Планування діяльності на підприємстві

Отже, розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На основі максимальної виробничої потужності плануються обсяги випуску продукції складаються  баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень[10].

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.  МІСЦЕ  ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ, ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЙОГО ВИРОБНИЧОЇ  ПРОГРАМИ

 

 

 

     3.1. Сегментація ринку.

 

 

Менеджер, щоб підвищити  конкурентоспроможність підприємства та збільшити його частку на ринку, повинен починати не з аналізу  виробничих та технологічних можливостей  власного підприємства, а з дослідження  ринку, його сегментації. Сегмент ринку  — це певним чином виділена частина  ринку, група споживачів, продуктів  чи підприємств, що мають загальні ознаки (ознаку).

Сегментація ринку — один із найважливіших інструментів маркетингу. Тому успіх підприємства в конкурентній боротьбі залежить від того, наскільки  правильно вибраний сегмент ринку. Маркетологу необхідно знати, за якими критеріями та ознаками можна  проводити сегментацію. Слід розрізняти критерії та ознаки сегментації ринку. Критерій — це спосіб оцінки обгрунтованості  вибору того чи іншого сегмента ринку  для даного підприємства. Ознака являє  собою спосіб виділення визначеного  сегмента на ринку.

Найпоширенішими критеріями сегментації є:

1) кількісні параметри  сегмента (місткість ринку);

2) доступність сегмента  для підприємства (можливість одержати  канали розподілу та збуту  продукції, сприятливі умови транспортування  і зберігання товару);

3) сталість сегмента, тобто  з'ясування того, наскільки реально  ту чи іншу 

групу споживачів можна розглядати як сегмент ринку, наскільки вона стійка за основними  інтегруючими ознаками;Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

    4) прибутковість. Визначення рентабельності роботи на цей сегмент ринку;

5) сумісність сегмента  з ринком основних конкурентів,  тобто якою мірою основні конкуренти  готові поступитися вибраним  сегментом ринку, наскільки зачіпаються  їх інтереси;

6) ефективність роботи  на вибраному сегменті ринку.  Перевірка наявності у даного  підприємства належного досвіду  роботи на вибраному сегменті  ринку, наскільки співробітники  підготовлені для ефективного  просування виробів на цьому  сегменті й для конкурентної  боротьби;

7) захищеність вибраного  сегмента від конкуренції. Оцінка  своїх можливостей вистояти у  конкурентній боротьбі з можливими  супротивниками на вибраному  сегменті ринку.

Одержавши відповіді на всі  ці питання та оцінивши потенціал  свого підприємства за всіма критеріями, керівник приймає рішення стосовно своєї позиції на вибраному сегменті ринку.

Отже, за допомогою сегментації  може бути визначена місткість ринку  для підприємства. Використовуючи способи  виділення визначеного сегмента на ринку, маркетолог поглиблює дослідження. Кожна з ознак має використовуватися  при аналізі ринку не сама по собі, а в сукупності чи комбінації з  іншими.

Споживачів можна групувати  за географічною, демографічною та соціально-економічною ознаками.

У сегментації ринку за групами споживачів виділяють також  сегментацію за поведінкою на ринку. Щоб утримати покупців, фірми опрацьовують спеціальний статус постійного клієнта; щоб залучити потенційних покупців, часто передбачають пільги та премії, мета яких — якомога довше утримати споживача. Важливе значення має  і такий параметр поведінки, як ступінь  потреб споживачів у тому чи іншому продукті та ступінь їх вразливості  щодо умов ринку (якість, ціни, рівень обслуговування, форми реклами, дизайн продукції  та ін.).

Сегментацію ринку  за групами споживачів проводять  також за продуктом, аналізуючи, які  саме параметри того чи іншого товару можуть бути найприйнятнішими для покупця. Сегментація за продуктом (тобто  з урахуванням реакції споживачів на обумовлені параметри конкретного  виробу) цілком може Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

20

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

виявитися ефективнішою, ніж сегментація за групами споживачів. Особливе значення сегментація ринку  за продуктом має при випуску  та збуті нових виробів. Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

При цьому необхідно ефективне  поєднання розроблення та випуску  нових виробів і застосування нових технологій, що дає змогу  знижувати витрати виробництва  та ціни, підвищувати якість і надійність товару.

Ефективну маркетингову програму не можна розробити без детального аналізу становища конкурентів. Зазвичай його вивчають у двох напрямах: основні фактори конкурентоспроможності фірми, практика фірми у сфері  маркетингу. Велике значення має виявлення "білих плям" у попиті, тобто  таких ринкових потреб, які конкуренти не можуть повністю задовольнити. Крім того, водночас може бути вивчений і  передовий досвід конкурентів у  виробничій та маркетинговій діяльності.

Процес розподілу ринку  кожного товару на відокремлені частини (сегменти) відповідно до обраних критеріїв  при опрацюванні маркетингової  політики фірми і є сегментацією.

