичний залишок і бухгалтерський збігаються;

–    фактичний залишок менше бухгалтерського (недостача);

–    фактичний залишок більше бухгалтерського (надлишок).

У порівнювальній відомості  виконуються наступні розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік  надлишків і недостач внаслідок  пересортиці; розрахунки природних втрат (у виняткових випадках з особистого дозволу керівника проводяться уточнюючі записи, наприклад, при виявленні арифметичної помилки або інших неточностей у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість недостач виявляється  вище вартості надлишків, то різниця  у вартості повинна бути віднесена  на винних матеріально-відповідальних осіб.

Якщо відсутні виробничі відходи коштують їх надлишків, що дешевше перекриваються, то різниця ставиться на зменшення собівартості продукції (витрат на проведення, робіт, послуг, витрат проведення).

Надлишки виробничих відходів, не зараховані як пересортиця, оприходуются з віднесенням їх вартості на зменшення собівартості продукції (витрат на проведення, послуг, витрат обігу). Недостачі в межах норм природних втрат списуються на собівартість продукції, робіт, послуг, витрат обігу. Недостачі понад списані як природні втрати, а також недостачі виробничих відходів, по яких не могло бути природних втрат, відносять по роздрібних (ринковим) цінам на рахунки матеріально-відповідальних осіб. По мотивованих розв'язках інвентаризаційної комісії вартість недостач може бути віднесена на інших винних фізичних або юридичних осіб шляхом пред'явлення до них претензій через суд або арбітраж, якщо вони не погоджуються погасити віднесену на їхній рахунок заборгованість по поверненню нанесеного матеріального збитку.

Фактичні залишки, виявлені при інвентаризації, переносять у  складський облік і облікові записи бухгалтерії.

Надлишки прибуткуються  й відповідна сума зараховується  на фінансові результати організації; недостачі майна і його псування в межах норм природних втрат  ставляться на витрати проведення й  обігу, понад норми - на винних осіб. Якщо винні не встановлені або  суд відмовив у стягненні з  них збитків, то збитки списуються на фінансові результати організації.

Запаси відображаються в  бухгалтерському обліку й звітність  по найменших з 2-х оцінок первинної вартості або чистої вартості реалізації. Запаси відображаються по чистій вартості реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли або втратили спочатку очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажів очікуваних видатків на завершення проведення й збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, і вартість повністю втрачених запасів списується на видатки звітного періоду з відбиттям  зазначеної вартості в забалансовому обліку. Після того, як установлені особи, які повинні відшкодувати втрати, що підлягає відшкодуванню сума зараховується до складу дебіторської заборгованості й доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, які були раніше знижені  в ціні і є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більш суми попереднього зменшення, сторнирується запис про попереднє  зменшення вартості цих запасів, із цього випливає, що забалансова вартість запасів ніколи не перевищить їхню первісну вартість.

Контроль над своєчасним вступом матеріалів здійснюється відділом постачання й бухгалтерією, а вживання оперативних заходів по розшукові вантажу покладає на відділ постачання. [5]

 

 

ВИСНОВОК

 

 Мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати. Досягнення мети та розв'язання завдань, що поставлені при проведенні інвентаризації можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.

Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, головний бухгалтер, керівник підприємства і за певних обставин матеріально відповідальна  особа.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності  господарських засобів (шляхом зважування, перерахування, обмірювання й т.п.) і зіставлення отриманих результатів  з даними бухгалтерського обліку. Це дозволяє встановити розбіжність  між даними обліку й фактичною  наявністю засобів, тобто їхні надлишки або недостачу (якщо вони мали місце), яке оформляють відповідними документами  й ухвалюють на облік.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності  господарських засобів (шляхом зважування, перерахування, обмірювання й т.п.) і зіставлення отриманих результатів  з даними бухгалтерського обліку. Це дозволяє встановити розбіжність  між даними обліку й фактичною  наявністю засобів, тобто їхні надлишки або недостачу (якщо вони мали місце), яке оформляють відповідними документами  й ухвалюють на облік.

У ході інвентаризації визначається фактична наявність виробничих відходів, виявляються відхилення від фактичного обліку й причини відхилень.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Багрій К.Л. «Економічні науки». – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 8 (29). – Ч. 2. – 2011.
2. Порядок проведення інвентаризації на підприємстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://knowledge.allbest.ru/audit/2c0b65625a3bd68a4d53a89521306d37_0.html

          3.  Інструкція з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків: Наказ МФ України від 11.08.94 № 69 // Усе про бухгалтерський облік. – 2006 р. -  №2. – Ст.3.

          4. Чаюн І.О. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства: навчальний посібник. / І. О. Чаюн, І. Ю. Бондар – К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2008. – 111 с.

          5.      Инвентаризация материальных ценностей [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://coolreferat.com/Инвентаризация_материальных_ценностей