Планування діяльності на підприємстві

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ПЛАУВАННЯ

 

 

 

1. Роль і місце планування в управлінні підприємством.

 

 

 

Функція планування в системі управління підприємством є однією з головних, центральних функцій, що визначає кінцеві результати виробничо-збутової, економічної, фінансової й інвестиційної діяльності. У процесі планування визначаються основні напрямки розвитку підприємства. На основі маркетингових досліджень підприємство визначає види й обсяги продукції, що планує випускати, потребу в ресурсах та ефективність їх використання. Планування забезпечує підприємству основу для прийняття оптимальних управлінських рішень та знижує ризик, сприяє пошуку найбільш придатних напрямів дій.

Планування – це процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення.

Результатом процесу планування є план, який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети.

План – це система взаємозалежних, об’єднаних загальною метою завдань, що забезпечують реалізацію цілей виробничої системи.

Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам односпрямованості й скоординованості, що дозволяє найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно розв’язувати різноманітні завдання управління.

Для ринкових умов господарювання об’єктивними є більш високі вимоги до рівня наукової обґрунтованості різних видів планів.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

Основними чинниками зростаючої ролі планування в умовах сучасного  ринкового господарства є:

- рухливість зовнішнього середовища;

- збільшення розмірів підприємства та розширення напрямів його діяльності;

- зростаюче значення часу;

- обмеженість ресурсів;

- комплексність господарських завдань  та ін.

Застосування планування створює такі важливі переваги:

- дає можливість передбачити різні майбутні ситуації та заздалегідь підготувати альтернативні варіанти плану розвитку підприємства;

- поліпшує координацію дій в організації;

- сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;

- чітко розмежовує обов’язки та відповідальність працівників підприємства за виконання планових завдань

- поліпшує контроль в організації та ін.[8,8].

 

 

2. Об'єкти і предмет планування на підприємстві.

 

 

Процес планування діяльності підприємства має багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме це і формує об’єкт планування діяльності підприємства.

Планування охоплює всі  види діяльності підприємства. Форми й види планування залежать від конкретних об’єктів планування.

Об’єктами планування на підприємстві є всі напрями його діяльності:

 

- маркетингова;

- інноваційна;

- комерційна;

- економічна;

- соціальна;

- виробнича;

- екологічна.

Та чи інша діяльність підприємства може бути представлена як сукупність окремих функціональних процесів, кожен з яких також є об’єктом планування.

Успішна робота підприємства значною мірою залежить від забезпеченості його необхідними ресурсами та ефективності їх використання. Здійснення цього можливе на основі планування.

Предметом планування на підприємстві є його ресурси. У процесі планування встановлюються їх необхідність, оптимальна кількість, напрями та термін використання, режим споживання, засоби поповнення.

При плануванні розглядають  такі групи ресурсів:

- персонал;

- виробничі фонди;

- інвестиції;

- інформацію;

- час.

Основні напрямки планування персоналу на підприємстві: чисельність та структура; продуктивність праці (виробіток та трудомісткість); оплата праці; норми часу та виробітку; підготовка, перепідготовка кадрів; підвищення кваліфікації; стабільність кадрового складу; ефективність стимулювання.

При плануванні виробничих фондів виокремлюють основні й оборотні фонди. При плануванні основних виробничих фондів визначаються їх оптимальна величина, склад та структура, плануються заходи для підвищення інтенсивного й екстенсивного використання фондів, фондовіддача та фондомісткість; заходи щодо капітального ремонту і модернізації, виробнича потужність підприємства

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

в цілому та окремих підрозділів, введення в дію нових виробничих потужностей, режими роботи та ремонту обладнання та ін.

При плануванні оборотних  фондів визначаються номенклатура та величина запасів матеріально-технічних  ресурсів, запасів незавершеного  виробництва, напівфабрикатів власного виробництва, норми витрат товарно-матеріальних цінностей на виготовлення виробів  та їх окремих елементів, ефективність використання матеріальних ресурсів, потреба в оборотних коштах та джерелах їх надходження.

Планування інвестицій передбачає визначення майбутніх обсягів та напрямів інвестування власних коштів. Залежно від характеру цінностей предметом планування є такі види інвестицій:

- реальні – довгострокові вкладення коштів у матеріальне виробництво;

- фінансові – придбання цінних паперів та майнових прав;

- інтелектуальні, що передбачають вкладення коштів у персонал  (підготовку спеціалістів, придбання ліцензій, ноу-хау, наукові розробки).