Отже, теорія ринкової сегментації  ґрунтується на припущенні, що одна фірма за умов конкуренції не в  змозі задовольнити всі потреби  ринку на конкретні товари і тому вона повинна сконцентруватися на реалізації цього товару на тих частинах (сегментах) ринку, які найпривабливіші з  точки зору виробничих, фінансових та маркетингових можливостей[4].

 

 

3.2. Вивчення ємності ринку підприємства.

 

 

Головним завданням ринкового  дослідження є визначення ємності  ринку.

Ємність ринку - це наявний  або потенційно можливий обсяг реалізації товару протягом певного періоду  часу.

Під ємністю товарного  ринку розуміється можливий обсяг  реалізації товару (окремих виробів  підприємства) при даному рівні і співвідношенні різних цін.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

22

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

Місткість ринку характеризується розмірами попиту населення і  величиною товарної пропозиції. У  кожний момент часу ринок має кількісну  та якісну визначеність, тобто його об'єм виражається у вартісних  і натуральних показниках продаються, а отже, і товарів, що купуються.

Для визначення ємності національних товарних ринків при підготовці та проведенні експертних операцій застосовується поняття «видимого» споживання товарів, тобто власне виробництво товару в країні за вирахуванням експорту і з додаванням імпорту аналогічних  товарів.

    Ор = Vв + VІ - Vе

Ор - обсяг ринку 

Vв - об'єм виробництва 

VІ - обсяг імпорту 

Vе - обсяг експорту 

Ємність ринку вимірюється  в натуральному або в грошовому показниках.

Слід розрізняти два рівня  ємності ринку:

- потенційний

- реальний.

Потенційна місткість  визначає сумарний обсяг продажів у  ринковій ситуації, коли всі потенційні клієнти купують товари виходячи з максимального рівня їх споживання.

Реальна місткість оцінюється як досягнення фактичного або прогнозованого обсягу продажів аналізованого товару[3].

 

 

3.3. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства.

 

 

Конкурентоспроможність  підприємства означає його здатність  до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного 

 

ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства — це здатність забезпечувати  випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції.

Під конкурентоспроможністю (Competitiveness) продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби  проти репрезентованої на ринку  аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію  на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції  продуценту необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних  покупців (споживачів) до пропонованого  на ринку товару;

- можливі розміри та  динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень  ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції  на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри  продукції основних конкурентів;

- найбільш перспективні  ринки для відповідного товару  та етапи закріплення на них;

- термін окупності  сукупних витрат, зв'язаних із  проектуванням, продукуванням і  просуванням на ринок нового  товару.Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

23

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ

 

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири основні  рівні конкурентоспроможності підприємства:

Перший рівень - дбають лише про випуск продукції, на споживача  не зважають.

Другий рівень - прагнуть, щоб продукція підприємства повністю відповідала стандартам, встановленим конкурентами.

Третій рівень - не зважають на стандарти конкурентів, а вже  самі потроху стають «законодавцями моди» у галузі.

Четвертий рівень - коли успіх  у конкурентній боротьбі забезпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприємство повністю стає «законодавцем моди» на даному ринку.

 

Серед методів визначення конкурентоспроможності підприємства або продукції розрізняють наступні:

Методи, побудовані на основі теорії міжнародного поділу праці (теорія порівняльних переваг). Виявляють порівняльні  переваги підприємства, які б забезпечили  нижчі витрати ніж у конкурентів.

Методи побудовані на основі теорії ефективної конкуренції:

а) структурний підхід до визначення конкурентоспроможності підприємства - за рівнем монополізації, тобто за рівнем концентрації капіталу, за бар'єрами  входу у галузь тощо;

б) функціональний підхід - мається  на увазі, що конкурентоспроможність підприємства вища там, де краще організовано виробництво, збут, управління фінансами і таке інше.

Методи, побудовані на основі теорії рівноваги фірми і галузі А.Маршалла та теорії факторів виробництва. Звідси рівновага – це відсутність  бажання у підприємства змінювати  обсяги виробництва, переходити у інший  стан. А відтак критерієм конкурентоспроможності підприємства є наявність на підприємстві факторів виробництва, що можуть бути використані з вищою ніж у  конкурентів продуктивністю. (Показники  у межах теорії рівноваги: відносна вартість ресурсів, обладнання, процентна  ставка за кредити, відносна зарплата тощо).

Методи, що побудовані на залежності конкурентоспроможності підприємства від якості продукції, або якості і ціни. Що вища якість і нижча  ціна товару, тим вища його конкурентоспроможність, а, значить, і конкурентоспроможність підприємства.

Метод інтегральної оцінки, де інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства містить два критерії: ступінь задоволення потреб споживачів і ефективність виробництва[2].

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

24

КР 13.01.5.05160201.456. ПЗ