Наявність інформаційних  ресурсів є необхідною умовою ефективної діяльності підприємства. В умовах швидкої рухливості зовнішнього середовища особливе значення приділяють інформаційним технологіям. У планах передбачаються джерела та засоби отримання інформації, засоби обробки інформації, інформаційні потоки.

Планування будь-яких заходів  пов’язане з визначенням часу на їх виконання, дати початку та закінчення. Також час як ресурс наявний при  прийнятті будь-яких планових рішень. Час може розглядатися як мета та обмеження. Фактор часу наявний у всіх показниках, що характеризують діяльність підприємства.

Наявність предмета і об’єкта  планування на підприємстві дозволяє сформувати систему показників планування. При формуванні конкретного показника беруть участь процес, підрозділ та комбінація ресурсів[8,9].

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

Організація планування на підприємстві. Структура планових органів.

 

 

Відповідно до законодавства  України сучасне вітчизняне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

Організація планово-економічної  роботи багато в чому залежить від  розміру й типу підприємства. На малих підприємствах не існує глибокого поділу управлінських функцій і вищі керівники самостійно визначають всі деталі планування й організації виробництва.

На великих і середніх підприємствах розроблення стратегічних, тактичних і календарних планів здійснюється з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами різних служб, підпорядкованості управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого.

Успішність, ефективність системи  планування визначається, значною мірою, рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування, включаючи такі компоненти:

- плановий персонал;

- механізм планування;

- процес обґрунтування, прийняття та реалізацію планових рішень;

- засоби, що забезпечують процес планування ( інформаційне, технічне, математико-програмне та організаційне).

Організаційна структура  планування може мати такі форми:

- організаційну структуру з централізованими функціями планування;

- організаційну структуру з децентралізованими функціями планування.

Організаційно-централізоване планування на більшості великих  і середніх підприємств здійснюється «зверху вниз». При такому підході планові стратегії розробляються на вищому рівні управління, де визначаються цілі, основні напрямки й головні господарські завдання розвитку підприємства й проводиться

 

взаємоузгодження нових  пропозицій і механізму їх реалізації. Наступним етапом ці цілі, завдання й показники в більш деталізованій  конкретній формі включаються в  плани підрозділів. Це вже технологічне планування, що встановлює пропорції й обсяги виробництва за всіма видами продукції, що випускається. Після узгодження планових завдань із конкретними виконавцями плани остаточно затверджуються вищим керівництвом підприємства.

Децентралізоване планування (планування «знизу наверх») здійснюється від планів на місцях через плани  підрозділів до загального плану шляхом узгодження, об’єднання і корегування. Цілі, стратегії й виробничі плани формуються підрозділами підприємств. До прерогативи планового відділу входять тільки встановлення форм планових документів і координація планової діяльності оперативних підрозділів. Однак навіть при плануванні «знизу наверх» стратегічні ідеї можуть бути висунуті керівництвом підприємства[8,12].

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА  ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

 

 

2.1. Принципи та  методи планування .

 

 

Характер і зміст планової діяльності на підприємстві визначають принципи планування. Правильне дотримання принципів планування створює передумови для ефективної роботи підприємства й зменшує ймовірність негативних результатів планування.

Поряд із загальними принципами управління існують і специфічні принципи планування, а саме:

1) принцип обґрунтованості  цілей і завдань підприємства. Чітко визначені кінцеві цілі  є вихідним пунктом планування. Виділяють п’ять основних цілей  (або груп цілей) підприємства:

- господарсько-економічні, що забезпечують ефективність  виробництва; 

- виробничо-технологічні, що  відображають функціональне призначення  підприємства;

- науково-технічні, що забезпечують  науково-технічний прогрес; 

- соціальні, що забезпечують  задоволення соціально-побутових  і культурних потреб працівників  підприємства;

- екологічні, що забезпечують  виготовлення екологічно чистої  продукції без шкідливого впливу  на навколишнє середовище;

2) принцип системності.  Він означає, що планування  є цілісною системою планів  і охоплює всі сфери діяльності  підприємства;Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

3) принцип науковості. Вимагає  врахування перспектив науково-технічного  прогресу й застосування науково  обґрунтованих прогресивних норм  використання всіх видів ресурсів;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

4) принцип безперервності. Означає паралельне поєднання  поточного й перспективного планування;

5) принцип збалансованості  плану. Указує на кількісну  відповідність між взаємозалежними  (взаємозв’язаними) розділами й  показниками плану, між необхідними  та наявними ресурсами;